МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. І.ФРАНКА

ТОМАШИК
ЛІЛІАНА СТЕПАНІВНА

УДК 330.101.54:330.35

ІНФЛЯЦІЯ У ПЕРЕХІДНИХ
ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: 08.01.01 - ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівській комерційній академії УКООПСПІЛКИ.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Башнянин Григорій Іванович, Львівська комерційна академія, завідувач кафедри економічної теорії.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Грабинський Ігор Михайлович, кафедра економічної теорії Львівського національного університету ім. Ів. Франка.

кандидат економічних наук, доцент Рібун Любомир Володимирович, кафедра економічної теорії Українського державного лісотехнічного університету.

Провідна установа: Тернопільська академія народного господарства, кафедра міжнародної економіки, фінансово-кредитних відносин та маркетингу.

Захист відбудеться 8 вересня 2000 р. о 15.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.051.01 із захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, просп. Свободи, 18.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79605, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий 4 серпня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент Панчишин С. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Перехідний період - складний соціально-економічний процес трансформації централізованої планової економіки в ринкову. Характерною рисою директивної економіки було адміністративне встановлення цін державними органами. Незважаючи на те, що час від часу ціни переглядали (переважно в бік підвищення), загальний рівень інфляції був невисокий, тому можна було стверджувати, що інфляції не існувало. З початком ринкових реформ ситуація кардинально змінилася. Економічне становище країн, які почали реформування економіки, характеризувалося різким скороченням виробництва, зменшенням валового внутрішнього продукту, значним зниженням доходу бюджету і відповідно мізерним фінансуванням освіти, науки, культури, охорони здоров’я, оборони.

Однією із причин такого різкого зниження всіх економічних показників є відкрита інфляція. Вона знецінює національну грошову одиницю, породжує кризу неплатежів, гальмує інвестиційну та інноваційну діяльність, посилює соціальну нерівність у розподілі грошових доходів. За таких умов проблема інфляції стала актуальною як для економічної науки, так і для державних органів управління. До вивчення феномену інфляції доклали зусиль багато зарубіжних та вітчизняних вчених, зокрема: М. Брюно, Є. Гайдар, А. Ілларіонов, А. Давидов, С. Богданкевич, У. Істерлі, Я. Корнаї, Дж. Сакс, С. Фішер, А. Гальчинський, В. Геєць, С. Дзюбик, М. Коваль, Г. Ковальчук, О. Мельник, В. Найдьонов, О. Петрик, М. Савлук, В. Степаненко та інші.

На сьогодні в економічній теорії є декілька поглядів на сутність та причини інфляції у перехідний період. Відповідно недостатньо вивченими та дискусійними залишаються питання про вплив інфляції на економічний розвиток в умовах переходу від адміністративно-командної до ринкової економіки (існує прямий зв’язок між високим рівнем інфляції та змінами фундаментальних основ економіки, які на сучасному етапі трансформації стали характерними для економік багатьох країн) та питання про шляхи антиінфляційного регулювання. Дослідження досвіду боротьби з інфляцією у країнах із розвиненою ринковою економікою є суттєвим у створенні антиінфляційної програми, але механічне перенесення зарубіжної практики у вітчизняні умови не є надто ефективним, адже не враховує національної специфіки.

Важливість зазначених проблем та необхідність їх теоретичного обґрунтування зумовили вибір теми дисертаційної роботи та її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідних програм кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії “Проблеми функціонування та розвитку економічних систем”, “Перехідні економічні системи”, “Системи економічного виміру”.

Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні природи інфляції, яка існує у період переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки. Реалізація даної мети вимагає постановки і вирішення конкретних завдань, а саме:

- аналізу особливостей виникнення інфляції у перехідних економічних системах;

- з’ясування специфічних типів, видів інфляції, властивих сучас-ному перехідному періоду;

- дослідження економічного становища України в умовах інфляції, до початку і в період трансформації;

- аналізу впливу інфляції на ефективність функціону-ван-ня економічних систем;

- порівняльної характеристики існуючих антиінфляційних програм у країнах із різними економіками;

- визначення основних пріоритетів антиінфляційної програми для економіки України.

Об’єкт та предмет дослідження. Об’єктом дослідження є розвиток інфляції в умовах ринкової трансформації економіки. Предметом дослідження є закономірності і особливості інфляції в умовах перехідної економіки загалом та перехідної економіки України зокрема.

Методологія дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є методи макро- і мікроекономічного аналізу, теорія ринкової економіки, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем розвитку інфляційних процесів. Під час дослідження були використані системні та традиційні методи аналізу (групування, порівняння).

