Національна Академія Прикордонних військ України

імені Б.Хмельницького

ТИХОНЧУК АНАТОЛІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ

УДК 159.98 : 355.33

ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ

ЕФЕКТИВНОЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

КЕРІВНИКІВ ВІЙСЬКОВИХ КОЛЕКТИВІВ

Спеціальність 20.02.02–

військова педагогіка та психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Здобувач ________________ А. Тихончук

Хмельницький – 2000

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Національній Академії Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького, Державний комітет у справах охорони державного кордону України.

Науковий керівник:

Член-кореспондент АПН України, доктор військових наук, професор Олексієнко Борис Миколайович, Державний комітет у справах охорони державного кордону України, Голова - Командувач ПВУ.

Офіційні опоненти:

·

· кандидат психологічних наук Шкіль Олександр Іванович, Центр науково-прикладних та навчальних технологій "Малес", провідний психолог, м. Київ.

Провідна установа:

Військовий інститут при Державному університеті “Львівська політехніка”, Міністерство освіти та науки України, кафедра технічних засобів інформації та культурно-просвітницької діяльності у військах, м. Львів.

Захист відбудеться 28 вересня 2000 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної Академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м.Хмельницький, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького (29003, м.Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розісланий 25 липня 2000 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат педагогічних наук,

доцент А. Галімов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Професійна діяльність управлінця, яку завжди вважали однією з найбільш змістовних, цікавих і престижних за кордоном, в останні роки одержала адекватну оцінку й в Україні. Але, як відомо, розвиток української державності характеризується не тільки позитивними процесами, але і деструктивними тенденціями. Одна з них виявляється у зниженні продуктивності діяльності управлінських кадрів. Наявність протиріч соціально-економічного характеру, незатребуваність сутнісного потенціалу субўєктів праці, складність переходу від авторитарних стереотипів в управлінській діяльності до її ефективної моделі визначають сьогодні особливості здійснення управлінської діяльності.

По-перше, управлінська діяльність керівників військових колективів характеризується явною невідповідністю її реального стану загальній спрямованості діалектики сучасного управління і тих можливостей керівників, що не затребувані практикою. По-друге, аналіз управлінської діяльності окремих керівників свідчить про те, що в багатьох ланках вона здійснюється з порушенням основних принципів управління як одного з основних видів професійної діяльності. По-третє, модель управління, яка була сформована ще в умовах авторитарного режиму, сьогодні виявилася неадекватною неординарним реальним змінам, неспроможною та недієздатною в екстремальних умовах діяльності.

Сьогодні утвердження нової моделі державного управління здійснюється через гостре протиборство прогресивних начал із недієздатними стереотипами; не поодинокими є також випадки втручання антисоціальних і навіть криміногенних сил. На превеликий жаль, сьогодні в управлінні недостатньо вивчено і не викристалізовано чіткі методологічні і науково-практичні підходи, які б оптимально узгоджували особистісні інтереси робітників та інтереси організації. Явні соціально-психологічні невідповідності зумовлюють зменшення зацікавленості робітників у якісному виконанні службових обов'язків, знижують ефективність використання професійного потенціалу.

Саме тому сьогодні нагальною є розробка системи відповідних засобів психологічного впливу, які б могли сприяти гармонізації двох основних сфер життєдіяльності сучасних керівників військових колективів - службової і особистісної, зменшенню деструктивного впливу чинників субўєктивного та обўєктивного характеру, що стримують їх психологічний потенціал як управлінців. Сьогодні в Україні під впливом демократичних процесів створено безпрецендентні можливості для реалізації незатребуваного раніше сутнісного потенціалу всіх субўєктів управлінської діяльності, що обўєктивно визначило принципово нову роль і статус керівника військового колективу, який із засобу, що забезпечує досягнення результату праці, повинен піднятися на якісно новий рівень - стати активним і компетентним субўєктом цієї праці і безпосередньо управлінської діяльності. У такій ролі кожний управлінець може розкритися як цілісний феномен - індивід, особистість, субўєкт управлінської діяльності, творча індивідуальність.

Таким чином, реальний стан управлінської діяльності не повною мірою відповідає сьогодні процесам демократизації у суспільстві, рівню сучасних вимог до неї та актуальним потребам людей. Це й зумовило необхідність дослідження психологічних умов ефективної управлінської діяльності сучасних керівників військових колективів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження проводилося згідно плану наукової діяльності ПВУ (НДР №464/28).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є вивчення психологічних закономірностей і механізмів, що сприяють підвищенню ефективності управлінської діяльності керівників військових колективів.

Завдання дослідження полягають в тому, щоб:

1. Проаналізувати й узагальнити характер управлінської діяльності сучасного керівника військового колективу в контексті розвитку психології управління.

2. Виявити і визначити вплив основних детермінант підвищення ефективності управлінської діяльності керівника військового колективу, визначити критерії оцінки і показники рівня останньої.

3. На основі аналізу сучасних теоретико-методологічних концепцій уточнити психологічну сутність ефективної управлінської діяльності керівників військових колективів.

4. Розкрити діалектику професіоналізації керівників військових колективів і розробити відповідні навчально-методичні рекомендації щодо їх професійної підготовки.

5. Виділити основні передумови ефективної професійної діяльності управлінських кадрів.

