КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Тараса ШЕВЧЕНКО
Золотарьова Наталія Іванівна
УДК 342.9
ПРОВАДЖЕННЯ
В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ
ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ
НА ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ ОБІГУ
НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ ТА
ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН
Спеціальність 12.00.07 – теорія управління; адміністративне
право і процес; фінансове право
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Київ - 2000
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Київському інституті внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України
Науковий керівник – кандидат юридичних наук, доцент Гончарук
Степан Тихонович
Офіційні опоненти :
1. Доктор юридичних наук Шкарупа Віктор Костянтинович, Академія ДПС України, професор кафедри фінансового і адміністративного права.
2. Кандидат юридичних наук Курінний Євген Володимирович, Дніпропетровський юридичний інститут МВС України, начальник кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності.
Провідна установа:
Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого.
Захист відбудеться 07.12.2001 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.001.04 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул.Володимирська, 64
Автореферат розісланий 04.01.2001 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради К.Г.Грищенко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дисертаційного дослідження. Вхід України у світове співтовариство, відкриття “залізної завіси” та співробітництво із зарубіжними країнами, особливо країнами Близького Сходу, крім того, що дало позитивні наслідки для демократизації суспільних процесів, водночас негативно вплинуло на стан наркотичної ситуації у нашій державі. Як свідчать статистичні дані МВС України протиправний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин, набуваючи все більш значних масштабів, стає досить суттєвим негативним соціальним явищем. Збільшується кількість осіб, хворих на наркоманію або зловживаючих наркотичними засобами та психотропними речовинами. Якщо в 1980 році на обліку стояло 4,3 тис. осіб, які зловживали наркотиками, то в 1990 році їх було вже 22,5 тис, а в 1999 році – 86,6 тис. Зростає кількість злочинів та адміністративних правопорушень, пов'язаних із протиправним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин. Значне зростання кількості правопорушень у цій сфері пояснюється не тільки вказаним вище, але і багатьма іншими факторами. Це, передовсім, нечіткість правового регулювання відносин, пов'язаних з обігом наркотичних засобів та психотропних речовин та їх правової охорони. Для посилення боротьби з наркоманією потрібна своєчасність прийняття різних законів та підзаконних актів. В їх системі особливе місце посідають кримінально - та адміністративно-правові акти. До цього часу не прийняті новий Кримінальний Кодекс України, а також Кодекс України про адміністративні проступки. Дослідження показує, що саме останній нормативний акт потребує суттєвої переробки, адже окремі його положення не відповідають Конституції України. Щоправда, боротьба з наркобізнесом, незаконним виробництвом, зберіганням та придбанням, збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, їх розкраданням та іншими суспільно небезпечними діяннями, пов'язаними з наркотизмом, здійснюється в межах кримінального та кримінально-процесуального законодавства. Однак адміністративно-правовий аспект цієї боротьби також має важливе значення, адже з допомогою адміністративно-правових, у тому числі й адміністративно-деліктних заходів здійснюється профілактика злочинності у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, а також притягнення до відповідальності за менш значні порушення правил обігу цих засобів.
Адміністративно-правова боротьба з такими негативними явищами, як протиправний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин має організаційний та правоохоронний напрями. Робота присвячена саме проблемі правоохоронній, де важливе значення мають процесуальні аспекти діяльності суб'єктів адміністративної юрисдикції. Для посилення адміністративно-правової боротьби з проявами незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, попередження незаконного притягнення особи до адміністративної відповідальності має значення вдосконалення адміністративно-деліктного процесуального законодавства та практики його застосування. Науковій розробці даних проблем у юридичній літературі не надавалося значної уваги. Ця проблема досліджувалась лише фрагментарно в роботах Є.В.Додіна, Н.М.Дорогих, М.М.Тищенко, В.К.Шкарупи та деяких інших авторів. Фундаментальних робіт за цією проблематикою в Україні до цього часу ще не було.
