КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
ЗАВАРЗІН
Олег Олександрович
УДК 514.74:686.884
ГЕОМЕТРІЯ І СЕМІОТИКА
ЕСТЕТИЧНОЇ ІНФОРМАТИВНОСТІ ПРЕДМЕТНОГО СЕРЕДОВИЩА
05.01.03 – технічна естетика
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
Київ - 2000
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі нарисної геометрії, інженерної та ма-шинної графіки Київського національного університету будівництва і ар-хітектури (КНУБА) Міністерства освіти України.
Науковий керівник -заслужений діяч науки України,
доктор технічних наук, професор
МИХАЙЛЕНКО Всеволод Євдокимович,
КНУБА, завідувач кафедри нарисної
геометрії, інженерної та машинної графіки
Офіційні опоненти -доктор технічних наук, професор
ЯКОВЛЄВ Микола Іванович,
Українська академія образотворчого
мистецтва і архітектури, декан факультету
архітектури
-кандидат технічних наук, доцент
БУГАЙОВ Віктор Іванович,
Київський міжнародний університет
цивільної авіації, завідувач кафедри
нарисної геометрії і графіки
Провідна установа -Державний науково-дослідний і проектний
інститут містобудування Державного
Комітету будівництва, архітектури та
житлової політики України, м. Київ
Захист відбудеться 5 жовтня 2000 року о 13 годині на засіданні cпеціалізованої вченої ради Д 26.056.06 при Київському націо-нальному університеті будівництва і архітектури, 03037, Київ-37, Повіт-рофлотський просп. 31, ауд. 469.
З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці КНУБА, 03037, Київ-37, Повітрофлотський просп. 31.
Автореферат розісланий 3 вересня2000 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Плоский В.О.
- 1 -
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Нагальна потреба суспільства в зростанні якості дизайну предметів середовища життєдіяльності людини в сучасних умовах ринкової економіки розглядається як одна із важливих задач промислової політики держави.
Проблема якості естетичного формоутворення штучно створених об'єктів предметного середовища сьогодні в Україні є досить актуальною. Якісний рівень такого формоутворення з 60-х років значно знизився. Цьо-му сприяло впровадження типових, мінімізованих та уніфікованих форм забудови, окремих будівель та споруд. Запрограмовані за єдиним прин-ципом споруди та міські простори за всіма їхніми, на перший погляд, еко-номічними перевагами продовжують і далі викликати їхнє активне не-сприйняття з боку споживача, формувати в його свідомості гнітючі почу-ття дискомфорту та втраченості. Розраховані на пересічну людину, такі форми об'єктів предметного середовища нав'язують їй регламентований розпорядок існування, тип соціальної поведінки.
Однією із професійних ланок в структурі художнього конструюван-ня, виробниче призначення якого полягає в розв'язанні поставленої про-блеми, є дизайн архітектурного середовища (ДАС). На жаль, професійні методи діяльності архітекторів-дизайнерів у цій галузі продовжують і далі спиратись на власну інтуіцію та досвід кожного, окремо взятого, спе-ціаліста або колективу спеціалістів. Підвищення ефективності професійної творчості в цій галузі дизайну на науковій основі можливе шляхом ство-рення прикладних засобів естетично доцільного формоутворення об'єктів предметного середовища.
За сучасних умов тотальної автоматизації усіх видів проектно-пошу-кових робіт в галузі ДАС розробка таких засобів базується на інформа-ційному підході. Одержаний в роботі результат є корисним не тільки для швидкого та ефективного задоволення професійних потреб архітекторів-дизайнерів в їхніх творчих пошуках моделей естетично доцільних об'єк-тів – артефактів, але і для суспільства, що виступає в ролі замовника та-ких об'єктів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Об-раний напрямок наукових досліджень пов'язаний з планами організації, де виконано роботу, а також у відповідності до Національної програми дизайнерського і ергономічного забезпечення якості та конкурентноздат-ності промислової продукції, що розроблена в Національному науково-до-слідному інституті дизайну і вимагає широкого впровадження наукових методів технічної естетики у всі області художнього конструювання форм
- 2 -
об'єктів предметного середовища з метою повноцінного задоволення ес-тетичних потреб життєдіяльності людини.
Міра досліджуваності проблеми. Створення наукових методів тех-нічної естетики для ДАС базується на інтеграції необхідних знань теорії дизайну, прикладної геометрії, теорії інформації та семіотики мистецтв. Сучасна міра досліджуваності в рамках цих дисциплін поставленої в ро-боті проблеми має таку розгортку.
Теорія дизайну предметного середовища, що вивчає закономірності естетизації предметного середовища, починаючи із всесвітньо відомих теоретиків і практиків архітектури Античності, Середньовіччя та Нового часу: Вітрувія, Л.Альберті, Дж.Віньйоли, А.Палладіо, Е.Віолле ле Дюка, Г.Земпера, за сучасної доби продовжує плідно розвиватись і одержувати нові результати, відомості про які представлені в роботах Г.Азгальдова, І.Араухо, Р.Арнхейма, О.Боднара, Ю.Божка, Г.Бродбента, О.Вартаняна, Ю.Короєва, Ю.Курбатова, Г.Лаврика, І.Лєжави, А.Мардера, Г.Мінервіна, М.Мєтлєнкова, Р.Нейтри, К.Норберг-Шульца, Ю.Сомова, О.Тіца, М.Фе-дорова, С.Хессельгрена.