Обўєктом дослідження є управлінська діяльність сучасного керівника військового колективу. Предметом дослідження є визначення психологічних умов і чинників, що детермінують ефективність управлінської діяльності керівників військових колективів.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених у дисертаційному дослідженні завдань було застосовано цілісну пізнавально-формуючу технологію. Поряд із загальнонауковими методами дослідження (констатуючий і формуючий експерименти, лонгітюд, методи психодіагностіки, контент-аналіз, спостереження, бесіди, анкетування, тестування, аналіз результатів діяльності) було використано методи активного соціально-психологічного навчання, моніторинг, різновиди психотехніки, ігротехніки, рефлексопрактика та ін.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

1. Отримано нові теоретико-експериментальні дані щодо соціально-психологічних особливостей управлінської діяльності керівника військового колективу.

2. Розроблено модель психолого-акмеологічного забезпечення професійної і безпосередньо управлінської діяльності керівників військових колективів.

3. Розкрито діалектику професіоналізації сучасного військового керівника, яка передбачає оволодіння ним ефективною управлінською діяльністю.

4. Запропоновано банк оригінальних методик психологічного дослідження різноманітних складових управлінської діяльності керівника військового колективу.

5. Розроблено основні напрямки забезпечення ефективної управлінської діяльності сучасного керівника військового колективу, що відображають стратегію, тактику і техніку його поведінки у процесі реалізації управлінських функцій, а також дозволяють визначити основні напрямки та етапи її оптимізації.

Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що:

1. Подальший розвиток одержала концепція психологічного забезпечення управлінської діяльності керівників військових колективів, реалізація якої спрямована на якісне поліпшення ефективності їхньої професійної праці, а також подальший розвиток практичних і методичних основ їхньої діяльності щодо подолання актуальних соціально-психологічних проблем у провідній сфері професійної діяльності.

2. Психологічна концепція та уточнені поняття категоріального апарату стали теоретико-методологічною основою ефективної управлінської діяльності керівників військових колективів різноманітних рангів. Вони дозволяють призвести процес управління у відповідність з вимогами адміністративної та військової реформи і потребами повсякденної життєдіяльності суспільства.

3. Оволодіння сучасними керівниками військових колективів основами психологічного забезпечення ефективної управлінської діяльності визначає високу продуктивність їхньої взаємодії в системі “людина-людина”. Практичне слідування цим основам забезпечує керівнику розвиток його активності, ініціативи, творчості, продуктивної самореалізації особистості в обраній сфері професійної діяльності.

4. Результати дослідження апробовано та успішно використано при розробці керівних документів, створенні науково-методичного і програмного забезпечення підготовки управлінських кадрів. Розроблений інструментарій дозволяє здійснювати діагностику і моніторинг управлінської діяльності, а також підвищувати її ефективність з урахуванням впливу різних детермінант.

5. Запропонований адаптований і на практиці апробований інструментарій психологічного забезпечення управлінської діяльності може бути творчо використаний для оптимізації управлінської діяльності державних службовців України як у центрі, так і на місцях.

Реалізація результатів дослідження здійснювалася в психолого-реабілітаційному центрі “Гештальт” (м. Київ) у роботі з військовослужбовцями, які закінчили службу, а також з тими, хто готувався до звільнення у запас, у роботі районних адміністрацій міста Києва щодо розробки і здійснення моніторингового контролю професійного росту державних службовців.

Особистий внесок здобувача у роботі, написаній у співавторстві “Переконуючий управлінський вплив і його місце в психолого-акмеологічній культурі сучасного керівника” полягає у розкритті змісту основних компонентів одного з головних чинників ефективної управлінської діяльності сучасного керівника. У роботі “Проблеми психологiчної пiдготовки робiтника правоохоронних органiв держави до управлiнськоi дiяльностi” особистий внесок автора полягає у визначенні основних психологічних суперечностей, які блокують управлінський потенціал керівників правоохоронних органів держави.

Апробація результатів дисертації. Концепція дослідження, його основні результати неодноразово обговорювалися на наукових конференціях і теоретичних семінарах професорсько-викладацького складу кафедр педагогіки і психології Національної академії Прикордонних військ України імені Б. Хмельницького (м. Хмельницький, 1999), університету внутрішніх справ МВС України (м.Харків, 1998), на міжнародній науково-практичній конференції “Духовно-психологічні медицини майбутнього” (м. Хмельницький, 2000 р.).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковано в чотирьох наукових статтях, (із них дві в співавторстві), три з яких у спеціалізованих виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації складає 191 сторінки, із них 8 займають 10 рисунків, 1 діаграма та 3 таблиці. Список використаних джерел складається з 202 найменувань на 16 сторінках. 4 додатки займають 31 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, обўєкт, предмет, методологічні основи дослідження, висвітлено наукову новизну і наукове значення роботи, практичну значимість отриманих результатів, визначено гіпотезу й основні завдання дослідження, а також дані про апробацію і впровадження результатів дисертаційного дослідження в практику.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи ефективної управлінської діяльності сучасного керівника: психологічний аспект” висвітлено історію розгляду управління в численних працях дослідників, розкрито їх ідеї про значення та вирішальну роль управлінців у керівництві життям і діяльністю військових колективів, важливість оволодіння мистецтвом управління.

