ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (м.Одеса) ім.К.Д.УШИНСЬКОГО

УДК 378.937+378.176

ЗАКОРЧЕННА ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА

ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО ПЕДАГОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

В ДОШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Одеса

2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м.Одеса) ім.К.Д.Ушинського, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник – доктор педагогічних наук

ЦОКУР Ольга Степанівна,

Південноукраїнський державний педагогічний

університет (м.Одеса) ім. К.Д.Ушинського,

доцент кафедри педагогіки

Офіційні опоненти – доктор педагогічних наук, професор

ПРИХОДЬКО Микола Ілліч,

Запорізький державний університет,

завідувач кафедри управління та соціальної

педагогіки

кандидат педагогічних наук

КОМАРЕНКО Надія Григорівна,

Одеська гімназія №1,

вчитель-методист

Провідна установа – Криворізький державний педагогічний університет,

кафедра педагогіки

Міністерства освіти і науки України

Захист дисертації відбудеться «12» жовтня 2000 р. о 900 год.

на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м.Одеса) ім.К.Д.Ушинського за адресою: 65091, м.Одеса, вул. Старопортофранківська, 26

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету (м.Одеса) ім.К.Д.Ушинського за адресою:

65091, м.Одеса, вул. Старопортофранківська, 26

Автореферат розіслано «9» вересня 2000 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Трифонова О.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У період реформування системи національної освіти загалом і системи дошкільної освіти зокрема, активізувалося впровадження нових педагогічних технологій та науково-методичних досягнень, відбувається модернізація чинних та створення інноваційно-варіативних загальноосвітніх закладів різного типу. Відтак, проблеми наукового обгрунтування теорії педагогічного менеджменту та апробації інноваційних моделей управління освітою на кожному з її рівнів організації набуває особливої соціальної значущості, на що вказано в державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХ1 століття: стратегія освіти). Означені стратегічні завдання орієнтують на радикальну перебудову механізму управління системою освіти на принципах демократизації, децентрації та гуманізації, що породжує необхідність осмислення керівниками шкіл та дошкільних виховних закладів вимог оновлення функцій педагогічного менеджменту, підвищення рівня їхніх власних управлінських, психологічних, педагогічних, соціально-правничих та фінансово-економічних знань, удосконалення на цій основі вмінь аналізувати, моделювати й упроваджувати інноваційні форми організаційно-педагогічної діяльності та методи роботи з людьми.

Натомість аналіз практики управління сучасною школою та дошкільними закладами проблем, пов’язаних з розв’язанням його основних протиріч, засвідчує, що виникають різні освітні заклади державного й альтернативного типів та пов’язані з цим нові процеси, зокрема ліцензування, акредитації, атестації, створення ринку освітніх послуг, входження до світової системи освіти, впровадження нових педагогічних технологій, організація науково-дослідної та експериментальної роботи, інтенсифікація пошуку нових підходів до організації управління. На цьому грунті виникає об’єктивне протиріччя, що породжується невідповідністю між змістом, формами й методами традиційної підготовки та курсової перепідготовки кадрів управління освітою і змістом соціального замовлення оновленого суспільства, що вимагає здійснення керівним складом професійної діяльності в інноваційному режимі.

Проблеми шкільного управління на різних етапах розвитку освіти висвітлювались у працях Є.С.Березняка, Г.І.Горської, Г.А.Дмитренко, Г.В.Єльнікової, М.Г.Захарова, Б.С.Кобзаря, М.І.Кондакова, А.С.Макаренка, А.А.Орлова, Н.М.Островерхової, В.С.Пікельної, М.Л.Портнова, М.М.Поташника, В.П.Симонова, М.С.Сунцова, В.О.Сухомлин-ського, Р.Х.Шакурова, Т.І.Шамової та ін. Питання професійної кваліфікації директора школи і способів її вдосконалення було висвітлено в дослідженнях В.М.Бегея, В.І.Бондаря, Л.І.Даниленка, В.С.Демчука, І.П.Жерносека, Л.М.Карамушка, Л.М.Каращук, Н.Л.Коломинського, Ю.А.Конаржевського, Ю.В.Кричевського, М.Ю.Красовицького, С.В.Кри-сюка, Т.М.Куриленко, О.І.Мармази, В.І.Маслова, В.К.Омарової, В.І.Пуцова, О.П.Тонконогої, П.В.Худоминського, Г.В.Федорова, А.П.Черниш та інших авторів.

Слід відзначити, що окремі аспекти управління дошкільними закладами досліджувалися у працях Л.В.Артемової, Л.А.Бахтуріної, А.К.Бондаренко, А.І.Васильєвої, І.І.Кобітіної, В.Г.Кузя, В.Я.Ликової, Л.В.Поздняк, В.І.Шкатулли та ін. Водночас проблема підготовки студентів до педагогічного менеджменту саме в дошкільній освіті ще не була предметом спеціального наукового аналізу.

Аналіз масової практики роботи керівних кадрів дошкільної освіти, накопиченого традиційного й передового досвіду педагогічних внзів і курсів підвищення кваліфікації щодо їхньої підготовки і перепідготовки на сучасному етапі також засвідчив, що, по-перше, на сьогодні ще відсутня чітка й достатньо обгрунтована типологія закладів системи дошкільної освіти; по-друге, не визначено особливості управління ними; по-третє, недостатньо розроблено теорію педагогічного менеджменту в дошкільних закладах з урахуванням досягнень сучасної науки; по-четверте, здебільшого дидактичне забезпечення технологій, що призначені формувати професіоналізм та підвищувати рівень функціональної компетентності керівників як менеджерів дошкільної освіти, не відповідає сучасним вимогам.

