ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.Н. КАРАЗІНА

ВЛАСЕНКО НАТАЛІЯ ВІТАЛІЇВНА

УДК 330.111.62

ТРАНСФОРМАЦІЯ ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ

В УМОВАХ ІНВЕРСІЙНОГО ПЕРЕХОДУ

ДО РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 08.01.01 – економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2000

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор Гриценко Андрій Андрійович, завідувач секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності.

Офіційні опоненти: – доктор економічних наук, професор Черняк Володимир Кирилович, Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, власності та інвестицій;–

кандидат економічних наук Максименко Яна Анатоліївна, доцент кафедри загальної економічної теорії Національного технічного університету “ХПІ” Міністерства освіти і науки України, м. Харків.

Провідна установа – Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і наукиУкраїни, кафедра загальної економічної теорії, м. Одеса.

Захист відбудеться 21.01.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, майдан Свободи, 4, ауд. V-67.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, м. Харків, майдан Свободи, 4.

Автореферат розіслано 19.12.2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Соболєв В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Актуальність теми продиктована як практичними, так і теоретичними завданнями, які стоять перед суспільством. Відносини власності в економічних системах, що трансформуються, стають одним із головних засобів їх перетворення. У зв'язку з цим проблеми реформування власності дуже важливі в перехідних економіках, зокрема і в Україні.

В останні роки практичне значення проблеми власності значно зросло. Це головним чином пов'язано з приватизацією, яка стала стержнем економічних реформ у нашій країні. Але у специфічних умовах перехідної економіки України формальне перетворення прав власності не привело до трансформації реальних відносин власності. Можна констатувати спекулятивне використання приватизації, спрямоване не на довгострокове, ефективне володіння майном, а на можливості зіграти на різниці у ринковій і балансовій вартості підприємства. Це задає цільову функцію новоутворених економічних агентів, спрямовує їх на пошук ренти, пов'язаної з використанням близькості до державної влади, кланово-корпоративних структур; створення фінансових пірамід (в тому числі і державних), що в свою чергу, підштовхує сучасні фінансові структури не шукати чи створювати ефективного власника, якому можна довірити свої інвестиції і кредитні ресурси, а суто спекулятивним шляхом найменшого ризику отримувати прибутки; вибивання пільг щодо імпорту, експорту, податків і т. ін. Більше того, невдалий механізм приватизації перетворив її в потужне джерело соціальної і політичної напруженості у суспільстві. Процес реформування в Україні характеризується надзвичайно несприятливою динамікою структурних змін в економіці, постійним зменшенням частки високотехнологічної продукції в структурі ВВП, катастрофічним старінням основних фондів, їх фактичним “проїданням”, значними зовнішнім і внутрішнім боргами, все більшою тінізацією національної економіки, яка вже стала звичним елементом функціонування суб'єктів підприємницької діяльності. Все це змушує переосмислити процес реформування, висунути нові пріоритети розвитку. Необхідно актуалізувати пошуки нової теоретичної парадигми, у тому числі і у сфері відносин власності, які визначають суть суспільної системи.

Сутність трансформації відносин власності у перехідній економіці може бути розкрита тільки через розуміння природи самої перехідної економіки, закономірностей і особливостей розвитку сучасної суспільної системи. Дослідженням цих питань активно займаються як сучасні вітчизняні вчені, так і економісти у країнах Співдружності Незалежних Держав: Л.Абалкін, Д.Богиня, О.Бузгалін, Г.Волинський, В.Геєць, А.Гриценко, М.Гуревичов, Г.Задорожний, М.Звєряков, В.Іноземцев, А.Іларіонов, О.Колганов, С.Мочерний, Ю.Осіпов, А.Покритан, В.Радаєв, А.Радигін, С.Тютюннікова, В. Черняк, М. Хохлов.

Проблемі власності приділялося багато уваги у науковій літературі. Сучасні дослідження з цієї проблематики можна поділити на такі напрямки: марксизм (постмарксизм) і неоінституціоналізм (економічна теорія прав власності). Перший напрямок розробляли у радянській економічній літературі: А.Єрьомін, М.Колганов, М. Колесов, Я. Кронрод, В. Куліков, А.Покритан, М.Цаголов, В.Черковець та ін. Другий напрямок представлено зарубіжними дослідниками: А.Алчіяном, Х.Демсецем, Р.Коузом, Д.Нортом, А.Оноре, О.Уільямсоном та ін.