Проаналізовано й узагальнено стан управлінської діяльності сучасного керівника в контексті розвитку психології управління, а також виявлено протиріччя і проблеми, що створюють перешкоди на шляху підвищення її ефективності. Було визначено, що недостатність її вивчення як цілісного феномену, недооцінка ролі несвідомого в психічному житті індивіда зумовлюють необхідність проведення не парціального, а всебічного психологічного дослідження.

Автор відзначає, що результати дослідження за рубежем (соціально-психологічна концепція - “школа людських відносин” Е. Мейо, школа “поведінкових наук” К. Арджиріса, школа системного підходу Ч.Барнарда, школа управління в кризових ситуаціях Ч. Перроу, теорія “трьох” В. Реддина, школа “соціальних систем” Г. Саймона, наукова організація праці Ф. Тейлора, організаційні принципи адміністрації та керівництва Л. Гьюліка, теорія організації без “панібратства і підлеглості” М.Фоллета, система норм організації праці незалежно від індивідуальних особливостей керівника М.Вебера та ін.) відображають в основному прагматичні аспекти керівництва і є недостатніми для повномасштабного психологічного дослідження ефективності управлінської діяльності керівників військових колективів.

У той же час сприятлива ситуація, що склалася в результаті радикальних перетворень, проведених в Україні з моменту прийняття нею незалежності, надала можливість, з одного боку, відібрати з вітчизняного досвіду дійсно раціональне і прийнятне. З іншого боку, - звільнившись від ідеологічного догматизму, творчо використовувати продуктивний зарубіжний досвід. Не можна не звернути уваги на активний пошук, дискусії, що розгортаються в співтворчості вчених і практиків різноманітних сфер наукового знания. Особливо це стало можливим завдяки зміні загальної соціально-політичної ситуації на пострадянському просторі, яка визначила потребу суспільства в удосконаленні управління.

Як свідчать результати проведеного аналізу, практика управлінської діяльності сучасних керівників військових колективівоб'єктивно потребує кардинальної оптимізації, так як вона багато в чому відстає від нових задач, інтересів реформування суспільства, життєвих потреб військових колективів і конкретних людей. Модель сучасного управління, його алгоритм і технологія, розроблені в умовах авторитарно-бюрократичної системи повинні бути приведені у відповідність із новими вимогами і запитами життєдіяльності. Для вирішення цього завдання велике значення мають психологічні пошуки сучасних вчених. Враховуючи це, можна стверджувати, що одне з можливих вирішень проблеми вибору парадигми дослідження, забезпечення адекватності обраної методологічної орієнтації поставленим дослідницьким завданням полягає у тому, щоб свідомо виводити її з означених світоглядних позицій, зберігаючи толерантне ставлення до інших дослідницьких платформ, тим самим переосмислюючи еклектичність, яку можна розглядати і як багаторесурсність.

Вивчення сучасної практики управлінської діяльності переконливо свідчить про її безпосередню детермінованість державними і суспільними вимогами. З урахуванням цього, а також дій реальних чинників визначено принципи державного управління: суспільно-політичні (централізація управління; єдиноначальність на правовій основі; гласність; сучасність); структурні (відповідність системи управління інтересам професійної діяльності і потребам робітників; оптимальність складу і функцій системи управління; усталеність, оперативність, безперервність, мобільність управління; правове закріплення управлінських функцій керівника і характеру управлінських взаємозв'язків та відносин в організації); організаційні (правове регулювання управлінської діяльності в організації; особистісно-діяльнісний підхід; конкретність дій і відповідальність за результати; стимулювання і вмотивованість управлінської діяльності).

Отже, вимоги субўєкт-субўєктного та особистісно-діяльнісного підходів орієнтують сучасного військового керівника на оволодіння практикою управління, що базується на сучасній психологічній моделі управлінської діяльності, її алгоритмі і технології, дозволяючи розкрити і задіяти творчий потенціал усіх суб'єктів праці для досягнення в ній високих результатів. Зазначений підхід у сучасному його розумінні сформувався на базі психологічних та соціально-психологічних положень, які висунули і розвили у своїх працях К.А. Альбуханова, Б.Г. Ананьєв, А.О. Бодалєв, Л.С. Виготський, Є.А. Климов, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, А.К. Маркова, В.С. Мерлін, С.Л. Рубінштейн, П. Я. Гальперін, Н.В. Кузьміна, А.І.Китов, Б.Я. Шведін та інші дослідники. Вони розглядають людину як багатомірну цілісність у контексті всіх її зв'язків і відносин, у всій різноманітності, суперечливості основних властивостей і макрохарактеристик, що взаємодіють одна з одною і навколишньою реальністю. Вони зближуються в реальній єдності, створюючи самобутню індивідуальність.

В другому розділі “Ефективна управлінська діяльність сучасного військового керівника: психологічний аспект” автор відзначає, що урахування наявних підходів дозволяє охарактеризувати особистість сучасного керівника на двох рівнях: на рівні прояву в процесі діяльності, поведінки і ставлення (поведінковий функціональний рівень) і на рівні власне психологічного механізму регуляції (психологічний функціональний рівень). Обидва рівні знаходяться у взаємозв'язку й утворюють цілісний динамічний функціонал особистості військового керівника. Інтегруючу роль для них відіграє двоєдина задача досягнення найвищих показників на кожному з рівнів.

