МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

ВУШТЕЙ ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 685.4

ПРОГРАМОВАНА ТЕХНІЧНА ПІДГОТОВКА

ВИРОБНИЦТВА РУКАВИЧОК

Спеціальність 05.19.06

Технологія взуттєвих та шкіряних виробів

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському державному університеті технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: - доктор технічних наук, професор

Нестеров Владислав Петрович,

президент Української технологічної

академії.

Офіційні опоненти: - доктор технічних наук

Либа Володимир Петрович,

Мукачівський технологічний інститут,

проректор з наукової роботи;

- кандидат технічних наук

Колядюк Роман Іванович,

директор з наукових досліджень

та стратегічного планування

міжнародної рекламної агенції

“Арк. Томпсон” (м.Київ).

Провідна установа: - Технологічний університет Поділля (м.Хмельницький).

Захист відбудеться “ 29 ” листопада 2000 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.102.03 Київського державного університету технологій та дизайну за адресою: 01011, м.Київ-11, вул. Немировича-Данченка, 2, корпус 1 (зал засідань).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського державного університету технологій та дизайну.

Автореферат розісланий “ 28 ” жовтня 2000 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

професор Журавський В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Науково-технічний прогрес, пов'язаний з автоматизацією різноманітних етапів проектування, знаходить широке застосування в багатьох галузях промисловості, у тому числі і легкої. Тому при підготовці виробництва необхідно максимально використовувати досягнення сучасної науки і техніки. В даний час накопичений значний досвід щодо автоматизації підготовки виробництва взуття та одягу, але задача програмованого проектування виробництва рукавичок залишається ще невирішеною.

У нашій країні в умовах ринкової економіки, що розвивається, необхідне освоєння великої кількості нових виробів шкіргалантерейної промисловості в короткі терміни. Для цього потрібно докорінно змінити технічну підготовку, управління виробництвом, тому що існуючі не задовольняють сучасним вимогам виготовлення шкіргалантерейних виробів. Найчастіше проектовані вироби морально застарівають до моменту їх впровадження у виробництво, та й сам процес виробництва не завжди оптимальний, тобто не відповідає вимогам сьогоднішнього дня.

З метою розширення асортименту і поліпшення якості до виробництва рукавичок необхідно висувати усе більш високі вимоги. Конструкція моделі рукавичок і технологічний процес їх складання повинні сприяти максимальній механізації та автоматизації процесів, росту продуктивності праці та зниженню собівартості продукції.

Тому удосконалення технічної підготовки виробництва і, зокрема, створення високоефективного методу проектування рукавичок різних конструкцій та технологічного процесу їх виробництва є актуальною задачею.

Створення методу проектування виробів і технологічного процесу виробництва рукавичок за допомогою обчислювальної техніки дозволить істотно зменшити терміни виконання робіт і підвищити продуктивність праці, поліпшити якість проектних рішень і, у кінцевому підсумку, підвищити ефективність роботи підприємств.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота безпосередньо пов'язана з реалізацією Комплексної програми науково-технічного розвитку галузей легкої промисловості "Удосконалювання методів проектування і технологій виготовлення одягу і взуття з метою зниження їхньої трудомісткості і матеріалоємності, підвищення якості" та відповідає науковому напрямку досліджень Київського державного університету технологій та дизайну "Розробка теоретичних основ створення комп'ютерної системи оперативного керування технологічними процесами виготовлення високоякісного одягу та взуття в умовах інтенсифікації виробництва".

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є розробка оптимальних (раціональних) методів проектування, як рукавичок, так і процесу їх виробництва, що дозволяє підвищити техніко-економічні показники роботи підприємств та якість виробів. Для досягнення зазначеної мети в дисертації поставлені і вирішені такі задачі:

аналіз методів програмованого проектування виробів у легкій промисловості з метою визначення основних принципів їх створення;

створення високоефективного методу проектування рукавичок різних конструкцій;

розробка методу програмованого проектування процесу виробництва рукавичок;

дослідження процесів зволоження і перетягування рукавичкових шкір, із метою визначення коригувального коефіцієнту на етапі проектування.