Інформаційну основу дисертації становлять практичні дослідження основоположників економічної теорії, зарубіжних і вітчизняних учених-економістів, викладені в монографіях, наукових статтях, доповідях на конференціях; досвід ринкового реформування економіки в зарубіжних і постсоціалістичних країнах та в Україні; фактологічний матеріал з проведення економічної реформи, різноманітні відомості та висновки, опубліковані в економічних дослідженнях вітчизняних і зарубіжних вчених.

Наукова новизна дисертаційного дослідження. До найбільш вагомих наукових результатів, які становлять особистий здобуток дисертанта і виносяться на захист, належать такі:

- систематизація причин, які призводять до інфляції, та розмежування типів й видів інфляції;

- дослідження історичної еволюції теорій інфляції;

- виявлення та аналіз особливостей розвитку інфляції в перехідних еконо-міках постсоціалістичних країн, у тому числі в Україні;

- дослідження впливу інфляції на функціонування економічних систем, аналіз наслідків, які спричиняють економічну нестабільність;

- дослідження досвіду проведення антиінфляційної боротьби у розвинених та постсоціалістичних країнах;

- виділення і аналіз нового виду інфляції, який існує в період переходу від прихованої до відкритої інфляції, - перехідної інфляції.

Теоретична і практична цінність роботи. Теоретичне зна-чення дисертаційної роботи полягає у дослідженні специфічних особливостей розвитку інфляції у перехідних еко-но-мічних системах та в аналізі й розробці антиінфляційних програм. Результати дослідження можуть бути використані у формуванні економічної політики обмеження інфляційних тенденцій.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно написаною науковою працею, у якій викладено авторський підхід до вирішення важливого наукового завдання - теорії та практики функціонування і особливостей розвитку інфляції в умовах формування ринкового середовища. Результати наукового дослідження викладені в 10 одноосібних наукових працях.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати наукового дослідження висвітлені в наукових публікаціях, у доповідях, проголошених на науково-практичних конференціях: “Економічні методи і моделі в економіці” (Львів, 1998), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми реформування економіки України в умовах транзиції” (Харків, 1998), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку спожив-чої кооперації України в ринковому середовищі” (Київ, 1998) - та конференціях професорсько-викладацького складу й аспірантів Львівської комерційної академії за підсумками науково-дослідної роботи (1997, 2000).

Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у програмах та навчально-методичних матеріалах курсів з основ еконо-мічної теорії, макроекономіки та основ ринкової економіки.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 15 наукових праць загальним обсягом 14,2 друкованого аркуша, з них 7 статей у фахових наукових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел на 199 назв та 8 додатків. Матеріали дисертаційної роботи викладено на 184 сторінках машинописного тексту. В основному змісті дисертації подано 21 таблицю і 19 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні аспекти розвитку інфляції у макроекономічних системах” висвітлено сутність та причини інфляції; критично оцінено підходи до проблем інфляції основних шкіл у макроекономіці: неокласичний, марксистський, кейнсіанський, монетарист-ський, теорію раціональних сподівань; проведено ретроспективний аналіз існування прихованої інфляції у командно-адміністративній економіці.

У процесі дослідження дисертант аналізує низку теорій інфляції: кількісну теорію грошей, марксистську теорію інфляції, кейнсіанську теорію, монетарну теорію, теорію раціональних сподівань, неокейнсіанство, теорію “економіки пропозиції”, теорію структурної інфляції.

Кількісна теорія грошей базувалась на розумінні явища інфляції як чисто грошового феномена і була представлена рівнянням обігу грошей. Недоліками цієї теорії вважали: неправомірність формування подібних кількісних рівнянь без попереднього з’ясування їх “якісної основи”; спрощеність та вузьке трактування кількості готівкових грошей.

Марксистська теорія грошей базувалась на тому, що в якості грошей обов’язково повинен виступати будь-який товар. Недоліками цієї теорії є пов’язування сучасних паперових грошей з золотом, а також твердження, що зростання цін може бути наслідком процесів тільки у сфері грошового обігу.

Кейнсіанська теорія зробила важливий внесок у розвиток теорії інфляції: визнала можливість зміни швидкості обігу грошей і обсягу товарних угод в обох частинах рівняння обміну і відповідно визнала, що існує вплив цих змін на інфляційні процеси; включила в аналіз кількісних закономірностей норму процента і неоднакову ліквідність різноманітних платіжних засобів і цінних паперів. Кейнсіанці виділили два види інфляції: інфляцію попиту та інфляцію витрат. Вони також виявили зв’язок між інфляційним процесом і станом ринку робочої сили: високі темпи інфляції супроводжувалися низьким рівнем безробіття і навпаки. Цей зв’язок і став основою для побудови антиінфляційної політики. Під час втілення в життя цієї політики виявились недоліки кейнсіанської теорії інфляції. Практика засвідчила, що інфляція і безробіття можуть співіснувати.