Практика реформ у постсоціалістичних країнах зумовила підвищений інтерес до аналізу процесів перетворення власності. Цьому присвячені роботи В. Іноземцева, Р. Капелюшникова, О.Колганова, В. Кулькова, в тому числі вітчизняних вчених: А.Гальчинського, О.Гоша, М.Звєрякова, І.Лазні, В.Логвіненка, Я.Максименко, С.Мочерного, А.Покритана, В.Черняка та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася в рамках планових науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна “Формування нового соціально-економічного ладу України”(номер державної реєстрації 0197Н009306), “Трансформаційна економіка: загальні тенденції і особливості прояву в Україні” (номер державної реєстрації 0199U004422). Особистий внесок здобувача полягає в розробці одного з аспектів трансформації економічної системи, а саме трансформації відносин власності в інверсійній перехідній економіці України. Матеріали обсягом 0,4 д.а. подано на кафедру.

Мета і завдання дослідження. Дисертаційна робота має за мету з'ясування сутності трансформації відносин власності в інверсійній перехідній економіці, а також розробку шляхів реформування відносин власності в Україні з урахуванням загальносвітових тенденцій розвитку суспільства.

Для досягнення цієї мети було поставлено і вирішено ряд завдань:

·

· провести порівняльний аналіз підходів до розкриття сутності відносин власності, розроблених в марксистській та неоінституціональній теоріях;

· визначити можливості та принципи синтезу, інтеграції методологічних підходів, вироблених в різних теоріях, стосовно проблеми власності;

· проаналізувати та порівняти відносини власності в умовах класичного та інверсійного типу трансформації;

· визначити протиріччя трансформації власності в інверсійній перехідній економіці;

· охарактеризувати процес реформування відносин власності в Україні;

· визначити напрямки оптимізації перетворень відносин власності в інверсійній перехідній економіці.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є різні типи трансформації систем економічних відносин.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є система відносин власності, її особливості і процес трансформації в умовах інверсійного переходу до ринкової економіки.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою дослідження є системний підхід до аналізу економічних явищ. Запропоновано використовувати принцип методологічного плюралізму для синтезу марксистського та неоінституціонального теоретичних підходів до аналізу та визначенню структури системи відносин власності у класичному та інверсійному типах трансформації.

Інформаційно-довідковою базою послужили Конституція України, Закони і законодавчі акти, Постанови Верховної Ради, Укази Президента України, наукові публікації та доповіді, статистичні збірники, періодична преса.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає у розкритті сутності відносин власності і їх трансформації в інверсійній перехідній економіці, порівнянні процесу та результату реформування привласнення з тенденціями розвитку сучасного суспільства; розробці основних напрямків оптимізації перетворення власності з метою подолання кризової ситуації в Україні. У зв'язку з цим науковою новизною є такі положення:–

обгрунтовано необхідність введення у науковий обіг понять “трансформа” і “деформа” та визначено їх зміст для перехідної економіки. “Трансформа” є особливою економічною формою, через яку явище, властиве одній економічній системі, перетворюється в явище, властиве іншій економічній системі. “Деформа” є такою особливою економічною формою, яка спотворює та руйнує сутність економічного явища;–

запропоновано визначення трансформації економічних відносин як переходу системи з одного стану в інший шляхом утворення трансформ та розкрито відмінності трансформації від інших форм переходу;–

показано, що у розвинених суспільствах власність “опускається в основу”, а у тих, які трансформуються, – вона актуалізується та перетворюється у засіб перебудови економічної системи;–

на підставі критерію зміни відносин власності обгрунтовано класифікацію перехідних процесів, що включає в себе локальний, системний, метасистемний та мегасистемний рівні. Це дало можливість виявити особливості інверсійної трансформації, які виражають зміну послідовності (зворотний напрямок) становлення ринкових відносин і як наслідок – переплетення різнорідних перехідних процесів у єдиному просторі та часі;–

на підставі принципу методологічного плюралізму обгрунтовано необхідність синтезу марксистського та неоінституціонального теоретичних підходів до аналізу та визначенню структури системи відносин власності у класичному та інверсійному типах трансформації;–

розкрито зміст процесу трансформації власності (внутрішньої структури, форм та прав) у інверсійній перехідній економіці на підставі розгортання та реалізації сумісно-розділених економічних відносин;–

доведено, що основним протиріччям трансформації власності в інверсійній перехідній економіці є протиріччя між формальним та реальним процесами привласнення;–

показано обумовленість деформацій процесу приватизації в інверсійній перехідній економіці неспецифікованістю прав власності та особливостями форм реалізації привласнення у змішаній економічній системі з директивно-плановими засадами.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження полягають в розробці науково-практичних основ реформування відносин власності в умовах інверсійної трансформації економіки.