Об'єкти та методи дослідження. Об'єктом дослідження є традиційний процес графічної побудови контурів деталей рукавичок (зокрема побутових чоловічих і жіночих), а також технологічні процеси виробництва рукавичкових виробів. У роботі враховані результати досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених в галузі автоматизації проектно-конструкторських робіт у взуттєвий, шкіргалантерейній, швейній промисловості та ін. Знайшли застосування методи математичної статистики, теорії алгоритмізації та програмування, а також метод групового врахування аргументів.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації отримані такі результати:

побудована математична модель процесу проектування технологічних контурів деталей рукавичок та математична модель технологічного процесу їх складання;

визначено коригувальні коефіцієнти фізико-механічних властивостей використовуваних шкір;

на цій основі розроблений метод автоматизованого проектування процесу виробництва рукавичкових виробів, створена структурно-інформаційна і функціональна моделі процесу проектування;

на основі моделей і алгоритмів проектування підготовлена програма роботи ЕОМ для побудови креслень лекал жіночих і чоловічих рукавичок різних засобів з'єднання, а також всіх розмірів.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність роботи полягає у тому, що:

розроблено та рекомендовано промисловості метод програмованої технічної підготовки виробництва шкіргалантерейних виробів;

впровадження результатів роботи дозволяє поліпшити техніко-економічні показники проектів, скоротити терміни проектування. З робочого часу модельєра-конструктора виключаються повторювані, нетворчі, рутинні види робіт;

відпадає потреба в апробації зразків рукавичок і коригуваннях конструкторської документації.

Особистий внесок здобувача. У дисертації використані ідеї й розробки, що належать здобувачу особисто. В опублікованих наукових працях разом із співавторами здобувачем виконано: постановка задач, проведення досліджень та аналіз отриманих результатів.

Апробація результатів роботи. Основні результати роботи були повідомлені і схвалені на наукових конференціях студентського і професорсько-викладацького складу КДУТД (1997-2000р.), технічній раді Київського колективного підприємства "КІКО" (2000р.), 1-й науково-практичній конференції “Сучасна контрольно-випробувальна техніка промислових виробів та їх сертифікація” (м. Мукачеве, 12-16 травня 1997р.), 7-й міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини” (м. Вінниця, 12-16 червня 2000р.).

Публікації. Основні положення роботи викладені у 6 публікаціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 4 розділів, загальних висновків, списку літератури та додатків. Робота викладена на 130 сторінках машинописного тексту, містить 23 малюнки, 15 таблиць, 117 найменувань використаних джерел та 43 сторінки додатків. Загальний обсяг дисертації становить 173 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми, поставлені мета та задачі дослідження, приведено наукову новизну і практичну значимість отриманих результатів.

У першому розділі проведено аналіз досліджень в галузі програмованого проектування виробів у легкій промисловості, що показав особливий вплив прийнятих рішень на стадіях конструкторської і технологічної підготовки виробництва на основні техніко-економічні показники підприємства: собівартість, прибуток, рентабельність.

Аналіз також показав, що розглянуті методики вирішення задач автоматизації процесу проектування одягу і взуття не можуть бути цілком придатні щодо процесу проектування рукавичкових виробів, тому що конструювання та технологія складання останніх відрізняються від інших виробів легої промисловості, а також мають стадію підготовки матеріалу (зволоження, перетягування).

При розгляді системи автоматизованого проектування виявлені загальні принципи побудови САПР у взуттєвій та інших галузях промисловості, а також коло задач, послідовність і шляхи їх вирішення, що тільки частково можуть бути враховані та використані у рукавичковому виробництві.

На основі аналізу зроблений висновок про те, що питання системного дослідження і розробки методу автоматизованого проектування технічної підготовки виробництва рукавичок не цілком вирішені.

Поряд з антропометричними дослідженнями (роботи Коновала В.П., Фукіна В.О. та ін.) у методиці проектування рукавичок важливе правильне урахування властивостей матеріалів, що мають широкий діапазон зміни фізико-механічних показників.