Водночас необхідність подібних наукових розробок є очевидною, без них неможливе досягнення ефективності професійної підготовки керівних кадрів дошкільної освіти сучасного типу. Відтак, особливої значущості набуває пошук шляхів вирішення наявної невідповідності між реальним і необхідним щодо реформування та оновлення національної дошкільної освіти в Україні рівнів професійної підготовки майбутніх менеджерів дошкільної освіти. Важливість, актуальність та недостатня теоретична, методична і практична вивченість означеної проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - “Підготовка студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету (м.Одеса) ім. К.Д.Ушинського “Аналіз специфіки і особливостей прояву професійної діяльності педагога вищої школи в сучасній Україні” (№0100U000958). Досліджено аспект професійної діяльності викладача педагогічних дисциплін.

Об’єкт дослідження – професійне становлення майбутніх педагогів - менеджерів дошкільної освіти.

Предмет дослідження – процес підготовки студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті.

Мета дослідження: розробити та науково обгрунтувати оновлені підходи до змісту й технології підготовки студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті (на рівні управління дошкільним виховним закладом).

Гіпотеза дослідження: підготовка студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті відбуватиметься ефективно, якщо забезпечити єдність її трьох основних аспектів: змістового, що адекватно відображує специфіку дошкільного виховного закладу як керованої педагогічної системи; операційного, що озброює студентів знаннями щодо сутності, функціональної структури та засобів здійснення управлінської діяльності; ціннісного, що стимулює їхній особистісний смисл та породжує потребу неперервного самовдосконалення себе як особистості і як професіонала сучасного типу.

Завдання дослідження:

1.Вивчити і окреслити основні підходи вчених до проблеми підготовки керівних кадрів освіти загалом і дошкільної освіти зокрема.

2.Обгрунтувати теоретичну модель функціональної структури професійної діяльності керівника дошкільного виховного закладу як менеджера дошкільної освіти.

3.Виявити умови й експериментально апробувати їх оптимальне поєднання, що забезпечує ефективність технології підготовки студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті.

Методологічну основу дослідження складають положення наукової теорії пізнання про особистість як сукупність усіх суспільних відносин; єдність діяльності, свідомості й особистості. Конкретна методологія вибудовувалася на ідеях цілісності як принципу пояснення специфіки педагогічних явищ і процесів; системного підходу як засобу всебічного й багаторівневого їх аналізу; саморозвитку і самореалізації як механізму оволодіння особистістю майбутнього фахівця функціями професійної ролі.

Теоретичними джерелами дослідження виступили положення про систему дошкільної та вищої професійної освіти педагогічних кадрів в Україні, що відображені Конституцією України, Законом України “Про освіту”, державною національною програмою “Освіта” (Україна ХХ1 століття: стратегія освіти), державною програмою “Вчитель”, Базовим компонентом дошкільної освіти; науковими доробками вітчизняних та зарубіжних авторів, виконаних у межах теорій: наукового менеджменту (А.Аккоф, С.Ф.Макаров, Ф.Тейлор, А.Файоль та ін.); управління середньою (В.І.Бондар, Ю.В.Васильєв, Н.Г.Комаренко, Т.І.Шамова та ін.) та дошкільною (Л.А.Бахтуріна, А.К.Бондаренко, А.І.Васильєва, Л.Ф.Венжик, Є.Ю.Демурова, Є.А.Наумченко, Л.В.Поздняк, В.І.Шкатулла, І.І.Кобітіна, В.Г.Кузь, Т.Ф.Кунько, Л.Ф.Островська, Л.В.Савчук, В.І.Ядешко та ін.) освітою; керівництва педагогічними системами (М.С.Дмитрієва, Н.В.Кузьміна, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський, Н.Д.Хмель, В.О.Якунін та ін.); педагогічного менеджменту (В.В.Крижко, Н.Л.Коломинський, Є.М.Павлютенков, М.І.Приходько, В.П.Симонов та ін.); активного навчання майбутніх педагогів у вищій професійній школі (Л.М.Ахмедзянова, І.М.Богданова, А.А.Вербицький, Е.Е.Карпова, Н.В.Кічук, Л.В.Кондрашова, З.Н.Курлянд, А.Ф.Ліненко, В.К.Майборода, О.М.Пєхота, Р.І.Хмелюк, О.С.Цокур, О.М.Якубовська та ін.).

Методи дослідження: теоретичні: аналіз та узагальнення наукової, навчально-методичної та інструктивно-методичної літератури з проблем педагогічного менеджменту, управління педагогічними системами, вдосконалення професійної підготовки педагогів і менеджерів освіти, документації дошкільних закладів і педвнзів; конкретизація сутності педагогічного менеджменту в дошкільній освіті; схематизація структурно-функціонального механізму управлінської діяльності менеджера дошкільної освіти; моделювання та порівняння ефективності технологій підготовки студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті; емпіричні: спостереження, анкетування, інтерв’ю, бесіда, тестування керівних кадрів дошкільної освіти та студентів, узагальнення незалежних характеристик; педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий); статистичні.

Базою дослідження виступили факультет дошкільного виховання Південноукраїнського державного педагогічного університету (м.Одеса) ім. К.Д.Ушинського, Одеський обласний інститут удосконалення вчителів, нові й традиційні типи дошкільних закладів м.Одеси (№№ 73, 84, 126, 170, 237). В експериментальному дослідженні брали участь 427 завідувачів та методистів дошкільних закладів і 526 студентів. У формуючому експерименті взяли участь 140 студентів заочного відділу факультету дошкільного виховання (5 груп) за спеціалізацією “Організатор дошкільного виховання”.