Пропозиції та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані при розробці економічної політики з управління державним майном, удосконалення механізму здійснення приватизації; оптимізації розвитку відносин власності з метою зниження рівня тінізації економіки та формування ефективного власника, інноваційної політики, яка б стимулювала зростання наукоємких галузей.

Висновки та результати дослідження введені в практичну викладацьку роботу на економічному факультеті Харьківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, де працює здобувач.

Теоретичні положення дисертації можуть бути використані у навчальному процесі для поглиблення викладання економічної теорії, мікро- і макроекономіки, менеджменту, при розробці та читанні спецкурсів з економічних дисциплін.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях: “Розвиток економічної теорії в умовах трансформаційної кризи” (Наукова конференція присвячена пам'яті О.П.Мамалуя, м.Харків, 6 червня 1996 р.), “Інформаційні ресурси: створення, інтеграція та використання” (м.Гута, Івано-Франківська обл., 25 лютого – 1 березня 1996 р.), “Соціальні пріоритети в транзитивній економіці” (м. Харків, 20 травня 1999 р.).

Публікації. Основні положення та наукові результати дослідження викладено у 5 (п'яти) працях обсягом 1,75 д.а., у тому числі у 3 статтях у фахових наукових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Структура дисертації обумовлена метою дослідження. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків і списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації – 193 сторінки машинописного тексту, в тому числі основний обсяг (вступ, основна частина і висновки) має 172 сторінки. Дисертація містить 2 схеми (розташовані у додатках), 7 таблиць і 2 малюнки. Перелік джерел включає 229 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і основні завдання дослідження, наукову новизну роботи, а також розкрито теоретичну і практичну значимість отриманих результатів.

У першому розділі “Методологічні основи дослідження трансформації відносин власності в умовах інверсійної перехідної економіки” розглядаються основні напрямки вивчення трансформації економічних відносин, теоретичні підходи до розкриття змісту відносин власності та трансформація відносин власності як процес становлення сумісно-розділеної власності.

У дисертаційній роботі трансформація визначається як перехід системи економічних відносин з одного стану в інший через утворення трансформ. Під “трансформами” розуміються такі особливі економічні форми, через які явища, властиві одній економічній системі, перетворюються у явища, властиві іншій економічній системі. Це “буфери”, які пом'якшують народження нових якостей, роблять його менш болісним. Якщо формальні перетворення випереджають і не підкріплені реальними (економічними), то трансформа деформується і набуває вид деформи. “Трансформа” має внутрішню логіку розвитку, яка через взаємодію протилежних явищ приводить до утворення нової якості. “Деформа” зовні нагадує “трансформу”, але по суті відрізняється від неї: у “деформі” актуалізується вже “зняте” виробниче відношення. “Деформа” являє собою таку особливу економічну форму, яка спотворює та руйнує сутність економічного явища. Прикладами трансформ є:

·

· оренда з викупом: поступове перетворення державної власності в приватну, за рахунок того, що придбані орендним підприємством за власні кошти основні та оборотні фонди заміщують державні фонди, що вибувають за зносом;

· створення інтегрованих структур (холдінги, ФПГ, сітьові індустріальні структури та ін.), в т.ч. за участю іноземного капіталу. Це дозволить використовувати досвід ведення міжнародного бізнесу з метою оптимізації умов господарювання на мікро- та макрорівнях.

Прикладами деформ можна назвати такі економічні явища як: бартер, який спотворює та руйнує суть ринкових відносин, скриті безробіття та зайнятість, що поглиблюють та гальмують структурну перебудову економіки.

Деформи в сфері відносин власності розглядаються у другому розділі дисертаційної роботи під час аналізу процесу реформування в Україні.

У роботі досліджується два типи трансформації: класичний та інверсійний. Розмежування класичного та інверсійного типів трансформації грунтується на особливостях протікання перехідних процесів.

Для виявлення специфіки розвитку сучасної суспільної системи застосовано критерій зміни відносин власності. У відповідності з цим критерієм виділяються: локальний, системний, метасистемний та мегасистемний рівні переходів.

В умовах локального, системного, метасистемного рівнів переходів відносини власності виконують системоутворюючі функції. В умовах мегасистемного переходу здійснюється вихід за рамки економічної системи взагалі, перехід до суспільної системи, яка визначається соціокультурними критеріями. Відносини власності і економічна система в цілому “опускаються в основу”.