Усе зазначене вище дозволило сформулювати задачі досліджень, розробка яких сприяє впровадженню САПР у процес проектування і складання рукавичок.

У другому розділі проведені дослідження технологічних процесів зволоження і перетягування рукавичкових шкір, а також введений коригувальний коефіцієнт тягучості шкір, що враховується на стадії проектування лекал.

У технологічному процесі виробництва рукавичок операції підготовки шкір до розкрою є найважливішими і найбільш трудомісткими. До них належать зволоження і перетягування шкір. Від правильного проведення цих операцій, від застосування більш продуктивного устаткування і способу розкрою залежить якість виробів, продуктивність праці, економія матеріалів.

При конструюванні лекал шкіряних рукавичок повинні враховуватися показники відносного подовження шкір і коефіцієнт їхньої нерівномірності К. Визначення цих показників індивідуальне і залежить від фізико-механічних властивостей конкретних партій шкір. При традиційному графічному методі проектування щораз уточнювати коефіцієнти не доцільно у зв'язку з трудомісткістю розрахунків. Це можливо тільки при програмованому проектуванні рукавичок за допомогою ЕОМ. У зв'язку з цим було поставлене завдання визначення величин цих коефіцієнтів.

До рукавичкових шкір пред'являються такі вимоги: вони повинні бути еластичними і м'якими, а також мати визначену пластичність і бути досить міцними на розрив. Такі вимоги досягаються в процесах їхнього зволоження і перетягування. У зв'язку з цим було проаналізовано різні методи зволоження: намоканням, зануренням з наступною пролежкою, сорбцією вологи з повітря, контактний (термодифузійний), пароповітряною сумішшю в спеціальних камерах, циклічний та інші. На підставі аналізу зроблено висновок про те, що більш прогресивними і раціональними є термодифузійний і циклічний методи. Їхня перевага полягає в тому, що вони забезпечують:

-

-

-

-

-

Проведені дослідження впливу пароповітряної обробки на збільшення вологості шкіри виявили залежність останньої від температури та тривалості часу зволоження (рис.1, рис.2). Виходячи з аналізу, проведено дослідження впливу волого-теплової обробки на властивості рукавичкових шкір, у результаті яких визначалися такі параметри, як межа міцності, тягучість, подовження при розриві, а також подовження при навантаженні та залишкове подовження (рис.3).

На підставі експерименту виявлено, що спільний вплив вологи і тепла на шкіру збільшує її тягучість тією ж мірою, а в багатьох випадках і більше, ніж зволоження звичайним способом без тепла.

Після проведення досліджень впливу волого-теплової обробки на властивості рукавичкових шкір зроблено висновок про те, що найбільш раціональними параметрами являються: термін часу 3 хвилини та температура 600С. Збільшення цих параметрів приводить до погіршення механічних властивостей рукавичкових шкір.

Дослідження залишкового подовження шкір після гігротермічної обробки показало, що величина залишкового подовження оброблених шкір більша, ніж величина залишкового подовження шкір без обробки.

На наступному етапі роботи досліджено технологічний процес перетягування рукавичкових шкір перед їх розкроєм. У процесі перетягування прагнуть до максимальної витяжки шкіри уздовж хребтової лінії (по ній розташовується довжина рукавички). Вважається, що після цього рукавички під час носіння не будуть витягатися в довжину, орієнтація волокон у повздовжньому напрямку довершена. Але, крім того, шкіра повинна мати еластичність у поперечному напрямку для щільного облягання кисті руки і забезпечення вільного руху пальців.

Основне завдання при виконанні операції перетягування рукавичкових шкір полягає в створенні правильної орієнтації волокон, одержанні мінімального залишкового подовження в повздовжньому напрямку і максимального - в поперечному. Тому було поставлене завдання дослідити вплив перетяжок на подовження шкір уздовж і поперек лінії хребта при різних методах зволоження, а також визначити коефіцієнт подовження у повздовжньому і поперечному напрямках після перетяжок, зроблених відповідно до існуючої технології підготовки шкір до розкрою.