Наукова новизна дослідження. Вперше комплексно досліджено та обгрунтовано проблему необхідності підготовки студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті; з позицій системного підходу конкретизовано концепцію педагогічного менеджменту на рівні дошкільного виховного закладу; теоретично обгрунтовано структурно-функціональну модель професійної діяльності його керівника як менеджера дошкільної освіти з визначенням її основних етапів, рівнів та способів здійснення; в категоріально-термінологічний апарат професійної педагогіки введено нові поняття “педагогічний менеджмент у дошкільній освіті” та “менеджер дошкільної освіти”, подано їх визначення; оновлено зміст і технологію, а також виявлено умови, що сприяють підвищенню ефективності підготовки студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті.

Практична цінність дослідження полягає в розробці технології підготовки студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті на рівні здійснення управлінської діяльності керівника дошкільного закладу сучасного типу та методики діагностики її ефективності; систематизації типів вирішуваних менеджером дошкільної освіти управлінських завдань; методичних рекомендацій щодо оновлення змісту та вдосконалення методів організації лекційно-семінарських занять з курсу “Організація та керівництво дошкільним вихованням” та інспекторсько-методичної практики. Науково-методичні матеріали можуть бути використані у професійній діяльності викладачів психолого-педагогічних дисциплін закладів вищої та післядипломної освіти, керівних кадрів дошкільної освіти.

Впровадження результатів дослідження. Методичні рекомендації, що були підготовлені на основі матеріалів дослідження, використовувались у практичній роботі викладачів факультетів дошкільного виховання Південноукраїнського державного педагогічного університету (м.Одеса) ім. К.Д.Ушинського та Уманського державного педагогічного університету ім. П.Тичини у процесі викладання курсів “Дошкільна педагогіка”, “Методика викладання педагогічних дисциплін”, “Організація та керівництво дошкільним вихованням”, а також дошкільних закладів м.Одеси №№ 73, 170 (довідка про впровадження №1 від 28.12.1998р., №3 від 27.10. 1999р., № 3 від 13.01 2000р., № 2 від 15.03. 2000р.).

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася вихідними методологічними принципами, теоретичним обгрунтуванням висунутих положень, використанням апробованого інструментарію, експериментальною перевіркою гіпотези, висновків та рекомендацій, використанням методик і методів, адекватних меті, завданням та логіці вирішення проблеми, всебічним якісним та кількісним аналізом експериментальних даних.

На захист виноситься:

-наукове обгрунтування необхідності переорієнтації факультету дошкільного виховання на підготовку нового й перспективного типу фахівців – менеджерів дошкільної освіти;

-концепція сутності й функціональної структури професійної діяльності менеджера дошкільної освіти на рівні управління дошкільним виховним закладом сучасного типу;

-модель технології підготовки студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті.

Особистий внесок пошукувача в роботах у співавторстві полягає в обгрунтуванні основних положень концепції підготовки студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті, розробці моделі і методики діагностики її ефективності.

Апробація основних положень, висновків та результатів дослідження здійснювалася у процесі їх обговорень на Міжнародних (м.Одеса, 1995, 1996, 1997; м.Умань, 1996; м.Калуга, 2000), міжрегіональних (м.Одеса, 1994, 1995) науково-практичних конференціях, методичних семінарах завідувачів та методистів дошкільних виховних закладів м.Одеси.

Основні положення та результати дослідження відображено в 10 публікаціях автора, з них 5 у фахових наукових виданнях України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, списку використаної літератури, загального висновку, додатків. Загальний обсяг дисертації – 249 сторінок машинописного тексту, з них 164 сторінок основного тексту. Текст ілюстровано 12 таблицями, 3 схемами, 1 гістограмою. У списку використаної літератури 319 найменувань, обсяг додатків становить 59 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність та ступінь розробленості, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання, гіпотезу, висвітлено наукову новизну і практичну значущість роботи, подано дані про апробацію та впровадження одержаних результатів, сформульовано положення, що виносяться на захист.

У першому розділі “Теоретичні засади дослідження проблеми підготовки студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті” здійснено психолого-педагогічний аналіз особливостей професійного становлення особистості педагога як менеджера навчально-пізнавального і цілісного педагогічного процесу; конкретизовано сутність педагогічного менеджменту в дошкільній освіті; обгрунтовано функціональну структуру професійної діяльності суб’єкта як менеджера дошкільної освіти відповідно до специфіки її системного об’єкта – дошкільного виховного закладу; визначено умови, що детермінують ефективність підготовки студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті.

Аналіз літературних джерел з різних аспектів професійного становлення особистості педагога дає змогу стверджувати, що питання дослідження особливостей його формування як організатора навчально-пізнавального процесу та як суб’єкта управління ним і досі залишаються недостатньо вивченими. Означені питання досліджувалися вченими здебільшого у двох напрямках. Перший із них, що базується на провідних положеннях професіографічного та системно-структурного підходів, представлено роботами авторів (О.С.Анісімов, Н.В.Кузьміна, Ю.Н.Кулюткін, Г.С.Сухобська, Н.Д.Хмель, В.О.Якунін), які прагнуть описати сутність і структуру професійної діяльності педагога як учасника, організатора і диспетчера навчально-пізнавального процесу на рівні відношень мікросистеми “педагог-дитина”. Другий напрямок досліджень, що орієнтуються настановами кібернетичного підходу, представлено роботами вчених (Є.С.Березняк, Б.С.Кобзарь, А.А.Орлов, М.М.Поташник, М.І.Приходько, В.П.Симонов, М.С.Сунцов, В.О.Сухомлинський, Р.Х.Шакуров, Т.І.Шамова та ін.), які присвячено розробці різних аспектів теорії та практики педагогічного менеджменту, а також пошуку об’єктивних та суб’єктивних факторів, що сприяють підвищенню його ефективності на рівні функціонування цілісної педагогічної системи, типу “заклад освіти”.