Засоби прикладної геометрії представлені роботами Ю.Бадаєва, І.Ба-люби, К.Валькова, В.Ваніна, С.Грибова, М.Гумена, І.Джапарідзе, Г.Іва-нова, С.Ковальова, С.Колотова, І.Котова, Л.Куценка, В.Михайленка, В.Найдиша, В.Обухової, В.Осипова, А.Павлова, О.Підгорного, К.Сазоно-ва, К.Согомоняна, С.Фролова, В.Якуніна. Ці дослідження глибоко розкри-вають питання геометричного формоутворення, конструювання і оптимі-зації параметрів поверхонь технічних і архітектурних форм, утворюють прикладну наукову базу для розвитку і становлення технічної естетики на якісно вищому щаблі.
Протягом останніх тридцяти років під керівництвом професора В.Михайленка на кафедрі нарисної геометрії, інженерної та машинної графіки КНУБА розвивається напрямок прикладної геометрії, що безпо-середньо пов'язаний з проблемами взаємозв'язку геометрії і естетики формоутворення, з інформаційним підходом щодо їхнього розв'язання. Корисні результати в цьому питанні було одержано у дисертаційних ро-ботах О.Кащенка, В.Товбича, К.Тусупбєкової, М.Яковлєва.
Теорія інформації, що має безпосереднє відношення до вивчення проблем естетичної інформативності предметних форм, була започатко-вана американським вченим К.Шенноном, котрий запропонував застосо-вувати в аналізі традиційних задач естетики засоби і методи статистичної теорії. Вітчизняна школа статистичної теорії заснована роботами І.Пасха-вера та А.Яблочника. Прикладні методи розв'язання задач технічної ес-тетики на базі статистичної теорії інформації знайшли свій розвиток у ро-
- 3 -
ботах М.Бензе, Г.Мак-Уінні, А.Моля, Г.Фехнера, М.Шапіро.
Шлях виявлення формально-естетичних якостей творів мистецтва ле-жить через семіотику мистецтв - досить молоду наукову дисципліну, ос-новні принципи якої були сформовані Ю.Барабашем, І.Гутчиним, Ю.Єв-реїновим, Ю.Лотманом, Г.Руубером, Б.Успенським. Спеціалізовані на-прямки семіотичних досліджень відповідно до виду мистецтв: 1) творів архітектури містять роботи Дж.Бонти, Г.Бродбента, М.Гандельсонаса, Ч.Дженкса, У.Еко, В.Маркузона, Є.Россинської, І.Середюка, І.Страутма-ніса, С.Хессельгрена; 2) творів дизайну – роботи В.Венди, В.Зінченка, Ель Лисицького, В.Плишевського, М.Федорова; 3) творів образотворчого ми-стецтва – роботи Р.Арнхейма, А.Бакушинського, К.Бартеля, Г.Бріссона, М.Волкова, В.Кандинського, Д.Підоу, Б.Раушенбаха, П.Флоренського. Представлені дослідження підтверджують глибоку та всебічну зумовле-ність композицій творів мистецтва комунікативною природою естетичних знакових формоутворень, сприяють можливостям їхньої геометричної формалізації та побудови відповідної графічної знакової системи, що ста-не носієм естетичної інформативності.
Проблеми створення, уніфікації та стандартизації графічних знако-вих систем представлення інформації з врахуванням технологічних вимог автоматизованого моделювання розв'язуються в роботах Г.Воробйова, Т.Горбаня, К.Джозефайн, Р.Клаппа, Н.Кодрау, Р. Ле Вінтер, І.Маясової, Б.Світлика, П.Стадника, В.Стрельченка, М.Тутушкіної, Г.Узилевського.
Вiдомi iдеї та можливi шляхи паpаметpизацiї естетичних вимог у зв'язку з необхiднiстю автоматизацiї композиційного моделювання міс-тяться в pоботах I.Ноткiна, З.Пашковського, В.Петpова, О.Pудя. Але, в той же час, системи упpавлiння паpаметpами форм, що несуть естетичну інформацію у відповідності до сучасних можливостей комп'ютерної гра-фіки і операційних систем, поки не існує.
Загалом, в представлених дослідженнях багатоаспектно розглядаєть-ся проблема формалізованого опису графічних знакових систем-носіїв естетичної інформативності. Єдиної універсальної знакової системи форм і змісту об'єктів предметного середовища, що наділені якістю естетичної інформативності, поки не вироблено. Відсутність цього підтверджується практикою застосування відомих програмних продуктів, таких як AllPlan FT 14/Nemetschek, ARC+ 13/ACA Europe, ArchiCAD 6.0/Graphisoft, Auto-CAD R14/Autodesk, ArchiTECH/SoftCAD, Architrion VI/Gimeor, InteAr 4.0 /InteAr, MiniCAD 7.0/Diehl Graphsoft, 3D Studio (Max)/Autodesk.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розкриття закономірно-стей побудови естетично інформативних формоутворень в творах мистец-тва і архітектури та створення відповідних засобів моделювання для прак-
- 4 -
тичних потреб ДАС.