Класичний тип трансформації характеризується поступальним розвитком економічної системи, коли перехід до вищого ступеня розвитку відбувається на підставі розв'язання протиріч попереднього ступеня. Прикладом класичного типу трансформації є становлення економічних систем розвинених країн, які знаходяться на цей час на етапі мегасистемного рівня переходу.

Інверсійний тип трансформації є така зміна порядку становлення ринкових відносин, внаслідок якої поєднуються різнорідні перехідні процеси у єдиному просторі та часі. Це означає, що відносини власності не “опускаються в основу”, як у розвинених суспільних системах, а актуалізуються і перетворюються у засіб перебудови економічних систем, що трансформуються. На противагу класичному типу формування ринкової економіки, інверсійний тип є переходом до “сучасної” ринкової системи із зміненим історичним порядком етапів її становлення. Це пояснюється специфічністю як відправного пункту інверсійної перехідної економіки (змішана економіка з директивно-плановою основою), так і кінцевою метою (змішана економіка з ринковою основою). Прикладом інверсійного типу трансформації є функціонування економічних систем постсоціалістичних країн. Класичний тип формування ринкових відносин зумовлює перехід від дрібної до більшої власності, поглиблення ролі державного привласнення. Інверсійний тип, навпаки, зумовлює перехід від тотального одержавлення власності до різноманіття форм привласнення.

Виходячи з завдань дисертаційної роботи, досліджується один трансформаційний потік – зміна відносин власності.

Аналіз системи та структури відносин власності у класичному та інверсійному типах трансформації здійснено через синтез марксистського і неоінституційного підходів на підгрунті принципу методологічного плюралізму. Застосування цього принципу щодо проблеми привласнення дозволяє показати, що глибинні основи еволюції власності, досліджені К.Марксом, на поверхні проявляються як процес специфікації прав власності, які аналізуються неоінституціоналістами. Синтез цих принципово різних підходів здійснено через аналіз сумісно-розділеної власності.

На основі методології сумісно-розділених відносин у дисертаційній роботі було проаналізовано становлення та розвиток відносин (внутрішньої структури, форм і прав) власності у класичному та інверсійному типах перехідної економіки. [Див. схему 1 та схему 2]

У дисертаційній роботі показано, що особливості інверсійного типу трансформації обумовлені подвійністю вихідної системи відносин власності. Формально існувало суспільне привласнення в державній, колгоспно-кооперативній формах і особиста власність. Відносини відчуження і привласнення, які реально склалися, обумовили специфічні форми власності: відомчо-монополістична і тіньова приватна. Останні були скриті за формами існування декларативно суспільного привласнення. Низький рівень специфікації прав державної власності спричинив те, що форми реалізації відомчо-монополістичної власності були пов'язані не стільки з самим суб'єктом власності, скільки з обсягом владних повноважень державного чиновника. Кожному рівню владної ієрархії відповідав свій рівень доступу і можливостей приватного привласнення суспільної власності.

Неспецифікованість, “розмитість” прав власності у змішаній економіці з директивно-плановою основою збільшувала трансакційні витрати, що спричинило уповільнення темпів економічного розвитку.

У дисертаційній роботі було доведено, що інверсійний тип трансформації відносин власності характеризується протиріччям між формальними та реальними процесами привласнення. Це означає, по-перше, протиріччя між формально закріпленими правами і реальним обмеженням прав у їх реалізації; по-друге, протиріччя між юридично (формально) зафіксованими формами і їх дійсним (реальним) економічним змістом; по-третє, поляризацію відносин відчуження та привласнення і їх закріплення в соціальній структурі суспільства. Відбувається формування відносин сумісно-розділеної власності на підставі перетворення відносин суспільного привласнення, легалізації тіньових відносин приватного привласнення, формоутворення відносин приватного привласнення в ході первісного накопичення капіталу і розвиток відносин всекористування.

У роботі виділені такі потоки трансформації відносин власності в інверсійній перехідній економіці:

1) формування нової законодавчої бази, яка регулює відносини власності, тобто зміна формальної сторони власності;

2) розвиток відносин приватного привласнення, яке проявляється в модифікації форм власності: спонтанне зростання приватної власності в процесі первісного накопичення капіталу і легалізації тіньової приватної власності, перетворення відомчо-монополістичної власності і формування на цій основі приватно-корпоративної власності;

3) виникнення добуржуазних відносин у ході перетворення відомчо-монополістичної власності: кланово-мафіозні структури, бартеризація економіки, неекономічний примус до праці, ведення громадянами натурального господарства та ін.;

4) тенденції соціалізації власності і розвиток відносин всекористування, які відповідають всесвітнім і загальноцивілізаційним процесам.