Монетарна теорія (основоположник М. Фрідмен) виникла як пояснення механізму прямого впливу збільшення пропозиції грошей на підвищення сукупного попиту і рівня цін. Формуючи свою теорію, монетаристи брали до уваги такі три обставини: прямий вплив пропозиції грошей на рівень сукупного попиту; роль сподівань у розкручуванні інфляційної спіралі; природний рівень безробіття. Проте вона також має ряд недоліків. По-перше, М. Фрідмен допускає, що обсяг виробництва товарів і послуг розвивається згідно з історичною тенденцією, яка неодмінно відображає зростання продуктивності економіки у довготривалій перспективі. Але збільшення продуктивності не відбувається саме по собі і тому виникають сумніви у доцільності постійних темпів зростання замість тих, яких вдається досягти реально. По-друге, положення М. Фрідмена про те, що пропозиція грошей є повністю контрольованою центральними фінансовими органами, не враховує того фактора, що резервні вимоги не завжди є ефективними.

На основі фундаментальних надбань світової економічної думки дисертант виділяє такі основні причини, що породжують інфляційні процеси:

- грошово-кредитну емісію;

- монополістичні тенденції в економіці;

- структурну незбалансованість економіки;

- кризу валютно-фінансової системи.

Залежно від причин виникнення і їх взаємозв’язку, від характеру перебігу та темпу розвитку інфляцію поділяють на різні типи і види (рис. 1).

За характером перебігу розрізняють інфляцію класичну та хронічну. Ознакою класичної інфляції є швидкий розвиток і швидка стабілізація. Хронічна інфляція характеризується протяжністю інфляційного процесу.

За темпами розвитку розрізняють чотири типи інфляції: помірна, повзуча, галопуюча, гіперінфляція. У кожному з цих типів інфляції виділяють три системи чи різновиди: породжена факторами попиту, факторами витрат і монетарними факторами.

Залежно від проявів інфляцію поділяють на приховану та відкриту.

Прихована інфляція - соціально-економічний процес, властивий командно-адміністративній системі, за якого відбувається знецінення грошей за відсутності відкритого зростання цін. Для прихованої інфляції характерне заморожування цін і доходів, встановлення верхніх меж їх зростання; утримання динаміки заробітної платні, що не перевищує темпу зростання продуктивності праці; хронічна нестача товарів і послуг. Прихована інфляція - надзвичайно деструктивний процес, який має очевидно негативні наслідки:

- руйнування ринкових відносин;

- потреба в державних дотаціях;

- зниження продуктивності праці;

- створення сприятливих умов для спекуляції, хабарництва;

- гострий дефіцит життєво необхідних засобів;

- спад інвестиційної діяльності тощо.

Відкрита інфляція характеризується постійним підвищенням цін. Відповідно до причин, що викликають зростання цін, розрізняють монетарну і немонетарну інфляцію, хоча монетарні та немонетарні причини інфляції не виключають одна одну і можуть діяти одночасно. Для монетарної інфляції притаманне загальне зростання рівня сукупних ринкових цін під впливом емісії грошей. На практиці монетарна інфляція розвивається у взаємодії з інфляцією попиту та інфляцією витрат, тому що додаткова емісія грошей за певних умов безпосередньо відображається у зростанні обсягів сукупного попиту та у зростанні цін на ресурси та скороченні обсягів сукупної пропозиції.

У дисертаційному дослідженні докладно аналізуються причини виникнення, механізм дії інфляції попиту та інфляції витрат. Джерелом виникнення інфляції можуть також бути висока монополізація ринку, структурна диспропорція в економіці та структурні зміщення попиту.

Існують і зовнішні причини інфляції. Цим пояснюється наявність імпортованої інфляції, яка формується у двох напрямах: по-перше, завдяки посиленому експорту національних товарів за кордон в умовах девальвації національної грошової одиниці (експорт вигідний для національних виробників, але зменшує обсяг пропозиції товарів і породжує інфляцію витрат); по-друге, завдяки ввезенню відносно дорогих іноземних товарів, що піднімає загальний рівень сукупних цін і сприяє розвитку інфляції попиту.

У другому розділі “Причини розвитку та різновиди інфляції в перехідних економіках” автор аналізує рівень інфляції у країнах із перехідними економіками та виділяє фактори, які вплинули на розвиток інфляції:

- економічні (рівень розвитку, структура виробництва тощо);

- зовнішньо-економічні (допомога з боку розвинених країн, вплив світових цін на внутрішнє ціноутворення тощо);

- соціально-інституційні;

- соціально-психологічні;

- соціально-культурні;

- політичні.