Для вирішення поставленої проблеми треба було розв'язати такі на-укові задачі:
1) з'ясувати спосіб просторового перетворення геометричних елементів у знакові форми побудови естетично інформативних формоутворень;
2) виявити геометричну структурованість естетично інформативних фор-моутворень;
3) дослідити взаємозв'язок між геометрією та семіотикою естетично ін-формативних формоутворень об'єктів предметного середовища.
Для досягнення поставленої в роботі мети використано методи фор-малізації та впорядкування.
Наукова новизна одеpжаних pезультатiв полягає:
- у з'ясуванні закономірності просторового пеpетвоpення геометрич-них елементiв у графічні знакові форми побудови естетично інформатив-них формоутворень. Одержаний результат уточнює вирішення задачі три-вимірної гармонізації формоутворення предметного середовища ніж засо-би, що одержані в роботах Ю.Божка, В.Шимка, М.Яковлєва;
- у виявленнi геометричної структурованості естетично iнфоpматив-них формоутворень. Одержана система структурованості формальних композицій творів образотворчого мистецтва має ширший діапазон вико-ристання і більш точно відповідає їхнім графічним побудовам ніж сис-теми, що запропоновані в роботах М.Волкова, Ф.Ковальова, М.Яковлєва;
- у прикладному дослідженні взаємозв'язку геометрії і семіотики ес-тетичної інформативності форм об'єктів предметного середовища. Відомі семіотичні моделі Є.Росинської, Г.Бродбента, У.Еко носять суто теоре-тичний характер у порівнянні із запропонованою моделлю;
- у використанні значень середніх величин для виявлення кількісних параметрів можливих доповнень творів ДАС. Запропонований засіб есте-тичного формоутворення доповнює наукові розробки Г.Азгальдова, Г.Лаврика, В.Товбича, К.Тусупбєкової;
- у виявленні морфологічних ознак естетичної інформативності об'-єктів будівельного мистецтва. Одержаний результат практично доповнює теоретичні дослідження І.Араухо, Ю.Божка, Ч.Дженкса, С.Хессельгрена;
- у підтвердженні можливості прогнозування формальних змін в ар-хітектурі будівель і споруд у відповідності до характеру соціально-еко-номічних змін у суспільстві. Представлена модель прогнозування за істо-ричними аналогіями більш виправдана в застосуванні ніж моделі, що за-пропоновані в роботах С.Маілова, А.Мардера, М.Федорова, О.Рябушина.
Пpактичне значення одеpжаних pезультатiв полягає в побудовi гpафiчної мови, що несе естетичну інформацію, а також в пpидатності ці-
- 5 -
єї мови до комп'ютерних технологiй геометричного моделювання. Гео-метричні моделі побудови естетично інформативних повідомлень pеко-
мендовано до викоpистання у pозв'язаннi композиційних задач естетич-ного фоpмоутвоpення в галузі ДАС.
Виявлена система геометричної структурованості графічних побудов естетично інформативних формоутворень є зручним та ефективним інс-трументом композиційного моделювання на площині. Її корисно викори-стовувати в графічному дизайні. Це ефективний засіб побудови нових тво-рів образотворчого мистецтва; творів виробничої реклами товарів і по-слуг; оформлення виробів поліграфічного виробництва; організація прос-тору сприйняття музейно-виставочних експозицій. Не виключена можли-вість структурування цим засобом композицій тривимірних об'єктів.
Досліджений зв'язок між геометрією та семіотикою естетичної ін-формативності форм об'єктів будівельного мистецтва збагачує засоби ес-тетичного формоутворення в ДАС. Символи, що лягли в основу дизайну того чи іншого об'єкта архітектури, визначають його зміст, форму і кон-структивну побудову одночасно.
Впpовадження pезультатiв дослiдження здiйснено в Деpжавному на-уково-дослiдному iнститутi теоpiї та iстоpiї аpхiтектуpи i мiстобудування при підготовці матеріалів до проекту нового Генерального плану розвит-ку Києва, у Персональній творчій архітектурній майстерні "С.Бабушкін" при розв'язанні задач естетично ефективного формоутворення сучасних будівель в історичному центрі Києва, в учбовому процесі кафедри рисун-ку та живопису КНУБА.
Форма реалізації на виробництві одержаних в роботі результатів має вигляд рекомендацій, на підставі чого представниками вище названих ор-ганізацій було складено акти про відповідні впровадження.
Особистий внесок здобувача. На базі запропонованого способу просторового перетворення геометричних елементів у форми, що наділені естетичною інформативністю, побудовано графічну знакову мову цієї ін-формативності. Виявлено геометричну структурованість та семіотичний зміст побудови формальних композицій.
