ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВОРОНЯНСЬКА ОЛЕНА ВЛАДИЛЕНІВНА

УДК 338.436.33/635

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА

І ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ В ГОСПОДАРСТВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

(НА МАТЕРІАЛАХ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ)

08.07.02. – економіка сільського

господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

економічних наук

Дніпропетровськ – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровськом державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор ПЛАКСИЕНКО Валерій Якович, Дніпропетровський державний аграрний університет.

Офіційні опоненти – доктор економічних наук, професор Бакай Станіслав Степанович, Полтавський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедрою організації виробництва і права;

- кандидат економічних наук, доцент Єськов ВікторОлексійович, Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра економічної теорії і економіки сільського господарства.

Провідна установа – Херсонський державний аграрний університет, кафедра організації сільськогосподарського виробництва Міністерства аграрної політики України, м. Херсон.

Захист дисертації відбудеться “ 2 ” березня 2001 р. у 10.00 годин на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ – 27, вул. Вороши-лова, 25, ауд. 342.

З дисертацією можна познайомитися в бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул.Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий “ 30 ” січня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Запара Л.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для України нарощування виробництва зерна має стратегічне значення для підйому національної економіки, тому що при успішному його розвитку створюються умови для подолання кризового стану ряду суміжних галузей. Але за останні роки його обсяги постійно скорочувалися. В 1999 році було отримано всього 24,6 млн. тонн зерна, тоді як критична межа виробництва складає 31,6 млн. тонн. Отже, підвищення рівня ефективності виробництва зерна є найважливішим завданням, від рішення якого залежить продовольча безпека країни. Розв'язання його повинно здійснюватися не тільки на державному, але й на регіональному рівнях, де вирішуються питання забезпечення населення продуктами харчування.

Виробництво і реалізація зерна для сільського господарства Запорізької області має особливе значення тому, що зернова галузь є провідною для абсолютної більшості сільськогосподарських підприємств. Це підтверджується структурою його товарної продукції, де зерно займає 35,4%, а в структурі продукції рослинництва – 47,9%. тобто реалізація зерна – основне джерело надходження коштів, необхідних для процесу відтворення. Проте, валове виробництво зерна в області з 1990 року скоротилося майже на 52% перш за все за рахунок істотного зниження урожайності зернових культур. Значне падіння виробництва та ріст цін на матеріально-технічні ресурси відбилися на показниках економічної ефективності. Повна собівартість 1 ц зерна з 1995 року виросла в 4,6 рази. Рівень рентабельності в 1999 році склав всього 13,5%, у той час як у 1990 році – 192,3%. Тому необхідним є всебічне вивчення тенденції розвитку зернової галузі в регіоні, економічної ефективності виробництва зерна і визначення основних напрямків її підвищення.

Питаннями підвищення економічної ефективності виробництва зерна займається велика група науковців. Значний внесок у розвиток науки в галузі зернового виробництва, підвищення його економічної ефективності внесли С.С.Бакай, О.Г.Білозерцев, Ю.Д.Білик, В.І.Бойко, П.І.Гайдуцький, В.А.Кадієвский, М.Ю.Коденська, М.Г.Лобас, П.Т.Саблук, В.Ф.Сайко, В.П.Ситник, Л.М.Худолій, О.М.Шпичак і багато інших. Ними розроблені стратегічні аспекти зміцнення зернового виробництва в країні, структурної перебудови галузі, підвищення економічної ефективності використання земельних, матеріально-технічних і трудових ресурсів, ціноутворення, формування і функціонування ринків зерна.

Однак питання підвищення економічної ефективності виробництва зерна на рівні регіонів вимагають подальшого наукового обґрунтування і практичного вирішення. Тим більше, що область згідно з Програмою “Зерно України – 2001” повинна одержати 2099 тис. тонн, в тому числі озимої пшениці – 1120 тис. тонн.

Теоретична і практична значимість цієї проблеми обумовила вибір теми дисертаційної роботи та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося згідно з тематичними планами науково-дослідних робіт Дніпропетровського державного аграрного університету з виконання науково-дослідної теми на 1996 – 2000 роки на кафедрі бухгалтерського обліку і фінансів по розділу “Удосконалення бухгалтерського обліку та аналізу ефективності господарювання сільськогосподарських підприємств різних форм власності в умовах переходу до ринкових відносин і впровадження електронної обчислювальної техніки” і Таврійської державної агротехнічної академії з виконання науково-дослідної теми на 1996 – 2000 роки по розділу “Дослідження економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах багатоукладної економіки півдня України” в підрозділі “Економічна ефективність виробництва зерна і шляхи її підвищення в господарствах півдня України” (номер державної реєстрації № 0100U004280).

Мета і завдання дослідження. Основна мета роботи полягала у виявленні на підставі всебічного системного аналізу основних проблем розвитку сучасного зернового господарства та обґрунтуванні організаційно-економічних заходів з підвищення його ефективності.

