НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ І ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Абрамова Лариса СергІЇвна

УДК 330.341.1.003.13

МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ економічной ефективності ІННОВАЦІЙ

( на прикладі водоспоживальних систем енергоустановок)

Спеціальність 08.02.02 Економіка і управління

науково-технічним прогресом

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеню

кандидата економічних наук

Одеса – 2001

Дисертація є рукописом

Робота виконана на кафедрі економіки і маркетингу Севастопольського державного технічного університету

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Плаксін Віктор Іванович, Севастопольський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідуючий кафедрою економіки і маркетингу.

Офіційні опоненти доктор економічних наук, професор КУЧЕРЕНКО Віктор Романович, Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідуючий кафедрою регіональної економіки і підприємств.

кандидат економічних наук, доцент ЗАБАРНА Елеонора Миколаївна, Одеський державний політехнічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри теорії економічних систем та економічних відносин.

Провідна організація Інститут регіональних досліджень НАН України, відділ економічних проблем розвитку промислових районів (м. Львів).

Захист відбудеться “__27_”__вересня__ 2001 р. ___14-00__ год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради К.41.177.01 при Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий “___23__” __серпня_ 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук М. Л. Тараканов

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В процесі адаптації економіки України до ринкових принципів господарювання стоїть проблема розробки механізму забезпечення економічної ефективності інновацій виробничих систем, як однієї з основ забезпечення НТП. В умовах обмежених інвестиційних можливостей нагально стає питання обгрунтованого і об'єктивного вибору інноваційних проектів, що потребують підтримки .

Численні водоспоживальні системи (ВС) енергоустановок (ЕУ), зокрема системи охолодження морських енергоустановок, потребують нових технічних рішень. Відсутність спеціально розроблених методик створює умови, за яких оцінка економічної ефективності інновацій ВС ЕУ виконується без урахування всієї сукупності визначальних зв'язків з середовищем функціонування. В результаті можуть бути відкинутими дійсно ефективні інноваційні варіанти ВС ЕУ. На перший погляд висока ефективність системи в рамках відомства часто у масштабах держави може приводити до економічного збитку, що включає НТП у даній галузі. Бувають випадки, коли не враховується негативний вплив ВС на біологічний потенціал морів і рік України. Відбувається знищення рибних ресурсів, яких гостро потребує наша держава. Так, наприклад, з урахуванням світових цін на рибу промислових сортів річна шкода від експлуатації тiльки одної ВС ЕУ морською буровою установкою типу “Шельф” може досягати десятки тисяч $ США.

Розробці проблеми оцінки економічної ефективності нововведень на різних об'єктах присвячені роботи багатьох економістів: В.П. Александрової, Ю.Н. Бажала, Є.А. Бельтюкова, О. С. Вихонського, М. П. Голiка, С. Д. Головіна, Г. М. Доброва, Н. І. Єрмошенко, Л.Л. Єрмолович, Р.М. Пєтухова, А.Г. Поршнєва, Н.Т. Примачова, і.П. Продіуса, П. С. Мірошникова, В. Б. Мусієнко, І. І. Лукінова, В. Трегобчука, В. А. Устинова, Т. С. Хачатурова, Н. І. Конинцева, А. М. Клейменова, В.Р. Кучеренко, В.В. Федоренко, Ю. Ф. Шкворець та інш. Разом з тим, специфічні особливості ВС ЕУ, а таким чином і забезпечення економічної ефективності інновацій у них, не повною мірою висвітлені у літературі. Ці обставини визначили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась згідно з планом науково-дослідних робіт Севастопольського державного технічного університету по темі “Розробка і реалізація ринкових моделей систем господарювання” (номер держреєстрації 0100U001576).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне обгрунтування і розробка організаційно-методичної бази механізму забезпечення максимальної економічної ефективності інновацій у ВС ЕУ, що визначають НТП у даній галузі.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань:

·

· провести аналіз і систематизацію особливостей функціонування і виявити систему показників, що характеризують економічну ефективність ВС ЕУ, які підлягають нововведенням;

· дослідити механізм і на його основі розробити метод вартісного обліку негативного впливу ВС на довкілля;

· теоретично обгрунтувати і розробити інтегральний показник і метод оцінки економічної ефективності інновацій, що враховує специфіку ВС ЕУ;

· дослідити різні інноваційні напрями у ВС і науково обгрунтувати найбільш перспективні, що визначають НПП у даній галузі;

· розробити питання забезпечення максимальної економічної ефективності у рамках обраного інноваційного варіанту ВС;

· розробити концептуальні питання побудови системи управління ефективністю інновацій ВС на різних етапах їх життєвого циклу.

Об'єкт дослідження. Механізм забезпечення в умовах обмеженості ресурсів максимальної економічної ефективності інновацій ВС ