НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

СЕРГЄЄВ ВІКТОР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК: 338. 45:621. 774(804)

ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РОЗВИТКУ

ВИРОБНИЦТВА ТРУБ В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.07.01 - економіка промисловості

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Дніпропетровськ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному науково-дослідному та конструкторсько-технологічному інституті трубної промисловості Державного комітету промислової політики України

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Семенов Григорій Антонович,

Запорізька державна інженерна академія, завідувач кафедри економіки та організації виробництва;

доктор економічних наук, професор

Аптекар Савелій Семенович,

акціонерне товариство "Данко" (м. Донецьк), радник з економіки;

доктор економічних наук

Нусінов Володимир Якович,

Міжнародний науково-технічний університет (м. Київ), завідувач кафедри фінансів, бухгалтерського обліку

та аудиту.

Провідна установа: Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), відділ проблем ефективного викорис-тання виробничого потенціалу

Захист відбудеться 14 березня 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.08.084.04 у Національній металургійній академії України за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної металургійної академії України за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 4.

Автореферат розісланий 12 лютого 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Ігнашкіна Т.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Створений в Україні виробничий потенціал з випуску сталевих та чавунних труб, потужність якого перевищує 7 млн. тонн на рік, належить до найбільш розвинених у світі. Діючі в Україні трубні підприємства з високою концентрацією виробництва (потужність багатьох понад 1 млн. тонн на рік) та високопродуктивним обладнанням належать до категорії підприємств великого бізнесу - основи створення валового національного продукту, а також експортного потенціалу країни. Ефективність їх функціонування багато в чому визначає стан економіки України в цілому, можливість розвитку найважливіших галузей промисловості - споживачів труб, здійснення науково-технологічної моделлі інноваційного та економічного розвитку - основи становлення країни у світовій спільноті постіндустріальних держав.

Актуальність теми. Пошук шляхів остаточного подолання кризових явищ в економіці України, прискорення переходу до фаз економічного пожвавлення і зростання - головне завдання сучасності. Найважливішою проблемою залишається створення нових і вдосконалення діючих економічних механізмів, здатних в умовах переходу до ринкової економіки забезпечити структурну перебудову промисловості, її галузевих комплексів, реструктуризацію підприємств на основі здійснення ефективної інноваційної та інвестиційної політики.

Основи теорії економічного розвитку і визначення перспектив ринкових перетворень в економіці України викладені у роботах українських вчених О. Амоші, Д. Богині, В. Бородюка, В. Геєця, Є. Григоренка, С. Дорогунцова, Б. Кваснюка, І. Лукинова, А. Покритана, В. Тимофеєва, В. Черняка, М. Чума-ченка, О. Чухна, М. Якубовського та інших.

Разом з тим, важливість становлення економіки України на принципах здійснення інноваційного розвитку високотехнологічних виробництв вимагає поглиблення наукового підходу до вироблення напрямків структурних перетворень з комплексним організаційним, технологічним та економічним обгрунтуванням розвитку найважливіших базових галузей національного промислового комплексу.

Концепція структурних перетворень у галузях промисловості має грунтуватися на свідомому використанні світової економічної науки, зокрема закономірностей розвитку ринкової економіки, яким присвячені дослідження відомих зарубіжних вчених С. Брю, Р. Дорнбуша, Р. Коуза, А. Кульмана, К. Макконнелла, А. Маршалла, М. Мескона, Д. Речмена, П. Самуельсона, С. Фішера, Е. Хелферта, Я. Хонко, Р. Шмалензі та інших. Результати цих досліджень не можуть бути повною мірою застосовані в Україні, галузева економіка якої була сформована в умовах централізованої планової системи. Виходячи з цього, застосування теорії, методів і практики перебудови економіки інших країн - це далеко не механістичний процес запозичення зарубіжного досвіду, а складний творчий пошук нових, відповідних реаліям України конкретних напрямків структурних перетворень.

З проблем реформування гірничо-металургійного комплексу України, який належить до тих галузей, що забезпечують розвиток високотехноло-гічних виробництв, висловлювалося багато цінних пропозицій вченими-економістами С. Аптекарем, Т. Бенем, Ю. Гончаровим, Ю. Долгоруковим, К. Ковальчуком, В. Майорченком, Г. Семеновим, вченими-менеджерами С. Грищенком, В. Гуровим, А. Ноговіциним та іншими.

Відзначаючи актуальність, наукове і практичне значення праць цих авторів, слід зауважити, що більшість з них торкається аспектів реформування загалом галузевого комплексу або його окремих підприємств. Системних досліджень щодо реформування підприємств однієї підгалузі з використанням комплексного підходу до всіх сфер її економіки і бізнесу до цього часу проведено недостатньо.

Отже, об'єктивна необхідність всебічного дослідження принципів та розробки з системним економічним обгрунтуванням методів формування пріоритетних напрямів розвитку виробництва труб в Україні, однієї з найважливіших підгалузей гірничо-металургійного комплексу, визначає актуальність теми цієї дисертації, її загальнодержавне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження виконано відповідно до галузевого науково-технічного напрямку "Виробництво труб" у рамках договорів з Державним Комітетом промислової політики України, обўєднанням "Укртрубопром", трубними заводами та іншими замовниками (номера державної реєстрації 0193U005975, 0195U010157, 0196U003446, 0198U002733, 0198U005384, 0199U002274 та ін.), на виконання завдань державних і галузевих програм, зокрема : "Національної програми розвитку гірничо-металургійного комплек-су України до 2010 р.", "Комплексної програми по забезпеченню трубами нафтової та газової промисловості України", а також тематичних планів Державного трубного інституту. У виконанні цих робіт автор брав участь як науковий керівник і безпосередній виконавець.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи - вирішити науково-практичну проблему розробки методології стратегічного планування розвитку виробництва труб в Україні з економічним обгрунтуванням структурної перебудови підгалузі і реструктуризації трубних підприємств в умовах переходу до ринкової економіки.