Враховуючи це, автор стверджує, що професіоналом можна вважати керівника військового колективу, який опанував нормами професійної діяльності, професійного спілкування і здійснює їх на високому рівні, домагаючись професійної майстерності, дотримуючись професійної етики та професійних ціннісних орієнтацій; такий керівник розвиває і змінює свою особистість та індивідуальність засобами професії, уміє викликати інтерес до результатів своєї професійної діяльності, сприяє підвищенню ваги і престижу своєї професії у суспільстві, гнучко враховує нові вимоги суспільства до неї.

Становлення зазначених якостей професіонала проходить ряд рівнів, етапів, щаблів. Можна виділити такі рівні, як: допрофессіоналізм, професіоналізм, суперпрофессіоналізм, непрофесіоналізм і післяпрофесіоналізм. Усередині рівнів автором визначено етапи, на кожному з яких починається новий напрямок становлення професіонала (адаптації, самоактуалізації керівника військового колективу в професії, гармонізації, зрівноваження управлінця з професією, етап перетворення, збагачення керівником раніше до нього сформованого досвіду професії). Ці етапи не обов'язково слідують один за одним хронологічно, кожний із них може тривати протягом усього життя паралельно з іншими.

Стан мотиваційної та операційної сфер професіоналізму керівника військового колективу можна уявити як групи критеріїв. Аналіз спеціальної літератури показує, що для опису професіоналізму треба використовувати не один, а групи критеріїв (результативних і процесуальних, обўєктивних та субўєктивних, кількісних і якісних, нормативних та індивідуально-варіативних, наявного рівня і прогностичних, професійної обізнаності і творчих, критеріїв соціальної активності і конкурентноздатності професії у суспільстві і професійної схильності, нарешті, критеріїв якісних і кількісних).

Аналіз управлінської діяльності з використанням показників критеріального модуля дозволяє одержати оцінку професійної компетентності керівника військового колективу. Сьогодні принциповим для нових умов є упорядкування не професіограми сучасного керівника, а акмеограми, можливості котрої, базуючись на міждисциплінарному методі акмеологїі, всебічно враховують продуктивний досвід професіографії. З урахуванням результатів проведеного аналізу автором розроблено акмеограму керівника військового колективу, у якій використано об'єктивні характеристики його управлінської діяльності (задача, функції, результати) і суб'єктивні (знання, навички, уміння, психологічні особливості, професійні позиції та акмеологічні інваріанти). Відповідність сукупності всіх якостей керівника вимогам акмеограми визначає ефективність його управлінської діяльності. Співставлення реально сформованих якостей управлінця з показниками, поданими в акмеограмі, дозволяє визначити рівень його професійної компетентності і виробити стратегію професіоналізації.

Перший рубіж професіоналізації керівника військового колективу полягає в оволодінні ним посадовими обов'язками, другий спрямований на забезпечення професійної стабільності керівника військового колективу в праці і безпосередньо в управлінській діяльності, третій полягає в досягненні ним рівня професійної майстерності, четвертий передбачає сходження керівника на вищий рівень професійної компетентності - до творчої праці. Зазначені рубежі відображають цілі і задачі управлінської діяльності керівника з урахуванням її ролі і місця у професійній праці. Вони є еталонами для оцінювання рівня його професійної компетентності. Запропонований підхід дозволяє відслідковувати еволюцію сучасного керівника військового колективу як управлінця, виявляти її тенденції і надавати управлінської діяльності продуктивного характеру відповідно до інтересів професійної діяльності, потреб особистої стратегії і логіки досягнення.

Результати досліджень (рис. 1) свідчать про те, що більшість керівників військових колективів виявляє зацікавленість у розкритті і реалізації свого творчого потенціалу як індивіда, особистості, субўєкта діяльності й індивідуальності.

Подані в ньому дані характеризують залежність професійної компетентності керівника військового колективу від його мотиваційного профілю. Вони вказують на те, що тільки 4,4% опитаних керівників та їхніх заступників орієнтовані на досягнення творчої управлінської діяльності. Лише 10,2% респондентів зацікавлені в оволодінні управлінською майстерністю. При цьому більше 80% не відповідають рівню успішної управлінської діяльності. Все це вказує на досить великий потенціал керівників військових колективів, що на сьогодні залишається все ще ефективно не розкритим і не задіяним.

Мотиваційний

п рофіль 4,4% - 4-й рівень

Рзаг. =

=П5Р4В3О0

10,2% - 3-й рівень

Рзаг. =

=П4Р5В4О3

69,1% - 2-й рівень

Р заг. =

=П3Р4В4О3

13,7% - 1-й рівень

Р заг. =

=П0Р4В3О5 Успішна самостійна

професійна

діяльність

Оволодіння функціональними Рівні професійної

обов'язками керівника компетентності керівника

військового колектива

Рис. 1 Залежність рівня професійної компетентності керівників військових колективів від їх мотиваційного профілю

Рис. 2. Ієрархічні зв'язки психологічних критеріїв і показників управлінської діяльності керівника військового колективу.

У спеціальній літературі розкрито багато сторін формування критеріїв ефективності. Проте щодо управлінської діяльності керівника військового колективу і безпосередньо його самого це питання не одержало досить повного опису. При їх розробці було враховано традиційні вимоги, яким повинні відповідати критерії, основні підходи до їх класифікації. У цілому мета управлінської діяльності керівника охоплює три компоненти - основну мету, додаткову мету і мету власне суб'єкта управління. Це зумовлює вибір відповідних критеріїв - загального і спеціального. Загальний або інтегральний критерій для нашого випадку співвіднесений із загальною метою управління. Більш конкретні критерії співвіднесені з керівником військового колективу і як субўєктом управління, і з управлінською діяльністю як пріоритетним видом його професійної сфери. Запропонований підхід до формування критеріїв оптимальної управлінської діяльності керівника військового колективу відображено схематично (рис. 2).