Мета дослідження обумовила постановку і шляхи вирішення наступних завдань:

·

· визначити тенденції змін, які відбулись у зернопродуктовому підкомплексі Запорізької області;

· визначити найважливіші фактори і механізм їх впливу на рівень економічної ефективності виробництва зерна;

· визначити резерви підвищення ефективності зернового виробництва за рахунок його інтенсифікації та поліпшення якості зерна;

· обґрунтувати перспективні форми аграрно-промислових формувань в зернопродуктовому підкомплексі.

Предмет і об'єкти дослідження. Предметом дослідження є методичні й прикладні аспекти проблеми підвищення економічної ефективності та тенденції розвитку виробництва зерна в умовах ринкової економіки.

Вивчення питань економічної ефективності виробництва зерна здійснювалося на базі багаторічних фактичних даних України, Запорізької області і, зокрема, Мелітопольського, Приазовського і Якимівського районів цієї області. Більш поглиблений аналіз був зроблений за даними окремих господарств.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали діалектичний метод пізнання і системний підхід до вивчення економічних явищ, законодавчі та інші нормативні акти з питань аграрної реформи, праці економістів-теоретиків і сучасні концепції підвищення економічної ефективності в нових умовах господарювання. Широко використовувалися праці українських, російських та інших вчених з економіки й організації сільськогосподарського виробництва, зокрема, роботи, присвячені ефективності і резервам її підвищення, ефективності інтенсифікації і зростання рентабельності виробництва.

Як вихідна інформація в дисертації використовувалися матеріали статистичної звітності України, Запорізької області, а також господарств Якимівського, Мелітопольського і Приазовського районів області за тривалий період, закритого акціонерного товариства “Корпорація “Хортиця”, результати досліджень наукових установ країни, нормативна і довідкова література, наукові спостереження й узагальнення автора.

У процесі дослідження застосовувалися статистичний, монографічний, розрахунково-конструктивний, економіко-математичний, графічний методи, а також метод порівнянь.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному підході до вирішення проблеми кінцевої результативності зернового виробництва в залежності від рівня його інтенсифікації. Елементами наукової новизни є наступне:

·

· установлено основні організаційно-економічні зміни в зерновому підкомплексі АПК та визначені напрямки підвищення його ефективності на півдні Запорізької області;

· обґрунтовано в умовах ринкової економіки залежність ефективності виробництва зерна пшениці від відповідних ціноутворюючих факторів, і, зокрема, його якості;

· обґрунтовано огранізаційно-правові форми підприємств з виробництва зерна і структур, які займаються його заготівлею, переробкою і реалізацією в регіоні;

· запропоновано для Запорізької області поряд з існуючими ринковими формами підприємств утворювати корпорації по виробництву зерна, які мають можливість вирощувати зернові культури на основі впровадження досягнень НТП.

Практичне значення одержаних результатів. Оцінка стану та тенденцій зміни виробництва зерна в області та південній її частині, пропозиції щодо реалізації комплексу заходів для підвищення його економічної ефективності спрямовані на зростання прибутковості сільськогосподарських підприємств за ринкових умов, сприяють формуванню нових організаційно-правових структур. Обґрунтування цінності озимої пшениці як провідної культури дозволить господарствам більш раціонально формувати структуру посівних площ, сприятиме підвищенню ефективності зернової галузі. Запропонована для господарств цієї зони організація акціонерних товариств, схема розподілу акцій між їх учасниками, а також створення обслуговуючих безприбуткових кооперативів в зернопродуктовому підкомплексі спрямовані на поліпшення економічних взаємовідносин між його ланками.

Результати дослідження можуть бути використані обласними, районними сільськогосподарськими органами управління, а також сільськогосподарськими підприємствами для складання перспективних планів, бізнес-планів і бізнес-прогнозів.

Основні положення роботи стосовно тенденцій та шляхів підвищення економічної ефективності виробництва зерна використовуються в навчальному процесі при викладанні курсу “Економіка сільського господарства” в Таврійській державній агротехнічній академії.

Апробація результатів дослідження. Матеріали роботи доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми економіки агропромислового комплексу та формування його кадрового потенціалу” м.Харків (2000 рік), “Сучасні проблеми розвитку економіки агропромислового комплексу: соціально-економічні та правові аспекти” м.Запоріжжя (2000 рік), науково-практичних конференціях Таврійської державної агротехнічної академії м.Мелітополь (1998 – 2000 роки), науково-практичній конференції Російського державного аграрного заочного університету м.Балашиха (1998 рік), Дніпропетровського державного аграрного університету м.Дніпропетровськ (2000 рік). Основний зміст її розглядався в районних і обласних управліннях сільського господарства Запорізької області. Основні результати дослідження схвалено і прийнято до впровадження господарствами досліджуваного регіону.