Для досягнення мети в роботі визначено такі задачі:

проаналізувати хід реформування економіки України, гірничо-металургійного комплексу і дати оцінку концепціям економічної стабілізації і зростання, що використовуються;

розробити принципи обгрунтування стратегії розвитку трубної підгалузі гірничо-металургійного комплексу України в умовах реформування економіки;

розробити методичні та організаційні основи системи маркетингових досліджень ринків труб;

обгрунтувати принципи формування інформаційного простору маркетин-гових досліджень у вигляді системи моніторингу ринків труб;

розробити механізм користування системою моніторингу ринків труб як основи вдосконалення менеджменту на трубних підприємствах;

розробити методологію порівняння ефективності застосування альтерна-тивних технологій виробництва труб, яка б забезпечувала об'єктивну оцінку конкурентоспроможності виробництва в умовах ринкової економіки;

обгрунтувати економічно доцільні межі використання технологій трубного виробництва на прикладі способів гарячої деформації і зварювання труб;

оцінити техніко-економічний та фінансовий стан виробничого потенціалу трубних підприємств України;

удосконалити методологію визначення критерію беззбитковості роботи трубних агрегатів для обгрунтування рівня їх критичного завантаження;

дати комплексну оцінку реального завантаження трубних станів, виходячи з їх сумарної потужності і ситуації, що прогнозується на ринках труб, обгрунтувати економічну доцільність виведення станів з експлуатації;

розробити механізм економічного обгрунтування інвестиційної діяль-ності трубних підприємств у ринкових умовах;

оцінити вітчизняний та світовий інноваційний потенціал технологій виробництва труб з метою обгрунтування використання найбільш ефективних нововведень;

обгрунтувати економічну ефективність використання досягнень науково-технічного прогресу у виробництві труб;

розробити комплексні напрямки реструктуризації трубних підприємств у всіх сферах їх підприємницької діяльності.

Об'єктом дослідження в дисертації є спеціалізовані трубні підприємства та трубні цехи на металургійних підприємствах України, які складають одну з найважливіших підгалузей гірничо-металургійного комплексу.

В трубному виробництві доведена принципова можливість призупинення спаду та інтенсивного зростання випуску конкурентоспроможної трубної продукції в умовах прояв кризових явищ в економіці України.

Предмет і методологія дослідження. Предметом дослідження є сутність, процеси формування і техніко-економічні показники розвитку виробництва труб в Україні в умовах переходу до ринкової економіки.

Методологічну основу проведення досліджень склали сучасні теорії ринкових відносин та управління, техніко-економічного аналізу і прогнозування, маркетингу, дослідження операцій та інформації. Основним методом дослідження у дисертації є системний підхід, що базується на теорії економічного зростання. Для вирішення визначених задач у дисертації використано такі методи: балансовий, нормативний, статистичний, аналітичний, моделювання, сегментування, експертного опитування, техніко-економічних розрахунків і оцінки бізнесу, аналізу фінансових коефіцієнтів та звітності, дисконтування тощо.

Інформаційну базу дослідження склали: аналітичні і статистичні матеріали трубних підприємств, гірничо-металургійного комплексу, міністерств економіки, статистики, Державного комітету промислової політики України, об'єднання "Укртрубопром"; прогнози, звіти та статистика галузей-споживачів труб України, Росії, інших країн; матеріали міжнародних економічних і фінансових організацій, результати праць вітчизняних, зарубіжних вчених-економістів та менеджерів з теоретичних і практичних проблем економічного обгрунтування та зростання, маркетингу, формування виробничого та економічного потенціалу підприємств, їх реструктуризації і інвестиційної політики, управління; матеріали науково-практичних конфе-ренцій, симпозіумів, семінарів.

Наукова новизна одержаних результатів. Внаслідок виконаного автором комплексу наукових досліджень і розробок отримано результати, які можна кваліфікувати як методологію, що відображає нові, оригінальні концепції, принципи, методи і положення науково-прикладного характеру.

На основі об'єктивної оцінки стійкості та динамізму галузевих комплексів економіки України вперше в трубній підгалузі одержано концепцію формування стратегії розвитку трубного виробництва в Україні, що комплексно враховує трансформаційні процеси, які виникають у країні, особливості структурної перебудови в гірничо-металургійному комплексі, а також специфічні умови виробництва і продажу труб на внутрішньому і зовнішніх ринках. Доведено, що потенціал трубної підгалузі здатний забезпечити сприятливі умови зростання економіки, стати одним із джерел зміцнення фінансового стану країни, затвердження визнаної науково-технологічної моделі розвитку економіки.

На зміну минулих пріоритетів з постійного нарощування обсягів випуску труб удосконалено стратегію структурної перебудови трубного виробництва, з використанням нових принципів управління трубними підприємствами: поєднання зростання виробництва конкурентоспроможної продукції із скороченням неконкурентоспроможних виробництв за рахунок їх ліквідації, переорієнтації або диверсифікації. Доведено, що здійснення цієї стратегії кожним підприємством найбільш доцільне в новій організаційній структурі їх підприємництва у вигляді економічної системи, що об'єднує головні сфери діяльності: інвестиції, виробництво і збут, фінансування.