Проведений аналіз управлінської діяльності керівника військового колективу дозволяє виробити систему відповідних критеріїв і показників (рис. 3).

Умовні позначення:

1 - застосування оцінних шкал за показниками праці керівника військового колектива;

2 - застосування оцінних шкал за показниками професійної компетентності керівника військового колектива;

3 - застосування оцінних шкал за показниками оптимальної управлінської діяльності керівника військового колектива.

Рис. 3. Зміст критеріїв і показників ефективної управлінської діяльності керівника військового колектива

Все це дозволило сформулювати такі критерії ефективної його управлінської діяльності керівника: інтегральний критерій - відповідність військового колективу своєму призначенню; спеціальні критерії: професійна компетентність керівника; ефективність його управлінської діяльності; результативність праці керівника військового колективу.

У третьому розділі “Основні напрямки психологічного забезпечення ефективної управлінської діяльності в військових колективах” відзначається, що результати дослідження теоретико-методологічних і практичних аспектів управлінської діяльності сучасного керівника військового колективу дозволяють стверджувати, що вона має полімотивований характер і містить у собі такий найважливіший компонент, як мотивацію досягнення, що є комплексом мотивів, у складній ієрархії котрих одні виступають головними, а інші - підпорядкованими. Найбільш високе місце в ієрархії займають мотиви, що мають для сучасного керівника військового колективу найбільшу субўєктивну значимість. Виявлено, що мотивація досягнення сучасного керівника залежить від його індивідуальних особливостей, віку, стажу перебування в посаді, відносного посадового статусу та інших. Як показало дослідження, велике значення для сучасних керівників військових колективів із різним службовим досвідом мають такі групи мотивів: творчо-процесуальні мотиви, соціально-ціннісні мотиви, субўєктивно-важливі мотиви, мотиви уникнення прикростей.

Дані дослідження свідчать, що у більшості керівників військових колективів із різним службовим досвідом домінують мотиви досягнення, пов'язані з бажанням стати висококваліфікованим спеціалістом, почуттям відповідальності за виконання свого службового обовўязку, інтересами просування по службі.

Значне місце серед керівників військових колективів займають мотиви задоволення безпосередньо від процесу власного розвитку, інтересу до самої професії управлінця, а також мотиви розвитку своєї особистості, пов'язані з висуненням різнних вимог з боку соціального оточення. Зі збільшенням життєвого і службового досвіду питома вага цих груп мотивів помітно падає. У дослідженні доведено прямий кореляційний зв'язок між професійним досвідом і мотивацією управлінської діяльності (рис. 4). Аналіз результатів проведеної роботи показав: 14% керівників задоволені своєю професією; 17% - швидше задоволені, ніж незадоволені; у 23% керівників невизначене ставлення до професії; 9% - швидше незадоволені, ніж задоволені, 6% - явно незадоволені професією; у 31% - суперечливе ставлення до професії керівника військового колективу.

Кількість керівників (у %)

80

70

60

50

40

30

20

10

1-ша 2-га 3-я 4-та групи мотивів

Примітки:

- характеристики груп мотивів у керівників, стаж перебування яких у посаді менше 1-го року;

- від 1-го до 3-х років;

- від 3-х до 5-ти років;

- понад 5-ти років.

Рис.4 Діаграма розподілу головних груп мотивів у керівників військових колективів у залежності від професійного досвіду

У табл. 1 подані докладні результати розподілу різних типів мотиваційного профілю серед різних вибірок респондентів.

Дані показують, що мотиваційний профіль керівника військового колективу більш гармонійно обўєднує всі виділені нами сторони. Серед них найбільш яскраво виявляються мотиви експресивного характеру, що складають у середньому 22,3% у загальному складі мотиваційного профілю. Примітно, що творчо-розвиваючі мотиви (креативный профіль) також є досить вагомими (18,5%).

Усвідомлення сучасним керівником своєї феноменальності, що характеризується взаємопроникненням, поєднанням законів природи і суспільства є важливою передумовою його продуктивної самореалізації як індивіда, особистості, суб'єкта праці і безпосередньо управлінської діяльності, а в інтегративному плані - як індивідуальності. Розуміння ним своєї феноменальності дозволяє розвивати як потенційні, так і діяльнісно-поведінкові складові його природи. Все це фокусується у психолого-акмеологічній культурі керівника військового колективу. Проведені дослідження показали, що психолого-акмеологічна культура синтезує всі затребувані складові загальної культури, актуалізуючись і проявляючись у відповідності зі стратегією життя і вимогами навколишньої реальності у творчій самореалізації керівника військового колективу. Вона має власну структуру, зміст, функції, процесуальні якісно-кількісні характеристики і сукупні результати.