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладено в шести наукових працях, п'ять з яких опубліковані у фахових виданнях загальним обсягом 2,4 обл.-вид. аркушів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація представлена на 205 сторінках машинописного тексту, включаючи 59 таблиць, 4 схеми, 9 діаграм і графіків, має вступ, три розділи, висновки і пропозиції, список використаної літератури з 165 найменувань і 27 сторінок додатків.

Структура дисертаційної роботи. Вступ. Розділ 1. Сутність, зміст і значення підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. 1.1. Теоретичні основи економічної ефективності і основні напрямки переходу громадського виробництва до ринкової економіки. 1.2. Шляхи реформування виробничих відносин в аграрному секторі України. Роль підприємств різних форм господарювання щодо вирощування зернових культур. Розділ 2. Сучасний рівень виробництва зерна й основні фактори, які впливають на економічну ефективність зернового господарства Запорізької області. 2.1. Особливості вирощування зернових культур в умовах півдня держави. 2.2. Динаміка і сучасний стан розвитку галузі. 2.3. Ефективність виробництва зерна на підприємствах області. Розділ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна в нових умовах господарювання. 3.1. Основні напрямки подальшої інтенсифікації виробництва зерна. 3.2. Роль спеціалізації і концентрації виробництва зерна в підвищенні ефективності галузі. 3.3. Якість зерна як фактор підвищення ефективності виробництва. 3.4. Удосконалення економічних взаємовідносин між суб'єктами зернопродуктового підкомплексу. Висновки. Список використаних джерел. Додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету і завдання, об'єкти і методику дослідження, викладено наукову новизну, практичну і теоретичну цінність отриманих результатів.

У першому розділі “Сутність, зміст і значення підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва” розглядаються теоретичні питання визначення економічної ефективності виробництва зерна, обґрунтовується необхідність її підвищення в умовах ринкових відносин, реформування сільськогосподарського виробництва, що відбувається у сільському господарстві, визначаються основні методологічні підходи до аналізу й оцінки рівня економічної ефективності.

У світовій практиці є різні підходи до визначення економічної ефективності. Одна група вчених виділяє економічну, технічну і соціально-економічну ефективність. При оцінці економічної ефективності як мету використовують прибуток і розраховують співвідношення “вхід-вихід” в грошових одиницях. Інші визначають ефективність за результатами і як підсистеми виділяють ефективність, економічність, якість, прибутковість, продуктивність, умови праці, оновлення.

Ми вважаємо, що під економічною ефективністю виробництва зерна слід розуміти прибутковість галузі, тобто перевагу результатів над витратами. Сутність підвищення економічної ефективності зерновиробництва полягає в збільшенні виходу зерна високої якості з одиниці площі, як одного з найважливіших за ринкових умов ціноутворюючих факторів.

Виробництво зерна має свої специфічні особливості. Зернові культури поділяються на групи в залежності від призначення (продовольче, кормове, насіннєве) і на сорти, ціни на які диференціюються в залежності від якості. Крім того, існують і регіональні відмінності в структурі одержуваної зернової продукції, які пов'язані з особливостями природнокліматичних умов виробництва. Запорізька область відноситься до степової зони України і входить до числа регіонів, провідних у виробництві зерна, перш за все, озимої пшениці.

Економічна криза в країні спровокувала значне зниження обсягів виробництва. Встановлено, що протягом останніх років виробництво продукції сільського господарства в Україні скоротилось на 48% (в співставних цінах 1996 року). Інвестиції в основний капітал галузі в 1999 році становили 4,8% від рівня 1990, що негативно вплинуло на стан її матеріально-технічної бази. Виробництво зерна за цей же час зменшилось на 52%, перш за все за рахунок зниження урожайності на 43,6%. Рівень рентабельності зернової галузі – показник, який найбільш об'єктивно віддзеркалює стан виробництва та ефективність використання каналів маркетингу, знизився на 185,6 пункти. А в таких областях як Дніпропетровська, Закарпатська, Івано-Франківська і Луганська виробництво зерна було збитковим. Це сталося через більш швидке зростання собівартості 1 ц зерна порівняно з середньою ціною реалізації. Так з 1997 року собівартість його підвищилася на 49,2%, в той час як ціна реалізації – тільки на 13,8%. Негативно на роботу зернопродуктового підкомплексу вплинуло не тільки скорочення обсягів виробництва зерна, а й розбіжність в економічних інтересів окремих його ланок. Дослідження роботи зернопродуктового підкомплексу показали, що виробництво хліба, хлібобулочних і макаронних виробів скоротилося вдвічі, кондитерських – майже в три рази через недостатню кількість сировини для переробних підприємств. Не на повну потужність працюють підприємства заготівлі, доробки і зберігання зерна. В той же час велика кількість його зберігається в господарствах у приміщеннях, які не відповідають вимогам Державного стандарту щодо умов зберігання. Тому в дисертаційному дослідженні запропоновано створення територіальних акціонерних товариств та обслуговуючих безприбуткових кооперативів, учасниками яких будуть сільськогосподарські підприємства та підприємства заготівлі, доробки і зберігання зерна.