Дана праця підготовлена з урахуванням досліджень, які виконали В.Б.Авер'янов, О.Ф.Андрійко, Д.М.Бахрах, Ю.П.Битяк, І.І.Веремеєнко, І.П.Голосніченко, С.Т.Гончарук, Є.В.Додін, Р.А.Калюжний, С.В.Ківалов, А.П.Клюшніченко, Л.В.Коваль, В.В.Копейчиков, А.П.Коренев, Є.В.Кубко, В.М.Марчук, Н.Р.Нижник, В.Ф.Опришко, О.І.Остапенко, І.М.Пахомов, П.М.Рабінович, В.І.Ремньов, Н.А.Саніахметова, А.О.Селіванов, В.М.Селіванов, В.Ф.Сіренко, В.Д.Сорокін, В.С.Стефанюк, В.Я.Тацій, Ю.А.Тихомиров, М.М.Тищенко, В.В.Цвєтков, В.М.Шаповал, Ю.С.Шемшученко, В.І.Шишкін. Аналізу незаконного обігу наркотичних засобів присвятили свої роботи Л.М.Анісімов, С.П.Гірницький, В.О.Глушков, С.П.Дудківська, Н.А.Карпович, О.В.Козаченко, О.В.Колесник, Н.Ш.Курманов, Н.А.Мірошніченко, А.А.Музика, В.М.Смітієнко, М.С.Хрупа та ін.
Однак, необхідно підкреслити, що незважаючи на значну кількість наукових досліджень, які були виконані вченими як в Україні, так і інших країнах СНД, достатню кількість публікацій з питань адміністративної відповідальності взагалі й адміністративного процесу, зокрема, продовжує залишатися багато проблемних, дискусійних, а також недосліджених питань. Особливо це відчувається в процесі реформування адміністративного права, як однієї із провідних галузей українського права, де інститут адміністративної відповідальності й провадження у справах про адміністративні правопорушення займає важливе місце. Залишаються не дослідженими особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення, що посягають на відносини, врегульовані правилами обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Незадовільний стан розробки теми обумовлює актуальність нашого дослідження.
Об'єктом дисертаційного дослідження є адміністративно-процесуальні відносини провадження в справах про незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин, які необхідно реформувати або заново врегулювати нормами адміністративно-деліктного процесуального права, їх обумовленість нормами матеріального адміністративного права.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної академії внутрішніх справ України. Дана дисертаційна робота виконана в рамках планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п.4.10.5 Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000р.р.) і Національної академії внутрішніх справ України. Крім того, цей напрям досліджень відповідає Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю на 1996-2000 р.р., затверджений Указом Президента України від 17 вересня 1996 р.
Мета й завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційного дослідження є аналіз чинного законодавства України, щодо незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, адміністративної відповідальності за його порушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення в цій сфері; вивчення спеціальної літератури з досліджуваної проблематики; комплексна наукова розробка теоретичних і практичних пропозицій по вдосконаленню адміністративного процесу, норм адміністративного права, що регулюють порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення правил обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, порядку їх застосування.
Для досягнення поставленої мети визначені наступні завдання:
дати характеристику предметів адміністративних проступків, що посягають на відносини обігу в Україні наркотичних засобів та психотропних речовин;
проаналізувати види наркотичних засобів та психотропних речовин як предметів адміністративного проступку та дати характеристику правопорушень, показати її значення для кваліфікації конкретних проступків у процесі провадження в справах про порушення правил обігу наркотичних засобів та психотропних речовин;
визначити особливості провадження в справах про адміністративні правопорушення, що посягають на відносини обігу в Україні наркотичних засобів та психотропних речовин;
розглянути привід і підставу порушення справи про адміністративні правопорушення у досліджуваній сфері;
обґрунтувати доцільність введення поняття попереднього адміністративного розслідування, як необхідної стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, розкрити його зміст;
виявити прогалини в законодавчому регулюванні порядку розгляду справ і винесення постанов про адміністративні проступки у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин та внести пропозиції щодо усунення цих недоліків;
у світлі судової реформи проаналізувати порядок перегляду постанов у справах про адміністративні правопорушення, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин та їх виконання.
Методологія й методика дослідження. Методологічну основу дослідження становлять діалектико-матеріалістична теорія пізнання соціальних явищ, система загальнонаукових методів, які є засобами наукового пошуку в арсеналі гуманітарних, у тому числі й юридичних наук. Поряд із загальнонауковими універсальними методами дослідження, такими як діалектична логіка, аналіз і синтез у дисертації застосовуються також і деякі спеціальні методи: статистичний, порівняльно-правового аналізу, а також соціальний: анкетування, спостереження, інтерв'ювання, аналіз справ про адміністративні правопорушення.