На основі виконаного вперше в динаміці десятиріччя комплексного аналізу особливостей внутрішнього і зовнішніх ринків труб встановлено їх закономірності і запропоновано нову для гірничо-металургійного комплексу концепцію інтегрованого маркетингу, що координує всі види діяльності трубних підприємств з виробництва та продажу продукції з дійовим взаємозв'язком маркетингових досліджень з інвестиційною, виробничою, збутовою, економічною і фінансовою діяльністю підприємств, із задо-воленням потреб споживачів труб та інтересів суспільства.

Вперше у промисловості України створено методичні та організаційні основи системи моніторингу ринку продукції (на прикладі ринку труб), що склали науковий внесок у створення інформаційно-пошукових систем і забезпечують збір, обробку, аналіз, надання користувачам актуальної і достовірної маркетингової інформації. Це дозволило вдосконалити систему прогнозування і розробити обгрунтовані прогнози потреби і попиту на труби для внутрішнього і зовнішніх ринків труб.

Розроблено нову в промисловості України методологію порівняння економічної ефективності застосування альтернативних технологій виробництва продукції, що дозволяє об'єктивно оцінити їх пріоритетність в умовах ринкової економіки (на прикладі виробництва труб). На відміну від методики, що застосовувалася раніше, ефективність використання технологій оцінюється на основі нового методичного підходу: порівняння витрат вироб-ництва на одиницю продукції в умовах однакового завантаження агрегатів трубами з ринковою перспективою, що об'єктивно співвідносить вибір технологій з конўюнктурою ринку, яка прогнозується.

Удосконалено методику визначення критерію беззбитковості роботи виробничих агрегатів на основі використання нового методичного підходу до оцінки рівня постійних і змінних витрат у витратах виробництва, який грунтується на порівнянні рівня витрат відповідного ресурсу в екстремальні періоди (максимального і мінімального) використання потужності. На основі визначення критичного обсягу виробництва станів гарячої деформації і зварювання труб у порівнянні з їх потужністю і місткістю ринку, що прогнозується, одержані рекомендації щодо раціонального використання виробничого потенціалу трубних підприємств України.

У подальший розвиток теорії стратегічного внутрішньофірмового бізнес-планування розроблено методичні положення стосовно до трубного виробництва, що дозволило вперше обгрунтувати у повному обсязі зовнішні і внутрішні чинники, які визначають ефективність інвестиційних проектів, а також виявити найбільш вірогідні ризики, що знижують їх ефективність. На цій основі виконане обгрунтування інвестиційних проектів, яке системно забезпечує реальність перспектив їх здійснення і враховує фінансово-економічний стан трубних підприємств.

Вперше у гірничо-металургійному комплексі України і Росії сформовано загальносвітовий банк технологій трубного виробництва, у термінах класичного розуміння теорії ринку оцінено їх життєвий цикл (становлення, зростання, заключний), що дозволило встановити пріоритети інноваційної політики і створити об'єктивні передумови для вибору ефективних ідей - варіантів розвитку технологій.

На відміну від зроблених раніше пропозицій щодо реструктуризації трубних підприємств одержані у цьому дослідженні напрямки реструкту-ризації комплексно враховують вплив найважливіших чинників: конўюнктуру ринків труб; погодженість стратегічного і локальних бізнес-планів розвитку на кожному трубному підприємстві; забезпечення конкурентоспроможності трубної продукції на основі раціонального використання діючого виробництва і світового інноваційного потенціалу; обгрунтовану економічну оцінку наслідків реалізації нововведень, що пропонуються; цілеспрямовану соціальну політику.

На вдосконалення стратегічного планування для підприємств рекомен-довано нові підходи, прийоми і методи управління на рівні як підприємств (фірм), так і агрегованих структур - корпорацій, холдингових компаній, транснаціональних (міждержавних) промислово-фінансових об'єднань із відпрацюванням їх структури, функцій, економічного, фінансового, інвести-ційного та правового забезпечення. Обгрунтовано експортноорієнтовану спрямованість розвитку виробництва труб на період до 2010 року, що зумовило і нові, більш жорсткі вимоги до організаційно-технічних, якісних і економічних характеристик виробництва та продукції.

Практичне значення одержаних результатів. Результати теоретичних досліджень щодо створення методології стратегічного планування дозволили розпочати відновлення системи економічних обгрунтувань розвитку на трубних підприємствах України в її сучасній інтерпретації, яка адаптована до умов формування ринкових відносин в Україні і сприяє вибору ефективних напрямків реструктуризації. За результатами досліджень розроблено стратегічні бізнес-плани та економічне обгрунтування розвитку заводів Нікопольського Південнотрубного (НПТЗ), Дніпропетровського металургій-ного ім. Комінтерну ("КОМІНМЕТ"), Харцизького трубного (ХТЗ), Ново-московського трубного (НТЗ), Макіївського труболиварного (МакТЗ), Дослідного заводу Державного трубного інституту (ДЗ ДТІ), а також організаційні основи створення холдингових компаній і транснаціональної корпорації ТНК "Трубтранс" (довідка Держпромполітики України від 28.09.2000 №21/25-230).

Розроблені методологічні основи маркетингових досліджень і створена система моніторингу забезпечили практичне формування обгрунтованої інформації на період 2000-2010 рр. Інформація використана трубними заводами, Державним комітетом промислової політики України, об'єднанням "Укртрубопром" для аналізу ринків труб і вибору сортаменту продукції при обгрунтуванні понад 20 нових інвестиційних проектів, при розробці програм забезпечення трубами нафтового і газового комплексів України і Росії (довідка обўєднання "Укртрубопром" від 28.08.2000 №7/224).