Зазначимо, що у процесі дослідження саме управлінського аспекту професійної діяльності педагога, вчені акцентували свою увагу, по-перше, на сутності, змісті, формах, методах і принципах реалізації його організаторської функції на практиці, а по-друге, - на характеристиці шляхів, умов, засобів і особливостей процесу формування організаторських здібностей, вмінь, навичок і якостей особистості майбутнього спеціаліста в педагогічному внзі. Слід відзначити, що кінцевим результатом у першому аспекті досліджень є теоретична модель професійно важливих здібностей і якостей, що ними повинен оволодіти педагог як менеджер навчально-пізнавального процесу і майбутній керівник закладу освіти задля успішного оволодіння своїми функціональними і службовими обов’язками. Результатом іншого ж аспекту досліджень учених виступив науково обгрунтований перелік знань, умінь і навичок, що повинні бути сформовані в майбутнього фахівця вже у процесі професійної підготовки у вищому педагогічному закладі.

Проте жоден з аспектів означеної проблеми не знайшов свого наукового обгрунтування і конкретизації як на рівні підготовки майбутніх менеджерів для системи дошкільної освіти загалом, так і на рівні діяльності керівника дошкільного закладу сучасного типу зокрема. З огляду на це, було очевидним, що спеціальна підготовка майбутніх менеджерів до управління дошкільним виховним закладом насамперед передбачає наявність теоретично обгрунтованої концепції педагогічного менеджменту в дошкільній освіті, а також сутності й структурно-функціональної моделі їхньої професійної діяльності.

Оскільки дошкільний виховний заклад як об’єкт професійної діяльності менеджера виявляє свою сутність у формі певної педагогічної системи, яка є: за походженням – реальною; за субстанціональною ознакою – соціальною; за рівнем складності – багатофункціональною; за характером взаємодії з довкіллям – відкритою; за критерієм мінливості – розвивальною і динамічною; за наявністю мети – цілеспрямованою; за мірою керованості – самокерованою, то педагогічний менеджмент у дошкільній освіті на цьому рівні аналізу постає як комплекс принципів, методів, організаційних форм та технологічних прийомів управління процесом взаємодії керуючої (хто керує) і керованої (ким чи чим керують) підсистем, спрямований на досягнення його найвищої ефективності.

Щодо механізму реалізації педагогічного менеджменту в дошкільній освіті слід відзначити таке:

-наявність управління як системи і суб’єкта управління зумовлює різноманітність учасників педагогічної співпраці, серед яких є розпорядники й виконавці з відповідними функціями, що закріплені за ними;

-між суб’єктами і об’єктами управління, тобто між тими, хто керує, і тими, ким керують, виникає особливий вид відношень – відношення педагогічного менеджменту;

-між відношеннями педагогічного менеджменту і діяльністю суб’єкта управління існує тісний взаємозв’язок;

-управлінська діяльність керівника дошкільного закладу як менеджера – це процес односпрямований: суб’єкт посилає управлінські дії на об’єкт, оскільки активним початком є сам управлінець;

-відношення педагогічного менеджменту носять двобічний характер і реалізуються як суб’єкт-суб’єктні взаємовідносини;

-менеджер дошкільної освіти ставиться до підлеглих як розпорядник до виконавця, а підлеглий ставиться до менеджера як виконавець до розпорядника; кожен з них є суб’єктом власного ставлення до іншого, що є паритетно необхідною стороною означених відношень. Паритетність менеджера і його підлеглих працівників означає не однаковість, а рівність їх як учасників єдиного процесу педагогічного менеджменту в дошкільній освіті, коли кожний з них виконує свої службові функції;

-менеджер дошкільної освіти безпосередньо бере участь у формуванні відношень педагогічного менеджменту, забезпечує їх суб’єктно-суб’єктний характер з інтелектуальним співставленням і взаєморефлексією сторін – потенціалом удосконалення спільної діяльності, що є характерною для функціонування дошкільного виховного закладу сучасного типу.

Отже, менеджер дошкільної освіти – це активний суб’єкт, який створює систему з тим об’єктом (дошкільний виховний заклад), на що розповсюджуються його повноваження, якими він керує, і, який має право їх контролювати і оцінювати. Він є спеціалістом-професіоналом, сучасним керівником, котрий управляє персоналом виховного закладу, забезпечує найбільш ефективними засобами досягнення його мети, престижу і соціально значущих педагогічних результатів. Менеджер дошкільної освіти – це суб’єкт, що здійснює професійну діяльність з управління виховним закладом, суб’єкт, якому належить активно-організуюча роль, що підкріплена певною владою, яка розповсюджується на об’єкт.

Зусилля менеджера дошкільної освіти спрямовані на те, щоб заклад, яким він керує, функціонував як єдине ціле, з успіхом досягав своєї мети, нових результатів (схема). Оскільки менеджер дошкільної освіти є носієм розумової праці, його професійна діяльність спрямована на: аналіз інформації щодо ринку освітніх послуг та можливостей об’єкта в його просторі, розробку маркетінгової концепції; пошук і створення інновацій; проектування майбутнього стану розвитку педагогічної системи через генерування нових ідей та постановку більш перспективних цілей; планування оптимальних шляхів їх досягнення, зокрема через реалізацію комерційних операцій, бізнес-плану; добір, організацію і стимулювання учасників конкретних дій і заходів; контроль ефективності їх реалізації, оцінку і самооцінку якості одержаних результатів. Метою професійної діяльності менеджера дошкільної освіти є продуктивність функціонування дошкільного закладу. Для цього він змушений постійно забезпечувати баланс між витратами і одержаними ефектами, боротися за досягнення найбільшого успіху при мінімальних витратах ресурсів педагогічної системи, якою він управляє (матеріальних, фінансових, людських і інформаційних).