Враховуючи вплив цих факторів, причини інфляції глибоко диферен-ційовані в різних країнах, але в той же час вони зумовлені загальними закономірностями. Їх можна умовно поділити на дві групи. Перша - це причини, зумовлені економічною спадщиною, що залишилася від командно-адміністративної системи (сформована структура економіки і чинна протягом тривалого часу система управління народним господарством; рис. 2). Друга – це ті, які виникли внаслідок непослідовної економічної політики (рис. 3).

У дисертації зазначається, що особливим видом інфляції, який притаманний перехідним економікам, є “інфляція, пов’язана зі спадом” або стагфляція. Вона є результатом зростання попиту. І тому уряд обмежує її власне стримуванням сукупного попиту. А якщо відбувається реальне обмеження сукупного попиту, то люди очікують зростання цін. Стагфляційна “пастка” виникає у перехідній економіці в тих випадках, коли роль корпоративно-монополістичного регулювання в економіці виявляється більш значною, ніж регулювальна сила держави та саморегулювання ринку; інституційна структура держави та ринку послаблена або, навпаки, ще не склалася; в економіці зберігаються атавізми командно-бюрократичної системи: значна глибина диспропорцій, неринкові стереотипи поведінки економічних суб’єктів, сильні позиції бюрократії в економіці тощо.

Для економіки України найхарактернішими причинами інфляції є:

- диспропорція між основними сферами народного господарства: монопо-лістичні тенденції та структурні перекоси у матеріальному виробництві та в ці-новій політиці;

- невиважена грошова та кредитна емісія;

- витратність економіки, у тому числі непродуктивні витрати окремих ви-робництв, дотації держави нерентабельним галузям і підприємствам;

- великий обсяг незавершеного будівництва;

- зруйнованість товаровиробничої сфери, наявність між виробниками та споживачами багатьох посередників, кожен з яких підвищує ціни на товари і послуги, неефективність безготівкової системи розрахунків;

- зростання дефіциту державного бюджету, необґрунтоване підвищення заробітної платні, надмірні військові витрати;

- процес “доларизації” економіки, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі та не-контрольований експорт, необґрунтоване встановлення валютного курсу за конвертації валют, швидке зростання цін на імпортні товари та послуги.

Дисертант вважає, що вагомим (хоча і не єдиним) джерелом підтримання високих темпів приросту грошової маси в Україні виступає бюджетний дефіцит. Його джерелом стала фінансова політика колишнього СРСР. Розбалансованість економіки, скорочення доходів бюджету, диспропорція в таких показниках, як нако-пичення та споживання, призвели до порушення процесу відтворення виробництва. У фінансовій політиці активно розвивалися позаеко-номічні методи перерозподілу фінансів - розкрадання державного майна, приписки, затратний механізм управління бюджетними витратами (поява необмеженої кількості будов соціально-культурної сфери, житла та об’єктів незавершеного будівництва і невстановленого обладнання). Таке неефективне використання дер-жавних фінансів порушило відносини, за якими завжди стоять реальні матеріальні цінності, оскільки рух фінансових ресурсів відображає процес утворення, роз-поділу і використання національного доходу та його вагомої частки - державного бюджету, що й спричинило постійний дефіцит бюджету. Але зростання грошової маси і відповідно інфляції викликає навіть не наявність бюджетного дефіциту як такого, а розміри тієї його частини, яку покривають за рахунок емісійних джерел.

Причини інфляції в Україні також приховані у деформованій структурі економіки України (переважання капіталомістких галузей важкої промис-ловості, підприємств військово-промислового комплексу), низькій ефектив-ності суспільного виробництва, високому рівні монополізації нашої економіки тощо. Структурні перекоси сформували значний інфляційний потенціал економіки України. Нераціональне розміщення виробничих ресурсів призвело до деформації галузевих структур попиту та виробництва. Продукція одних га-лузей не знаходила попиту, продукція інших - не могла забезпечити потрібної пропозиції. Нині через політичні бар’єри, різні валюти, загальне падіння вироб-ництва в СНД та ліквідацію РЕВ можливості заповнити цю прогалину значно зменшилися. Низька конкуренто-спроможність українських товарів заважає Україні в перехідний період встановити повноцінні партнерські торговельні зв’язки з країнами Заходу. Як наслідок - інфляційний розрив між сукупним попи-том та сукупною пропозицією.

У дисертації наголошується на тому, що сьогодні інфляція в Україні має іншу природу, ніж на початковій стадії реформ, коли найбільшу роль відігравали лібералізаційні “шоки”, надлишковий попит і монетизація бюджетних дефіцитів. Затратна інфляція 1994-1998 рр. визначалася подорожчанням сировинних та проміжних товарів і наближенням їх до рівня світових, що й зумовило зростання витрат у всьому виробничому ланцюгу.