Впровадження методології порівняння ефективності технологій дозволило об'єктивно оцінити пріоритетність технологій трубного виробництва і вибрати економічно обгрунтовані межі їх застосування, що використано у спільному опрацюванні з трубними заводами і УкрДіпромезом "Схеми розвитку трубного виробництва України на період до 2010 р.", затвердженої Колегією Міністерства промисловості України 19.01.95, "Концепції розвитку гірничо-металургійного комплексу України до 2010 р.", затвердженої постановою Верховної Ради України від 17.10.95 № 385 (довідка УкрДіпромеза від 21.08.2000 №10/Т-31).

Вдосконалення методології визначення критерію беззбитковості і практичне обгрунтування критичного завантаження трубних станів дозволило рекомендувати трубним підприємствам ефективні напрямки використання існуючого виробничого потенціалу. Ці рекомендації використані підприємствами у спільних з ДТІ розробках щодо визначення критерію беззбитковості трубопрокатних агрегатів НПТЗ, техніко-економічного обгрунтування ефективності реконструктивних заходів на ХТЗ, а також при визначенні мінімального рівня завантаження і доцільності експлуатації діючих трубних агрегатів об'єднання "Укртрубопром" (довідка НПТЗ від 27.10.97 №04-926 та ХТЗ від 02.08.99 №1-355).

Розроблені методи і принципи економічно обгрунтованої інвестиційної діяльності з оцінкою вітчизняного і світового інноваційного потенціалу визначили практичний вибір і економічне обгрунтування напрямків реструктуризації підприємств, що втілено: при розробці протягом 1994- 1999 рр. понад 20 бізнес-планів розвитку нового і вдосконалення існуючого виробництва на підприємствах НПТЗ, НТЗ, ХТЗ, МакТЗ, "КОМІНМЕТ", ДЗ ДТІ; при розробці Цільової комплексної програми розвитку труб з покриттям на трубних заводах, затвердженої Міністерством промисловості України 04.01.94; при розробці Національної програми розвитку гірничо-металургійного комплексу України до 2010 року, схваленої Кабінетом Міністрів України 11.03.96, її подальшому коригуванню, виконаному в 1999 р. відповідно до Постанови Верховної Ради України від 06.10.98 (довідка УкрНДІМета від 30.08.2000 №001-582).

Проведені дослідження і розроблені пропозиції щодо розвитку диверсифікації виробництва з використанням для випуску труб нових видів чорних і кольорових металів впроваджені при розробках: Державної програми розвитку алюмінієвого виробництва на період до 2000 р., затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.93; Комплексної програми по створенню ядерно-паливного циклу в Україні, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.95.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним завершеним дослідженням. Основні ідеї і розробки, що містяться в цьому дослідженні, належать особисто авторові, опубліковані без співавторів і відображають його погляди на проблеми формування стратегії розвитку трубного виробництва України. Опубліковані у співавторстві праці мають прикладний або інформаційно-аналітичний характер. Особистий внесок здобувача в кожній праці наведено у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, які включені в дисертацію, докладені, обговорені й дістали позитивну оцінку на таких симпозіумах, конференціях, нарадах:

Галузева нарада "Перспективи розвитку технології і прогресивного обладнання для виробництва сталевих і чавунних труб і балонів" (Дніпро-петровськ, 14-16 червня 1990 р.); міжнародна конференція "Труби-93" (Гонконг, 16-19 листопада 1993 р.); міжнародна виставка "Труби-94" (Дюс-сельдорф, Німеччина, 11-15 квітня 1994 р.); міжнародна конференція "Чорна металургія Росії і країн СНД у XXI ст." (Москва, 6-10 липня 1994 р.); загальні збори відділення матеріалознавства і металургії Академії інженерних наук України (Дніпропетровськ, 15 грудня 1994 р.; Нікополь, 9 червня 1998 р.; Нікополь, 17 жовтня 2000 р.); науково-технічна рада об'єднання "Рострубо-пром" (Москва, 25 липня 1995 р.); науково-технічна рада об'єднання "Укртрубопром" (Харцизьк, 26 вересня 1995 р.); 37-а, 38-а, 39-а і 40-а конференції "Механічна обробка і процеси виробництва сталі" (Гамільтон, Канада, 22-25 жовтня 1995 р.; Клівленд, США, 13-16 жовтня 1996 р.; Індіанополіс, США, 19-22 жовтня 1997 р.; Піттсбург, США, 25-28 жовтня 1998 р.); науково-технічна рада ДТІ "Економічне обгрунтування напрямків структурної перебудови трубних заводів України" (Дніпропетровськ, 4 берез-ня 1996 р.); регіональний семінар "Шляхи впровадження енергозберігаючих технологій у будівництво і житлово-комунальне господарство України" (Дніпропетровськ, 12 листопада 1998 р.); I Міжнародна науково-практична конференція з проблем удосконалення виробництва та експлуатації трубної продукції "Трубокон-2000" (Дніпропетровськ, 21-23 лютого 2000 р.); науково-практична конференція "Проблеми і перспективи отримання конкуренто-спроможної продукції в гірничо-металургійному комплексі України (Дніпропетровськ, НМетАУ, 24-25 жовтня 2000 р.); VII Міжнародна науково-практична конференція "Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність (Дніпропетровськ, 23-25 листопада 2000 р.).

Публікації. Основний зміст дисертації опубліковано в одній монографії, 18 статтях у наукових журналах, 15 статтях у збірниках наукових праць, 3 тезах доповідей на наукових конференціях (12 праць - особисто).