Емпіричну базу дослідження складають вивчені автором 200 матеріалів про адміністративні правопорушення, що посягають на правові відносини обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, проанкетовано 100 працівників органів внутрішніх справ, які застосовують заходи боротьби з цим видом адміністративних правопорушень, 250 правопорушників, а також здійснено інтерв'ювання 500 громадян м. Києва і Київської області. Вивчені статистичні дані МВС України, що характеризують стан деліктності у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Наукова новизна одержаних результатів визначається насамперед об'єктом дисертаційного дослідження. На монографічному рівні вперше розглядаються особливості провадження в справах про адміністративні правопорушення, що посягають на відносини обігу в Україні наркотичних засобів та психотропних речовин. Новими також є узагальнення, висновки, положення та рекомендації, що виносяться на захист:
визначення предмета адміністративного правопорушення, яке посягає на відносини обігу наркотичних засобів та психотропних речовин;
обґрунтування юридичної характеристики адміністративних проступків, що посягають на відносини обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, як основи їх кваліфікації;
обґрунтування видового об'єкта адміністративних проступків, передбачених статтями 44, 106-1, 106-2 як відносин обігу в Україні наркотичних засобів та психотропних речовин;
висновок про необхідність введення в якості суб'єкта проступків, передбачених статтями 106-1, 106-2 юридичної особи, тобто підприємств чи організацій, які порушують порядок вирощування снотворного маку і коноплі або мають у своїй власності (володінні) земельну ділянку, і не дбають про знищення дикоростучих маку і конопель;
обґрунтування приводу і підстави порушення справи про адміністративний проступок у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин;
висновок про необхідність порушення справи про адміністративний проступок у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин за фактом правопорушення в разі відсутності відомостей про суб'єкта правопорушення;
поняття попереднього адміністративного розслідування адміністративних проступків, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин;
нова редакція статті 520 проекту Кодексу України про адміністративні проступки;
пропозиція про необхідність передбачити адміністративну відповідальність за неявку свідка на виклик органу адміністративної юрисдикції, у провадженні якого знаходиться справа про адміністративне правопорушення, обґрунтування порядку опитування свідка;
обґрунтування запропонованого порядку особистого огляду осіб, які порушили порядок обігу наркотичних засобів та психотропних речовин;
пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання проведення експертизи в справах про порушення порядку обігу наркотичних засобів та психотропних речовин;
пропозиції щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, уточнення строків їх розгляду, введення у процесуальну частину КпАП України поняття “дебатів при вирішенні справи”, а також передбачити порядок їх проведення, про необхідність ведення протоколу розгляду справи про адміністративний проступок;
обґрунтування необхідності запровадження адміністративної юстиції в Україні та підвідомчості адміністративним судам перегляду справ про адміністративні правопорушення у сфері обігу наркотиків. Пропозиції щодо встановлення в КпАП України права на оскарження постанови суду загальної юрисдикції;
пропозиції щодо введення нового виду адміністративного стягнення - громадських робіт та можливості заміни ними таких адміністративних стягнень, як штраф або виправні роботи.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та викладені в дисертаційному дослідженні положення, узагальнення, висновки і рекомендації мають як загальнотеоретичне, так і прикладне значення для науки адміністративного права і практики застосування його норм, оскільки розширюють та поглиблюють розуміння адміністративного процесу в цілому, і особливостей провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що зроблені в ньому висновки та пропозиції можуть вважатися певним внеском у теорію адміністративного права. Особливо це стосується вирішення таких важливих проблем, як розширення видів суб'єктів адміністративного проступку (за рахунок такого суб'єкта, як “юридичні особи”), введення поняття попереднього адміністративного розслідування в справах про незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин, розкриття його змісту тощо.
Практичні рекомендації, у тому числі пропозиції законодавчого характеру, спрямовані на підвищення ефективності роботи правоохоронних органів у боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин.
Результати дисертаційного дослідження використані робочою групою з підготовки проекту Кодексу України про адміністративні проступки (акт від 20 березня 2000 року).
Основні положення та результати дослідження можуть бути також використані:
при підготовці постанов Пленуму Верховного Суду України щодо питань застосування судами законодавства про адміністративну відповідальність за порушення правил обігу в Україні наркотичних засобів та психотропних речовин;
для удосконалення роботи органів адміністративної юрисдикції;
при доопрацюванні проекту Кодексу про адміністративні проступки та Адміністративного процесуального Кодексу України;
при розробці комплексних загальнодержавних, регіональних та локальних спеціальних програм і заходів, спрямованих на підвищення ефективності боротьби з незаконним обігом наркотиків;
для написання відповідних розділів посібника з курсу “Адміністративна відповідальність”, підготовки та читання лекцій;
для підвищення рівня правових знань серед населення.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювались на засіданні кафедри державно-правових дисциплін Київського інституту внутрішніх справ, у виступах на наукових конференціях: “Проблеми наукового забезпечення адміністративної реформи в Україні”, що проходила в Українській Академії державного управління при Президенті України; “Проблеми наукового обгрутування діяльності органів виконання покарань та внутрішніх справ України” у Київському інституті внутрішніх справ; на науковому семінарі “Забезпечення захисту прав людини в правоохоронній діяльності”, що проходив у Національній академії внутрішніх справ України, а також на науковому семінарі “Організаційно-правові проблеми створення та діяльності муніципальної міліції в Україні”.