У сучасній ситуації розвитку нашого суспільства, переходу до ринкових соціально-економічних відносин менеджер дошкільної освіти набуває властивості основного ресурсу як системи дошкільного виховання загалом, так і конкретного виховного закладу зокрема, оскільки він є таким фахівцем, який служить, працює за угодою і завжди одержує заробітну платню за свою самовіддачу, напруженість ризику, за постійно зростаючу відповідальність в умовах сучасної невизначеності та стрімливості подій. Іншими словами, він виступає в умовах сьогодення як мозок системи дошкільної освіти, як творець і організатор усіх інновацій в її сфері.

У другому розділі “Дидактичне забезпечення процесу підготовки студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті” описано особливості прояву різних форм і рівнів професійної діяльності управлінських кадрів дошкільних виховних закладів, способи реалізації різних технологій навчання студентів педагогічного менеджменту, а також представлено аналіз їх ефективності відповідно до традиційної технології підготовки, що використовується в педагогічному внзі.

Сутність формуючого експерименту полягала в тому, щоб у процесі проведення лекційно-семінарських занять з навчальної дисципліни “Організація та керівництво дошкільним вихованням” та проходження інспекторсько-методичної практики забезпечити повноцінне оволодіння студентами теорією та технологією педагогічного менеджменту на рівні реалізації основних функцій управлінської діяльності керівника дошкільного виховного закладу як менеджера дошкільної освіти на кожному із її основних етапів: орієнтувальному, моделюючому, виконавському і рефлексивному. Для цього студенти були задіяні в умови різних технологій активного навчання, що передбачало концентрацію їхньої пізнавальної активності:

-у першій експериментальній групі – на розуміння особистісного смислу і соціальної значущості професійної ролі нового типу керівника - менеджера дошкільної освіти, стимулювання потреби у своєму неперервному самовдосконаленні як майбутніх професіоналів;

-у другій експериментальній групі – на засвоєння найбільш повної інформаційної основи педагогічного менеджменту в дошкільній освіті через пізнання специфіки дошкільного виховного закладу як системного об’єкта управління;

-у третій експериментальній групі – на розкриття сутності й засобів здійснення управлінської діяльності суб’єкта як керівника дошкільного закладу сучасного типу, через опанування алгоритмами вирішення ним основного блоку завдань, що утворюють її функціональну структуру;

-у четвертій експериментальній групі – на оволодіння змістовим, операційним та ціннісним аспектами педагогічного менеджменту в дошкільній освіті в їх нерозривній єдності на рівні керівництва дошкільним виховним закладом;

-у п’ятій – контрольній групі– на засвоєння традиційного змісту курсу навчальної дисципліни “Організація та керівництво дошкільним вихованням” та інспекторсько-методичної практики.

Так, при реалізації третьої умови експериментальної технології підготовки студентів до педагогічного менеджменту, вони насамперед були ознайомлені з інформацією про соціальне значення діяльності менеджера дошкільної освіти в сучасних умовах розвитку нашого суспільства, про значущість результатів його професійної праці для подолання кризи в системі дошкільної освіти. Ця інформація підтверджувалася конкретними прикладами з життя новаторів у галузі дошкільної освіти, визначенням сутності і практичного значення їхнього передового досвіду. Для впевненості на заняття запрошувалися керівники експериментальних майданчиків, що були організовані в дошкільних закладах державного та альтернативного типів, а також випускники дошкільного факультету, які працюють на посаді завідувачів чи методистів і брали участь у процесі проведення лекцій-дискусій, лекцій-прес-конференцій і семінарів-тренінгів.

Окрім того, на кожному занятті особлива увага приділялася зросту професійної компетентності кожного студента як майбутнього менеджера дошкільної освіти. Нами використовувалися тести, що пропонувалися з метою ознайомлення студентів з наявним рівнем оволодіння ними якостями і вміннями, які вимагає професія педагога як менеджера. На основі аналізу ними особистих обмежувань і недоліків було розроблено індивідуальні програми самовиховання студентів з метою корекції огріхів у їхньому професійному розвитку як майбутніх менеджерів дошкільної освіти. При цьому, реалізовувався комплекс методів особистісно-орієнтованого навчання, що передбачав дотримання таких норм: викладач контактує зі студентами як співрозмовник, співучасник пізнавального процесу; він не тільки визнає право студента на власну думку, але й зацікавлений в ньому; нові знання є свідченням як сили авторитету викладача, автора посібника, вченого, так і сили логіки доказу його правдивості системою міркувань; обговорення різних поглядів щодо вирішення навчальних і професійних проблем було присутнє на кожному занятті; комунікація з приводу обговорення навчально-професійних проблем зі студентами відбувається таким чином, щоб підвести їх до самостійних висновків, зробити співучасниками спільних поглядів.