Таблиця 1

Процентний розподіл різних типів мотиваційного профілю (у%)

Групи К е р і в н и к и в і й с ь к о в и х к о л е к т и в і в

респондентів С т а ж н а п о с а д і

Тип мотива- ційного профілю Серед-ній показ-ник До 1 року Від 1 року до 3 років Від 3 до 5 років Більше 5 років Продук-тивні керівни-ки Інші категорії керівни-ків військо-вих колекти-вів

Креативний 18,5 33 21 16 4 35 16

Експресивний 22,3 25 34 24 13 28 19

Імпульсивний 20,5 17 18 20 27 16 24

Сімбіозний 21,7 8 12 19 33 6 17

Блокуючий 17,0 17 15 21 23 15 24

Результати досліджень дозволили визначити тісний зв'язок потенційної складової психолого-акмеологічної культури з її відображенням у діяльнісно-поведінковій активності. Ця сторона культури виявляється в конкретних діях і вчинках, надає управлінській діяльності керівника військового колективу конкретно вираженого характеру. Тут його внутрішнє багатство переходить у спосіб життя, праці й нові надбання (матеріальні, соціальні, духовні). Співставлення результатів оцінки рівня загальної сформованості потенційної складової психолого-акмеологічної культури з характеристиками управлінської діяльності дозволило виявити між ними стійкі кореляційні зв'язки. Було визначено, що діяльнісна сфера в цьому випадку виступає головною для прояву психолого-акмеологічної культури керівника військового колективу.

Встановлені кореляційні зв'язки між психолого-акмеологічною культурою і результатами управлінської діяльності характеризуються певним рівнем професійної компетентності. Професійна компетентність відображає в цьому випадку інтегративну результуючу взаємозв'язку потенційної і діяльнісно-поведінкової сторін психолого-акмеологічної культури керівника військового колективу, що виявляється в його управлінській діяльності. За допомогою відповідного методичного інструментарію було встановлено, що психолого-акмеологічна культура, яка виявляється у професійній компетентності, характеризується тим, що значна частина управлінців володіють її окремими складовими. Про це свідчить той факт, що більше 60% керівників оцінюються за даним критерієм критично. Більш ніж 1/3 сучасних керівників спроможна в сучасних умовах виконувати свої управлінські функції на рівні нормативно встановлених вимог та лише 6% керівників військових колективіворієнтуються на всебічне оволодіння психолого-акмеологічною культурою.

Вивчення теоретико-методологічних і прикладних основ акмеології як інтегративної науки і практики дозволило визначити основний зміст психолого-акмеологічної культури керівника військового колективу, яка включає: духовно-моральну досконалість, управлінський менталітет, професійну і безпосередньо управлінську компетентність, психолого-педагогічну підготовленість, субўєктно-орієнтовану активність. Ключовою ланкою психолого-акмеологічної культури сучасного керівника військового колективу є професійна і безпосередньо управлінська компетентність. Професійна компетентність дозволяє йому успішно брати участь у праці і виконувати різноманітні види професійної діяльності. Управлінська компетентність синтезує в собі широку гаму знання і практичної дії. Вона відображає ступінь сформованості і виразності психолого-акмеологічної культури управлінця і визначає результати не тільки його управлінської діяльності, але і всієї праці. Дослідження різноманітних сторін феномену психолого-акмеологічної культури сучасного керівника військового колективу дозволяє системно уявити її функції, найважливішими з яких є: пізнавально-гносеологічна, “екологічна”, регулятивна, інваріантна, інтегративна. Їхній зміст полягає у виявленні, розвитку і залученні творчого потенціалу керівника військового колективу в сфері свого основного соціального призначення.

Психологічне забезпечення управлінської діяльності керівників військових колективів визначається сутністю підвищення її ефективності. Сьогодні для нього створено певні передумови - потребнісні, організаційні, власне акмеологічні, психологічні і педагогічні. Психологічні передумови психологічного забезпечення професійної і зокрема управлінської діяльності полягають в тому, що високопродуктивні технології вирішення цього завдання, як показує досвід, грунтуються на можливостях практичної психології.

Все це дозволяє запропонувати модель психолого-акмеологічного забезпечення професійної і безпосередньо управлінської діяльності (рис. 5)

Модель професійного управлінця

Основні характеристики професійної діяльності, у тому числі управлінської Субўєктивні характеристики професійної діяльності

Рольові характеристики Субўєктивні особливості

- задача; - дії; - результати знання; навички; уміння психологічні особливості (якості); професійні позиції; акмеологічні інваріанти

Рис. 5. Модель психолого-акмеологічного забезпечення управлінської діяльності військових колективів

Розроблена модель психологічного забезпечення дозволяє з урахуванням наявного досвіду продуктивно вирішувати широке коло питань і організувати психологічне забезпечення за такими напрямками:

соціально-психологічне моделювання професійної діяльності, пріоритетне місце серед яких займає управлінська діяльність керівника військового колективу;

експертний моніторинг професіоналізації управлінських кадрів і розвиток їх творчого потенціалу в процесі служби;

соціально-психологічне і психотехнологічне забезпечення життєдіяльності управлінських кадрів;

організація системи психолого-акмеологічного забезпечення діяльності.

ВИСНОВКИ

У дослідженні визначено, що характер управлінської діяльності сучасного керівника військового колективу визначається єдиним багатоплановим комплексом детермінант. Його зовнішня і внутрішня сторони є взаємозалежними та взаємозумовленими. Вплив кожної з них неоднаковий. Управлінська діяльність сучасного керівника військового колективу полягає в реалізації ним перцептивних, аналітико-конструктивних, діяльнісно-регулятивних, комунікативних та оціночно-корегувальних функцій та організації таких гармонійних взаємодій усіх субўєктів праці, що забезпечували б ефективний вплив на підлеглих і на військовий колектив у цілому для успішного виконання поставлених задач.