У другому розділі “Реформування відносин власності в умовах інверсійної перехідної економіки” розглянуто практичні питання трансформації відносин власності в Україні. Проведено аналіз вихідних передумов реформування, роздержавлення і приватизації як конкретних механізмів трансформації власності, а також визначено напрямки оптимізації перетворення відносин власності.

Передумови реформування економіки України обумовили специфіку трансформації відносин власності. Несприятливість змішаної економіки з директивно-плановою основою до результатів НТП, неадекватне зниження державного контролю на початковому етапі реформ привело до появи до-індустріальних форм виробничих відносин та розширення тіньової економіки.

У дисертації показано, що в умовах неспецифікованості прав власності першочергові організаційні форми роздержавлення (орендні і кооперативні підприємства) в Україні не виконали функції трансформ. Це в свою чергу обумовило деформації процесу приватизації держвласності і специфічні форми її реалізації (привласнення об'єктів держвласності суб'єктами влади, приватизація приватними особами доходів від державної власності).

У роботі виділено дві сторони приватизації: формальна і реальна. Під формальною приватизацією розуміється комплекс цілеспрямованих дій законодавчої і виконавчої влади у цій сфері (прийняття пакету законів, створення відповідних органів й інфраструктури, розробка механізмів реалізації та ін.), і, як наслідок, зміна умов функціонування суб'єктів, які господарюють.

Реальна приватизація – це спосіб трансформації реальної системи відносин власності (перетворення відносин суспільного привласнення і легалізація відносин відчуження і привласнення), який зводиться до модифікації державної і приватної форм власності, оформлення та специфікації прав власності. Хід формальної приватизації в Україні (терміни, наслідки, порушення приватизаційного законодавства) свідчить про те, що реальні процеси не відповідали формальним.

Обрана модель приватизації, по-перше, обумовила таке акціонування підприємств, коли їх робітники, що стали формальними володарями акцій, так реально і не стали ефективними власниками, по-друге, привела в умовах неспецифікованості прав державної власності до привласнення державного майна особами, які мали владні повноваження, по-третє, не сприяла формуванню легального стратегічного власника.

Результатом здійснених приватизаційних процесів стало встановлення відносин приватно-корпоративної власності, яка характеризується нерозділеністю власності і влади при домінуванні останньої, а також інституціалізація тіньової економіки. Високі трансакційні витрати виштовхують підприємства з офіційного до тіньового сектору.

Методологічні засади розв'язання проблем оптимізації відносин власності виходять із стратегічних цілей і задач, які стоять перед економікою України. Тільки модель, яка спрямована на випереджаючий розвиток, дозволить увійти до числа цивілізованих країн, де постіндустріальні тенденції набирають силу. Основою цієї моделі є використання інтелектуального ресурсу і пріоритетний розвиток індивідуалізованої власності. Перед економікою України стоїть найважливіше завдання – перетворення інтелектуального потенціалу в інтелектуальний капітал. Першочерговим заходом в цьому напрямку повинно бути створення умов для функціонування інституту інтелектуальної власності. Це така трансформа, яка реалізує знання (інтелектуальний потенціал) в якості капіталу. З цією метою необхідно впроваджувати активну інноваційну політику, що передбачає:

·

· фінансування та розвиток науково-технічної інфраструктури в т.ч. комунікаційних систем, що є одною з умов “привласнення” головного ресурсу – знань та інформації;

· податкові пільги підприємствам, що працюють у сфері інноваційного бізнесу.

Забезпечення пріоритетного розвитку інтелектуальної власності неможливе без оптимізації відносин власності як полісистемного комплексу, що завбачає трансформацію державної і приватної форм власності, які створюють для цього матеріальні умови.

Перетворення приватно-корпоративної власності насамперед повинно здійснюватися через формування ефективного державного власника. Першим кроком у цьому напрямку повинна стати інвентарізація об'єктів державної власності, що передбачає складання реєстру державного майна з систематизованою інформацією про всі елементи державної власності для контролю за станом цього майна та прийняття оптимальних рішень по управлінню ним (приватизація, передача в довірче управління чи оренду та ін.). Для досягнення цієї мети потрібна адекватна вартісна оцінка майна, що означає також зміну методики його оцінки відповідно до Міжнародних стандартів.