У процесі реалізації другої умови експериментальної технології підготовки майбутніх фахівців до педагогічного менеджменту дії викладача-експериментатора були зорієнтовані на посилення тренінгу студентів у оволодінні технікою роботи керівника дошкільного закладу як діагноста, дослідника, генератора інноваційних ідей, проектувальника, адміністратора, методиста, економіста, підприємця, інспектора, психолога і педагога. При цьому, увага акцентувалася на розумінні студентами сутності педагогічного менеджменту як неперервного процесу аналізу ситуацій і вирішення на цій основі різних за формою, складністю, спрямованістю і змісту професійних завдань. Зокрема, спираючись на параметри управлінського циклу як одиниці професійної діяльності керівника дошкільного закладу, викладач-експериментатор пропонував завдання за блоками, залежно від їх змісту: дослідницькі, діагностичні, прогностичні, проектувальні, фінансово-економічні, соціально-правові, конструктивні, організаторські, комунікативні, виховні, корекційні, інформаційні.

Так, у процесі формування вмінь студентів як майбутніх менеджерів дошкільної освіти конструктивно вирішувати діагностичні, прогностичні й організаторські завдання було використано метод аналізу конкретних ситуацій, що трактувався нами як спосіб навчання їх прийняттю управлінських рішень. Задля цього було використано п’ять видів моделей конкретних ситуацій: ситуації-ілюстрації, ситуації-проблеми, ситуації-інциденти, ситуації-вправи, ситуації-оцінки. Зазначимо, що аналіз конкретних ситуацій здійснювався зі студентами в різних формах: традиційної бесіди, дискусії, ігрового моделювання. Така варіативність була зумовлена як метою навчання, так і характером ситуації, що визначав вибір способу, необхідного для прийняття управлінського рішення. Загалом метод аналізу конкретних ситуацій дозволяв організовувати процес відпрацювання управлінських рішень, що є більш значущим для навчання студентів, ніж його результати – рішення. Метод аналізу сприяв розвитку в студентів умінь відбирати й аналізувати найбільш важливі фактори означеної проблеми, а також розвитку в них “бачення” шляхів її конструктивного розв’язання на основі актуалізації теоретичних знань, орієнтував на наукове обгрунтування прийнятих рішень. Подекуди у процесі проведення практичних занять використовувався метод ігрового моделювання, при реалізації якого навчання студентів прийняття рішень здійснювалося шляхом імітації реальної діяльності і поведінки співробітників дошкільного закладу у відповідних ситуаціях з використанням ділових, імітаційних, сюжетно-рольових ігор.

У процесі проведення практичних занять зі студентами використовувався й метод розробки внутрішньої документації дошкільного закладу (планів, звітів, наказів, фінансової документації і різних ділових паперів), спрямований на закріплення і практичне застосування знань, формування на їх основі вмінь вирішувати завдання з планування, організації і контролю діяльності персоналу. З метою навчання студентів спільного прийняття рішень, ми час від часу диференціювали їхній контингент на творчі мікрогрупи, які захищали свої проекти наприкінці практичного заняття.

Особливий інтерес у студентів викликав метод імітації робочого дня завідувача чи інспектора, що є відтворенням їхнього ділового навантаження в типовий робочий день. Гнучкість цього методу дозволяла студентам зосередитися на зборі інформації, визначенні мети, плануванні, організації виконання, контролі, оцінці якості роботи персоналу в кожній конкретній їх ділянці. На прикінцевому обговоренні студенти обгрунтовували прийняті рішення. З метою визначення кращих варіантів обиралися компетентні судді, в ролі яких виступали запрошені на практичні заняття завідувачі дошкільними виховними закладами.

У процесі реалізації першої умови експериментальної технології навчання, що орієнтувала студентів на оволодіння інформаційною основою педагогічного менеджменту в дошкільній освіті через пізнання специфіки дошкільного виховного закладу як системного об’єкта управління, нами було модифіковано програму навчального курсу “Організація та керівництво дошкільним вихованням”, оновлено й розширено зміст інформації, що складає його змістову лінію. На відміну від традиції, було виявлено дві підсистеми знань менеджера дошкільної освіти. Першу з них складали управлінські, психологічні, педагогічні, соціально-правові та фінансово-економічні знання. До іншої підсистеми належали теоретико-методологічні знання (закони, закономірності, ідеї); теоретико-нормативні знання (принципи, правила, нормативи, інструкції, положення); теоретико-предметні знання (категорії, поняття, факти, явища, процеси); теоретико-процесуальні знання (сутність способів діяльності: методи, способи, прийоми, операції, а також уміння: діагностико-прогностичні, організаційно-регулятивні, контрольно-коригуючі).

Зазначимо, що в першій, другій і п’ятій групах інспекторсько-методична практика була організована за традиційною методикою, а в третій і четвертій групах її зміст було доповнено відповідно до логіки експерименту, який вимагав більш чіткої алгоритмізації процесу діяльності студентів як менеджерів дошкільної освіти. Провідними завданнями виступили: вивчення особливостей індивідуальної техніки роботи завідувача дошкільного закладу і створення на цій основі її емпіричної моделі, порівняно з ідеальною моделлю менеджера дошкільної освіти; здійснення діагностики професійно важливих якостей завідувача за допомогою тестів і методу незалежних характеристик за схемою; конструювання моделі управлінського механізму дошкільного закладу засобами схематизації; створення моделі організації методичної роботи; розробка моделі оперативного управління системою виховної роботи; створення моделі внутрішнього контролю (тематичного, фронтального, узагальнюючого тощо).

Новизною було самоуправління дошкільним закладом, що тривало в період інспекторсько-методичної практики, коли в ролі завідувача і методиста, а також вихователів були суденти-практиканти, які самостійно виконували всі функції й обов’язки відповідно до посадового статусу. Окрім того, в період інспекторсько-методичної практики і на практичних заняттях провідне місце посідав тренінг якостей студентів, що характеризують їхнє ставлення як менеджера до себе і свого особистісного саморозвитку, до своїх колег, підлеглих, начальства і оточуючих, до управлінської діяльності та вирішення професійних завдань.