Окремі матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Київського інституту внутрішніх справ під час проведення семінарських та практичних занять.
Публікації. Основні положення та висновки, що сформульовані в дисертаційному дослідженні викладені в п'яти статтях (усі у фахових виданнях, одна з них у співавторстві), монографії та посібнику.
Структура дисертації визначена завданням і логікою здійсненого дослідження. Робота складається із вступу, двох розділів, в яких об'єднано сім підрозділів, висновку, списку використаних джерел та додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується вибір та актуальність теми, визначаються мета та завдання дослідження, висвітлюється наукова новизна, сформульовані положення, що виносяться на захист, розкривається теоретична й практична значимість отриманих результатів, наводяться дані їх апробації та практичної реалізації.
У розділі першому “Наркотичні засоби та психотропні речовини як предмети адміністративних правопорушень та їх значення для кваліфікації цих правопорушень”, який складається із трьох підрозділів, розглядається значення предмета адміністративних правопорушень, що посягають на порядок обігу в Україні наркотичних засобів та психотропних речовин, для кваліфікації адміністративних проступків у даній сфері, дається загальна характеристика наркотичних засобів та психотропних речовин, їх видів, виділяється видовий об'єкт цих проступків та на його основі проводиться юридичний аналіз проступків, що об'єднуються ним в одну класифікаційну групу.
У першому підрозділі “Загальна характеристика наркотичних засобів та психотропних речовин, як предметів адміністративних правопорушень” відмічається, що предметом адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44 та 106-1 – 106-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення є наркотичні засоби та психотропні речовини. Термін "наркотичні засоби" походить від грецького narkotikos, що означає приводящий у заціпеніння. Термін “психотропні речовини” походить також від грецького psuchе – душа, і tropos – поворот, напрямок. Терміни, якими названо вищевказаний предмет адміністративного проступку, несуть на собі як спеціальний професіональний критерій, так і юридичний, вони увійшли у законодавчі акти, не тільки ті, що регулюють адміністративну відповідальність, але і встановлюють порядок обігу цих предметів.
Наркотичні засоби і психотропні речовини визнані такими, обіг яких забороняється або допускається лише в цілях чітко визначених у законах. Слід зазначити важливість суспільної небезпеки цих засобів не тільки для окремої країни, суспільства, держави, але і в цілому у світі, про що свідчить ряд міжнародних правових актів, які видавались в різні періоди нашої історії. Особливо в підрозділі зроблено акцент на дослідження змісту Єдиної Конвенції про наркотичні засоби (1961 р.) та Конвенції про встановлення контролю над психотропними засобами (1971 р.), та показано їх вплив на українське законодавство, що регулює порядок обігу в Україні наркотичних засобів та психотропних речовин. Використовуючи різні підходи вчених юристів до визначення предмета адміністративного проступку, що посягає на правові відносини обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, автор дійшов висновку, що предмет адміністративних проступків у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин має потрійне значення: 1)предмет суспільного відношення, що охороняється регулюючими нормами у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин; 2)предмет проступку, як конкретні наркотичні засоби та психотропні речовини, що використовувалися при протиправних діяннях; 3)предмет протиправного впливу – те, з допомогою чого вчиняється проступок.
Така класифікація предмета адміністративного проступку має відповідне значення для кваліфікації правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин у процесі правозастосовчої діяльності органів адміністративної юрисдикції.
У другому підрозділі “Види наркотичних засобів та психотропних речовин” автор зазначає, що незаконні вироблення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин, невжиття заходів щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку й коноплі та інші правопорушення, що передбачені в Кодексі України про адміністративні правопорушення, як проступки, що потребують грамотної їх кваліфікації, вимагають чіткої уяви про види предметів цих проступків, тобто відповідних знань щодо різновидів наркотичних засобів та психотропних речовин. В роботі коротко охарактеризовані найпоширеніші наркотичні засоби та психотропні речовини. Єдина Конвенція про наркотичні засоби від 31 березня 1961 року дає чотири списки переліку наркотичних засобів, яких загалом нараховує більше вісімдесяти. Однак, за нашими дослідженнями найчастіше в правоохоронній практиці зустрічаються адміністративні проступки, пов'язані з незаконним обігом гашишу - 14 %, морфінного типу - 68 %, кокаїну - 6 %, інших - 12%. Ці дані передовсім необхідні працівникам правоохоронних органів, які ведуть боротьбу з порушеннями антинаркотичного адміністративного законодавства на рівні профілактики наркотизму. Це працівники кримінального розшуку та дільничні інспектори міліції, які забезпечують проведення запобіжних заходів та заходів адміністративного припинення у цій сфері. Тому, не дивлячись на відповідні розробки в різних галузях права, для системного підходу до вивчення особливостей провадження в справах про адміністративні правопорушення щодо незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин необхідне дослідження видів таких засобів.