Оптимізація трансформації відносин власності полягає також у створенні державою “правил гри”, що сприяють формуванню та легалізації ефективного власника. Вирішення цих проблем можливо лише шляхом зниження рівня тінізації української економіки. Першочерговим заходом у цьому напрямку повинно стати послаблення податкового тиску, що передбачає не тільки зниження ставок податків, але й зміну податкової системи в цілому. Саме нестабільність податкової системи, наявність “тіньових” податків, високі ставки податків обумовлюють високі трансакційні витрати підприємств. Оптимізація цих витрат примушує суб'єктів господарювання переносити повністю чи частково свою діяльність з офіційного сектору економіки до тіньового.“

Виведенню” з тіні доходів громадян та підприємств можуть сприяти частково такі заходи:

·

· звільнення від прибуткового податку витрат громадян на освіту та охорону здоров'я (що вирішить проблему подвійної оплати цих послуг);

· застосування регресивної шкали оподаткування за відрахунками підприємств у Пенсійний та інші фонди (податки з фонду заробітної плати);

· контроль за витратами громадян з метою встановлення відповідності їх доходів сплаченим податкам.

Таким чином, оптимізація трансформації відносин власності полягає, по-перше, у створенні державою “правил гри”, які сприяють формуванню і легалізації ефективного власника, включаючи сприятливий інвестиційний клімат і зменшення податкового тиску, що в свою чергу знизить рівень тінізації економіки; по-друге, у відділенні функцій державного підприємництва (ефективного державного власника) від функцій державного регулювання економіки; по-третє, перехід від політичних до соціально-економічних критеріїв приватизаційного процесу, що дозволить переорієнтувати його на довгострокові ефекти (цілі).

У висновках підведено основні підсумки дослідження, а також сформульовано головні результати роботи.

Висновки

1. В економічних системах, що трансформуються (зокрема і в Україні), відносини власності стають одним із головних засобів їх перетворення. Це зумовлює теоретичну і практичну значимість досліджень трансформаційних процесів, напрямків оптимізації перетворення відносин власності.

2. В якості методологічної основи дослідження трансформації відносин власності в умовах інверсійного переходу до ринкової економіки застосовано принцип “методологічного плюралізму”, який реалізовано за допомогою методології сумісно-розділених відносин. Це зумовлено неможливістю розкрити зміст трансформації відносин власності в межах якого-небудь одного методологічного підходу на сучасному етапі суспільного розвитку.

3. Суть трансформації економічних відносин полягає в переході системи економічних відносин із одного стану в інший через утворення трансформ. Якщо регулювання трансформаційних процесів не відповідає логіці розвитку трансформ, то вони деформуються. Виникають “деформи”, які спотворюють та руйнують сутність економічного явища.

4. З точки зору перетворення відносин власності трансформаційні процеси розділяються на два типи: класичний та інверсійний.

На відміну від класичного, суть інверсійного типу трансформації відносин (внутрішньої структури, форм і прав) власності визначається своєрідністю порядка формування змішаної економіки з ринковою основою (“інверсія” – зворотний рух, зміна порядку прямування подій).

5. Особливістю інверсійного типу трансформації є становлення відносин сумісно-розділеної власності у вигляді формально – акціонерної, реально – приватно-корпоративної форми, яка актуалізує відношення відчуження (розділеності), а не сумісного привласнення. Протиріччя між формальними та реальними процесами привласнення є основним для перехідної економіки інверсійного типу.

6. Специфіка трансформації відносин власності в Україні задана вихідними передумовами реформування:

·

· створення України як самостійної держави внаслідок розпаду СРСР супроводжувалось деіндустріалізацією, руйнуванням виробничих сил (спадання виробництва, відсутність достатніх коштів на ремонт та оновлення виробничих фондів та ін.), що призвело до зниження рівня усуспільнення, появи доіндустріальних форм виробничих відносин; неадекватним зниженням державного контролю, перерозподілом фінансових ресурсів та власності, і, як наслідок, розширенням тіньової економіки;

· в умовах неспецифікованості прав власності початкові організаційні форми роздержавлення (орендні та кооперативні підприємства) в Україні не виконали функції трансформ, а привели до розширення тіньового сектору економіки за рахунок перерозподілу та приватного привласнення державної власності.