Реформування в аграрному секторі економіки сприяло виникненню підприємств нових організаційно-правових форм, кількість яких з 1990 року зросла майже в п'ять разів. В Запорізькій області утворено сільськогосподарських підприємств з приватною власністю 67,8%, з колективною – 27,4%, з державною – 3,1% і з комунальною – 1,7%. Порівняно з 1992 роком в 15 разів збільшилась в області кількість селянських (фермерських) господарств, в 2,5 рази – земельна площа, яка за ними закріплена. Середній розмір площі ріллі одного такого господарства зріс на 63% и становить 51 га. Проте значно погіршився стан забезпеченості сільськогосподарською технікою. На 64,3% стало менше тракторів і на 32,0% – вантажних автомобілів, які приходяться на одне господарство. За цей час кількість зерна, виробленого селянськими (фермерськими) господарствами збільшилася в 77 разів, але питома вага в загальному обсязі становила в 1999 році тільки 2,8%, тобто, основними виробниками зернопродукції залишаються підприємства з колективною формою організації виробництва.

У другому розділі “Сучасний рівень виробництва зерна й основні фактори, які впливають на економічну ефективність зернового господарства Запорізької області” комплексно вивчено і проаналізовано ефективність виробництва зерна на прикладі сільськогосподарських підприємств Запорізької області, зроблено узагальнюючу оцінку рівня ефективності використання всіх видів виробничих ресурсів.

У 1999 році під посівами зернових культур було зайнято 704,7 тис. га, що склало 46,1% усієї посівної площі. Порівняно з 1990 роком посівні площі в області під зерновими зросли на 38,2%, а валовий збір скоротився майже на 30%, внаслідок чого відбулося падіння середньодушового виробництва зерна на 55,7%. Майже в 6 разів зменшилась реалізація пшениці. З 1997 року на елеватори області не надходило зерно сильних її сортів, а продаж зерна твердої пшениці знизився в 25 разів. При вирощуванні зернових культур перевага завжди віддавалась продовольчим. Їх доля в загальній площі посіву в 1999 році склала 42,0%. На 67,2% збільшилась площа під ярим ячменем внаслідок вкрай несприятливих погодних умов, які склались останні роки, для вирощування озимої пшениці. Тому в структурі загального обсягу зерна пшениця займає 53,4%, ячмінь – 36,8%, зерно інших культур 9,8%. Поряд зі скороченням валового виробництва зерна погіршились економічні показники, такі як собівартість та трудомісткість 1 ц зерна (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка середньої ціни реалізації, собівартості та витрат праці на виробництво 1 ц зерна в господарствах Запорізької області

Зниження урожайності пояснюється, насамперед, скороченням використання інтенсивних технологій та основних їх елементів. Внесення мінеральних добрив з 1990 року зменшилось в 6,6 разів, а органічних – в 8 разів. Засоби захисту рослин зовсім не використовуються. Якість насіннєвого матеріалу дуже низька. У 1998 році з 73336 т зерна м'якої пшениці, що надійшла до елеваторів області, тільки 0,2% була сортовою, ячменю – 30%, і зовсім не було сортового насіння інших зернових культур.

Визначено, що зростання поточних витрат на 1 га посіву не завжди призводить до підвищення урожайності та економічної ефективності виробництва зерна. Якщо витрати пов'язані з комплексним використанням факторів його інтенсифікації і дають значне збільшення урожайності, вони себе виправдовують. В іншому випадку збільшення поточних витрат підвищує собівартість 1 ц зерна і погіршує показники економічної ефективності.

Наявність і стан сільськогосподарської техніки не дозволяє вчасно і з відповідною якістю виконувати польові роботи. Парк тракторів скоротився на 40,3%, зернозбиральних комбайнів – на 42,0%, а причіпних агрегатів – в середньому на 45,0%. Біля 80% потужних машин відпрацювали по десять і більше років. Відсутність у товаровиробників грошових коштів та значне скорочення бюджетного фінансування сільського господарства перешкоджає поповненню машинно-тракторного парку. Тому суттєво погіршились показники забезпеченості господарств основними виробничими фондами. Фондозабезпеченість за чотири останніх роки скоротилась на 38,4%, а енергозабезпеченість – на 28,4%.

В 1990 році в області 40% посівних площ під зерновими культурами зрошувались. В 1999 році частка таких земель склала 8,5%. Незважаючи на те, що вимоги технології вирощування зернових культур в умовах зрошення порушувались, урожайність була на 25,3% вищою, ніж на суходолі.

