ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ (м. Одеса) ім. К. Д. УШИНСЬКОГО

Ситнік Світлана Володимирівна

УДК 15.010 + 152.3 + 158

Психологічна підготовка

обслуговуючого персоналу морського транспорту в системі навчальної діяльності студентів профтехучилища

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Одеса – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. Одеса) ім. К.Д. Ушинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – дійсний член АПН України,

доктор психологічних наук, професор

Чебикін Олексій Якович

Південноукраїнський державний педагогічний

університет (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинського,

завідувач кафедри педагогіки та психології

початкового навчання

Офіційні опоненти - дійсний член АПН України,

доктор психологічних наук, професор

Максименко Сергій Дмитрович

Інститут психології ім. К.Д. Костюка

АПН України, директор

Кандидат психологічних наук,

Массанов Анатолій Вікторович

Південноукраїнський державний педагогічний

університет (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинського,

доцент кафедри педагогіки та психології

початкового навчання

Провідна установа - Національний педагогічний університет

ім. М. П. Драгоманова, кафедра психології,

Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться “11” грудня 2000 р. об 900годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. Одеса) ім. К.Д. Ушинського, за адресою: 65091, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) ім. К.Д. Ушинського за адресою: 65091, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий “10” листопада 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Трифонова О. С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Проблема психологічної підготовки суднового обслуговуючого персоналу зумовлена, з одного боку, зростанням популярності різних професій сфери обслуговування на морському транспорті, з-поміж них кухар, офіціант, бармен, бортпровідник тощо (В. Є. Гаврилов, О. П. Егідес, Р. Д. Каверіна, М. І. Козлов, В. В. Усов, Н. В. Ушакова та ін.), з іншого боку, специфічними вимогами цих професій до психологічної сфери особистості (Г. М. Зараковський, Є. О. Клімов, В. І. Медведєв, Л. О. Репін та ін.). Культура обслуговування на морському транспорті насамперед – це високий рівень психологічних знань, навичок працівників даної сфери, що дають змогу фахівцю враховувати індивідуально психологічні особливості клієнтів з метою вибору найкращої тактики обслуговування (В. Є. Гаврилов, Р. Д. Каверіна, С. М. Корж, І. В. Макаров та ін.). Професійна діяльність фахівців обслуговуючого суднового персоналу відбувається на тлі емоційного напруження та впливу на них комплексу різних факторів тривалого плавання: обмеження простору діяльності та спілкування, наявність екстремальних ситуацій, відірваність від дому на тривалий час, шум, вібрація та інші складності обумовлені специфікою праці на морському судні (О. В. Антонов, Е. С. Вересовський, С. М. Корж, І. В. Макаров Л. М. Раєвський, Л. О. Репін, В. І. Розов та ін.). Усе це зумовлює необхідність застосування, поряд з медичним профвідбором, і психологічного відбору тих, хто бажає опанувати ту чи іншу морську професію (К. М. Гуревич, Л. А. Йовайша, С. Я. Карпиловська, Є. О. Клімов, М. В. Кольченко, М. В. Макаренко, В. І. Медведєв, Б. О. Пухов, Б. М. Теплов, Е. М. Ткаченко, Б. О. Федоришин, Л. Я. Французова та ін.).

Невідповідність абітурієнта за своїми психологічними особливостями до вимог праці на морському транспорті потребує невиправдано великих зусиль щодо їхньої підготовки, ускладнює період їхньої адаптації до професійної діяльності безпосередньо в умовах рейсу. У таких працівників існує велика ймовірність психічних розладів (Л. О. Репін).Тому відбір даного контингенту повинен передбачати певні психологічні вимоги. Нагальним виступає оцінка психологічних якостей особистості абітурієнтів на рівні їхньої психологічної готовності до навчально-професійної діяльності та роботи у специфічних умовах на морському транспорті.

Незважаючи на наявність досліджень у галузі профорієнтації (Н. М. Захаров, А. Д. Сазонов, Е. О. Сахаров, Б. О. Федоришин та ін.); професійного відбору (Ю. М. Забродін, А. В. Кольченко, С. І. Молдавська, В. А. Трошин, О. Я. Чебикін, R. Amthauer, A. Binet, H. Eysenck, O. Lipman, H. Mun-stenberg, W. Stern та ін.); формування психологічної готовності до діяльності (М. І. Дьяченко, Л. О. Кандибович, А. В. Массанов, О. І. Мороз та ін.); формування професійної придатності (С. М. Блінов, В. Я. Димирський, Е. А. Клімов, В. Л. Марищук та ін.); професійного навчання, професійного становлення особистості (М. М. Дьяченко, Р. Т. Раєвський, А. П. Сейтешев та ін.), проблема психологічної підготовки фахівців сфери обслуговування на морському транспорті в системі навчально-професійної діяльності залишається недостатньо розробленою. Це засвідчують переконливі факти психологічних зривів, емоційної нестійкості, конфліктності фахівців сфери обслуговування на морському транспорті, що призводять до значних як моральних, так і матеріальних збитків в означеній галузі (Е. С. Вересовський, С. М. Корж, І. В. Макаров, Л.О. Репін, В. М. Парохін, Ю. М. Стенько та ін.). Саме це й зумовило постановку проблеми та розробку теми дисертаційного дослідження "Психологічна підготовка обслуговуючого персоналу морського транспорту в системі навчальної діяльності студентів профтехучилища".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до плану Південного наукового центру АПН України (м. Одеса ) (“Психолого-педагогічне забезпечення розвитку та діяльності особистості” № 0194006237). Автором досліджувалися зміни особистісних якостей в умовах навчально-професійної діяльності студентів вищого професійного училища № 26.