Розроблені критерії ефективної управлінської діяльності подано в дослідженні як науково-обгрунтовану психолого-акмеологічну модель, цілісний характер якої дозволив ввести інтегральний критерій, що складається із сукупності спеціальних і виражає зовнішню (загальну) мету управління. У цьому випадку оптимізацію можна розглядати як внутрішню мету цієї діяльності, що і визначило вибір спеціальних критеріїв. Запропонований підхід до формування критеріїв ефективної управлінської діяльності сучасного керівника військового колективу дозволив визначити конкретні склад і зміст обраного оцінного блоку, взаємозв'язок між його головними складовими - критеріями і показниками. Інтегральним критерієм ефективної управлінської діяльності сучасного керівника військового колективу обрано відповідність колективу своєму призначенню, а спеціальними - професійну компетентність його керівника; ефективність його управлінської діяльності; результативність праці. Для кожного з критеріїв було розроблено конкретні показники, що стали еталонами для виміру рівня ефективності управлінської діяльності.

Тим самим, у теорії і практиці дослідження психологічних умов ефективності управлінської діяльності було вирішено проблему її оцінки і вибору оптимальної стратегії управління. Це дозволяє оцінювати ефективну управлінську діяльність (використовувати психолого-акмеологічні критерії) і вимірювати рівні такої оптимальності (використовувати психолого-акмеологічні показники). Таким чином було визначено, що психологічна сутність ефективної управлінської діяльності виявляється в її одночасній орієнтованості на реалізацію двоєдиного процесу - самореалізації керівника військового колективу в цій діяльності її здійснення останньої.

Ключовим положенням дослідження є висновки про професіоналізм сучасного керівника військового колективу. Зўясовано, що головні незатребувані резерви при цьому задіюються за рахунок творчої самореалізації. Для цього, насамперед, необхідним є сходження управлінця до вершин психологічної культури. Основними передумовами ефективної управлінської діяльності виявлено: мотивацію досягнення (внутрішня), психологічне забезпечення професійної діяльності (зовнішня) та інші. Перспективи подальшого дослідження проблеми ефективності управлінської діяльності пов'язані з поглибленим концептуальним аналізом специфіки праці сучасного керівника військового колективу. Вкрай важливим є вивчення в цьому процесі функції психологічних механізмів, що виявляють себе переважно в сфері несвідомого, а також пошук адекватних засобів психокорекційного впливу превентивного характеру в контексті цілісного службового і особистісного розвитку управлінців; психологічне обгрунтування на теоретичних основах ефективних технологій, що формують управлінських кадрів нової генерації.

Список опублікованих праць

1. Потапчук Є.М., Тихончук А.О. Проблеми психологiчноi пiдготовки робiтника правоохоронних органiв держави до управлiнськоi дiяльностi \ Збірник наукових праць НАПВУ, N10, 1999. – С. 23-29.

2. Печенізький В.П., Тихончук А.О. Переконуючій управлінський вплив та його місце у психолого-акмеологічній культурі сучасного керівника \ Збірник Прикарпатського університету ім. В.Стефаника, Серія “Філософія, соціологія, психологія”, Ч. 1, Випуск 4, Видавництво “Плай”, 2000. – С. 67-72.

3. Тихончук А.О. Еволюція сучасного керівника на шляху до професіоналізму і його критерії \ Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. За редакцією С.Д. Максименка. Т. 2, ч. 6., 2000. – С. 45-48.

4. Тихончук А.О. Психологiчний iнструментарiй пiзнання управлiнськоi дiяльностi сучасного керiвника \ Вісник наукових праць державного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, Серія Психологія, Ч. 2, Випуск 2(9), 2000. – С. 260-266.

5. Тихончук А.О. До питання про психологічні вимоги управлінської діяльності сучасних керівників. /Міжнародна науково-практична конференція “Духовно-психологічні аспекти медицини майбутнього” 2000р., Хмельницький. - С. 75-76

Анотації

Тихончук А.О. Психологічні умови ефективної управлінської діяльності керівників військових колективів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 20.02.02 – військова психологія та педагогіка. – Національна Академія Прикордонних військ України ім Б. Хмельницького, Хмельницький, 2000.

У дисертації проаналізовано основні підходи до проблеми визначення психологічних умов і чинників, що детермінують ефективність управлінської діяльності керівників військових колективів. Проаналізовано і узагальнено сучасний стан управлінської діяльності сучасного керівника військового колективу у контексті розвитку психології управління, а також виявлено протиріччя і проблеми, що створюють перешкоди на шляху підвищення її ефективності.

На основі аналізу сучасних теоретико-методологічних концепцій управлінської діяльності керівних кадрів досліджено проблему гармонізації їх службового і особистісного розвитку в обраній сфері професійної праці. Виявлено і визначено вплив основних детермінант підвищення ефективності управлінської діяльності керівника військового колективу, а також критерії оцінки і показники рівня останньої.

На основі проведеного дослідження отримані результати впроваджено у спеціальні програми професійної підготовки керівників військових колективів і розроблено відповідні учбово-методичні рекомендації, а апробований у дисертації дослідницький інструментарій виділено у відповідний банк психологічних методик.