Проведені експерименти показали великий діапазон дисперсії показників властивостей у поперечному і повздовжньому напрямку, що впливає на визначення коефіцієнта нерівномірності шкір К. Подовження рукавичкової шкіри без обробки (табл.1) практично однакове уздовж и поперек хребта, що перешкоджає виробництву якісних виробів. Подовження шкіри, підданої гігротермічній обробці при температурі 600 терміном 3 хвилини, є оптимальним (табл.2) і відповідає вимогам до рукавичкових шкір. Коефіцієнт для цих шкір відповідно становить К=1,1 та К=1,8.

Зроблено висновок про необхідність обліку визначених коефіцієнтів нерівномірності при програмованому проектуванні лекал шкіряних рукавичок. Це дає можливість на етапі конструювання враховувати властивості конкретних партій шкір, що приводить до поліпшення техніко-економічних показників виробництва. Була визначена величина коригувального коефіцієнта на тягучість шкіри, рекомендована для розрахунків по програмованому проектуванню:

де L – абсолютна величина, розрахована з різниці відносного подовження у повздовжньому напрямку;

Дл – розрахована довжина лекала.

де Ш – абсолютна величина, розрахована з різниці відносного подовження у поперечному напрямку;

Шл – розрахована ширина лекала.

У третьому розділі проведено аналіз підсистеми конструкторської підготовки, як однієї зі складових технічної підготовки виробництва рукавичок.

На підставі цього аналізу зроблений висновок про необхідність розробки автоматизованого проектування технологічних контурів деталей рукавичок. Під технологічними маємо на увазі контури плоских деталей, що у процесі виробництва трансформуються у конструктивні, тобто об'ємні деталі готового виробу.

Між конструктивними і технологічними контурами деталей рукавичок установлений імплікаторний зв'язок:

МКРі MTРi , (3)

який позначає, що якщо є математична модель конструктивного контуру деталей, то за визначеними правилами можна одержати математичну модель технологічного контуру. Ці правила формуються на основі даних про анатомо-фізіологічну будівлю кисті, конструкції рукавичок, властивості матеріалів і способи їхнього виготовлення.

На підставі цього складена математична модель конструктивного контуру деталей рукавичкових виробів:

МКРі = { {ЗВР}i , {ВНM}i , {OAР}i }, (4)

де позначені системи описів загальних властивостей рукавичок (ЗВР); вимог до даного виду рукавичок з урахуванням напрямків моди (ВНМ); анатомічних обмежень, що вимагають вибирати розміри деталей у визначених інтервалах (ОАР).

Після складання математичної моделі конструктивного контуру та створення бази даних з вихідними для розрахунку показниками було розроблено алгоритми (укрупнений алгоритм конструкторської підготовки та алгоритм проектування рукавичок – рис.4), а також програма для побудови деталей рукавичок на ЕОМ.

Програма реалізована в технології “клієнт-сервер”. Вона написана в середовищі МS Visual Basic 5.0, що дає можливість швидко і легко написати програму-клієнт. Сервером у даному випадку виступає програмний пакет АutoСAD 14. Базові дані про рукавички зберігаються в базі даних, що створена в МS Access 7.0 (рис.5). Виходячи з того, що всі перераховані програмні продукти працюють під керівництвом операційної системи Windows-95 чи Windows-98, дана програма написана під операційну систему Windows-95 чи Windows-98.

Спроектована система побудови лекал рукавичок дає можливість значно скоротити час розробки моделі та за незначного коригування програми одержувати креслення деталей інших видів рукавичкових виробів.

У четвертому розділі створена математична модель процесу виробництва рукавичок і передумови для складання програми їхнього технологічного збирання.

Рукавичкове виробництво має комплексну систему складної структури. При вирішенні задачі автоматизованого вибору технологічних процесів використані різні методи дослідження, що дозволило поєднати результати, отримані при цьому, та з їх допомогою описати підсистему технологічної підготовки виробництва.