Об'єкт дослідження - процес особистісного та професійного становлення фахівців сфери обслуговування на морському транспорті.

Предметом дослідження є професійно важливі якості фахівців сфери обслуговування на морському транспорті та умови їх розвитку в системі психологічної підготовки в навчально-професійній діяльності.

Мета роботи полягає у визначенні особливостей розвитку професійно важливих якостей майбутніх фахівців сфери обслуговування на морському транспорті та розробці цілеспрямованої системи їхньої психологічної підготовки.

Гіпотеза дослідження: психологічна підготовка суднового обслуговуючого персоналу детермінується комплексом факторів: з-поміж них є провідні, що можуть бути вивчені на рівні діагностики професійно важливих якостей. Виділивши їх, ми зможемо розробити цілеспрямовану систему заходів, спрямованих на підвищення рівня психологічної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування на морському транспорті до професійної діяльності.

Завдання дослідження:

1. Розкрити основні підходи та зміст організації психологічної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування на морському транспорті в навчально-професійній діяльності.

2. Визначити рівень розвитку професійно важливих якостей майбутніх фахівців сфери обслуговування на морському транспорті.

3. Розробити і апробувати систему психологічної підготовки, розвитку професійно важливих якостей майбутніх фахівців сфери обслуговування на морському транспорті.

Методи дослідження: емпіричні: анкетування, опитування, тестування, спостереження, психолого-педагогічний формуючий експеримент; статистичні: обробка експериментальних даних.

Для вирішення поставлених завдань застосовувалися такі методи: комплексний тест загальної профорієнтації “ММПІ ver.4.7" С. Хатуея та І. Маккінлі (для оцінки таких психологічних властивостей, як комунікабельність, аморальність, чесність, сумлінність, прихильність, самовладання, колективізм, альтруїзм, урівноваженість, упевненість, жвавість); модифікований варіант тесту структури інтелекту Р. Амтхауера (для вимірювання таких функцій інтелекту, як логічний відбір, визначення загальних рис, аналогії, арифметичні операції, числові ряди); комплекс бланкових методик, запропонованих В. Л. Марищуком, Ю. М. Блудовим, В. О. Плахтієнком (для оцінки аналітико-синтетичних можливостей інтелекту); "Прогресивні матриці Равена" Л. Пенроуза, Дж. Равена (для діагностики логічності мислення індивіда); тест “ЧХТ” (риси характеру та темперамент), запропонований В. Л. Марищуком, Ю. М. Блудовим, В. О. Плахтієнком (для вивчення емоційної лабільністі та рухливості нервової системи); "КОС-1" - Б. О. Федоришиним, В.В.Синявським (для дослідження комунікативних та організаторських схильностей); "ОП-1" - Б. О. Федоришиним, І.Т. Романюком, О. Є. Ящишиною (для визначення рівня розвитку оперативної пам’яті індивіда); анкета "Карта інтересів", запропонована В. О. Худіком (для оцінки професійних інтересів особистості); диференціально-діагностичний опитувальник ("ДДО") - Е. О. Клімовим (діагностує професійні схильності особистості); анкета мотивів вибору професії, що була розроблена нами (для визначення мотивів вибору професій); метод письмових творів (для вивчення професійної спрямованості особистості); спеціальні фізичні вправи, запропоновані В. Л. Марищуком, Ю. М. Блудовим, В. О. Плахтієнком (для оцінки точності та координованості рухів); тест К. Ку-пера (для діагностики загальної фізичної витривалості); розроблений нами метод експертних оцінок (для вивчення таких психічних, психофізіологічних та фізичних особливостей студентів, як товариськість, моральна зрілість, доброзичливість, винахідливість, володіння собою, смакова чутливість, нюхова чутливість, естетичний смак, естетичний зовнішній вигляд).

Базою дослідження виступило Одеське вище професійне училище № 26.

Наукова новизна дослідження: уперше науково обгрунтовано та визначено комплекс професійно важливих якостей суднового обслуговуючого персоналу (офіціант, бармен, бортпровідник, кухар); розкрито, що провідними якостями в цьому комплексі виступають інтерес до професії та моральність; встановлено, що ефективність психологічної підготовки фахівців сфери обслуговування на морському транспорті в навчально-професійній діяльності забезпечується проведенням психологічного професійного відбору, оптимізацією психологічної освіти за рахунок міжпредметних зв'язків та використанням системи соціально-психологічних тренінгів.