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків загальним обсягом 455 сторінок. Робота містить 38 рисунків та 66 таблиць на 63 сторінках, 13 додатків на 61 сторінці і список використаних джерел з 269 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі дисертації розглянуті теоретичні аспекти формуван-ня економічної стратегії розвитку виробництва труб в Україні.

Результати дослідження динаміки та структурної рівноваги техніко-економічних систем з використанням закону циклічності показують, що криза в домінуючому індустріально-аграрному укладі економіки України не супроводжується активним становленням нових виробництв, що формуються в постіндустріальному укладі. Головна причина криз - протиріччя між потребами в капіталі (матеріалізованому і фінансовому) і можливістю їх задоволення в умовах існуючої структури національної економіки. Подолання цих протиріч - одне із найважливіших завдань в економічному обгрунтуванні стабілізації економіки України, а її вирішення можливе на основі поглибленої структурної перебудови в галузях і реструктуризації на підприємствах.

Проблеми структурної перебудови галузей і реструктуризації підпри-ємств насамперед потрібно вирішувати (при державній підтримці) в базових галузях економіки, які є, по суті, каталізатором розвитку пріоритетних

комплексів України, здійснення науково-технологічної моделі розвитку національної економіки на базі радикальних інновацій. До базових галузей належить гірничо-металургійний комплекс, структурна перебудова в підгалузях якого є не тільки чинником економічного зростання, але й стимулом для перетворень в інвестиційному комплексі (машинобудуванні) і постіндустріальному укладі із виведенням в нові стани рівноваги техніки, продукції, цін.

Ефективність функціонування гірничо-металургійного комплексу визна-чається обгрунтованим вибором пріоритетів його структурної перебудови. Економічно обгрунтованим є орієнтир на переважну структурну перебудову підгалузей, які пропонують на ринки продукцію високої міри готовності для кінцевого споживання. Серед таких підгалузей необхідно виділити трубне виробництво, підприємства якого мають достатні економічні і технічні можливості для вільного підприємництва і розвитку. Обгрунтованість такого висновку підтверджує оцінка потенціалу трубних підприємств з викорис-танням системи показників, що оцінюють ступінь розвитку і досконалості матеріально-речовинних елементів праці, технології і якості продукції з точки зору їх відповідності досягненням науково-технічного прогресу. Узагаль-нюючий показник технічного рівня виробництва рекомендується визначати як середньозважену суму окремих коефіцієнтів:

,

де Уi (i=1...n) - значення окремих коефіцієнтів, у тому числі: технічного рівня устаткування (Уу), рівня механізації і автоматизації (Ума), рівня екологічності (Уек), рівня знарядь праці (Узп), рівня якості продукції (Уяп);

di (i = 1...n) - виваженість відповідних коефіцієнтів, що визначається експертами.

Розрахунки окремих і узагальнюючих коефіцієнтів показують, що процеси перебудови в трубній підгалузі і реструктуризації підприємств повинні виходити з поетапних якісних змін в технічному рівні виробничих процесів і продукції, що потребує зміни в системі підприємництва з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу (табл. 1).

Відповідно, економічною основою реструктуризації трубних підпри-ємств визначено обгрунтований вибір послідовно здійснюваних радикальних інновацій при раціональному використанні ресурсів для створення нової ринкової вартості. Підприємницька діяльність трубних підприємств належить до великого бізнесу, тому як найбільш прогресивною стратегією реструк-туризації для них рекомендується поєднання обмеженого зростання із скороченням неконкурентоспроможних виробництв за рахунок їх ліквідації, переорієнтації, або диверсифікації.

Таблиця 1

Показники технічного рівня виробництва труб способами гарячої деформації та електричного зварювання на спеціалізованих трубних підприємствах України (стосовно еталонного рівня, який дорівнює 1)

Коефіцієнти Агрегати гарячої деформації Агрегати електричного зварювання

Технічного рівня устаткування 0,475-0,815 0,506-0,938

Рівня механізації та автоматизації 0,710-0,987 0,679-0,872

Рівня екологічності 0,740-0,980 0,745-0,990

Рівня знарядь праці 0,610-0,869 0,671-0,884

Рівня якості продукції 0,621-0,914 0,700-0,964

Узагальнюючого технічного рівня 0,610-0,818 0,731-0,898

Ця стратегія повною мірою відповідає місії трубних підприємств, а по суті означає поєднання сучасних типів стратегій: віолентної та патієнтної. На цій основі підприємства при здійсненні стратегії зростання із скороченням повинні зосередити увагу на впровадженні інновацій для зростання (концентрації, диверсифікації) виробництва з активізацією інвестиційної діяльності. Дотримуючись стратегії, що рекомендується, кінцева мета реструктуризації підприємств полягає в їх перетворенні у прибуткові фірми, корпорації, господарські товариства, здатні конкурувати на внутрішньому і зовнішніх ринках.

Головною рушійною силою створення нової ринкової вартості при здійсненні реструктуризації є формування підприємствами фондового потенціалу, в якому концентруються власний і позиковий капітал. Ефективне використання фондового потенціалу визначає підприємницьку діяльність підприємств як економічну систему, в якій необхідно здійснити обгрунтоване управління в трьох головних сферах: інвестиції, виробництво і збут, фінансування. У цій системі ефективно формується нова політика інновацій, яка спрямована на підвищення якості продукції і зниження витрат виробництва, замість минулих пріоритетів з постійного нарощування випуску труб.