Скорочення валового виробництва зерна, висока собівартість, низькі ціни та рівень товарності погіршили економічну ефективність галузі (табл. 1).

Таблиця 1

Показники економічної ефективності виробництва зерна в Запорізькій області

Показники 1990* 1996 1997 1998 1999 1999 в % до1996

Урожайність, ц/га 40,2 13,6 25,3 21,2 21,3 156,6

Рівень товарності, % 62,7 58,5 44,5 59,6 50,8 - 7,7 в.п.

Продуктивність праці, ц/люд.-год. 2,0 0,6 1,0 0,8 0,9 150,0

Виробнича собівартість 1 ц, грн. 6,7 11,0 11,1 13,8 15,9 144,5

Прибуток – всього, тис. грн. 169713 13577 30533 5197 15822 116,5

в тому числі: на 1 га, грн. 333,5 29,3 58,5 11,1 37,1 126,6

на 1 ц, грн. 8,5 1,6 1,6 0,4 1,1 68,8

на 1 люд.-год., грн. 17,0 1,4 2,5 0,5 2,1 150,0

Рівень рентабельності, % 192,3 29,8 31,7 4,8 13,5 - 16,3 в.п.

Примітка: * - за 1990 рік дані наведені в карбованцях

Виявлено залежність показників економічної ефективності від рівня урожайності і концентрації виробництва. Групування, проведене на основі даних трьох базових районів, показали, що в групі господарств з урожайністю 27,7 ц/га собівартість і витрати праці у два рази менші, а рівень рентабельності на 57,1 пункти вищий, ніж в групі з урожайністю 11,1 ц/га. Оскільки зростання урожайності позитивно впливає на збільшення валових зборів, то закономірною є доведена залежність показників економічної ефективності від рівня концентрації виробництва зерна.

У третьому розділі “Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна в нових умовах господарювання” визначено резерви та шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна в умовах ринку. Визначено, що незважаючи на значне зниження врожайності порівняно з 1990 роком, є тенденція до її підвищення з 1996 року, що пояснюється більш сприятливими погодними умовами 1997 – 1999 років порівняно з 1996 роком, коли урожайність зернових була найнижчою. Коливання урожайності зернових культур в області, які спостерігаються на протязі останніх 50 років, виявили певну закономірність: існує циклічність в зміні урожайності, яка в умовах цієї зони складається з п'ятирічних періодів. В межах одного періоду на зростання урожайності припадає два роки, а на зниження – три. Наведені коливання в урожайності має сенс ураховувати при прогнозуванні врожаїв, тим більше в зоні ризикового землеробства, якою є південні райони області. Розрахунки показали, що провідною зерновою культурою в регіоні повинна бути озима пшениця, тому що урожайність її порівняно з ячменем в цілому по області вища за весь досліджуваний період від 3,5 до 18,2 ц/га. При заміні озимої пшениці ярим ячменем господарства втрачають більш 26,0% прибутку.

Велике значення для підвищення економічної ефективності зернової галузі має використання каналів реалізації. Так, з 1990 року в 20 разів скоротився продаж зерна колишнім заготівельним організаціям, проте в 85 разів збільшилась кількість зерна, яка реалізується за бартерними угодами. Крім того, знизився рівень товарності галузі на 11,9 пункти. В зв'язку з цим розраховано точку беззбитковості обсягу продажу і зону безпеки або фінансової сталості для одного з сільськогосподарських підприємств Якимівського району, яка відповідає обсягу продажу зерна в 9,1 тис. ц. Маржинальний доход при цьому складає 151 тис. грн. (рис. 2).

Рис. 2. Залежність між обсягом реалізації зерна, його собівартістю та сумою прибутку

Подальше зростання врожайності зернових культур і економічної ефективності господарської діяльності можливе за умов інтенсифікації галузі, тому що раціональне використання поточних матеріально-технічних засобів призводить до підвищення собівартості без істотних змін у рівні урожайності й ефективності.

Забезпеченість виробництва фондами, перш за все технічними засобами, та внесення мінеральних добрив сприяють підвищенню урожайності зернових культур, хоча вплив мінеральних добрив є більш значним (табл. 2).

Таблиця 2

Залежність врожайності зернових культур від обсягу застосування добрив і забезпеченості основними виробничими засобами за 1996 - 1998 р.р. (на прикладі базових районів Запорізької області)

Групи за кількістю добрив, кг д.р. на 1 га зернових культур Підгрупи за вартістю основних засобів на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн. У середньому по групах

до 1,75 від 1,75 до 5,6 понад 5,6

від 17,0 8,99 (10) 9,41 (32) 15,95 (3) 13,72 (45)

від 17,1 до 40,9 15,05(37) 17,37(103) 17,91(7) 21,28 (147)

понад 40,9 23,09 (6) 28,19 (21) 29,28 (3) 27,62 (30)

В середньому 16,8 (53) 17,22 (156) 19,87 (13) 17,05 (222)

Примітка: у дужках дана кількість господарств у підгрупі.