Практична цінність одержаних результатів полягає в тому, що визначені професійно важливі якості суднового обслуговуючого персоналу виступають основою для досліджень, спрямованих на побудову психограм цих професій. Означені професійно важливі якості також можуть бути використані в системі профорієнтаційної роботи закладами профтехосвіти. Розроблена та представлена в дисертації система психологічної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування на морському транспорті пройшла апробацію та впровадження в систему навчально-професійної діяльності Одеського вищого професійного училища № 26, а також впроваджувалися науково-методичні розробки з опису професійно важливих якостей обслуговуючого персоналу морського транспорту, на базі психолого-педагогічної служби профорієнтації Одеського обласного об’єднання “Інноваційні та інформаційні технології освіти” (довідки про впровадження № 2 від 9.06.2000 р., № 5 від 14.06.2000 р.)

Особистий внесок здобувача. У роботах у співавторстві здобувачем визначено комплекс професійно важливих якостей та провідні серед них, створено науково обгрунтовану систему психологічної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування на морському транспорті.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися на міжнародних (м. Одеса, 1997, 2000) та всеукраїнських (м. Одеса, 1997) наукових конференціях, а також на щорічних наукових конференціях Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) ім. К. Д. Ушинського впродовж 1997 - 2000 рр., на науково-методичних семінарах, що проводилися управлінням освіти Одеської обладміністрації на базі Одеського вищого професійного училища № 26 у 1998 – 2000 рр. та на базі психолого-педагогічної служби профорієнтації Одеського обласного об’єднання “Інноваційні та інформаційні технології освіти”. Основні положення та результати дослідження відображено в 7 публікаціях, з них 4 – у фахових виданнях України.

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася: методологічним та теоретичним обгрунтуванням вихідних положень; використанням комплексу методів дослідження, адекватних його предмету, меті і завданням; дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези; поєднанням кількісного аналізу експериментальних даних; репрезентативністю вибірки досліджуваних; сучасними методами статистичної обробки.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 205 найменувань, трьох додатків. Дисертація викладена на 209 сторінках (у тому числі основний зміст на 166 сторінках), налічує 37 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання і гіпотезу дослідження; розкрито новизну, практичне значення дисертаційної роботи.

У першому розділі - “Теоретико-пошукове дослідження психологічних засад забезпечення навчально-професійної діяльності майбутніх фахівців сфери обслуговування на морському транспорті” - розкрито зміст психологічної освіти в системі професійно технічної підготовки фахівців; уточнено такі поняття, як “професійна придатність особистості” і “професійний відбір”, систематизовано та виділено професійно важливі якості обслуговуючого суднового персоналу.

Узагальнюючи досвід психологічного забезпечення навчально-професійної діяльності (А. О. Брезман, М. М. Дьяченко, Ю. М. Забродін, Р. Д. Каверіна, В. І. Колчанова, К. К. Платонов, В. О. Рижов, О. П. Сейтешев, Л. Я. Французова, О. Я. Чебикін та ін.), умовно можна виділити такі напрямки його реалізації:

по-перше, це психологічна підготовка, що здійснюється в межах спеціально організованих психологічних служб, центрів та кабінетів при навчальних закладах системи профтехосвіти (С. І. Августевич, В. М. Аллахвердов, О. О. Бодальов, Н. В. Гришина, І. П. Єрмолаєв, Ю. М. Забродін, О. О. Кокушкін, Б. В. Ломов, В. В. Лучков, М. М. Пейсахов, В. О. Саюшев, Б. О. Федоришин, О. Я. Чебикін та ін.);

по-друге, це цілеспрямована система психологічної підготовки, що забезпечується спеціально з орієнтованими дисциплінами (М. К. Андреєва, М. Ф. Гейжан, О. М. Мороз, Р. Т. Раєвський та ін.);

по-третє, це підготовка, що проводиться допоміжними дисциплінами, в яких передбачається як пряме, так і опосередковане формування певних психологічних знань, умінь (О. П. Бєляєва, О. І. Власенко, І. Д. Клочков, В. М. Максимов, М. І. Махмутов, В. О. Скакун та ін.).

Аналіз наукових праць з означеної проблеми (В. М. Булгаков, О. Е. Голомшток, Н. К. Деєва, Л. О. Йовайша, К. К. Платонов, В. О. Саюшев, Г. В. Трубников, Б. О. Федоришин, Л. Я. Французова, О. Г. Шампанов та ін.) засвідчив, що психологічна підготовка як складова частина психологічної освіти різних верств населення (М. К. Андреєва, В. І. Войтко, М. Ф. Гейжан, О. М. Мороз, К. К. Платонов, О. Я. Чебикін та ін.) передбачає підвищення психологічної культури фахівця, тобто його психологічних знань, умінь, навичок і здібностей, що мають важливе значення для певної професійної діяльності. До професій, що потребують підвищеної психологічної підготовки, можна віднести обслуговуючий персонал на морському транспорті (офіціант, бармен, бортпровідник та ін.). Актуальність психологічної освіти зумовлюється не тільки спрямованістю суто професійних зусиль даного фахівця на іншу людину, але й складністю праці в умовах довготривалого морського переходу.

Як засвідчують дослідження (Ю. М. Забродін, М. В. Кольченко, І. В. Макаров, Б. О. Пухов та ін.), психологічна підготовка працівників морського транспорту передбачає не тільки процес удосконалення особистісних якостей, але й психологічний відбір означених фахівців.