Перетворення, що рекомендуються в системі підприємництва, дають необхідний ефект, якщо формується нова система управління підпри-ємствами з об'єднанням найважливіших функцій: аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища, ресурсів і конкурентів; отримання і використання маркетингової інформації; стратегічне бізнес-планування і контроль; прийняття рішень про стратегію і цілі, інвестиції, виробництво, збут, фінансування, вилучення капіталу, з питань кадрової, соціальної, екологічної політики. Така система управління підприємницькою діяльністю дозволяє поетапно реформувати структуру підприємств, інтенсифікувати ділову активність, уникнути можливих ризиків і загроз у досягненні прибутковості виробництва (рис. 1).

Рис. 1. Система управління підприємницькою діяльністю трубних підприємств України.

Методи формування пріоритетних напрямків розвитку виробництва труб, реструктуризації трубних підприємств, що пропонуються, базуються на використанні інструментів стратегічного внутрішньофірмового бізнес-планування, до концепції здійснення якого доцільно включати два рівні - підгалузь і підприємства. Стратегію підгалузі необхідно втілювати в Національній програмі розвитку гірничо-металургійного комплексу з її уточненням кожні 3-5 років, а для підприємств комплекс стратегічного планування повинен об'єднувати створення концепції розвитку на період до 10 років, вироблення стратегічного бізнес-плану на 5-7 років, річних і поточних планів підприємницької діяльності.

Створення системи стратегічного бізнес-планування на трубних підприємствах найбільш доцільне у вигляді структури, в якій об'єднуються формування стратегії, цілей і тактики, маркетингові і прогнозні дослідження, оперативна діяльність. У дисертації рекомендується новий підхід до формування стратегічного бізнес-плану за замкненим принципом, в якому маркетинговий, техніко-економічний, фінансовий аналіз і синтез є основою розробки розділів плану, оцінок, прогнозів і контролю його виконання з урахуванням "ковзного" часового періоду.

Формування стратегії розвитку трубних підприємств здійснено на основі таких принципів: використання системного підходу; забезпечення без-перервності і узгодженості мікро- і макрорівнів планування; обгрунтування цілей функціонування і розвитку підприємства; забезпечення багатова-ріантного підходу до розвитку підприємств та їх підрозділів; обгрунтування критеріїв ефективності підприємницької діяльності з урахуванням мети функціонування суб'єктів бізнесу; забезпечення соціальної захищеності трудящих.

Найважливішим прин-ципом стратегічного плану-вання є багатоваріантність відпрацювання у можливих напрямках реструктуризації підприємств. Формування стратегічних варіантів грун-тується на принципах побу-дови дерева рішень (рис. 2). Процес прийняття рі-шень має чітко логічний ха-рактер і грунтується на умо-вах функціонування кожно-го виробничого об'єкта сьо-годні і в майбутньому. При визначенні пріоритетних напрямків розвитку вироб-ничого об'єкта головним залишається вибір з банку ідей найбільш ефективних інвестиційних варіантів. Відповідно, першочерговою проблемою системи страте-

гічного планування є забезпечення комплексної оцінки кожного варіанта з використанням критеріїв економічної ефективності.

Вибір критеріїв ефективності підприємницької діяльності враховує цілі функціонування суб'єктів, що здійснюють бізнес: менеджерів, власників та інвесторів. З урахуванням інтересів вказаних учасників бізнесу, критерії оцінки прибутковості підприємств, що рекомендуються, відображають: ефек-тивність виробництва (діючого і майбутнього); ефективність позикового капіталу; ефективність інвестування (при розробці інвестиційних проектів реструктуризації підприємства, технічного переозброєння діючих цехів, створення нових виробництв). Незважаючи на різноманітність критеріїв оцінки ефективності виробництва, фінансування та інвестування, всі критерії у визначальній мірі залежать від рівня витрат виробництва і похідного від них показника - прибутку.

У другому розділі розглянуто проблеми маркетингу трубної продукції та створення моніторингу ринку труб.

Теорія і практика підприємницької діяльності трубних підприємств, як і розв'язання проблем їх реструктуризації, базується на концепції інтегрованого маркетингу як основи теперішнього і майбутнього їх функціонування, що координує всі види діяльності, пов'язані з виробництвом і продажем труб, аж до формування нових потреб у трубній продукції. Переваги такого підходу - у забезпеченні цільової орієнтації на споживачів у дослідженнях і розробках, фінансуванні і впровадженні інновацій, випуску продукції, поліпшенні її якості, ліквідації збиткових виробництв, пропозиції продукції на ринки, в урахуванні чинників зовнішнього і внутрішнього середовища.

Практичний маркетинговий аналіз закономірностей, що визначають сутність виробництва і продажу труб Україною, як промислового товару, виявив безповоротні зміни в динаміці елементів ринків труб, що спричинило негативне зниження використання експортного потенціалу виробників труб і виникнення за межами країни конкурентного середовища підприємств-олігополістів. Особливості ринків труб і послідовний аналіз встановлених функцій маркетингу обумовили практичний вибір як його головної стратегії - цільової, яка поєднується з масовою і диференційованою, а кожна з них обов'язково доповнюється стратегією переваг по витратах. Дія стратегій виявляється стосовно до цільових сегментів ринку, які доцільно ранжирувати за важливістю продажу труб споживачам з урахуванням часових горизонтів і позицій конкурентів. Основними тактичними підходами в конкурентній боротьбі на ринках труб є: випуск продукції нової або поліпшеної якості; пропозиція продукції за цінами нижчими, ніж у конкурентів, що повинно обов'язково враховуватися підприємствами при виборі будь-якої з стратегій, що рекомендуються.