Досліджуючи відповідні наркотичні засоби, описуються їх хімічні властивості, колір, смак, спосіб вживання, а також вплив на організм людини.
У третьому підрозділі “Юридична характеристика адміністративних проступків, що посягають на відносини обігу наркотичних засобів та психотропних речовин як основа їх кваліфікації” дисертант робить висновок про необхідність вивчення ознак, які утворюють склади адміністративних проступків для осмислення окремих процедур провадження в справах про адміністративні проступки, що посягають на порядок обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, а також кваліфікації цих проступків. Досліджено видовий об'єкт проступків, що посягають на порядок обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Робиться висновок, що порядок обігу наркотичних засобів і психотропних речовин - це система правовідносин, яка має своїм об'єктом здоров'я та благополуччя людей. Адміністративні проступки, які передбачені в статтях 44, 106-1, 106-2, посягають на порядок обігу в Україні наркотичних засобів та психотропних речовин і уже опосередковано, на здоров'я та благополуччя людей. В розділі досліджені конкретні склади адміністративних правопорушень, передбачених у ч. 1 ст. 44, ст. 44-1, ст. 106-1, ст. 106-2, як необхідна передумова кваліфікації проступків, що посягають на порядок обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Аналіз адміністративних проступків, передбачених статтями 106-1, 106-2 призвів до висновку, що в якості суб'єкта цих проступків необхідно було б передбачити юридичну особу, тобто підприємство, організацію, які вирощують снотворний мак і коноплю або мають у своїй власності (володінні) земельну ділянку.
Розглянуто тенденції розвитку деліктності у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Динаміка адміністративних правопорушень у цій сфері за останні п'ять років виглядає таким чином: в 1995 р. - 48887 проступків; в 1996 р.- 27378; в 1997 р. - 29644; в 1998 р. - 25697; в 1999р.- 20593.
На перший погляд, спостерігається тенденція зменшення кількості порушень у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Однак, таке припущення не є вірним, якщо порівняти з динамікою злочинності у цій сфері, де різко виражена тенденція зростання кількості злочинів. Таке положення більше засвідчує про зниження інтенсивності адміністративно-правових заходів, що застосовуються для припинення протиправних дій у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, у тому числі, недоліки при провадженні в справах про ці проступки.
Аналіз адміністративних правопорушень, провадження в справах, щодо яких вивчається в даній роботі, не є предметом глибокого вивчення, однак слід враховувати те, що особливості адміністративного провадження щодо даних проступків тісно пов'язані з ознаками, які утворюють склади адміністративних проступків. Це вимагало від дисертанта вивчення спочатку цих ознак, щоб не натикатися потім на прогалини у знаннях, необхідних для осмислення окремих процедур провадження в справах про проступки, що досліджуються.
У розділі другому “Особливості провадження в справах про адміністративні правопорушення щодо незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин” розглядається порядок порушення справ про адміністративні проступки, що посягають на правові відносини обігу в Україні наркотичних засобів та психотропних речовин, виділяються особливості приводу і підстав для порушення цієї категорії справ, вводиться поняття стадії попереднього адміністративного розслідування, дається юридична характеристика розгляду справ, винесенню й виконанню постанов.
У першому підрозділі “Порушення справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин” відмічається, що прогалини в адміністративно-процесуальному праві, різночитання окремих його норм унеможливлюють на практиці застосувати ту чи іншу норму матеріального адміністративно-деліктного права, яке встановлює адміністративну відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин. Указується на необхідність передовсім визначити деякі аспекти порушення адміністративного провадження, де також є прогалини у правовому регулюванні. На основі порівняльного аналізу норм кримінально-процесуального права та адміністративного процесу, а також юридичної літератури виділяються привід і підстави порушення справ про незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин.
Автор робить висновок, що приводом до порушення справи про адміністративний проступок, що посягає на обіг наркотичних засобів та психотропних речовин є виявлення компетентним органом ознак адміністративного правопорушення.