Важливе значення має також обґрунтування рівня спеціалізації і концентрації виробництва зерна в досліджуваному регіоні. Групування, проведене на основі звітних даних 74 господарств, довело, що показники економічної ефективності вище в групі, де частка зернових у структурі посівних площ 55 – 60%. Оптимізація структури посівних площ Мелітопольського району підтвердила цей висновок. Обсяги виробництва зерна, за яких воно є беззбитковим, складають у теперішніх економічних умовах не менше 30 тис. ц в господарствах з площею сільськогосподарських угідь не менше, ніж 3,4 тис.га.

Інтенсифікація виробництва зерна має суттєве значення тому, що окрім підвищення валового виробництва, сприяє поліпшенню його якості, яка за останні роки дуже погіршилася. На нашу думку, середню класність зерна пшениці можна визначити за формулою:

(1)

де Кс – середня класність зерна; Х – маса зерна відповідного класу; – порядковий номер класу зерна;– клас зерна; Vз – загальна маса зерна всіх класів.

Визначено, що середня сортність зерна озимої пшениці в 1997 році була 4-го, а в 1996 і 1998роках – 5-го класу. У нашому дослідженні розраховано, що Запорізька область тільки через низьку якість зерна пшениці за останні два роки не доодержала 20560,4 тис. грн.

Показники якості зерна доцільно звести в єдину систему за їх призначенням: функціональні, енергетичні, екологічні, економічні, технологічні, естетичні, зберігання, конкурентоспроможності.

Основними виробниками зерна в даний час залишаються великі підприємства, що ведуть виробництво на основі приватної власності, частка яких у валовому зборі зерна в 1999 році становила 85,7%.

На підставі аналізу ми прийшли до висновку про доцільність таких нових форм, як корпорації. Досвід закритого акціонерного товариства “Корпорація “Хортиця” по виробництву зернових культур довела ефективність використання таких формувань.

ВИСНОВКИ

1. Виробництво зерна в області за останні десять років скоротилося майже на 30% за рахунок зниження урожайності, незважаючи на те, що площа посіву зернових збільшилась на 38,2%. Валовий збір зерна озимої пшениці, головної культури даної зони, знизився на 56,0%, посівна площа – на 27,6%, урожайність – на 41,8%. Суттєво змінилася структура реалізації зерна. Основними каналами її стали: продаж населенню і видача за рахунок оплати праці – 27,2%; на ринку, через ларьки і магазини – 25,3%; бартерний обмін – 42,7%. Заготівельним організаціям реалізовано 4,7% зерна, тоді як в 1992 році – 87,8%. Реалізацію населенню здійснено за цінами на 25,3%, на ринку – на 5,1%, по бартеру – на 2,5% нижче, ніж запропоновано заготівельними організаціями. В 1997 році 16% в загальному обсягу реалізації займала пшениця продовольча, в 1998 році – 87,2%.

Виробництво зерна протягом досліджуваного періоду залишалося прибутковим, хоча рівень рентабельності знизився з 192,3% до 13,5%, бо на нього більше впливає ріст собівартості, ніж підвищення цін.

2. Економічну ефективність в умовах ринкових відносин і конкуренції слід визначати як співвідношення між витратами високоякісних ресурсів та отриманою продукцією, яка здатна задовольнити споживчий попит. При цьому оцінювати економічну ефективність виробництва зерна необхідно з урахуванням економічних умов, які склалися в суспільстві. Такими умовами в нинішній час є диспаритет цін, інфляція, загальне зниження обсягів виробництва, монополізм підприємств, які виробляють фонди та займаються заготівлею та переробкою зерна, низька платоспроможність населення та інші.

3. На економічну ефективність виробництва впливають фактори ресурсного забезпечення, стан ресурсів, а також технології, що використовуються і діють у виробництві за допомогою функціонування землі, а також спеціалізація, концентрація виробництва, рівень цін на матеріально-технічні ресурси, якість зерна.

Забезпеченість трудовими ресурсами сільського господарства області скоротилася на 41,4%. До того ж, кадровий склад погіршився. Продуктивність праці знизилася з 2,0 ц/люд.-год. до 0,87 ц/люд.-год. або на 56,5%.

4. Через відсутність в господарствах грошових коштів, зменшилося в 1,3 раза порівняно з 1996 роком внесення мінеральних добрів у ґрунт, хоча на 60,0% зростання врожайності забезпечується мінеральними добривами, і в 2,6 рази – органічних, зовсім не проводиться гіпсування. Практично не використовуються засоби захисту і росту рослин, насіння має низькі репродуктивні якості. Значно скоротилася в області кількість силових та робочих машин, а ті, що є, відробили десять і більше років. На 35,5% зменшилася кількість дощувальних машин, але вони частково розукомплектовані. Тому на 28,0% скоротилися площі земель, які зрошуються. В 1999 році під зрошенням знаходилося тільки 21,1% посівної площі зернових культур.