Ключовим чинником успіху в маркетинговій, як і будь-якій діяльності підприємств, є наявність і використання обгрунтованої інформації. Її формування найбільш доцільно у вигляді інформаційної системи моніторингу ринку труб (СMP), запропоновані організаційні і методичні основи якої забезпечують ефективне об'єднання з використанням комп'ютерної техніки різноманітних даних для отримання, оцінки і поширення актуальної інформації, що визначається цілями маркетингу і стратегією підприємства. Логічна ієрархія СМР сформована на основі її структури, що забезпечує організацію роботи виконавців щодо збору, обробки, стеження, зберігання даних, їх аналізу, оцінки, а також відображення результуючої інформації. Одночасно СМР об'єднує сукупність процедур і методів у вигляді системи їх поступового ускладнення, що становлять методичну базу СМР як основу її ефективного функціонування.

З використанням принципів теорії прийняття рішень загальна постановка задачі, що визначає дії підприємства в маркетингу ринків труб, доцільна в такому логічному вигляді:

SоТ / R,C, S, y, К ,

де Sо - місія підприємства;

Т - часовий горизонт маркетингу;

R - ресурсні та інші обмеження при виробництві і продажу труб;

Сi О С(i=1...n), Сi - сукупність цілей маркетингу;

Sj О S (j=1...m), Sj - безліч рішень в маркетингу;

y=f(C,S) - функції служби маркетингу та інших виконавців, які приймають рішення;

Ку О К(у=1...d), Ку - критерії вибору рішень.

На основі цієї логічної побудови формується суть задач, які вирішують маркетологи, а відповідно в СМР формуються виробничі, економічні, збутові взаємозв'язки між продавцями і покупцями труб, трансформовані у вигляді блокових структур з домінуючих галузевих комплексів-споживачів, їх підгалузей.

Дані, що надходять в СМР, також мають структуру з обов'язковим включенням блоків, що характеризують виробників і виробництво, їх ресурси, економіку, фінанси, інвестиції та інновації, продукцію, а для споживачів труб - їх потреби і попит, ціни, прогнози розвитку, дію чинників зовнішнього середовища. Це дозволило практично вирішити проблеми формування в СМР обгрунтованої і корисної інформації. Для прикладу на рис. 3 наведено блок-схему, що характеризує виробничі, збутові і інформа-ційні зв'язки між виробниками, споживачами та іншими структурами в комплексах щодо розвідки, видобування і транспортування нафти і газу. Це найважливіші для трубних підприємств України сегменти ринку, що акумулюють до 70% виробничих можливостей з випуску труб.

Рис. 3. Схема підготовки інформації в СМР труб для нафтогазового комплексу:

виробничі і збутові зв'язки;

організаційні та інформаційні зв'язки.

Функціонування СМР має надавати підприємствам дійову інформаційну допомогу у плануванні маркетингової стратегії, інших видах діяльності. З метою визначення підприємствами потреби в інформації рекомендується методичний підхід побудови дерева рішень, практично випробуваний для аналізу однієї з найбільш важливих цілей маркетингу труб - збільшити обсяг продажу труб на зовнішніх ринках (n% в році t). Керуючись змістом дерева рішень і аналізом інформації, можна обгрунтовано формувати ключові розділи стратегічного плану і зокрема домінуючий розділ "Прогноз майбут-нього". Особлива роль у цьому розділі належить прогнозу очікуваних ринкових ситуацій і виробничих можливостей підприємств.

Практичне поетапне прогнозування майбутньої ситуації на ринках труб виконане з використанням синтезу підходів і оцінок, що включають широко-охоплююче експертне опитування споживачів, метод об'єднання даних, пря-мий розрахунок прогнозованих показників за рівняннями, що враховують питому цільову витрату труб у споживачів, а також прогнози розвитку галузевих комплексів, що споживають труби. Прогноз ринкових ситуацій (Р), виконаний в дисертації, виходить з логічної схеми обліку закономірностей споживання труб у базовому періоді (Z), уявлень відносно очікуваних потреб і попиту (G), а також чинників (F), стимулюючих їх зростання (зниження)

.

На цій основі розроблено багатоетапний прогноз на макро- і мікрорівнях, у часових горизонтах довго-, середньо- і короткострокових періодів, за варіантами, обмеженими прогнозним полем потреб і попиту на внутрішньому і зовнішніх ринках. Наявність цієї інформації здебільшого визначає економічну і фінансову незалежність підприємств, стійкість їх ринкових позицій, з урахуванням техніко-економічних і геополітичних чинників.

У третьому розділі розглянуті результати дослідження ефективності технологій виробництва труб.

Стратегічне планування розвитку виробництва повинно передбачати системний підхід щодо досягнення конкуренто-спроможності продукції, яка пропонується до продажу на внутрішньому і зовнішніх ринках. Найваж-ливішим чинником у конкурентній боротьбі є використання ефективних технологій для виробництва труб, котрі забезпечують необхідну якість продукції і мінімальну витрату ресурсів.

Виконані в цьому напрямку дослідження обмежувалися використанням натуральних показників ефективності технологій для виробництва труб (продуктивність обладнання, питомі капітальні витрати, питома витрата металу, палива, електроенергії, вироблення на одного працівника, тощо). Комплексний аналіз ефективності технологій показав, що натуральні показники ефективності мають різнонаправлений характер і, навіть у своїй сукупності, не дозволяють зробити обгрунтований вибір ефективного варіанта технології.