Отже, під психологічною підготовкою в системі професійно-технічної освіти слід розглядати комплекс заходів, що містить у собі: професійний відбір; індивідуальну роботу зі студентом у процесі навчання та виховання; формування професійно важливих якостей протягом усього терміну навчання; забезпечення передумов успішної адаптації молодого спеціаліста на судні.

Встановлено, що психологічна освіта в системі професійно-технічної підготовки спрямована на розвиток як загальнолюдських цінностей, так і професійно важливих якостей майбутніх фахівців.

Вирішення питання щодо цілеспрямованого формування професійно важливих якостей майбутніх фахівців сфери обслуговування на морському транспорті зумовлює актуальність таких науково-методичних проблем, як професійна придатність особистості, професійний відбір та професіографія.

У психолого-педагогічній літературі зустрічаються дещо відмінні погляди щодо процедури визначення професійної придатності, її видів та рівнів (К. М. Гуревич, К. Х. Кекчеєв, Є. О. Клімов, М. В. Кольченко, І. В. Макаров, К. К. Платонов, Б. О. Пухов, О. Д. Сазонов, Б. О. Федоришин та ін.). Необхідність запровадження процедури профвідбору та широта його застосування, на думку багатьох авторів (К. М. Гуревич, К. Х. Кекчеєв, Є. О. Клімов, М. В. Кольчев, М. В. Макаренко, К. К. Платонов, Б. О. Пухов, О. Д. Сазанов, В. Д. Симоненко), визначається особливостями вимог професії до психофізіологічних, соціальних, медичних та інших якостей людини.

Проведене дослідження засвідчило, що умови професійного відбору фахівців сфери обслуговування на морському транспорті можуть бути здійснені на рівнях:

а) медичному (оцінюється відповідність стану здоров’я абітурієнта вимогам морської професії);

б) освітянському (оцінюється загальноосвітня підготовленість абітурієнта);

в) психологічному (проводиться діагностика професійної спрямованості абітурієнтів, їхніх індивідуально-типологічних особливостей на рівні динамічних властивостей нервової системи, а також особистісних якостей, у тому числі, емоційно-вольових).

Розробка системи психологічної підготовки певним чином орієнтується на професіограми відповідних професій. Водночас вивчення науково-методичної літератури (В. Е. Гаврилов, А. П. Егідес, М. І. Козлов, С. М. Корж, І. В. Макаров, Н. В. Ушакова та ін.) виявило недостатню представленість професіограм щодо професій сфери обслуговування на морському транспорті (офіціант, бортпровідник, бармен, кухар). Це спонукало нас до проведення власного професіографічного дослідження з метою уточнення психограм означених професій. Результати цього дослідження засвідчили, що до комплексу основних професійно важливих якостей суднового обслуговуючого персоналу входять: інтерес до професії, комунікативні здібності, моральність, привітність, емоційна стійкість, енергійність, оперативна пам’ять, кмітливість, тонка нюхова та смакова чутливість, естетичний смак, точність та координація рухів, фізична витривалість, естетичний зовнішній вигляд.

У другому розділі - "Експериментальне дослідження розвитку професійно важливих якостей майбутніх фахівців сфери обслуговування на морському транспорті" - подано результати констатуючого експерименту, визначено рівень розвитку професійно важливих якостей майбутніх фахівців сфери обслуговування на морському транспорті.

Експериментальне дослідження професійно важливих якостей студентів, що відбивають рівень розвитку їхньої психологічної підготовленості до своєї майбутньої професії, проводилося нами на базі вищого професійного училища № 26 м. Одеси. В експерименті брали участь 210 абітурієнтів та студентів училища, 18 викладачів і 12 майстрів виробничого навчання училища, 45 фахівців сфери обслуговування на морському транспорті, а також 7 практичних психологів відділення психології Південноукраїнського педагогічного університету (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинського.

Вивчення професійних інтересів студентів засвідчило, що досить незначна група студентів (10%) виявила суто професійний інтерес до обраної професії. Безпосередній інтерес до професій сфери обслуговування на морському транспорті виявили тільки 37% студентів, тобто далеко не всі студенти адекватно оцінили зміст та головне призначення обраної ними професійної діяльності.

Щодо мотивів вибору професії студентами, то більшість із них, обгрунтовуючи свій вибір, надавала перевагу мотивам вузькоособистісним (43%) та мотивам, що відбивають інтерес до змісту професії (34%). Значно менше студентів, аргументуючи своє професійне намагання, спиралися на мотиви самооцінки професійної придатності (12%) та широкі соціальні мотиви (11%).

Аналіз одержаних результатів вивчення професійних схильностей засвідчив, що переважна більшість студентів віднесла їх до типу професії “людина-людина”, що є суттєвим позитивним фактором професійної придатності до обраного фаху.