З метою одержання найбільш достовірних результатів щодо ефективності виявленої сукупності умов підготовки студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті було реалізовано поліваріантну модель формуючого експерименту, а також проведено три діагностичних зріза. Метою першого - констатуючого - зрізу було: вирівнювання контрольної і кожної з чотирьох експериментальних груп студентів за трьома факторами професійного навчання – рівню спрямованості комунікативних, організаторських і інтелектуально-логічних здібностей. Другий - проміжний - зріз, що проводився наприкінці лекційно-семінарських занять, було спрямовано на виявлення рівнів оволодіння студентами як майбутніми менеджерами дошкільної освіти функціями професіної діяльності керівника дошкільного закладу. Метою третього - прикінцевого зрізу, що проводився після інспекторсько-методичної практики, було: апробувати результати ефективності формуючого експерименту.

Як засвідчують результати формуючого експерименту, саме технологія підготовки, що реалізовувалася в четвертій експериментальній групі, дозволила сформувати функції професійної діяльності студентів як майбутніх менеджерів дошкільної освіти на високому рівні – у 32%, на достатньому – у 28%, на середньому – у 36% і на низькому рівні – в 4%. Технології підготовки, що були реалізовані у другій і у третій експериментальних групах, гарантували формування функцій педагогічного менеджменту студентів на достатньому (4% і 18%), середньому (64% і 59%) і низькому (32% і 23%) рівнях. На відміну від них, технології навчання, що були реалізовані в першій і особливо в п’ятій контрольній групах, забезпечили підготовку студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті здебільшого на низькому (46% і 63%) і на середньому (42% і 23%) рівнях. Характерно, що традиційна технологія навчання не забезпечує оволодіння всіма студентами основними функціями педагогічного менеджменту, оскільки 11% з них так і залишилися зовсім некомпетентними щодо нього.

Отже, кількісні дані таблиці засвідчують, що оптимальною для підготовки студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті виявилася технологія, що реалізовувалася саме в четвертій експериментальній групі, оскільки вона забезпечила якість підготовки студентів у двічі вище (індекс ефективності 1,93 порівняно з індексом 1,0), ніж при традиційній системі їхньої підготовки. Емпіричні факти підтвердили правомірність гіпотези дослідження.

У висновках викладено результати дослідження, основні з них такі:

1.Державне вирішення питань ефективної професійної підготовки нового типу фахівців – менеджерів дошкільної освіти зумовлює необхідність спеціального вивчення закономірностей її організації у вищих педагогічних закладах. У дисертації вперше комплексно досліджено та обгрунтовано проблему необхідності підготовки студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті; з позицій системного підходу конкретизовано концепцію педагогічного менеджменту на рівні дошкільного виховного закладу; теоретично обгрунтовано структурно-функціональну модель професійної діяльності його керівника як менеджера дошкільної освіти з визначенням її основних етапів, рівнів та способів здійснення.

2.Педагогічний менеджмент у дошкільній освіті – це специфічний вид інтелектуальної діяльності, що реалізується через систему дій особистості та впливу на об’єкт управління шляхом науково обгрунтованого аналізу, прогнозування, планування, організації, контролю і оцінки якості їх функціонування з метою досягнення високої ефективності соціально-значущих освітньо-виховних результатів.

3.Педагогічний менеджмент дошкільного виховного закладу має свою специфіку і закономірності, що зумовлено своєрідністю предмета, продуктів, засобів і змісту професійної діяльності його керівника як головного суб’єкта управління педагогічною системою. Залежно від домінування будь-якої функції управлінської діяльності, керівник як менеджер дошкільної освіти постає в єдності основних статусних ролей: діагноста, ідеолога, новатора, програміста, методиста, адміністратора, вихователя-педагога, психолога, інспектора, дослідника, економіста, підприємця.

4.Менеджер дошкільної освіти – це спеціаліст-професіонал, сучасний керівник, який керує персоналом дошкільного виховного закладу, забезпечує успіх у досягненні мети, престиж і ефективність соціально-педагогічних результатів, тобто суб’єкт, якому належить активно-організуюча роль, що підкріплена певною владою та розповсюджена на об’єкт управління.

5.Професійна діяльність менеджера дошкільної освіти як різновид розумової праці, є єдністю суб’єктної, внутрішньої, мисленнєводіяльнісної та об’єктної сторін, що спостерігається зовнішньо, організаційно-діяльнісно. Її цілісний цикл передбачає чотири послідовні етапи: орієнтувальний, моделюючий, виконавський і рефлексивний.

6.В аспекті інтенсивності, повноти і завершеності дій у напрямку: цілепокладання – ціледосягнення – рефлексія правомірно визначити високий, достатній, середній і низький рівні професійної діяльності керівника як менеджера дошкільної освіти. Функціонування дій керівника в руслі: традиційність - інноваційність дозволяє виділити три домінуючих способа реалізації його професійної діяльності: нормативний, нормативно-моделюючий, конструктивно-моделюючий.

7.Підготовка до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті найбільш ефективно здійснюється у спеціально організованих умовах навчання, що концентрують пізнавальну активність майбутніх фахівців у єдності трьох аспектів: змістового, що адекватно відображує специфіку дошкільного закладу як системного об’єкта їхньої професійної діяльності; операційного, що озброює їх знаннями сутності, функціональної структури, засобів здійснення управлінської діяльності; ціннісного, що розкриває особистісний смисл і стимулює їхню потребу в неперервному самовдосконаленні як суб’єктів управління.