У третьому розділі “Соціально-економічні наслідки розвитку інфляції та антиінфляційна політика у перехідних економічних системах” аналізується вплив темпів інфляції на національну систему грошового та кредитного обігу, відтворювальний процес, стимули та мотивацію до виробництва, економічну поведінку господарюючих суб’єктів.

Автор зазначає, що інфляція здатна деформувати як комплекс макроекономічних процесів у цілому, так і кожну його структурну ланку. Вона проникає у процес виробництва, обміну та споживання матеріальних благ. Інфляція активно впливає також на перерозподіл ресурсів і доходів між державою і населенням, між окремими секторами економічної системи, галузями, підприємствами. Залежно від напряму перерозподілу частини доходів і характеру їх використання визначається вплив інфляції на економічну систему.

Основний перерозподільний вплив інфляція справляє через дію на реальну вартість багатства людей: вона перерозподіляє багатство від кредиторів до боржників. Якщо ж темпи інфляції знижуються, то відбувається протилежна дія.

Дисертант вважає, що інфляцію можна розглядати як своєрідний метод забезпечення держави необхідними ресурсами. За здійснення грошової емісії (якщо обсяг виробництва і швидкість обігу грошей незмінні) держава має змогу розширити власні можливості попиту за рахунок зниження таких у власників тієї ж кількості грошей. Така емісія фактично рівнозначна введенню спеціального непрямого податку на запаси грошей. Його отримувачем є держава. За допомогою цього податку вона може фінансувати велику частину бюджетного дефіциту.

В умовах високої інфляції практично неможливо передбачити ринкову кон’юнктуру на будь-який тривалий час. Тому інвестиції у виробництво стають дуже ризикованими і звичайно зменшуються.

Дисертант виходить з того, що оскільки процес інвестування є тривалим, необхідність врахування інфляції очевидна. Коригування процентної вартості коштів із врахуванням інфляції (Sp) здійснюється за формулами :

, (1)

у вип-а-дку при-росту за простим проц-ент-ом,

і (2)

у випадку, коли приріст інвестованої суми здійснюється за складним процентом;

n - тривалість інвестування (кількість п-ері-одів),

i - процентна ставка,

Ti - темп інфляції за період n.

Аналогічно скоригована теперішня вартість коштів із врахуванням інфляції (Pp) розраховується за формулами:

, -)

якщо дисконтування відбувається за простим процентом;

(4)

за складним процентом;

i - ставка дисконту.

Щоб дослідити вплив інфляції на вартість інвестованих коштів, зупинимо-ся на залежності [1]. Приймемо умовно показники P, n та i як сталі величини. Тоді очевидно, що Sp=f(Ti). Для визначення швидкості зміни значення функції Sp за приросту аргумента Ti візьмемо похідну (рис. 4):

, (5)

Отже, залежність майбутньої вартості інвестованих коштів від темпів інфляції має такі ознаки:

1) знак “ - ” у похідній вказує на те, що у разі збільшення темпу інфляції майбутня вартість інвестованих коштів зменшується;

2) завжди відмінна від нуля, що свідчить про нерівномірність зміни швидкості спаду в-артості Sp;

3) за гіперінфляції (умовно , різкий спад виробництва) і гіпердефляції (умовно , надвиробництво) економіка перебуває у стані глибокої кризи, наслідком якої є різке зменшення обсягів інвестицій;

4) оскільки , (6)

де -I0- - інд-ек-с цін за -мин-ул-ий пер-іод

I1 --і-ндекс-ці-н за теперішній період,-

то T-i п-риймає значення--1 (точка розриву графіка) за нульового значення індексу інфляції, тобто I0-=I1-; у цьому-ви-падку і ;

5) якщо допустити, що точки M i N рис. 2) є граничними для успішного інвестування (їх визначає умовна ордината S0), то інтервал ]MN[ зміни темпу інфляції -є сприятливою -зоною для -капіт-а-ловкладень.

Ми зафіксували показники P, n -та i. Але якщо розміри P та n залежать від конкретного інвестиційного проекту (яку суму коштів і на який термін інвестувати), то процентна ставка формується на грошовому ринку (звісно, із врахуванням інфляції).

В-ін-вестиці-й-ній-діял-ьн-ості треба вра-х-ов-увати інф-ля-ц-ію -для того, щоб визначити величину скоригованих коштів, їх теперішню вартість (за дисконтування), реальну ставку процента, розмір прибутку від інвестицій. Сприятлива зона для капіталовкладень визначається такими темпами інфляції, які не перевищують реальну ставку процента.

Автор виділяє такі причини зниження життєвого рівня населення в умовах відкритої інфляції.