Приводом для порушення справи про адміністративне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин є джерело відомостей, фактичних даних, певна дія волевиявлення. Актами порушення цих справ можуть бути такі дії:
складання протоколу про адміністративне правопорушення;
складання акту експертизи і вказівка компетентної особи про порушення адміністративного провадження;
винесення постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, визначення суду про відмову у порушенні кримінальної справи й передачі матеріалів для застосування заходів адміністративного стягнення;
направлення судом компетентному органу матеріалів справи, якщо суд у процесі їх розгляду дійшов висновку, що у діянні особи відсутні ознаки злочину, але є ознаки адміністративного проступку.
Особливістю порушення справ про адміністративні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин є також те, що при вчиненні проступку, передбаченого статтею 44 КпАП приводом до порушення є висновок експерта про те, що кількість наркотичних засобів відноситься до невеликих розмірів.
Підставою для порушення провадження про адміністративне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин є достатні дані, що вказують на наявність ознак адміністративного проступку у цій сфері (зберігання, придбання наркотиків, їх невеликий розмір тощо).
В роботі обґрунтовується висновок щодо порушення справи про адміністративний проступок у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин за фактом правопорушення в разі відсутності відомостей про суб'єкта правопорушення (наприклад, при виявленні тайника для зберігання наркотичних засобів).
У другому підрозділі “Попереднє адміністративне розслідування проступків, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин” пропонується поняття такої стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення, як попереднє адміністративне розслідування, яка включає відповідні процесуальні дії: опитування свідків, потерпілих, а також правопорушника, дослідження речових доказів тощо. Традиційне бачення в незначних деліктах, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, адміністративних проступків дозволяє деяким ученим говорити про спрощений порядок адміністративного провадження. Однак фактично (не юридично) дані діяння є кримінальними проступками, але у зв'язку з тим, що поняття кримінального проступку в українському законодавстві не передбачено і в юридичному відношенні вони законодавцем розглядаються як адміністративні проступки, вони повинні розглядатися за правилами провадження в справах про адміністративні правопорушення. Тому попередньому адміністративному розслідуванню при здійсненні провадження в даних справах слід надавати значну увагу.
З урахуванням того, що в даний час на базі чинного Кодексу про адміністративні правопорушення розробляється проект Кодексу України про адміністративні проступки, наукове дослідження адміністративного розслідування набуває важливого значення. Законопроект має цілий ряд новел (визнання суб'єктами адміністративного проступку юридичної особи, нові види адміністративних стягнень тощо). Більш детально ніж у діючому Кодексі в цілому врегульовані провадження в справах про адміністративні проступки. Однак аналіз норм цього розділу дозволяє зробити висновок, що в ньому не знайшло місця регулювання відносин попереднього адміністративного розслідування.
На мій погляд, це самостійна стадія провадження в справах про адміністративні проступки. Вона включає такі процесуальні дії: опитування свідків, потерпілих, а також правопорушника особою, яка уповноважена складати протокол про адміністративні проступки; дослідження речових доказів; огляд речей та особистий огляд; вилучення речей і документів та їх дослідження; призначення експертизи; попереднє вивчення матеріалів справи та прийняття рішення про їх надсилання компетентному органу або посадовій особі.
Більшість авторів, що писали з питань адміністративного провадження, не виділяють окремої стадії "попереднього адміністративного розслідування", вважаючи, що адміністративне розслідування притаманне всім стадіям процесу: попередні перевірки, які проводяться до порушення справи, після її порушення, в ході її розгляду і винесення по справі постанови. Звичайно, що адміністративне розслідування дійсно притаманне кожній стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення. Слід зазначити, що висловлювалась точка зору про існування стадії адміністративного розслідування С.І.Котюргіним, який вважав, що адміністративне дослідування є початковою стадією адміністративного провадження і включає в себе діяльність по встановленню фактичних обставин правопорушення, виявленню осіб, що скоїли його, фіксації обставин у протоколі чи іншому документі. Але мова йде не про встановлення обставин справи на всіх стадіях провадження, а лише до розгляду справи по суті. Тобто це попереднє адміністративне розслідування, яке за змістом можна порівняти з попереднім кримінальним розслідуванням, але в спрощеному вигляді. Щоправда, процесуальні дії, які слід віднести до попереднього розслідування можна віднайти і на стадії порушення провадження в справах про незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин. Під процесуальними діями або бездіяльністю ми маємо на увазі будь-які акти поведінки учасників провадження в справах про незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин незалежно від способу оформлення, який може виплинути на прийняття постанови по справі.