Завдання проектування виробництва шкіргалантерейних виробів характеризується багатоваріантністю можливих вирішень. Для виробництва того ж самого виду рукавичок може бути розроблено кілька різних технологічних процесів, маршрутів, що задовольняють експлуатаційні і виробничі вимоги до даного виробу. Для спрощення багатоступеневого завдання послідовного знаходження оптимального рішення використовувалися типові, готові й апробовані рішення. Таким чином, досягаються конструкторсько-технологічна уніфікація та стандартизація деталей та промислових технологічних процесів. Одним з варіантів такої роботи є створені Всесоюзним науково-дослідним інститутом шкіргалантерейної промисловості типові технологічні процеси виробництва рукавичкових виробів, що лягли в основу програмованої технічної підготовки.

У зв'язку з тим, що система моделей розробляється для проектування технологічного процесу, вибору устаткування, підрахунку необхідної кількості матеріалів та ін. складено математичну модель технологічного процесу:

, (5)

де В0 - деталі, з яких збирають виріб;

П - технологічні процеси виробництва;

Вк - зібраний готовий виріб;

: = знак належності Пк 0.

Перетворення Вк: = П є складним і тому поділяється на підфункції. Для складання повної математичної моделі вводимо характеристики і взаємозв'язки всіх рівнів і за допомогою теорії графів описуємо їх:

де Г0, Г1, ... , Гn - закінчені частини графа Г;

О - вершини, що відповідають операціям;

Ч - дуги, що відповідають тимчасовій упорядкованості частин процесів;

j = 1, 2, ..., е.

Інформація першого виду про властивості виробів є поточною ( Вn), а другого виду - настановною. Представляємо її для ЕОМ у вигляді цифр або таблиць, у яких зібрані воєдино зведення про властивості рукавичок, їхній повний перелік, тобто у формалізованому записі є всі відомості, що відповідно до математичної моделі необхідні для вибору технологічного процесу.

Потім процес проектування розділено на ряд рівнів і на кожному рівні виділені прості підзадачі з наступною взаємною оптимізацією їхніх рішень. Далі проаналізована підсистема технологічної підготовки, досліджені і виділені ознаки або властивості конструкції виробу, розроблена математична модель процесу виробництва й укрупнений алгоритм вибору раціонального технологічного процесу (рис.6). В основу алгоритму покладені принципи, що застосовуються технологом під час вирішення завдань. Деякі з них вносяться у формалізований запис у вигляді логічних умов і номерів технологічних операцій.

Але для створення системи автоматизованого проектування були виділені не тільки ці частини, але і всі настанови, необхідні для розробки алгоритму.

Запропоновані методи програмованого вибору технологічних процесів і шлях оптимізації самого вибору дозволяють одержати повний перелік оптимального технологічного процесу виробництва рукавичок, а також необхідну для цього інформацію про число робітників, кількість устаткування і матеріалів.

ВИСНОВКИ

1. На підставі аналізу вітчизняної і зарубіжної літератури, досвіду роботи шкіргалантерейних підприємств зроблено висновок про необхідність розробки програмованої технічної підготовки виробництва рукавичок і методу автоматизованого проектування їхніх деталей. Створення системи технічної підготовки виробництва включає розробку конструкторської і технологічної підсистем.

2. При створенні підсистеми конструкторської підготовки встановлений імплікаторний зв'язок між конструктивними і технологічними контурами деталей рукавичок. На підставі цього розроблені математична модель і алгоритми процесу проектування виробів.

3. У результаті дослідження процесів зволоження і перетягування рукавичкових шкір виведений діапазон показників відносного подовження в поперечному і повздовжньому напрямках, що привело до необхідності введення коригувальних коефіцієнтів на стадії проектування виробів.

4. Програма проектування деталей рукавичок різних розмірів і методів виготовлення дозволяє скоротити час розробки моделей і більш раціонально використовувати матеріали.

5. Серійне градирування креслень деталей рукавичок побудоване з урахуванням антропометричних даних. Креслення, отримані при програмованому проектуванні рукавичок, надалі практично не вимагають додаткового коригування.