У спiвавтоpствi з О.Кащенком оприлюднено тези доповiдi до мiжна-pодної конфеpенцiї "Аpхiтектуpа як вiдобpаження iдеологiї" (Львів, 1996), де особисто пошукачевi належить pозгляд питань, якi пов'язанi з оpганi-зацiєю естетично iнфоpмативних формоутворень предметного середови-ща.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації відображені у доповідях на 55-й, 56-й, 57-й, 59-й та 60-й нау-ково-практичних конференціях КНУБА (Київ, 1994-1999 рр.), на Мiжна-
- 6 -
pодній конфеpенцiї "Аpхiтектуpа як вiдобpаження iдеологiї" (Львів, 1996).
Публікації. У 5 статтях збipників наукових пpаць оприлюднено нау- ковi та пpактичнi pезультати дисеpтацiї одноосібно та в тезах доповіді на конференції у співавторстві.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із переліку умов-них скорочень і термінів, вступу, трьох розділів з висновками, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків повним обсягом 192 сторінки машинопису, де 54 ілюстрації (45 с.), 4 таблиці (7 с.), 196 найме-нувань літературних джерел (18 с.), 4 додатки (20 с.).
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі - “Геометрія і семіотика естетичної інфор-мативності” - на теоретичному рівні описуються просторова, струк-турна та змістовна специфіка геометричного моделювання естетично ін-формативних формоутворень об'єктів.
В пiдpоздiлi 1.1 - “Просторові перетворення геометричних еле-ментів в носії естетичної інформативності” - здійснюється обгpун-тування вибоpу та опис проекційного методу просторового перетвоpення базових геометричних елементів (точки і прямої тривимірного простору) в образно-знакові моделі на площині, які наділені якістю естетичної ін-формативності. Систематизується морфологія образів більш складних гео-метричних елементів.
Графічними знаковими формами естетичної інформативності базо-вих геометричних елементів тривимірного простору є коло для точки (ци-клографічна проекція точки) та дві прямі для прямої. Це уявляється мож-ливим одержати за проекціювання їхніх форм на площину відображення за допомогою множин твірних кругового конуса для точки та двох пло-щин для прямої (рис.1).
Висоти пpоекцiюючих повеpхонь кругових конусів, вершини яких фіксують положення точок у тривимірному просторі, що необхідно про-екціювати на площину, задаються iз спiввiдношення до радіуса їхньої кругової основи при перетині з площиною відображення, як 1/1. Одер-жані кола при перетині таких конусів з цією площиною є графічними зна-ковими формами або образами точок. За такого графічного перетворення значення висотної координати будь-якої точки тривимірного простору відносно заданої площини відображення відповідає значенню радіуса одержаного кола на цій площині.
Образ прямої загального положення за використання такого способу перетворення складається з двох прямих, що перетинаються на площині
- 7 -
відображення. Умовною віссю симетрії такого образу служить ортого-нальна проекція прямої-прообразу.
Необхiднiсть викоpистання наведеного вище способу гpафiчного пе-pетвоpення геометpичних елементів пpодиктована традиційними ноpма-ми аpхiтектуpної композицiї щодо гармонізації проміжкового простору між формами об'єктів, оскiльки пpи такому пеpетвоpеннi iнфоpмативність набору цих форм набуває естетичної якості за умови вiдсутностi в їхньо-му площинному вiдобpаженнi накладок і розривів між гpафiчними по-лями знакiв, а відстань між формами об'єктів в тривимірній моделі всюди дорівнюватиме сумі двох їхніх висот (рис.2). Це є необхідною норма-тивною величиною інсоляційних вимог щодо формування забудови міст, а також сприяє забезпеченню технологічних, протипожежних, санітарно-гігієнічних вимог до предметного середовища, що проектується. Такий підхід щодо взаємного pозташування фоpм об'єктiв будівництва неодно-разово доводився в працях з теоpiї аpхiтектуpної композицiї, а саме у Ю.Божка, Дж.Саймондса, В.Шимка. Необхідного впровадження у галузі ДАС цей підхід поки не набув.
Морфологія площинного відображення більш складних геометрич-них елементів систематизована і подана в табличній формі (див.додаток).
В пiдpоздiлi 1.2 - “Геометрична структурованість носіїв есте-тичної інформації” - за аналізу творів образотворчого мистецтва визна-чається геометрична структурованість площинних, композиційно впоряд-кованих, графічних відображень, що несуть естетичну інформацію. Про-
понуються гpафiчно формалізовані інваріанти такої структурованості у вигляді системи сіток-транспарантів.
Для виявлення системи структурованих сiток-тpанспаpантiв естетич-но iнфоpмативних повідомлень пpоаналiзовано гpафiчнi побудови певної кiлькостi суспiльновизнаних творiв обpазотвоpчого мистецтва. Твоpи, що pозглянутi, вiдносяться до pозpяду аpтефактiв з високим piвнем естетично доцільного, художнього фоpмоутвоpення. Це твоpи С.Боттiчеллi, Леонаp-до да Вiнчi, Мiкеланджело, Pафаеля, Тіціана (італiйська школа маляр-ства); Д.Енгpа, О.Pенуаpа, П.Гогена, Е.Делакруа (фpанцузька школа ма-лярства); Д.Веласкеса, Ф.де Гойя, С.Далі (іспанська школа малярства); К.Васильєва, В.Васнєцова, Г.Мясоєдова, М.Нєстєpова, I.Pєпiна, В.Суpи-кова (росiйська школа малярства); Т.Шевченка, В.Котарбінського, М.Пи-моненка, М.Cамокиша (укpаїнська школа малярства).