Незважаючи на те, що такі професійно важливі якості, як комунікативність, організаторські та інтелектуальні здібності були на достатньому рівні розвитку в більшості студентів, проте в певної частини майбутніх фахівців вони були також і на низькому рівні. Розкрито, що такі важливі особистісні якості, як моральність, емоційна стійкість, перебували в переважної більшості студентів на середньому та нижче середнього рівнях розвитку. Щодо психомоторних та фізичних показників, то серед випробовуваних майже не було виявлено осіб, які б мали ускладнення розвитку цих якостей.

Розкрито за допомогою інтеркореляційного аналізу, що провідним фактором у структурі професійно важливих якостей випробовуваних, поряд з інтересом до обраної професії, виступає моральність, яка може враховуватися при побудові системи психологічної підготовки в навчально-професійній діяльності студентів.

Відповідно до одержаних експериментальних даних, можна констатувати, що переважна більшість випробовуваних виявила середній та вище середнього рівні розвитку своїх професійно важливих якостей. Водночас були студенти і з недостатнім рівнем психологічної підготовленості до майбутньої професії. У середньому, з огляду на всі вивчені у випробовуваних професійно важливі якості, це - 27% студентів від загальної кількості.

Отже, одержані дані, що характеризують психологічну підготовленість студентів до майбутньої професійної діяльності, вимагають застосування комплексу заходів для усунення недоліків у підготовці майбутніх фахівців обслуговуючої праці на морському транспорті.

У третьому розділі - "Розробка та апробація системи психологічної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування на морському транспорті" - розкрито вихідні принципи та умови побудови системи психологічної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування на морському транспорті, де представлено: систему профвідбору; науково-методичні поради з оптимізації викладання дисциплін, спрямованих на підвищення психологічної освіти; комплекс соціально-психологічних технологій (тренінгів) для цілеспрямованого формування психологічної підготовки студентів до навчально-професійної та трудової діяльності.

Нами було створено систему психологічної підготовки, що складається з трьох етапів. Перший етап передбачав психологічний відбір бажаючих опанувати означену професію. На другому етапі, після зарахування вступників до училища, проводилося поглиблене психологічне обстеження на предмет визначення рівня розвитку їхніх професійно важливих та особистісних якостей. Третій етап був спрямований на вдосконалення професійно важливих якостей студентів.

На основі виконаних досліджень для проведення професійного відбору на етапі зарахування абітурієнтів до училища була визначена діагностика таких професійно важливих якостей, як комунікативні здібності, моральність, привітність, емоційна стійкість та енергійність за допомогою комп'ютерного варіанту комплексного тесту профорієнтації, що був побудований на базі ММРІ (автори С. Хатуей, І. Маккінлі, 1988 ). Цей тест дав можливість одержати відносно чітке уявлення не тільки про розвиток зазначених вище професійно важливих якостей, але й про ступінь профпридатності випробовуваного дотично одинадцяти сфер професійної діяльності, в тому числі, й сфери обслуговування, найбільш близької за своїми характеристиками до праці суднового обслуговуючого персоналу.

На другому етапі для поглибленого вивчення особистісних і професійно важливих якостей студентів була визначена система комплексної діагностики, яка проводилася за схемою, що представлена у другому розділі дисертації. Вона може бути використана практичними психологами як у повному обсязі, так і скороченому варіанті, залежно від обставин, наявності даних про особистість студентів. Цей етап дозволив остаточно визначити рівень професійно важливих якостей у всіх студентів, тобто ступінь їхньої психологічної підготовленості до опанування обраної професії.

На третьому етапі, враховуючи одержані теоретико-експериментальні дані, головна увага зосереджувалася на побудові системи цілеспрямованої психологічної підготовки, спрямованої на розвиток професійних інтересів, комунікативних здібностей, формування моральних якостей та емоційної стійкості.

Основними науково-методичними заходами підвищення психологічної підготовленості студентів виступили:

- по-перше, врахування на лекційних та практичних заняттях порад щодо формування у випробовуваних установки на розвиток своїх професійно важливих якостей та підвищення рівня психологічної підготовки до обраної професійної діяльності;

- по-друге, розвиток професійних інтересів студентів, де акцентується увага на їх поглибленні в напрямку від "споглядального" до "суто професійного інтересу" та формуванні інтересів безпосередньо до навчально-професійної діяльності. Формування інтересів до навчально-професійної діяльності студентів передбачало: забезпечення зосередженості уваги студентів на навчальних ситуаціях; усвідомлення як смислу професійної підготовки, так і потреби (мотивів) у навчально-професійній діяльності; вибір рішення (постановка студентами навчальних цілей); прагнення до мети (здійснення навчальних дій); отримання оперативної інформації, що коригує хід підготовки (підкріплення впевненості у правильності своїх дій); самооцінку результатів навчально-професійної діяльності (емоційне ставлення до результату);

- по-третє, розвиток комунікативних здібностей і моральних якостей за допомогою адаптованого соціально-психологічного тренінгу Є.О. Лєщинської, в умовах якого відпрацьовували у студентів комунікативні вміння, що впливають і на позитивні перетворення в їхній моральній сфері. Останнє виявляється у зростанні можливості до сприйняття іншої людини, до рефлексії. Стає більш вираженою повага до оточуючих, доброзичливість, терпимість тощо. Програма тренінгу включала 8 занять по дві години на кожне. Ігри в заняттях були підібрані і розміщені таким чином, щоб послідовно вести до мети - формування необхідних комунікативних здібностей в майбутніх фахівців сфери обслуговування на морському транспорті. Навчання культури спілкування передбачало застосування розробленого мовленнєвого тренінгу, спрямованого на розширення словникового запасу, оволодіння нормами рідної мови та формування виразності мовлення студентів ( вправа "Предмет по колу"). Вправи "Вікно", "Мізансцена", "Мімічні маски", "Жива скульптура" та інші (адаптовані з тренінгу Е. В. Кузнецової) сприяли розвитку техніки невербального спілкування;

- по-четверте, розвиток емоційної стійкості за допомогою системи тренінгів та вправ, що передбачають удосконалення здібностей індивіда до саморегуляції своєї поведінки. Для цього пропонувалося активізувати у випробовуваних процес самовиховання волі, відпрацьовувати навички подолання негативних емоцій та вміння досягати релаксації, тобто переключати увагу на свій внутрішній світ. З цією метою випробовувані залучалися до аутогенного тренування та психологічного тренінгу з розвитку своїх можливостей до саморегуляції ( вправи: "Зосередитися на диханні", "Внутрішній співрозмовник" тощо).

Запропонована система апробувалася в Одеському вищому професійному училищі № 26 протягом 1999 - 2000 навчального року. Психологічна підготовка майбутніх фахівців проводилася під час аудиторних занять зі спеціально зорієнтованих і допоміжних навчальних дисциплін та в позааудиторний час. До проведення формуючого експерименту залучалися адміністрація училища, викладачі, майстри виробничого навчання, психолог училища. Перед початком психокорекційної роботи зі студентами проводилася спеціальна підготовка педагогічного колективу училища до виховної роботи зі студентами в умовах формуючого експерименту, а також роз'яснювальна робота з батьками студентів, для яких розкривалися умови та порядок виховання в сім’ї, сприятливі для особистісного та професійного самовизначення їхніх дітей.

Для реалізації формуючого експерименту були виділені експериментальна (52 студенти) і контрольна (54 студенти) групи. У контрольній групі процес психологічної підготовки здійснювався за традиційною системою. Випробовувані експериментальних і контрольних груп, на основі даних констатуючого експерименту, були поділені на три умовні підгрупи залежно від рівня розвитку відповідних професійно важливих якостей (високий, середній та низький ). Результати експерименту оцінювалися за динамікою просування кожного члена підгрупи від вихідного до більш високого рівня розвитку досліджуваної професійно важливої якості під впливом цілеспрямованої психологічної підготовки.

У результаті проведеного річного формуючого експерименту були зафіксовані суттєві позитивні зміни в рівнях розвитку професійно важливих якостей студентів експериментальних груп. Випробовувані поглибили свої професійні інтереси: якщо до експерименту суто професійний інтерес виявили 19% з них, то після навчання - 42% (різниця значуща при р < 0,05). Значно покращилися їхні можливості до спілкування. Зокрема, на кінець експерименту високий рівень сформованості комунікативних здібностей був у 71% студентів експериментальної групи, на початок експерименту - 52% (різниця значуща при р < 0,05). Помітними були позитивні зміни прояву моральності студентів. Якщо до проведення експериментальної виховної роботи високий рівень моральності виявили 12% з них, то по її закінченні - 29% (різниця значима при р < 0,05).

Повторне дослідження емоційної стійкості студентів засвідчило, що до експерименту її низькі показники було зафіксовано в 56% випробовуваних, а після проведення експерименту - тільки у 25 % (різниця значуща при р < 0,01).

Кількісну характеристику зміни рівнів психологічної підготовленості студентів експериментальних і контрольних груп подано в таблиці (див. таблицю).

Таблиця

Зміна кількісного складу підгруп студентів експериментальних і контрольних груп із різним рівнем розвитку психологічної підготовленості

Рівні | Експериментальні групи | Контрольні групи

До експерименту | Після експерименту | До експерименту | Після експерименту

Абсолютне число студентів | У % до загального складу групи | Абсолютне число студентів | У % до загального складу групи | Абсолютне число студентів | У % до загального складу групи | Абсолютне число студентів | У % до загального складу групи

Високий | 7 | 13 | 15 | 29 | 7 | 13 | 8 | 14

Середній | 16 | 31 | 23 | 44 | 20 | 37 | 21 | 39

Низький | 29 | 56 | 14 | 27 | 27 | 50 | 25 | 47

Всього | 52 | 100 | 52 | 100 | 54 | 100 | 54 | 100

Як видно з таблиці, експериментальна робота сприяла підвищенню рівня психологічної підготовленості випробовуваних до праці судновим обслуговуючим персоналом.