7. Механізм здійснення масової сертифікатної приватизації сприяв формуванню приватно-корпоративної власності, головною характеристикою якої є нерозділеність власності та влади при домінуванні останньої. Деформації процесу приватизації держвласності набули специфічних форм в інверсійній перехідній економіці: привласнення об'єктів держвласності суб'єктами влади, приватизація приватними особами доходів від державної власності.

8. Напрямки оптимізації перетворення відносин власності в Україні зв'язані з комплексом заходів у руслі пріоритетного розвитку інтелектуальної власності і трансформації приватно-корпоративної власності з метою становлення різноманітних форм власності на основі процесу сумісно-розділеного привласнення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ

ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях

Зміст дисертаційної роботи, висновки та пропозиції автора викладено у 3 наукових статтях у фахових наукових виданнях загальним обсягом 1,6 д.а.:

1. Власенко Н.В. Теоретические основы исследования трансформации отношений собственности в условиях инверсионного перехода к рыночной экономике// Вестник ХГУ. Проблемы экономической теории и практики в условиях рыночной трансформации.– Харьков.–1997.– №398.– С. 34–41– 0,5 д.а.

2. Власенко Н.В. К вопросу о содержании переходной экономики// Вісник ХДУ.– Харків.–1999.– №415.– С. 13–19 – 0,6 д.а.

3. Власенко Н.В. Приватизация как одно из главных условий формирования социально-ориентированной рыночной экономики в Украине// Вісник ХДУ.– Харків.–1999.– №459.– С. 47–51– 0,5 д.а.

Тези доповідей

Опубліковано тези доповідей за результатами дисертаційного дослідження:

1. Власенко Н.В. Трансформация отношений собственности в условиях переходной экономики// Развитие экономической теории в условиях трансформационного кризиса. Научная конференция, посвященная памяти А.П. Мамалуя. Ч.3.– Х.: ХГУ, 1996.– 0,05 д.а.

2. Власенко Н.В. Информационное обеспечение оценки изменения форм собственности в Украине// Информационные ресурсы: создание, интеграция и использование. III международная научно- практическая конференция.– К., 1996.–0,1 д.а.

АНОТАЦІЯ

Власенко Наталія Віталіївна. Трансформація відносин власності в умовах інверсійного переходу до ринкової економіки.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія.

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. Харків, 2000.

У роботі розглянуто методологічні основи дослідження трансформації відносин власності в інверсійній перехідній економіці та особливості їх реформування в Україні. Визначено трансформацію економічних відносин як перехід системи з одного стану в інший шляхом утворення трансформ, розкрито відмінності трансформації від інших форм переходу. Проведено порівняльний аналіз підходів до розкриття сутності відносин власності, розроблених в марксистській та неоінституціональній теоріях. У результаті дослідження обгрунтовано необхідність синтезу цих концепцій на підставі принципу методологічного плюралізму. Використовуючи цей принцип, розкрито зміст процесу трансформації власності (внутрішньої структури, форм та прав) у інверсійному та класичному типах трансформації через розгортання та реалізацію сумісно-розділених економічних відносин.

Проаналізовано хід реформування власності в Україні. Показано обумовленість деформацій процесу приватизації неспецифікованістю прав власності та особливостями форм реалізації привласнення у змішаній економічній системі з директивно-плановими засадами. Запропоновано напрямки оптимізації перетворення відносин власності в Україні, що пов'язані з комплексом заходів у руслі пріоритетного розвитку інтелектуальної власності і трансформації приватно-корпоративної власності з метою становлення різноманітних форм власності на основі процесу сумісно-розділеного привласнення.

Ключові слова: власність, сумісно-розділена власність, трансформація, приватизація.

АННОТАЦИЯ

Власенко Наталья Витальевна. Трансформация отношений собственности в условиях инверсионного перехода к рыночной экономике.– Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 – экономическая теория.

Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина. Харьков, 2000.

В работе рассмотрены методологические основы исследования трансформации отношений собственности и особенности их реформирования в инверсионной переходной экономике. Определена трансформация как переход системы экономических отношений из одного состояния в другое посредством образования трансформ.

В работе исследуются два типа трансформации: классический и инверсионный. В отличие от классического инверсионный тип трансформации заключается в измененном порядке становления рыночных отношений, вследствие чего разномасштабные переходные процессы соединяются в едином пространстве и времени.

Проанализированы системы и структуры отношений собственности в классическом и инверсионном типах трансформации посредством синтеза марксистского и неоинституционального подходов на основе принципа методологического плюрализма, который реализован через методологию совместно-разделенной собственности.