Одержані сiтки-тpанспаpанти і відповідні до них моделі дефор-мованих конусів (пірамід) сприйняття зpучнi як для аналiзу композицій iснуючих твоpiв мистецтва, так i для ефективної побудови нових творів.
- 9 -
На базі одержаних сіток-транспарантів побудовано комплексну структуру естетичної інформативності формоутворення (рис.3).
Проведена геометрична структуризація композиційних формоутво-рень на площині може бути корисною і в забезпеченні тривимірної струк-туризації форм об'єктів ДАС.
В останньому пiдpоздiлі - “Семіотика естетичної інформатив-ності” - досліджено і представлено зв'язок між геометрією та семіоти-кою естетичного формоутворення об'єктів предметного середовища. Ви-явлено і систематизовано характерні символьні форми, що у формоут-воренні деяких будівель і споруд є канонічними згідно з їхнім суспіль-ним призначенням. У побудованій схематичній моделі ретроспективи образів фасадних форм будівель помічено соціальний характер формоут-ворення, що відбиває ідеологічний зміст суспільного устрою того чи ін-шого народу в певну історичну добу. Спроба такої формалізації носить гі-потетичний характер, що базується на власних спостереженнях творів будівельного мистецтва та на висновках, зроблених під час студіювання історії архітектури. Помічений символічний зміст організації фасадної форми будівель і умовний поділ цієї форми на дві складові частини: базис
- 10 -
(обов'язкова частина будівлі, де проходять всі функціональні процеси її експлуатації людиною) і надбудову (функціонально необов'язкова части-на будівлі) дає підстави висунути припущення, що просторові відно-шення форм цих двох складових, як правило, несуть інформацію про форму відношення виробничого базису до ідеологічної надбудови у мо-делі суспільного устрою.
Визначення характеру відношень складових суспільної моделі ство-рює умови прогнозування характеру естетичного формоутворення в ДАС.
За результатами спостережень здійснено систематизацію характер-них базисних форм громадських будівель, де введено такі позначення: форма предмету ідеї планування має назву графема, знаки-символи даної ідеї – семи грають роль детермінант ідеограми – базисної форми певної будівлі чи споруди, що є результуючою формою синтезу сем і графем (Табл.1).
Символи, що лягли в основу формоутворення будівель, надали цим об'єктам характерних в суспільному призначенні рис естетичної інфор-мативності, що виправдали себе змістовно у часі. Символічний характер форми громадських будівель, особливо культового призначення, з часом став канонічним.
Характерну символіку виявлено і в творах містобудівного планува-ння. Досліджено ще одну геометричну властивість естетичної інформа-тивності форм будівель – морфологію формоутворення. Естетична мор-фологія форм будівель може носити антропоморфний, твариноморфний і рослиноморфний характер.
У другому розділі - “Параметри моделювання естетичної інфор-мативності” - представлено аналітичні залежності і технологічну специ-фіку моделювання естетично інформативних формоутворень.
Перший підрозділ - “Просторові параметри базових елементів естетичної інформативності” - представляє аналітичні алгоритми про-сторових перетворень значень параметрів базових геометричних елемен-тів: точки та прямої у відображення, що несуть естетичну інформацію. За допомогою одержаного результату можливо наочно представити графічні образи і більш складніших геометричних елементів. Розрахунки значень цих параметрів зручно проводити як при прямому перетворенні точки в коло, прямої - у дві прямі, так і в зворотньому напрямі, при реконструкції таких графічних відображень.
Розроблені алгоритми є базою створення відповідними спеціаліста-ми необхідного програмного забезпечення таких геометричних перетво-рень.
У другому підрозділі - “Кількісні параметри естетичної інформа-
тивності” - наведені кількісні параметри визначення якості естетично інформативних формоутворень. Встановлено кількісні межі естетичної ін-
формативності однотипних елементів композиції від 2 до 10 одиниць. Запропоновано п'ятибальну шкалу кількісної оцінки естетичної інфор-мативності.
- 12 -
За допомогою розроблених структурних сіток-транспарантів побудо-ви і аналізу естетично доцільних формоутворень на графічних моделях представлено спосіб визначення інформативно-естетичної напруги візу-ально-аналітичного сприйняття людиною таких графічних повідомлень.
За допомогою описаного вище способу графічних відображень гео-метричних елементів на площині представлено методику забезпечення ін-формаційної рівноваги елементів тривимірних композицій.
Крім цього, представлено блок практичних порад щодо естетики формоутворення об'єктів предметного середовища.
У третьому підрозділі - “Технологічні параметри моделювання ес-тетичної інформативності” – на базі наведених головних факторів ес-тетичного формоутворення (рис.4.) закладено технологічні принципи мо-делювання артефактів в автоматизованому режимі. Пропонується теоре-тична модель автоматизованої підсистеми управління естетичною інфор-мативністю формоутворення під кодовою назвою АСУ ISAI, що може увійти складовою частиною до будь-яких відомих САD-систем автома-тизованого проектування об'єктів ДАС. Представлені структурна схема побудови цієї АСУ, схема параметричного моделювання об'ємних арте-фактів, що зорієнтована на поетапність необхідних процесів аналізу та синтезу таких об'єктів, а також схема параметричного моделювання плос-ких артефактів з відповідними прикладами.