6. Складено формалізований запис і перелік ознак, що істотно впливають на вибір технологічного процесу. При цьому розроблені математична модель і алгоритм вибору раціонального технологічного процесу. Дана інформація є вихідною для складання програми проектування процесу збирання рукавичок у підсистемі технологічної підготовки виробництва.

7. Створені спільні програмовані підсистеми конструкторської і технологічної підготовки складають систему технічної підготовки виробництва, застосування якої дозволяє скоротити витрати часу, ресурсів, поліпшити якість виробів.

8. Результати роботи впроваджені у виробничий процес на Київському колективному підприємстві “КІКО” та мають економічний ефект.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

АНОТАЦІЯ

Вуштей О.А. Програмована технічна підготовка виробництва рукавичок. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.19.06 – технологія взуттєвих та шкіряних виробів. – Державний університет технологій та дизайну, Київ, 2000.

Дисертація присвячена вирішенню питань програмованої технічної підготовки виробництва рукавичкових виробів.

Проведений аналіз досліджень з програмованого проектування виробів у легкій промисловості дозволив виявити загальні принципи побудови САПР, а також послідовність і шляхи вирішення кола завдань, що тільки частково можуть бути враховані і використані у рукавичковому виробництві. Аналіз показав, що питання системного дослідження і розробки методу автоматизованого проектування технічної підготовки виробництва не цілком вирішені.

Для правильного обліку фізико-механічних властивостей рукавичкових шкір проведені експерименти щодо технологічних процесів зволоження і перетягування. У результаті чого розраховані коефіцієнти нерівномірності К та визначені коригувальні коефіцієнти тягучості рукавичкових шкір. Коригувальні коефіцієнти введені в програму проектування рукавичок, що дає можливість на етапі конструювання враховувати властивості конкретних партій шкір.

Для переходу на нові автоматизовані методи проектування рукавичок встановлений імплікаторний зв'язок між конструктивними та технологічними контурами деталей рукавичок, а потім розроблені математична модель і алгоритми процесу проектування виробів. Складена програма для побудови деталей рукавички на ЕОМ.

Тому що в систему технічної підготовки виробництва, крім конструкторської, входить і підсистема технологічної підготовки, то вона також проаналізована, досліджені і виділені ознаки конструкції виробу, створена математична модель процесу виробництва і укрупнений алгоритм вибору раціонального технологічного процесу.

Ключові слова: програмована технічна підготовка виробництва, зволоження шкір, перетягування шкір, конструювання деталей, технологічний процес виробництва рукавичок.

АННОТАЦИЯ

Вуштей Е.А. Программированная техническая подготовка производства перчаток. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.19.06 – технология обувных и кожевенных изделий, Государственный университет технологий и дизайна, Киев, 2000.

Диссертация посвящена решению вопросов программированной технической подготовки производства перчаточно-рукавичных изделий.

Проведенный анализ исследований по программированному проектированию изделий в легкой промышленности позволил выявить общие принципы построения САПР, а также последовательность и пути решения круга задач, которые только частично могут быть учтены и использованы в перчаточном производстве. Анализ показал, что вопросы системного исследования и разработки метода автоматизированного проектирования технической подготовки производства решены не полностью. В методике проектирования не точно учитываются свойства перчаточных кож.

Для правильного учета физико-механических свойств кож проведены эксперименты по технологическим процессам увлажнения и перетяжки. Исследования влияния влажно-тепловой обработки на свойства перчаточных кож выявили рациональные параметры увлажнения, а именно: температура 600 и время 3 минуты. На основании эксперимента сделан вывод, что совместное воздействие влаги и тепла на кожу увеличивает ее тягучесть в той же мере, а во многих случаях и больше, чем увлажнение обычным способом без тепла.