Розроблено основні напрямки забезпечення ефективної професійної діяльності управлінських кадрів.

Ключові слова: управлінська діяльність, керівник військового колективу, професіоналізм, мотивація досягнення, психолого-акмеологічна культура.

Тихончук А.А. Психологические условия эффективной управленческой деятельности руководителей воинских коллективов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 20.02.02 - военная психология и педагогика, Национальная Академия Пограничных войск Украины им. Богдана Хмельницкого, Хмельницкий, 2000.

В диссертации проанализированы основные подходы к проблеме определения психологических условий и факторов, детерминирующих эффективность управленческой деятельности руководителей воинских коллективов. Обобщено современное состояние управленческой деятельности современного руководителя воинского коллектива в контексте развития психологии управления, а также выявлены противоречия и проблемы, которые создают препятствия на пути повышения ее эффективности. Дана социально-психологическая характеристика управленческой деятельности руководителя воинского коллектива, а также выработаны психологические требования к управленческой деятельности руководителей воинских коллективов на современном этапе.

На основе анализа современных теоретико-методологических концепций управленческой деятельности руководящих кадров исследована проблема гармонизации их служебного и личностного развития в избранной сфере профессионального труда. Выявлено и определено влияние основных детерминант повышения эффективности управленческой деятельности руководителя воинского коллектива, а также критерии оценки и показатели уровня последней. Определены структура и содержание профессионализма современного руководителя воинского коллектива.

Использование рациональных компонентов избранных подходов и достижений современной науки и практики позволили создать модель современного руководителя воинского коллектива как профессионального управленца. Выделены такие уровни профессионализма как: допрофессионализм, профессионализм, суперпрофессионализм, непрофессионализм и послепрофессионализм. Для описания профессионализма использованы не один, а группы критериев (результативных и процессуальных, обьективных и субьективных, количественных и качественных и др.).

Научное обоснование получила акмеограмма современного руководителя воинского коллектива как одно из последних направлений отечественной профессиографии, которая представляет собой систему детерминант (требований, условий и факторов), определяющих оптимальную реализацию творческого потенциала специалиста в рамках избранной профессии. В общей сложности цель управленческой деятельности руководителя воинского коллектива охватывает три компонента - основную цель, дополнительную цель и цель собственно субъекта управления, что обусловливает выбор соответствующих критериев - общего и частных. Общий или интегральный критерий соотнесен с общей целью управления. Более конкретные критерии соотнесены с руководителем как субъектом управления, и с управленческой деятельностью как приоритетным видом его профессиональной сферы.

Выявлено, что мотивация достижения современного руководителя воинского коллектива зависит от индивидуальных особенностей конкретного человека, его возраста, стажа пребывания в должности, относительного должностного статуса и других, а уровень мотивации достижения современного руководителя воинского коллектива имеет вполне определенную выраженность. Установлены пять типов мотивационных профилей современных руководителей воинских коллективов: креативный, экспрессивный, импульсивный, симбиозный и блокирующий. Полученные данные свидетельствуют о наличии сильных корреляционных связей между мотивационным профилем современного руководителя воинского коллектива и уровнем его профессиональной компетентности. Проведенные исследования позволили дать интерпретацию каждого уровня мотивации достижения.

Результаты исследований позволили определить тесную связь потенциальной составляющей психолого-акмеологической культуры с ее воплощением в деятельностно-поведенческую активность. Ключевым звеном психолого-акмеологической культуры современного руководителя воинского коллектива является профессиональная и непосредственно управленческая компетентность. Разработанная модель психолого-акмеологического обеспечения позволила с учетом имеющегося опыта продуктивно организовать психологическое обеспечение управленческой деятельности и в конечном итоге более эффективно решать такие задачи как обеспечение условий продуктивного развития и творческой реализации потенциала конкретных работников в процессе труда, развитие их профессиональной компетентности и их психологическая поддержка, оптимизация труда, диагностика, анализ и прогноз проблем профессиональной деятельности и другие.

На основе проведенного исследования полученные результаты внедрены в специальные программы профессиональной подготовки руководителей воинских коллективов и разработаны соответствующие учебно-методические рекомендации, а апробированный в диссертации исследовательский инструментарий выделен в соответствующий банк психологических методик.

Разработаны основные направления обеспечения эффективной профессиональной деятельности управленческих кадров.

Ключевые слова: управленческая деятельность, руководитель воинского коллектива, профессионализм, мотивация достижения, психолого-акмеологическая культура.

Tihonchuk A.A. Psychological conditions of effective administrative activity of the military collections leaders. - Manuscript.

This dissertation is for taking a scientific degree of the Candidate of Psychological Sciences on the speciality 20.02.02 – Military psychology and pedagogics. – The National Academy of the Borderguard named by Bohdan Khmelnitsky, Khmelnitsky, 2000.

The basic approaches of determination problem of the psychological conditions and factors, determined effectiveness of the administrative leader`s activity are analysed. The contemporary state of the administrative activity of the modern leader in the context of development of administrative psychology are analysed and generalized. Contradictions of the problems which couse obstacles on the way of its effectiveness are revealed.

On the basis of analysis of the modern theoretical and methodological administrative personnel activity conceptions the harmonization problem of their professional and personal development in the choisen sphere of professional activity is investigated. The influence of the main