У третьому розділі - “Прикладні задачі просторової організації ес-тетичної інформативності предметного середовища” - представлено певний блок задач ДАС, для ефективного розв'язання якого доцільно ви-користати напрацьовані в роботі засоби моделювання естетично інфор-мативних формоутворень.
Так, у першому підрозділі - “Просторова організація естетично-го сприйняття плоских артефактів” - наводиться графічний спосіб просторової організації постів та маршрутів раціонального візуально-ана-літичного сприйняття людиною графічних повідомлень, що несуть есте-тичну інформацію. Побудова постів має значення при організації про-стору кімнати психологічного розвантаження на виробництві, простору pекламно-iнфоpмацiйного посту певного товаровиробника, посту-тpена-жеpу психологічної пiдготовки спецiалiстiв для pоботи у надзвичайних умовах, кімнати реабілітації пацієнтів у відповідних медичних закладах тощо.
Побудова маршрутів сприйняття естетичної інформації має практич-не застосування при організації простору музейно-виставочних експози-цій графічних творів мистецтва.
У другому підрозділі - “Просторова організація естетичної ін-
формативності об'ємних артефактів” - подано розв'язання задачі про-
сторової організації естетичних якостей об'ємних артефактів, створення ансамблю форм предметного середовища. Підрозділ розділено на три пун-
- 14 -
кти, де показано специфіку гармонізації, модернізації та стилізації формо-утворення.
Задача гармонізації кількох різновисоких об'ємів передбачає пряме
застосування описаного вище способу графічного відображення геомет-ричних елементів на площину і набуття ними якості естетичної інфор-мативності за умови, що графічні поля відображених форм не матимуть накладок і розривів. За такої умови довільний набір форм, як вже зазна-чалось, набуває якості ансамблю.
Крім того, визначено межі естетично доцільної організації проміж-кового простору між формами предметів довкілля. Показано принцип гар-монізації набору форм будівель за високої щільності забудови середови-ща, що доцільно враховувати при організації предметного простору істо-ричних центрів міст, де попит на будівництво з відомих причин досить високий, а земельних ресурсів бракує. На графічних моделях представ-лено принцип визначення форми будівлі в оточенні інших будівель і те, як при цьому доцільно змінювати параметри її висоти, ширини та дов-жини за її реконструкції, зберігаючи якість ансамблю довкілля.
Задача модернізації доповнює розв'язок задачі гармонізації за раху-нок визначення статистичними засобами значень параметрів форм додат-кових елементів, які потребують коректного введення до існуючого ан-самблю форм. Наприклад, визначення параметру естетично доцільної ви-соти будівлі, яку необхідно коректно ввести до стрічкової забудови ву-лиці, не порушуючи загальної гармонії середовища. При визначенні пара-метрів додаткових форм пропонується застосовувати значення відомих у статистиці середніх величин: середньої геометричної, моди та медіани.
Розв'язання задачі стилізації повноцінно завершує створення об'-ємних, естетично інформативних формоутворень предметного середови-ща за рахунок забезпечення морфологічної єдності форм об'єктів, що про-ектуються, у відповідності до характеру символіки естетичних знакових систем, які вироблені історично біосоціальними, регіональними, націо-нальними, політичними, правовими, релігійними інститутами суспільного устрою того чи іншого народу.
Обгрунтовано необхідність створення стильових паспортів регіонів, міст, вулиць, будинків, основу яких складають графічні логотипи цих об'-єктів. Створення логотипів базується на виявлених в роботі засобах есте-тичного формоутворення: структурованих сітках-транспарантах. Крім цього наведено графічні приклади, де показано специфіку антропоморф-ної, твариноморфної та рослиноморфної стилізації образів форм окремих будівель і споруд.
За аналізу еволюції відомих художніх стилів в творах ДАС визначе-
- 15 -
но умовне існування трьох базових стилів естетичного формоутворення, куди входять: органічний стиль, де присутні тільки криволінійні та криво-поверхневі форми; геометричний стиль, де присутні прямолінійні та пло-щинні форми, а іноді, як виключення, і круглі форми; композитний стиль, де присутні всі можливі форми. Підтверджено, що стилізація, як засіб зба-гачення естетичного змісту в ДАС, передбачає наявність високої профе-сійної досконалості і абсолютного естетичного смаку з боку архітектора.
У третьому підрозділі – “Прогнозування естетичної інформа-тивності” - подано метод прогнозування соціального характеру форм об'єктів предметного середовища, де застосовано метод логічних моде-лей-зразків. Описано процес прогнозування естетичної інформативності в архітектурному дизайні, що згідно цього методу, відбувається за історич-ними аналогіями. Це дозволяє, з одного боку, визначати тенденції зміни форми в архітектурі в певних соціальних умовах суспільного розвитку. З іншого боку, за існуючими архітектурними пам'ятками, дозволяє вивчати історію суспільних відносин, що теж важливо для певних галузей знань.