5. Якісні показники зерна за останні роки залишаються дуже низькими. На елеватори області не надходить пшениця та кукурудза 1-го і 2-го класу, пивоварний ячмінь. Розрахунки середньої сортності зерна пшениці, яка надійшла до Якимівського елеватора, показали, що в 1997 і 1999 роках вона була 5-го класу, а в 1998 році – 4-го класу.

6. Підвищення врожайності зернових культур в області можна досягти, використовуючи резерви виробництва, пов'язані з інтенсифікацією галузі та програмуванням врожаїв, а саме: внесення науково-обґрунтованих доз мінеральних добрів, використання засобів захисту і регуляторів росту рослин; зрошення посівних площ і гіпсування солонцюватих ґрунтів; використання сортів і гібридів інтенсивного типу по кращих попередниках; скорочення втрат врожаю при збиранні. За рахунок цих заходів можна одержати приріст врожаю 25,5 ц з 1 га. Досвід ЗАТ “Корпорація “Хортиця” показав, що використання повного технологічного пакету і сортового насіння дає змогу одержати 65 ц/га зерна озимої пшениці.

7. Виробництво високоякісного зерна потребує додаткових витрат матеріально-грошових засобів. Але ціна реалізації зерна сильної пшениці покриває ці витрати. Розраховано, що прибутки Якимівського району, пов'язані з реалізацією зерна кращої якості, могли б скласти 176,4 тис. грн.

8. У структурі посівних площ області зернові займають 46,1%. Насиченість посівних площ зерновими в межах 55 – 60% дозволить використовувати науково-обґрунтовані сівозміни і підвищити економічну ефективність галузі. Додатковий валовий збір складе 1710,4 тис. ц.

Найбільш ефективною культурою для даної зони є озима пшениця. Заміна її ярим ячменем скорочує прибутки підприємств на 26,4%. Оптимізація структури посівних площ Мелітопольського району вказує на необхідність збільшення їх під зернові на 43,5%, в тому числі під озиму пшеницю – в два рази. Це додатково дасть господарствам району 1231,4 тис. грн. прибутку.

9. Дослідження залежності економічної ефективності виробництва від спеціалізації і концентрації виробництва показало, що для господарств південної частини Запорізької області оптимальним є підприємство, в структурі товарної продукції якого зерно складає 45 – 55 %. Це підтверджується також розрахунком точки беззбитковості.

10. На прибутковість негативно впливає більш стрімке зростання собівартості порівняно з ціною реалізації зерна (відповідно 45,5 і 34,5%). Зниженню собівартості сприятиме використання комбінованої ґрунтообробної та сучасної збиральної техніки, що дозволяє заощаджувати паливно-мастильні матеріали, кошти на ремонт, витрати праці, скоротити втрати зерна при збиранні врожаю. Заощадження експлуатаційних витрат, уникнення втрат, використання ефективних каналів реалізації зерна та залучення до виробництва іноземних інвестицій дозволили ЗАТ “Корпорація “Хортиця” в 1999 році досягти рівня рентабельності виробництва зерна озимої пшениці 177,5%.

11. Причиною незадовільної роботи зернопродуктового підкомплексу є, серед інших, порушення паритету у відносинах між його ланками. Це призвело до того, що ємності обласного елеватора в останні роки використовуються менш як наполовину, в той час, коли зерно зберігається на складах товаровиробників і втрачає свою якість. Створення територіальних агропромислових підприємств запропонованих організаційно-правових форм підвищить економічну ефективність виробництва і реалізації зерна в регіоні.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Воронянская Е.В. Экономическая эффективность производства зерна и факторы интенсивности производства // Экономика и управление. – 2000. - № 4. – С. 16 – 18.

2. Воронянская Е.В. Современное состояние производства зерна в сельскохозяйственных предприятиях Запорожской области / Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія у двох томах / За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. – К.: ІАЕ, 2000. – Т.2. – С. 421 – 427.

3. Воронянская Е.В. Ситуация в производстве и реализации зерна // Економічні та соціальні аспекти реформування та постреформованого розвитку сільського господарства в Україні: Зб. наукових праць / Під. заг. ред. В.Я Плаксієнка. – ДДАУ. – 2000. – С. 31 – 35.

4. Воронянська О.В. Спеціалізація – чинник підвищення економічної ефективності в господарствах Запорізької області // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. Вип. 14 – Херсон: Айлант, 2000. – С. 147 – 151.

5. Воронянська О.В. Стан зернопродуктового комплексу України // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. – 2000. – №1. – С. 234 – 236.

6. Воронянская Е.В. Реформирование производственных отношений в аграрном секторе Украины // Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр. Випуск 47. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. – С. 85 – 88.