Показником для порівняння ефективності технологій, що характеризує використання всіх видів ресурсів, може бути рівень витрат виробництва. Цей показник визначає конкурентоспроможність продукції протягом життєвого циклу технології, є головним чинником, що впливає на обсяг її пропозиції і продажу, відповідає головній меті підприємств у ринкових умовах - отриманню максимального прибутку. Рівень витрат виробництва з розрахунку на одиницю продукції характеризує ефективність виробництва з урахуванням інтересів власників і менеджерів.

При виборі найбільш ефективної технології виробництва труб найваж-ливішим принципом є дотримання багатоваріантного підходу. Відомі у вітчизняній і зарубіжній науці численні дослідження різних інноваційних процесів у сфері виробництва труб, як правило, торкалися дуже вузьких сфер вибору, наприклад, порівнювалися дві технології або оцінювалася ефек-тивність однієї нової технології. Запропонований у дисертації методичний підхід до формування варіантів технології передбачає дослідження всього інноваційного потенціалу підгалузі, враховуючи відомі технології, випро-бувані в Україні і за кордоном, а також інновації, які ще не впроваджені. Це дозволяє здійснити наступальну інноваційну політику з випереджаючим виходом на ринок продукції високої конкурентної спроможності.

Для визначення пріоритетних меж використання кожної технології досліджено ефективність виробництва всього розмірного сортаменту труб, що споживається у світовій практиці (біля 10 тисяч видорозмірів). Багаторазове звуження розрахункового сортаменту труб без істотної зміни його структури досягнуто внаслідок його агрегування. При дослідженні ефективності технологій виробництво кожного видорозміру труб розглянуто відособлено як окрему задачу, а розрахунки техніко-економічних показників виробництва виконані при умові завантаження кожного агрегату трубами одного виду і розміру. Запропонований методичний підхід дозволяє обгрунтувати межі сортаменту труб, в яких економічно доцільно використовувати конкретну технологію.

У цьому дослідженні всі технології, як діючі, так і нові, розглядалися без прив'язки до конкретних місць розміщення об'єктів. Це дозволяє абстрагу-ватися від існуючих у діючому виробництві технічних і організаційних обмежень на використання технологій, дослідити кожну технологію як нову і, зрештою, оцінювати умовно ідеальний процес. Порівнянність різних технологій забезпечено за рахунок застосування таких методичних підходів: техніко-економічної оцінки варіантів без прив'язки до конкретних заводів і цехів; використання єдиного діапазону розмірів і єдиних розмірів-представників труб; розрахунку витрат виробництва за рівнем світових цін, які склалися на різні види ресурсів, що виключає вплив коливання цін; прийняття єдиних для всіх технологій показників рівня якості продукції; урахування однакового марочного сортаменту труб.

З урахуванням наведених принципів розроблено нову методологію порівняння ефективності технологій, основні положення якої полягають в наступному. Для обгрунтування пріоритетності різних технологій порівнюються витрати виробництва на одиницю продукції в умовах однакового завантаження агрегатів в абсолютному вимірі (раніше - в умовах максимального обсягу виробництва на кожному агрегаті). Методологія, що рекомендується, дозволяє пов'язати вибір технологій з кон'юнктурою ринку труб, що прогнозується, оскільки максимальний обсяг виробництва на кожному агрегаті обмежується не тільки його технічними можливостями, але й місткістю ринку даної продукції. Виробничі можливості, що перевищують місткість ринку, практично не будуть реалізовані.

Для встановлення економічно доцільних меж використання різних технологій доцільно дослідити рівень витрат виробництва при різних обсягах використання потужності агрегатів, що прогнозуються. Достовірність витрат виробництва при різному рівні використання потужності забезпечено шляхом обгрунтування рівня постійних і змінних витрат для кожного агрегату. Обсяги постійних і змінних витрат на кожному агрегаті істотно відрізняються, що є одним із визначальних чинників конкурентоспромож-ності технологій при різних масштабах виробництва. Розроблена методологія порівняння ефективності технологій здійснена при виконанні комплексних економічних і технологічних досліджень і проектного опрацювання. Організаційна схема взаємозв'язку і послідовності вибору технологій наведена на рис. 4.

Рис. 4. Схема вибору оптимальних технологій виробництва труб.

Методологія, що рекомендується, дозволяє дослідити залежність обсягів витрат виробництва на одиницю продукції за варіантами технологій від рівня завантаження трубних агрегатів (у рамках потенційного обсягу ринків труб). Рівень витрат виробництва значною мірою залежить від масштабів виробництва, у зв'язку з чим пріоритетність технологій може змінюватися, що ілюструється на прикладі виробництва зварних труб (табл. 2).

Таблиця 2

Пріоритетність використання трубозварювальних

агрегатів при виробництві труб розміром 25х1,4 мм

Тип агрегату Обсяг виробництва, тис. т.

10 20 30 40 50 60

витрати дол./т ранг витрати дол./т ранг витрати дол./т ранг витрати дол./т ранг витрати дол./т ранг витрати дол./т ранг

6-30 20-76 20-114* 398,0 418,0 510,1 1 2 3 377,2 387,8 408,9 1 2 3 370,3 377,7 375,2 1 3 2 - 372,6 358,3 2 1 - - 348,2 1 - - 341,4 - 1

*з гарячим редукуванням

Характер і міра зміни частки постійних витрат у витратах виробництва дозволили підтвердити таку закономірність - пріоритетність технологій змінюється залежно від масштабів виробництва: із зменшенням завантаження агрегатів витрати виробництва в розрахунку на одиницю продукції зростають за рахунок збільшення постійної частки у витратах. Результати встановленої залежності витрат виробництва від рівня завантаження трубопрокатних і трубозварювальних станів, як приклади