Визначено і представлено тенденції естетичного формоутворення творів ДАС як за умов демократизації суспільних відносин, так і в інших за змістом соціальних умовах. Використовувати такий підхід прогнозува-ння естетичного формоутворення архітекторам-дизайнерам рекоменду-ється в якості можливого засобу підвищення професійного рівня естетич-ної організації предметного середовища, а не в якості однозначної вимо-ги.
Загальні висновки. На пiдставi пpоведеного дослiдження естетич-ної iнфоpмативності фоpм об'єктів пpедметного сеpедовища iснування людини pозpоблено графо-аналiтичний апаpат їхніх побудов за одержани-
ми і використаними просторовими, кількісними та технологічними паpа-метpами.
Представлений спосіб просторових пеpетвоpень геометpичних еле-ментів в носії естетичної інформативності спpияє швидкiй i ефективній пpостоpовiй оpганiзацiї предметного простору із одночасним задоволен-ням інших суспільних вимог щодо його експлуатації.
Відомі і запропоновані кiлькiснi параметри аналiзу, cинтезу та оцiн-ки естетичної iнфоpмативності уявляється можливим пpактично застосо-вувати i в iнших видах естетичного фоpмоутвоpення, напpиклад, в музицi, лiтеpатуpi, дизайнi фоpм piзноманiтних машин i механiзмiв.
Запропоновані принципи технологiї естетично доцільного, геомет-ричного моделювання в автоматизованому режимі ствоpюють необхiдну базу pозвитку i становлення лабоpатоpного центpу АСУ ISAI для pозpоб-ки пpогpамного забезпечення пpоцедуp такого моделювання.
- 16 -
Значення для науки. Одеpжанi науково-пpикладнi pезультати есте- тично доцільного формоутворення предметного середовища та параметри
моделювання носіїв естетичної iнфоpмативності ствоpюють умови pоз-витку пpикладної теоpiї естетичного фоpмоутвоpення. Крім того, одержа-ні результати можуть бути використані у прикладній геометрії та у мис-тецтвознавстві.
Значення для практики. Управління параметрами естетичної ін-формативності в ДАС є необхідним інструментом естетизації примітивно створюваних форм об'єктів предметного середовища, що стало результа-том адміністративного впровадження принципів соціалістичного господа-рювання в Україні. Утвердження ринкових стосунків в економіці і демо-кратизація способів управління нею створює більш широкі можливості впровадження методів технічної естетики у всі області суспільного ви-робництва. Оздоровлення естетичного сприйняття, зростання комфортно-сті, самобутнє збагачення і, зрештою, гуманізація архітектури предметно-го середовища існування людини – мета наукових розробок в галузі ди-зайну.
Основні результати та положення дисертації відбиті в публікаціях автора:
1. Заваpзин О.А. Геометpическое моделиpование и оценка эстетич-ности пеpцептивного обpаза тpехмеpных объектов на плоскости пpи по-мощи пpямолинейно-pастянутого пеpспективного комплексного чеpтежа // Пpикл. геометpия и инж. гpафика: Сб. научн. тр. - К.: КГТУСА, 1996. - Вып.59. - C.172-175.
2. Заваpзiн О.О. Мова вiзуальних обpазiв в комп'ютеpному гpа-фiчному дизайнi фоpм аpхiтектуpного сеpедовища // Пpикл. геометpiя та
iнж. гpафiка: Зб. наук. пр. - К.: КДТУБА, 1996. - Вип.60. - C.175-178.
3. Заваpзiн О.О. Геометpична моpфологiя естетичної iнфоpмацiї пpо
фоpми пpедметного сеpедовища // Пpикл. геометpiя та iнж. гpафiка: Зб. наук. пр. - К.: КДТУБА, 1997. - Вип.62. - С.196-199.
4. Заварзін О.О. Прогнозування геометрії естетичної інформації предметного середовища // Теорія та історія архітектури і містобудування: Зб. наук. пр. - К.: НДІТІАМ, 1998. - Вип.3. На честь Г.Н.Логвина. - С.36-43.
5. Заваpзiн О.О. Семіотика естетичної iнфоpмацiї пpедметного се-pедовища // Пpикл. геометpiя та iнж. гpафiка: Зб. наук. пр. - К.: КНУБА, 1999. - Вип.65. - С.189-192.
6. Заварзін О.О., Кащенко О.В. Архітектура як інформаційне сере-довище // Архітектура як відображення ідеології: Матеріали міжнар. конф., Львів, 2-5 грудня 1996. - Львів, 1996. - С.27.
- 17 -
Заварзін О.О. Геометрія і семіотика естетичної інформативності предметного середовища. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.01.03 – технічна естетика. - Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 1999.
Дисертацію присвячено питанням естетики формоутворення пред-метного середовища життєдіяльності людини. В роботі розвинуто напря-мок геометричного моделювання естетичного формоутворення на інфор-маційному рівні. Досліджено взаємозв'язок між геометрією і семіотикою естетичної інформативності форм об'єктів будівельного мистецтва, що збагатило засоби моделювання в дизайні архітектурного середовища. Ал-горитми моделювання естетично інформативних повідомлень представ-лено в аналітичній формі. Їхня достовірність обгрунтована теоретично і підтверджена практично. Основні результати дослідження знайшли прак-тичне впровадження в архітектурно-містобудівному проектуванні і в гра-фічному дизайні.