8.На ефективність підготовки студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті впливають також і суб’єктивні фактори, з-поміж них: рівень сформованості в них інтелектуально-логічних, комунікативних і організаторських здібностей. Натомість провідними факторами вдосконалення цієї підготовки є оновлений зміст її теоретичного аспекту, зокрема навчальної дисципліни “Організація та керівництво дошкільним вихованням”, а також адекватний функціональним завданням керівника дошкільного закладу перелік способів професійного мислення і дій, тренінг яких повинен складати основу практичного аспекту підготовки студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті.

9.Загалом експериментальна технологія навчання забезпечує оволодіння студентами функціями педагогічного менеджменту в дошкільній освіті переважно на високому (32%), достатньому (28%) та середньому (36%) рівнях, в той час як традиційна технологія – лише на середньому (22%) та низькому (63%) рівнях.

Проведене дослідження дає можливість на якісно новому рівні вирішувати складні завдання, пов’язані з організацією професійної підготовки нового типу фахівців – майбутніх менеджерів дошкільної освіти. Водночас, його результати не вичерпують всієї повноти їх висвітлення і не претендують на всебічне розкриття означеної проблеми.

Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у комплексному вивченні механізмів професійного розвитку і саморозвитку нового типу фахівців - менеджерів дошкільної освіти, пошуку гнучких форм і методів озброєння їх технікою роботи з персоналом, взаємодії з підпорядкованими та колегами, розробці цілісної програми підготовки менеджерів дошкільної освіти до професійної діяльності на різних її рівнях, шляхом кардинальної переробки навчальних планів і насичення їх новими дисциплінами управлінського, психолого-педагогічного, соціально-правового та фінансово-економічного циклів.

Основні положення та результати дослідження відображено в таких публікаціях автора:

1.Закорченная Г.М. О профессиональных качествах менеджера дошкольного образования как субъекта управления детским учебно-воспитательным учреждением //Науковий вісник ПУДПУ ім.К.Д.Ушинського. – 1999.- № 8-9. – С.107-112.

2.Закорченная Г.М. Условия формирования личности педагога как менеджера дошкольного образования (на уровне управления детским учреждением) //Наука і освіта. – 2000 - №3. – С.9-13.

3.Закорченная Г.М. Характеристика функционального механизма профессиональной деятельности менеджера дошкольного образования //Науковий вісник ПУДПУ ім.К.Д.Ушинського. – 2000. - №1-2. – С.61-68.

4.Закорченная Г.М. Профессиональное становление личности менеджера учебно-воспитательного процесса как объект психолого-педагогических исследований //Науковий вісник ПУДПУ ім.К.Д.Ушинського. – 2000.- №3-4. – С.42-48.

5.Закорченная Г.М. Об особенностях информационных запросов менеджеров дошкольного образования //Науковий вісник ПУДПУ ім.К.Д.Ушинського. – 2000.- №5-6. – С.63-66.

6.Закорченная Г.М. Практическое занятие по курсу «Организация и руководство дошкольным воспитанием в стране» //Нетрадиционные методы обучения в профессиональной подготовке специалистов дошкольного воспитания /Под ред. В.Я.Лыковой. – Одесса, 1994. – С.20-25.

7.Закорченная Г.М. Роль руководителя дошкольного учреждения в организации экологического воспитания детей //Виховання екологічноі культури: Зб. мат. наук.-практ. конференції. – Одеса, 1996. – С.43-46.

8.Закорченна Г.М. Проблема підготовки випускників факультету дошкільного виховання до роботи у нових соціальних умовах /Зб. мат. Міжн. конф. – Умань, 1996. – С.112-113.

9.Закорченная Г.М., Цокур О.С. Как оценить эффективность управленческой деятельности менеджера дошкольного образования: Метод. рек. по инспекторско-методической практике студ. фак. дошк. воспитания пед. вузов. –Одесса, 1999. – 22 с.

10.Закорченная Г.М., Трубицина О.М. О принципах обновления содержания и технологий профессионально-педагогического образования студентов //Социально-педагогические проблемы развития школы в новых экономических условиях: Сб. мат. науч.-практ. конф. – Калуга, 2000. – С.77-79.

Закорченна Г.М. Підготовка студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04. – теорія і методика професійної освіти. - Південноукраїнський державний педагогічний університет (м.Одеса) ім.К.Д.Ушинського, Одеса, 2000.

У дисертації досліджено закономірності організації процесу професійної підготовки студентів до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті на рівні керівництва сучасним дошкільним виховним закладом. Теоретично обгрунтовано концепцію сутності та функціональної структури професійної діяльності керівника дошкільного закладу як менеджера дошкільної освіти; визначено її етапи та способи реалізації; виявлено рівні оволодіння студентами основними функціями педагогічного менеджменту та розроблено методику їх діагностики; експериментально апробовано ефективність чотирьох технологій підготовки студентів до здійснення функцій педагогічного менеджменту в дошкільній освіті.

Ключові слова: менеджер дошкільної освіти, підготовка до педагогічного менеджменту в дошкільній освіті, управлінська діяльність, дошкільний виховний заклад.

Zakorchennaya G.M. The Preparation of Students for Pedagogical Management in Pre-school Education.- Manuscript.

Dissertation in the form of manuscript for a candidate’s degree by specialty 13.00.04. – the theory and methodic of professional education. – The South-Ukrainian State Pedagogical University named after K.D.Ushinskiy, Odessa, 2000.

The thesis under study is dedicated to investigation of peculiarities of preparation of students as the future managers to conduct an infant prep-school. The