По-перше, хоч би якою досконалою була система протиінфляційної компенсації, все ж їй ніколи не наздогнати цін, а чим більше доходи відстають від цін, тим відчутніші удари інфляції для споживача.

По-друге, передбачити підвищення цін, особливо за гіперінфляції, дуже складно. Тому протиінфляційна компенсація майже ніколи не буває достатньою.

По-третє, за інфляції витрат державі нічого не залишається, крім компромісних рішень, за яких протиінфляційні надбавки до доходів не повністю покриють втрати від зростання цін. Хоч би яким був компроміс, усе ж зменшення реальних доходів є неминучим.

Прихована інфляція ще більшою мірою чинить негативний вплив на процес заощадження, адже за існування хронічного товарного дефіциту підвищення проценту на вклади не дає жодного результату. Звичайно, певним чином воно може застрахувати заощадження, але не допоможе за тотальних товарних нестач (гроші просто немає на що витрачати).

Отже, і відкрита, і прихована інфляція негативно позначається на життєвому рівні населення відразу в двох напрямах: через заоща-дження і поточне споживання.

Негативні наслідки інфляції для підприємств у перехідній економічній системі зводяться до:

- зниження реальної вартості майна підприємства, оскільки оцінка вартості будівель, споруд, устаткування, обладнання та інших видів активів відбувалася як за старими, так і за новими цінами;

- заниження реальної вартості сировини, матеріалів і відрахувань на амортизацію, що викликає, з одного боку, невиправдане заниження собівартості продукції, а з іншого, - необґрунтоване завищення прибутку;

- “ерозії капіталу”, яка не дає змоги підприємствам накопичувати кошти для здійснення капіталовкладень;

- висунення на перший план тактичних, короткострокових інтересів виживання, що виявляється у зростанні фонду нагромадження: підприємства прагнуть зберегти реальний рівень оплати праці праців-ників, втрачаючи і без того невеликі кошти;

- знецінення усіх видів доходів підприємств внаслідок постійного падіння купівельної спроможності грошової одиниці;

- вилучення державою до бюджету практично не одержаного прибутку і частини оборотних коштів підприємств через механізми переплати податку на додану вартість і податку на прибуток;

- відсутності реального посилення бюджетних обмежень для підприємств, що не дає змоги перейти до обмеження попиту на мікрорівні у повному обсязі.

На основі аналізу світового досвіду дисертант робить висновок, що програму стабілізації треба будувати на координації адміністративних і економічних методів регулювання економіки. Проте в умовах України до цього досвіду треба підходити, оцінюючи можливість застосування й адекватність його нинішньому етапові трансформаційних перетворень у вітчизняній еконо-мічній системі, де співіснують різнокеровані сектори, що регулюються на осно-ві різних принципів і різними засобами. Інфляція в Україні відбувається в пере-хідний період, коли ще не працює механізм цивілізованої ринкової економіки. При цьому спад виробництва, політична нестабільність, а також реальна відсут-ність державних та економічних кордонів посилюють інфляційні процеси.

Вивчаючи наслідки реформ у країнах Східної Європи автор дійшов висновку, що економічні проблеми постсоціалістичних країн не можуть ефективно розв’язуватися тільки шляхом маніпулювання сукупним попитом; набагато складнішою і небезпечнішою є інфляція витрат. Оскільки в процесі перебудови відбуваються значні структурні зміни, інфляція витрат призводить до падіння обсягів виробництва і в результаті попередня за обсягом грошова маса обслуговує обіг меншої кількості продукції. Структурна деформованість економіки, яка є основою запуску механізму інфляції витрат, а також причиною несприятливої залежності між інфляцією і спадом (у разі використання методів монетарної і фіскальної політики за уповільнення спаду доводиться платити недопустимо високою інфляцією, а за зниження інфляції - недопустимим поглибленням спаду), є специфічною особливістю постсоціалістичної економіки.

У дисертації зазначається, що у разі формування основних принципів антиінфляційної економічної політики треба врахувати ряд факторів. По-перше, антиінфляційна економічна політика є багатовимірним поняттям, що інтегрує в собі різні складові, які визначаються чинниками інфляції. Такий підхід сприяє реальнішій оцінці можливостей, масштабів дії і впливу антиінфляційної політики на терміни стабілізації, темпи економічного зростання, на формування структури та пропорції економіки, механізмів її розвитку і на характер відтворення. По-друге, усі складові антиінфляційної політики мають діяти скоординовано, синхронно як єдина система заходів, спрямованих на розв’язання завдань поточної діяльності й далекої перспективи. По-третє, антиінфляційна політика, як і економічна політика в цілому, повинна змінюватися й коригуватися залежно від тих завдань, які постають перед економікою на певних етапах. З цього випливає необхідність чіткої визначеності завдань тактики і стратегії економічної політики. Нині пріоритетними завданнями не лише тактики, а й стратегії економічної політики є сприяння виходу України з економічної кризи. Важлива передумова – розробка такої моделі антиінфляційної політики, яка б найбільшою мірою задовольняла цю вимогу.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні сутності інфляції, яка існує в період переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки. У процесі дослідження виявлено специфічні особливості розвитку інфляції у перехідних економічних системах, що є важливим для формування ефективної економічної політики обмеження інфляційних тенденцій. Отже:

1. Інфляція — зростання загального рівня цін у країні упродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням грошової одиниці (зниженням купівельної спроможності, викликаної в ринковій товарній економіці, та товарним дефіцитом і зниженням якості товарів та послуг у командно-директивній економіці).

2. Основна причина затяжної та високої інфляції у перехідних економіках випливає з командно-адміністративної системи, коли незбалансоване економічне зростання і бездумне розбазарювання ресурсів покривалося надлишковою грошовою емісією. Але в умовах жорсткого ціноутворення інфляція відбувалася приховано, виявляючись в акумуляції надлишкового попиту, дисбалансах і дефіциті.

Причиною, яка сприяла бурхливому розвиткові інфляційних процесів, стала непослідовність у здійсненні економічних реформ. Уряди не врахували впливу політичного фактора на розвиток інфляційного процесу, що призвело до однобокості у проведенні економічних реформ.

3. Інфляція в Україні зумовлювалася такими причинами. Насамперед, повним розладом економіки, який Україна отримала в спадщину від колишнього Союзу; по-друге, відсутністю досвіду проведення реформ та досвіду боротьби з інфляцією. Уряд України припустився ряду помилок, що посилило розвиток інфляції. Непослідовність уряду у здійсненні фіскальної політики, її неузгодженість із монетарною політикою Національного банку України завдали величезної шкоди вкрай розбалансованій економіці країни. Остерігаючись невдоволення народу, уряд змушений був утримувати соціальні видатки на більш-менш сталому рівні. Разом зі спадом виробництва та тіньовизацією економіки зменшилися надходження до державної скарбниці. Для покриття дефіциту держава вдавалася до найпростішого методу - емісії грошей. Це само собою генерувало новий виток інфляції попиту. З 1995 р. подолання високої інфляції та зниження її до терпимого рівня стало основним завданням макроекономічної політики держави. Було обрано курс на поступове зниження дефіцитності бюджету як одного з головних джерел інфляції попиту в країні. Диспропорція між галузями народного господарства, невиважена грошова та кредитна емісія, дефіцит державного бюджету, витратність економіки та зруйнування товаровиробничої сфери - все це чинники інфляції в Україні.

4. Інфляція негативно впливає на всі сторони життя суспільства. Вона знецінює результати праці, заощадження фізичних та юридичних осіб, не сприяє довготривалим інвестиціям і економічному зростанню, а за обтяжувальних обставин призводить до краху реального сектору економіки. Висока інфляція розвалює грошову систему, що посилює відплив фінансових ресурсів у торгово-посередницькі операції і прискорює “втечу” капіталу, спричиняє витіснення з внутрішнього обігу національної валюти іноземною, підриває можливості фінансування державного бюджету. Інфляція знецінює доходи населення, особливо зайнятого в бюджетній сфері, виступає найефективнішим засобом перерозподілу національного багатства — від найбільш бідних до найбільш багатих, посилюючи тим самим соціальну диференціацію суспільства. Інфляція підриває соціально-політичну стабіль-ність суспільства, сприяє розвиткові в ньому популістських, авторитарних, диктаторських тенденцій.

5. Україна мусить рішуче йти шляхом реформ, бо тільки таким чином можна домогтися повної макроекономічної стабілізації та зростання економіки. І тому треба здійснити такі антиінфляційні заходи.

Завершити радикальну аграрну реформу шляхом передачі землі в приватну власність селянам ( за чисто символічну платню ) з наданням їм можливості використовувати будь-які організаційні форми ведення сільгоспвиробництва.

Реально роздержавити промисловість з метою створення конкурент-ної сфери.

Реформувати систему оподаткування .

Радикально зменшити державні витрати у відносних і абсолютних розмірах, насамперед витрати на державний апарат, фінансування спецслужб і армії.

Виділити пріоритетні галузі виробництва, які повинні отримати підтрим-ку держави, пільгове кредитування тощо.

Активно залучити в ринковий обіг нетрадиційні товари (нерухомість, землю, цінні папери та ін.).

Проводити активну політику в зниженні ліквідності грошових заощаджень населення і поточних доходів.

Ліквідувати дефіцит держбюджету.

Застосувати політику доходів (узгодити темпи зростання зарплати і цін під наглядом і за посередництвом держави).