Воронянська Олена Владиленівна. Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення в господарствах півдня України (на матеріалах Запорізької області). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК, Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2000.

В дисертаційній роботі проаналізовано стан виробництва зерна в господарствах Запорізької області, обґрунтовані теоретичні питання, пов'язані з необхідністю та можливостями підвищення обсягів виробництва зерна, його якості та економічної ефективності в сучасних умовах господарювання, перш за все в зонах його переважного вирощування на основі інтенсифікації галузі. Визначено, що за ринкових умов на економічні показники підприємства мають великий вплив якість використаних ресурсів і зерна, як важливого ціноутворюючого фактору. Оцінити середню класність зерна можна за допомогою запропонованої методики. Створена система показників оцінки якості зерна дозволяє всебічно охарактеризувати його. Одним із факторів зростання ефективності, який сприяє підвищенню ціни, є використання різних каналів реалізації продукції. Для поліпшення взаємовідносин між ланками зернопродуктового підкомплексу запропоновано створення агропромислових підприємств нових організаційно-правових форм.

Ключові слова: якість, економічна ефективність, інтенсифікація, ринкові умови, ресурси, ціна, фактори, зернопродуктовий підкомплекс, організаційно-правова форма.

Воронянская Елена Владиленовна. Экономическая эффективность производства зерна и пути ее повышения в хозяйствах юга Украины (на материалах Запорожской области). Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 – экономика сельского хозяйства и АПК, Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2001.

В диссертационной работе рассматриваются теоретические вопросы, связанные с необходимостью и возможностью повышения объемов производства зерна, его качества, экономической эффективности, особенно в сельскохозяйственных предприятиях юга Украины, который является зоной преимущественного выращивания зерновых культур на основе восстановления уровня интенсификации отрасли.

Недостаток в хозяйствах денежных средств, постоянный рост цен на материально-технические ресурсы не позволяют полностью обеспечивать производство оборотными материальными фондами и в полном объеме в оптимальные сроки проводить агротехнические операции по возделыванию зерновых культур, выращивать их по интенсивным технологиям.

При анализе состояния производства зерна в хозяйствах Запорожской области изучены факторы, влияющие на уровень урожайности зерновых культур, а также на показатели экономической эффективности. Установлено, что в рыночных условиях на экономические показатели предприятия большое влияние оказывает качество используемых ресурсов и зерна, как важного ценообразующего фактора. Оценить среднюю классность зерна можно с помощью предложенной методики. Созданная система показателей оценки качества зерна позволяет всесторонне охарактеризовать его.

Следствием роста цен на материально-технические ресурсы и снижения урожайности стало увеличение себестоимости 1 ц зерна, снижение уровня рентабельности. Даже повышение цен на зерно не сгладило отрицательного влияния высоких производственных затрат на уровень рентабельности. Повышению цены, а, следовательно, и показателей экономической эффективности способствует использование наиболее выгодных каналов реализации зерна.

Расчеты показали, что от уровня специализации и концентрации производства зависят объемы производимой продукции, а, соответственно, и показатели эффективности. В диссертационной работе определены оптимальные параметры специализации и размеров предприятий для наиболее эффективного хозяйствования в современных условиях.

На основе исследований, проведенных в работе, установлено, что снижение эффективности производственной деятельности всего зернопродуктового подкомплекса является следствием низкой результативности зерновой отрасли и отсутствия паритета во взаимоотношениях между его участниками. Устранить существующие противоречия позволит создание агропромышленных предприятий новых организационно-правовых форм.

Ключевые слова: качество, экономическая эффективность, интенсификация, рыночные условия, ресурсы, цена, факторы, зернопродуктовый подкомплекс, организационно-правовая форма.

Voronianska Olena Vladilenivna. Economical Efficiency of Grain Production and Ways of Its Increasing in Ukrainian South Region Farms (on the materials of Zaporizhie district) - Manuscript.

The thesis is presented to complete for the degree of candidate of science, speciality 08.07.02 – Economy of Agriculture and Agro-Industrial Complex. – Dnepropetrovsk State Agrarian University. – Dnepropetrovsk, 2000.

In the work the essential theoretical problems of grain production and its quality increasing and the economical efficiency for modern management conditions especially in primary grain growing regions based on intensification of branch have been substantiated.

It has been determined that under market conditions the quality, amount and cost of raw materials influence on farms economical indicators very much. One of the factors for increasing efficiency is the use of channels for products selling, which promote the rise in prices.

The grain growing condition on Zaporizhia district farms has been analysed. The measures of grain production increasing in the district have been proposed. For improvement on relations between the units of grain subcomplex it was suggested to create the agro-industrial enterprises of new legal-organizational forms.

Key words: quality, economical efficiency, intensification, market conditions, raw materials, cost, factors, grain subcomplex, legal-organizational forms.