Доказано, что инверсионный тип трансформации отношений собственности характеризуется противоречием между формальным и реальным процессами присвоения. В инверсионной переходной экономике осуществляется формирование отношений совместно-разделенной собственности на основе преобразования формально общественного присвоения, легализации теневых отношений частного присвоения, их формообразования в ходе первоначального накопления капитала, а также развития отношений всепользования.

В диссертации проведен анализ исходных условий реформирования, разгосударствления и приватизации как конкретных механизмов трансформации отношений собственности.

В работе показано, что в условиях неспецифицированности прав собственности первоочередные организационные формы разгосударствления (арендные и кооперативные предприятия) в Украине не выполнили функции трансформ. Это, в свою очередь, обусловило деформации процесса приватизации госсобственности и специфические формы ее реализации (присвоение объектов госсобственности субъектами власти, приватизация частными лицами доходов от государственной собственности).

Результатом осуществленных приватизационных процессов стало установление отношений частно-корпоративной собственности, которая характеризуется неразделенностью собственности и власти при доминировании последней, а также институционализация теневой экономики. Высокие трансакционные издержки выталкивают предприятия из официального в теневой сектор.

В работе подчеркивается, что преобразование частно-корпоративной собственности, в первую очередь, должно осуществляться через формирование эффективного государственного собственника, что предполагает решение таких вопросов, как инвентаризация объектов госсобственности, адекватная стоимостная оценка имущества (изменение методики его оценки в соответствии с Международными стандартами).

Преобразование частно-корпоративной собственности невозможно также без детенезации украинской экономики, что включает целый комплекс мер: создание государством “правил игры”, реформа налоговой системы, создание благоприятного инвестиционного климата, поддержка развития малого и среднего бизнеса.

В диссертации показано, что главная проблема оптимизации отношений собственности состоит в приоритетном развитии индивидуализированной собственности. Перед экономикой Украины стоит важнейшая задача преобразования интеллектуального потенциала в интеллектуальный капитал. Первоочередной мерой в этом направлении должно быть создание условий для функционирования института интеллектуальной собственности. Это такая трансформа, которая реализует знания (интеллектуальный потенциал) в качестве капитала. Для достижения этой цели необходимо оптимизировать отношения собственности как полисистемный комплекс, что предусматривает трансформацию государственной и частной форм собственности, которые создают материальные условия для развития интеллектуальной собственности.

Ключевые слова: собственность, совместно-разделенная собственность, трансформация, приватизация.

ANNOTATION

Vlasenko Nataliya Vitalievna. Transformation of property relations in conditions of inversion transition to the market economy – Manuscript.

Thesis for a candidate's degree on the speciality 08.01.01.– economic theory.

Kharkov national University named by Karazin V.N. Kharkov, 2000. Methodological basis of research in the property relations' transformation in the inversion transition economy and peculiarities of their reform in Ukraine are examined in the work.

Transformation of economic relations as transition of system from one condition into another by creation of transforms is determined. Differences of transformation from the other forms of transition are shown. Comparative analysis of approaches to the disclosing of the main points of property relations worked out in Marx and neoinstitutional's theories is conducted. As the result of the research the necessity of synthes of these conceptions on the basis of the principle of methodologic pluralism is grounded. Using this principle, the content of property transformation's process (inner structure, forms, rights) in the inversition and classical types of transformation through formation and realization of commonly – separated economic relations is exposed.

The process of property reform in Ukraine is analyzed. Conditionality of deformation of privatization process by unspecialized property rights and by peculiarities of realization's forms of the appropriation in the mixed economic system with directive-planned basement is shown. Directions of optimization of property relations' transformation in Ukraine dealing with the complex of priority development of intellectual property and transformation of private – cooperative property with the aim of establishment of different property's forms on the basis of process of commonly-separated appropriation are proposed.

Key words: property, commonly-separated property, transformation, privatization.

Власенко Наталія Віталіївна

ТРАНСФОРМАЦІЯ ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ

В УМОВАХ ІНВЕРСІЙНОГО ПЕРЕХОДУ

ДО РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 08.01.01 – економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Відповідальний за випуск

д.е.н., проф. Гриценко А.А.

Підписано до друку 15.12. 2000 Формат 60х84/16

Папір друкарський №1. Друк офсетний. Обсяг 0,9 ум.-друк. арк.

Тираж 100 прим. Зам. № 127 /2000 Безкоштовно

Надруковано: на РІЗО

Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. 61077,

м. Харків, пл. Свободи, 4