В результате проведенных исследований влияния процесса перетяжки на кожи показан большой диапазон показателей в поперечном (от 22,9% до 38,6%) и продольном направлении (от 15,6% до 23,7%), рассчитаны коэффициенты неравномерности К. Определены поправочные коэффициенты тягучести перчаточных кож, величина которых составляет в поперечном направлении Рпопер.=0,98 и в продольном направлении Рпрод.=0,99. Поправочные коэффициенты введены в программу проектирования перчаточно-рукавичных изделий, что дает возможность на этапе конструирования учитывать свойства конкретных партий кож.

Для перехода на новые автоматизированные методы проектирования перчаток разработаны структурная, функционально-логическая (в форме блок-схемы) и математическая модели процесса проектирования. Установлена импликаторная связь между конструктивными МКПi и технологическими МТПi контурами деталей перчаток. На основании этого составлена математическая модель процесса проектирования, которая используется при его автоматизации. Затем составлены алгоритмы проектирования изделий, которые определены функционально-логическими моделями в форме блок-схем и представляют рациональную последовательность выполнения проектных процедур по получению пакета конструкторской документации на проектируемое изделие на всех стадиях и этапах процесса, что позволяет осуществить его автоматизацию. С их помощью разработана программа для построения деталей на ЭВМ женских и мужских перчаток всех размеров и разных технологий изготовления, она написана под операционную систему Windows-95 или Windows-98. Программа позволяет сократить время разработки моделей и более рационально использовать материалы, полученные чертежи лекал в дальнейшем не требуют дополнительной корректировки.

Так как в систему технической подготовки производства, кроме конструкторской, входит и подсистема технологической подготовки, то она также проанализирована и составлена ее структурная модель. Исследованы и выделены признаки или свойства конструкции изделия, сведенные в таблицу и составлена формализованная запись, в которую входят логические условия, последовательность операций сборки, необходимое оборудование и вспомагательные материалы. При этом составлена технологическая схема сборки перчаточно-рукавичных изделий.

Создана с помощью теории графов математическая модель процесса производства с описанием всех его уровней 1, 2, ..., n и их взаимосвязей. Используя данную математическую модель разработан укрупненный алгоритм выбора рационального технологического процесса.

Применение системы технической подготовки производства, составленной из совместно созданных программированных подсистем конструкторской и технологической подготовки, позволяет сократить затраты времени модельера-конструктора, ресурсов и улучшить качество выпускаемых изделий.

Ключевые слова: программированная техническая подготовка производства, увлажнение кож, перетяжка кож, конструирование деталей, технологический процесс производства перчаток.

THE SUMMARY

Vushtey E.A. Programmed technical preparation for production of gloves. - Manuscript.

The dissertation on taking of a academic degree of the Candidate of Technical Sciences in a specialty 05.19.06 - technology of shoe and leather goods. - State University of Technologies and Designing, Kiev, 2000.

The dissertation is devoted to the solution of problems of the augmented computer design of the technical preparation for production of wares of gloves.

The conducted analysis of researches on programmed designing of wares in light industry has allowed to reveal general principles of construction of a CAD, and also sequence and paths of the solution of a circle of problems, which can be only partially taken into account and utilized in production of gloves. The analysis has shown that a problem of system research and the workings out of the programmed design method of the technical preparation for production hasn’t solved yet.

For the exact registration of physics-mechanical properties of gloves leather the experiments on manufacturing processes of humidifying and restringing were conducted. This is result the coefficient of irregularity was counted and the correction coefficients of ropiness were counted and the correction coefficients of ropiness of gloves’ leather were determined. The correction coefficients were entered into the program of designing that has enabled at the stage of designing to allow for properties of particular batch of leather.

For transition to the new automated design techniques was established implication connection between design and technological contours of parts of gloves, and were then designed: a mathematical model and algorithms of wares process designing. The program for construction of parts of a glove on a computer is compounded.

As the subsystem of technological opening-up enters also in a system of technical preparation for production except for design, it was analyzed, studied and selected features of wares, the mathematical model of the production process and the algorithm of selection of the rational manufacturing process was amalgamated.

Keywords: programmed technical preparation for production, humidifying leather, restringing leather, designing details, manufacturing process of production of gloves.