Основні публікації за темою дисертації

Фахові видання

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Інші видання

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

Анотація

Томашик Л. С. Інфляція у перехідних економічних системах. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - Економічна теорія. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2000.

Захищається рукопис дисертації, у якій досліджуються причини виникнення та розвиток інфляції у перехідних економічних системах, вплив інфляції на функціонування економічних систем та аналіз наслідків, що спричиняють економічну нестабільність.

У дисертації систематизовано чинники інфляції та розмежовано типи та види інфляції залежно від причин виникнення; досліджено історичну еволюцію теорій інфляції. Особлива увага надана аналізу специфічних типів та видів інфляції, властивих сучасному перехідному періоду. На основі аналізу світового досвіду антиінфляційної боротьби автор визначає основні пріоритети антиінфляційної програми для України.

Ключові слова: інфляція попиту, інфляція витрат, структурна

інфляція, бюджетний дефіцит, стагфляція, рівень цін, грошово-кредитна емісія, прихована інфляція, відкрита інфляція, антиінфляційна економічна політика.

Аннотация

Томашик Л. С. Инфляция в переходных экономических системах. - Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01. - Экономическая теория. Львовский национальный университет имени Ивана Франко. Львов, 2000.

При переходе Украины к рыночной экономике проблема инфляции вышла на первый план при оценке экономического и социального развития. В рыночной экономике воздействие инфляции на социально-экономическое развитие неоднозначно, а сама инфляция имеет сложный механизм действия, без знания которого нельзя выработать действенную антиинфляционную политику.

В первом разделе “Теоретические аспекты развития инфляции в макроэкономических системах” исследованы природа инфляции, причины её возникновения; критически оценены подходы к проблемам инфляции основных школ макроэкономики: неоклассический, марксистский, кейнсианский, монетаристский, теория рациональных ожиданий; проведён ретроспективный анализ существования подавленной инфляции в командно-административной системе.

Во втором разделе “Причины развития и разновидности инфляции в переходных экономиках” автор анализирует особенности возникновения инфляции в переходных экономических системах, определяет специфические типы, виды инфляции, присущие современному переходному периоду. Например, стагфляция - инфляция издержек, которая характеризуется одновременным повышением цен и сокращением производства.

В разделе определены наиболее характерные причины инфляции в Украине: диспропорция между основными сферами народного хозяйства; непродуманная денежная и кредитная эмиссия; рост дефицита госбюджета; необоснованное повышение заработной платы; процесс “долларизации” экономики и др.

Третий раздел “Социально-экономические последствия развития инфляции и антиинфляционная политика в переходных экономических системах” посвящён анализу влияния инфляции на эффективность функционирования экономических систем. Автор отмечает, что чем выше темпы инфляции, тем более пагубное воздействие оказывает она на социально-экономическую ситуацию в стране. Она проникает в процесс производства, обмена и потребления материальных благ, активно перераспределяя ресурсы и доходы между государством и населением, между отдельными звеньями экономической системы, отраслями, предприятиями.

В данном разделе автор также определяет основные направления в современной антиинфляционной политике Украины, которая построена на комплексном, системном подходе, учитывая всю совокупность специфических национальных условий.

Ключевые слова: инфляция спроса, инфляция издержек,

структурная инфляция, бюджетный дефицит, стагфляция, уровень цен, денежно-кредит-ная эмиссия, скрытая инфляция, открытая инфляция, антиинфляционная экономическая политика.

Annotation

Tomashik L. S. Inflation in transitional economic. systems. - Handwriting. Dissertation for scientific degree of candidate of economic sciences, speciality 08.01.01 - Economic theory. National University after Ivan Franko, Lviv, 2000.

The handwriting of the dissertation in which are investigated reasons of arising and developing inflation in transitional economic systems, inflation influence on functioning economic systems and analysis of consequences that evoke economic unstability is defended.

In dissertation the factors of inflation are systematized and the types and kinds of inflation depending on the reasons of arising are divided. Historical evolution of inflation theory is considered too. Particular attention is devoted to analysis of types and kinds of inflation typical for modern transitional periods. Taking world experience of struggle against inflation as basic principle, the author defines the major priorities of the program against inflation in Ukraine.

Key words: inflation of demand, inflation of expenses, structural inflation,

budget deficit, stagflation, price level, money-credit emission,

shadow inflation, open inflation, economic policy against

inflation.

Підписано до друку 19.07.2000 р.

60х84/16. Папір офсетний.

Віддруковано на різографі.

1 др. арк. Тираж 100 прим. Зам. 314 .

Віддруковано в друк. в-ва “Коопосвіта” ЛКА

79011, м. Львів, вул. У. Самчука, 6. Тел. 76-07-75