Так, збільшилася кількість студентів у першій підгрупі (високий рівень). Якщо на початку дослідження таких студентів у експериментальних групах було 7, то в результаті проведення дослідження їх стало 15. Щодо контрольних груп, то в них кількість студентів з високим рівнем психологічної підготовленості збільшилася всього з 7 до 8 чоловік. Відбулися зміни рівнів розвитку студентів експериментальної групи, що були віднесені до другої підгрупи (середній рівень), їх було 16, стало 23. Водночас у контрольних групах зміни були не суттєвими: 20 студентів до початку проведення експерименту, після його завершення було зафіксовано 21. Збільшення кількості студентів, віднесених до середнього рівня, відбувалося за рахунок випробовуваних третьої підгрупи (низький рівень). Так, у третій підгрупі було 29 студентів експериментальної групи, а стало 14. У контрольних групах зміни були не суттєвими: було 27 студентів, а стало – 25. Різниця в кількісному складі підгруп експериментальних груп до і після проведення експерименту є статистично значущою (2= 9.22; р < 0.01).

Наведені кількісні дані засвідчують, що запропонована система психологічної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування на морському транспорті сприяла значному підвищенню рівня розвитку їхніх професійно важливих якостей, а отже, і психологічної підготовленості. Проведене дослідження підтвердило припущення про те, що психологічна підготовленість майбутніх фахівців сфери обслуговування на морському транспорті опосередкована розвитком їхніх професійно важливих якостей.

У цілому в дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання психологічної підготовки обслуговуючого суднового персоналу в системі навчальної діяльності студентів профтехучилища, що виявляється у визначенні її змісту, розкритті професійно важливих якостей та провідних із них, а також розробці та апробації цілеспрямованої системи заходів щодо забезпечення цієї підготовки.

Проведене дослідження дозволило дійти таких висновків:

1. Розкрито залежність психологічної підготовки в системі навчально-професійної діяльності майбутніх фахівців сфери обслуговування на морському транспорті від забезпечення на рівні психологічного відбору абітурієнтів психологічної освіти до спеціальної підготовки, спрямованої на коригування та розвиток професійно важливих якостей.

2. Визначено найбільш суттєві професійно важливі якості суднового обслуговуючого персоналу, з-поміж них: інтерес до професії, комунікативні здібності, моральність, емоційна стійкість, енергійність, оперативна пам’ять, кмітливість, естетичний смак, точність та координація рухів, фізична витривалість та естетичний зовнішній вигляд.

3. Розроблено комплекс методів, діагностування і кількісного оцінювання розвитку професійно важливих якостей майбутніх фахівців сфери обслуговування на морському транспорті. Він налічує 9 тестів, 3 особистісні опитувальники, 2 анкети, 8 варіантів методу експертних оцінок та метод письмових творів.

4. Встановлено можливість усіх досліджуваних розподіляти на три умовні підгрупи залежно від високого, середнього та низького рівнів розвитку професійно важливих якостей. Виявлено, що інтерес до професії на високому рівні засвідчили 21% студентів, на середньому - 28%, низькому - 51%; комунікативні здібності на високому рівні продемонстрували 32% студентів, на середньому - 43%, низькому - 25%; моральність на високому рівні засвідчили 38% студентів, на середньому - 56%, низькому - 6%; привітність на високому рівні виявили 38% майбутніх фахівців, на середньому - 37%, низькому - 25%; емоційну стійкість на високому рівні засвідчили 39% студентів, на середньому - 34%, низькому - 27%; енергійність на високому рівні виявили 70 % студентів, на середньому - 18%, низькому - 12%; оперативну пам'ять на високому рівні продемонстрували 53% майбутніх фахівців, на середньому - 29 %, низькому - 18%; кмітливість на високому рівні засвідчили 39 % студентів, на середньому - 37%, низькому - 24%; нюхову та смакову чутливість на високому рівні виявили 72% студентів, на середньому - 20 %, низькому - 8%; естетичний смак на високому рівні засвідчили 74 % майбутніх спеціалістів, на середньому - 18%, низькому - 8%; точність та координацію рухів на високому рівні продемонстрували 66% студентів, на середньому - 21%, низькому - 13%; фізичну витривалість на високому рівні засвідчили 56% студентів, на середньому - 21%, низькому - 23%; естетичний зовнішній вигляд на високому рівні було зафіксовано 74 % майбутніх фахівців, на середньому - 16%, низькому - 10%.

5. Розкрито наявність у структурі професійно важливих якостей такої другої провідної якості, поряд з інтересом до професії, як моральність особистості студента. Це засвідчує існування кореляційних зв'язків її показника з іншими професійно важливими якостями.

6. Встановлено фіксацію незадовільного розвитку професійних інтересів, комунікативних здібностей, моральності та емоційної стійкості студентів за окремими з них у 10 - 30 %.

7. Розроблено систему психологічної підготовки студентів, що обіймає психологічний професійний відбір, поглиблене психологічне обстеження професійно важливих якостей та цілеспрямовану соціально - психологічну підготовку, спрямовану на вдосконалення цих якостей. Останнє налічує 17 вправ, 20 порад, 3 тренінги.

8. Виявлено можливість сприяння запропонованої системи психологічної підготовки підвищення рівня розвитку таких професійно важливих якостей, як інтерес до професії, комунікативні здібності, моральність, емоційна стійкість. Це засвідчує встановлена статистично достовірна різниця між кількісними даними випробовуваних до і після формуючого експерименту (на рівнях р < 0,05).