Попереднє адміністративне розслідування являє собою систему обов'язкових процесуальних дій, які проводяться органом адміністративної юрисдикції для збирання доказів, встановлення об'єктивної істини в справі про адміністративні правопорушення, і спрямовані на забезпечення підготовки матеріалів справи про адміністративне правопорушення до розгляду по суті. Попереднє адміністративне розслідування проводиться для виявлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розслідувати адміністративне правопорушення (так само як і злочин) практично неможливо без установлення основного (головного) факту, що підлягає доказуванню, наявності складу правопорушення, що передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Немає необхідності доводити справу про адміністративне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин до розгляду її по суті компетентним органом, якщо ще при попередньому адміністративному розслідуванні є можливість кваліфікувати дане адміністративне правопорушення.
Пропонується передбачити адміністративну відповідальність за неявку на виклик органу адміністративної юрисдикції, у провадженні якого знаходиться справа про адміністративне правопорушення, що посягає на відносини обігу наркотиків. Обґрунтовано порядок опитування свідка, особистого огляду правопорушника.
У процесі дослідження порядку проведення експертиз у справах про адміністративні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин зазначено, що окремі питання проведення експертизи недостатньо врегульовані чинним законодавством. На думку дисертанта, слід уточнити термін “висновок експерта”, компетенцію експерта, узгодити терміни розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44 КпАП України й терміни проведення експертизи, закріпити в КпАП України вимоги до висновку експерта.
У третьому підрозділі “Розгляд справ та винесення постанов” підкреслюється, що розгляд справ та виконання постанов є найголовнішою стадією провадження в справах про адміністративні правопорушення, що посягають на порядок обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Суть цієї стадії полягає в тому, що орган адміністративної юрисдикції, розглядаючи матеріали адміністративної справи з урахуванням обставин правопорушення, інших обставин та особливостей особи, що притягується до відповідальності, виносить законну та обґрунтовану постанову у справі. Саме на цій стадії найбільш повно реалізуються мета та завдання адміністративного провадження, яскраво проявляються його особливості. Ось чому ця стадія є головною і їй, так би мовити, підпорядковані попередні стадії. Від якості цієї стадії залежить об'єктивність вирішень справи.
Особливості даної стадії залежать від наступних факторів: виду справ про адміністративні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин; виду органу адміністративної юрисдикції, який розглядає справи про порушення порядку обігу наркотичних засобів та психотропних речовин; характеристики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як відомо, адміністративно-деліктне право встановило відповідальність за порушення правил обігу наркотичних засобів та психотропних речовин за проступки, передбачені статтями 44, 44-1,106-1,106-2. Ці проступки за складністю провадження в їх справах можна класифікувати на два види. По-перше, це складні проступки, де в обов'язковому порядку призначається експертиза, наприклад, незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ч. 1 ст. 44 КпАП України), або проводяться інші складні процесуальні дії, наприклад, ухилення від медичного огляду або обстеження (передбачені частиною першою та другою статті 44-1 КпАП України), невжиття заходів щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку чи конопель (ст. 106-1 КпАП України). Ці проступки складні так, як для отримання доказів у справах щодо їх може застосовуватись експертиза (наприклад, за ч. 1 ст. 44) або для підтвердження хвороби наркоманія потрібно, щоб у справі про адміністративне правопорушення був висновок наркологічної установи (ч. 1 статті 44-1), або в матеріалах справи повинні бути матеріали, які свідчать про зловживання наркотичними засобами або психотропними речовинами, які досліджуються при розгляді справи. У справах, передбачених ч. 1 статті 106-1 можуть бути і висновки експерта, і матеріали по організації охорони, дослідження щодо яких потребують спеціальних знань. По-друге, прості проступки, провадження в справах про них носить нескладний характер. Провадження в справах про невжиття заходів до знищення дикорослих конопель чи снотворного маку (ч. 2 с. 106-1 КпАП), незаконні посів та вирощування снотворного маку чи конопель (ст. 106-2) характерні тим, що докази в цих справах не потребують складних досліджень, необхідно лише через виконком сільської ради встановити у власності кого знаходиться земельна ділянка, або хто відповідальний за управління нею, а також відібрати зразки посівів снотворного маку та конопель та взяти пояснення свідків.
Тому складні справи віднесено до компетенції районного (міського) суду, а вирішення нескладних справ віднесено до компетенції органів внутрішніх справ.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин потребує законодавчого уточнення строків. В роботі вказується на невідповідність терміну адміністративного затримання й строку розгляду справи, необхідність передбачення у КпАП України можливості проведення дебатів при вирішенні справи.