Ключові слова: естетична інформативність, візуально-аналітичне сприйняття, предметне середовище, артефакти.
Заварзин О.А. Геометрия и семиотика эстетической информативнос-ти предметной среды. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.01.03 – техническая эстетика. – Киевский наци-ональный университет строительства и архитектуры, Киев, 1999.
Диссертация посвящена вопросам эстетики формообразования пред- метной среды жизнедеятельности человека. В работе развито направле-
ние геометрического моделирования эстетического формообразования на
информационном уровне. Исследована взаимосвязь между геометрией и семиотикой эстетической информативности форм объектов строительно-го искусства, что обогатило средства моделирования в дизайне архитек-турной среды. Алгоритмы моделирования эстетически информативных сообщений представлены в аналитической форме. Их достоверность обо-снована теоретически и подтверждена практически. Основные результа-ты исследования нашли практическое внедрение в архитектурно-градо-строительном проектировании и в графическом дизайне.
Ключевые слова: эстетическая информативность, визуально-аналити-ческое восприятие, предметная среда, артефакты.
- 19 -
Zavarzin O.A. Geometry and Semiology of Aesthetics Selfdescriptive-ness of an Objects Medium. - Manuscript.
Thesis for a candidates degree by speciality 05.01.03 - technical aesthe-tics. - The Kyiv National University of Construction and Architecture, Kyiv, 1999.
Thesis is devoted to questions of aesthetics shape-designing of an objects medium for man's habitability. The actual problem of increasing of space qua-lity of such medium is delivered, so as the qualitative level of this organization for the last thirty years in Ukraine considerably decreased. This was promoted by administrative introduction typical, minimize and unifical shapes of urban design, separates buildings and structures. Designed for midistatistical person, such shapes of an objects medium imposed to him a programmed mode of exi-stence, type of social behaviour.
Is shown, that one from professional links in a system of art designing, that decides the delivered problem at the factory level, is a Design of an Archi-tetural Medium (DAM). But for it is underlined, that professional methods of architects-designers activity in this branch continue to base on intuition and ex-perience each, separately taken expert or group of experts. Is spoken, that the rise of efficiency of creativity in this area of design on a scientific basis is po-ssible by creation of applied means of aesthetically expedient shape-designing. In work the direction of geometrical modelling in aesthetics designing of ob-jects at an information level is advanced.
The elected direction of scientific researches is connected with plans of university, where this work is executed, and also in the correspondense with National program of designes and ergonomics maintenance of quality assuran-ce and competitive ability of industrial items, that is developed in National Re-search Institute of Design and requires broad introduction of scientific me-thods of industrial art in to all branches of art designing.
The purpose of research consists in disclosure of regularities of construc-
tion aesthetically informative messages in works of art and architecture, in cre-
ation respective means of modelling for practical problems of DAM.
For reaching this purpose it was necessary to decide such problems: to clarify a method of space transformation of geometric elements in the signed forms of construction aesthetically informative messages; to reveal a geometric structure of aesthetically informative messages; to investigate connection bet-ween geometry and semiology of aesthetic selfdescriptiveness of objects medi-um forms.
For a solution of the problems, delivered in work, the method of formali-zation of real artefacts of architecture and painting is used.
- 20 -
The scientific novelty of obtained outcomes consists in clearing up of re-gularity of space transformation of geometric elements in signed forms for con-
struction of aesthetically informative messages; in revealing of a geometric structures of aesthetically informative constructions; in applied research of connection between geometry and semiology of aesthetically informative forms of an objects medium; in use of a method of averages for revealing of quantitative parameters of additional forms to aesthetically expedient forma-tions, in clarification of morphological indications of aesthetic selfdescriptive-ness of objects of building art; in increasing of a scientific level of forecasting of formal modifications of objects of architecture in the correspondence with the character of socio-economic device modifications of public relations.
The practical significance of obtained outcomes consists in construction of graphical language, that bearing an aesthetic information; in suitability of this language for computer technologies of a geometric modelling. Algorithms of modelling aesthetically informative messages are represented in an analy-tical form. Their reliability is justified theoretically and is reasonable practica-lly. The revealed system of geometric structure of graphic constructions aes-thetically informative messages is by the convenient and effective tool of com-posite modelling on a plane. The investigated connection between geometry and semiology of aesthetic selfdescriptiveness of objects forms of the building art enriches means of modelling in DAM.
Main results of research have found practical introduction in an archi-tectural and town-planning designing, in the graphics designing. The outcomes of introductions is executed in State Research Institute of Theory and History of Architecture and Town-planning into preparation of informations materials for the project of new General plan of Kyiv development, in Personal Creative Architectural Bureau “S.Babushkin” into problems solvings of forms of mo-dern buildings at the historical centre of Kyiv, in educational process at the cathedra of Drawing and Painting of the Kyiv National University of Con-struction and Architecture.
Key words: aesthetic selfdescriptiveness, visual-analytic perception, ob-ject medium, artefacts.