9. Доведено, що найбільший вплив на розвиток професійно важливих якостей у системі психологічної підготовки справили такі заходи, як професійний відбір та реалізація тренінгів для розвитку навичок спілкування та психічної саморегуляції.

10. Результати дисертаційної роботи порушили низку актуальних проблем для подальших досліджень в аспекті теоретико-методологічного і експериментального обгрунтування стато-кінетичної стійкості як професійно важливої якості для суднового обслуговуючого персоналу; розробки комп'ютерного варіанта оперативної діагностики професійно важливих якостей абітурієнтів та науково-методичних заходів, спрямованих на підвищення психологічної освіти студентів за рахунок оптимізації міжпредметних зв'язків та впровадження спеціальних психологічних курсів.

Основний зміст роботи викладено в таких публікаціях:

1. Ситнік С.В. Психологічний аналіз професіограм фахівців обслуговуючого морського персоналу // Наука і освіта. - 1999. - № 3-4. - С. 95 – 96.

2. Ситнік С.В. Психологічна підготовка суднового обслуговуючого персоналу // Наука і освіта. - 2000. - № 4. - С. 91 – 92.

3. Ситнік С.В. Розробка та апробація системи психологічної підготовки суднового обслуговуючого персоналу // Наука і освіта. - 2000. - № 5. - С. 48 – 52.

4. Сытник С.В. О психологическом образовании учащихся высшего профессионального училища // Психологічна освіта в системі вищої школи: Зб. статей за матеріалами Всеукраїнської науково-методичної конф. – Одеса, 1997. - С. 148 - 149.

5. Ситнік С.В., Чебикін О.Я. Психологічна підготовка як умова підвищення стійкості до стресів у суднового обслуговуючого персоналу // Наука і освіта. - 2000. - Спецвипуск: Матеріали міжнародного конгресу "Стрессы в повседневной жизни детей". - Одеса. - С. 203 – 204.

6. Ситнік С.В. О психологическом отборе специалистов обслуживающего персонала на морском транспорте // Современное состояние и перспективы развития гуманитарных наук (социология, социальная психология, менеджмент). - Одесса. 1997. - С. 130 - 131.

7. Ситнік С.В. Психологічні особливості адаптації людини до соціально-обмежених умов професійної діяльності // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - № 1. - 1998. - С. 172 - 174.

Ситнік С.В. Психологічна підготовка обслуговуючого персоналу морського транспорту в системі навчальної діяльності студентів профтехучилища. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Одеса) ім. К. Д. Ушинського, Одеса, 2000.

Дослідження присвячено питанням психологічної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування на морському транспорті до професійної та навчально-професійної діяльності. У дисертації розроблено систему методів діагностики професійно важливих якостей зазначених фахівців.

Вперше науково обгрунтовано та визначено комплекс професійно важливих якостей суднового обслуговуючого персоналу (офіціант, бармен, бортпровідник, кухар); розкрито, що провідними якостями в цьому комплексі виступають інтерес до професії та моральність; встановлено, що ефективність психологічної підготовки фахівців сфери обслуговування на морському транспорті в навчально-професійній діяльності забезпечується проведенням психологічного професійного відбору, оптимізацією психологічної освіти за рахунок міжпредметних зв’язків та використанням системи соціально-психологічних тренінгів.

Ключові слова: професійно важливі якості, психологічна підготовка, професійний відбір, професійна придатність, психологічна освіта.

Sytnic S.V. Psycological training of service personnel on marine transport in the system of educational activities of students at Vocational School. – Manuscript.

A thesis to maintain the candidates degree of science on psychology, speciality 19.00.07. – Pedagogical and age psychology. South-Ukrainian State Pedagogical K.D.Ushinskiy University (Odessa), Odessa, 2000.

This research is devoted to problems of psychological training of future traders in the field of service on sea transport for professional and educational activities. Methods of diagnostics of important professional qualities of the traders are worked out in the thesis.

It is revealed that in structure of professionally important qualities the leading ones are both interest for profession and ethics.

Patterns of psychological training of future service personnel on ships are proposed.

Psychological and pedagogical conditions of improving professionally important qualities of students are determined.

Key words are: professionally important qualities, psychological training, professional selection, fitness to the job, psychological education.

Сытник С.В. Психологическая подготовка обслуживающего персонала морского транспорта в системе учебной деятельности студентов профтехучилища. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология – Южно-Украинский государственный педагогический университет (г. Одесса) им.К.Д.Ушинского, Одесса, 2000.

В диссертации рассматривается проблема психологической подготовки будущих специалистов сферы обслуживания на морском транспорте. Ознакомление с результатами теоретического анализа и практическим опытом позволило засвидетельствовать, что проблема психологической подготовки данных специалистов, несмотря на все разнообразие предлагаемых методических систем, рассматривается односторонне без достаточного учета специфики морских профессий. Вопросы психологического профессионального отбора как одного из этапов системы психологической подготовки судового обслуживающего персонала остаются вне компетенции как теоретиков, так и практиков системы профтехобразования.

Проведение профессиографического исследования позволило уточнить психограмму судового обслуживающего персонала за счет следующих качеств: интереса к профессии, коммуникативных способностей, моральности, эмоциональной устойчивости, энергичности, оперативной