В дисертації обґрунтована необхідність запровадження адміністративної юстиції в Україні. Пропонується у підвідомчості адміністративних судів мати перегляд справ про адміністративні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
У підрозділі четвертому “Перегляд та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин” зазначається, що справи про адміністративні правопорушення, які посягають на порядок обігу наркотичних засобів та психотропних речовин розглядаються районними або міськими судами та органами внутрішніх справ. Статті 287, 288 КпАП України передбачають порядок оскарження постанови по справі про адміністративні правопорушення. І якщо постанову начальника органу внутрішніх справ або його заступника можна оскаржити або у вищестоящий орган, тобто в орган внутрішніх справ, вищий за рівнем компетенції по відношенню до того, який розглядав справу по суті, або районний чи міський суд, то постанова районного (міського) суду (судді) про накладання адміністративного стягнення є остаточною і оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ч. 2 ст. 287 не підлягає, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами України. Тобто для того, щоб оскаржити постанову КпАП України вимагає наявність спеціального на те законодавчого акту.
Дисертант вважає, що положення ч. 2 ст. 287 КпАП України є застарілим і зараз не відповідає вимогам статті 55 Конституції України, частина перша якої говорить про те, що "кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб". Як відомо, районний або міський суд є органами судової влади, тобто Конституція України в статті 55 застосувала термін "орган державної влади", під який підпадає й орган судової влади, тобто районний, міський суд. Крім того, п. 2 ст. 1 Закону України "Про статус суддів" гласить, що "судді є посадовими особами державної влади". Тобто і рішення судді також може бути оскаржено. Таким чином, в новому проекті Кодексу України про адміністративні проступки, що розробляється робочою групою Кабінету Міністрів України, слід передбачити, що поряд із рішеннями органів виконавчої влади про притягнення до адміністративної відповідальності, які приймаються у формі постанов, можуть бути також оскаржені постанови районного (міського) судді про накладення адміністративного стягнення. Як уже відмічалось в підрозділі 2.3 даної роботи зараз проводиться судова реформа і планується запровадження адміністративної юстиції, про що уже зроблені фундаментальні наукові дослідження. Відомо, що в процесі проведення судової реформи буде створено спеціалізовані адміністративні суди. Про це йдеться також у Концепції реформи адміністративного права України, яка розроблена відомими вченими-адміністративістами України та схвалена першою національною науково-теоретичною конференцією "Адміністративне право: сучасний стан і напрямки реформування".
Як на мене, оскільки постанова судді районного або міського суду по справі про порушення у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин у відповідності до ч. 1 ст. 55 Конституції України може бути також оскаржена, тоді оскаржена вона може бути лише до суду касаційної інстанції. Такими судами можуть бути або Верховний Суд Автономної республіки Крим, обласний, Київський і Севастопольський міський суди загальної юрисдикції, або адміністративні суди цього рівня.
Окремою стадією провадження в справах про адміністративні правопорушення правил обігу наркотичних засобів та психотропних речовин є виконання постанов. Кодекс України про адміністративні правопорушення має ряд статей, які зосереджені в п'ятому розділі, і присвячені виконанню постанов про накладання адміністративних стягнень. Щоправда, закон передбачив за адміністративні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин лише штрафи та адміністративний арешт. Тому в дисертації розглянуто лише виконання постанов по застосуванню цих видів стягнення.
Стаття 299 КпАП встановлює порядок звернення постанови про накладання адміністративного стягнення до виконання, частина перша якої гласить, що постанова про накладання адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення. Це положення ч. 1 ст. 299, очевидно, є застарілим, адже як уже вказувалось у відповідності до ст. 55 Конституції України постанова про накладання адміністративного стягнення як і інше будь-яке індивідуальне рішення органу державної влади може бути оскаржено до суду. Тому, на наш погляд у проекті нового Кодексу України про адміністративні проступки слід передбачити строки набрання чинності постанови.
В роботі пропонується у випадках ускладнення стягнення штрафу за вчинення адміністративних проступків, що посягають на правила обігу в Україні наркотичних засобів та психотропних речовин, законодавчо передбачити заміну його громадськими роботами, попередньо ввівши такий вид стягнення в КпАП України.
Висновки містять основні результати проведеного дослідження. В них розглянуто наркотичні засоби та психотропні речовини як предмет адміністративного правопорушення та його значення для кваліфікації проступків, показано трояке значення даного предмета, формулюється поняття видового об'єкта проступків, що розглядаються в роботі – правовідносини обігу в Україні наркотичних засобів та психотропних речовин. Пропонується в якості суб'єкта адміністративних проступків передбачити юридичну особу.
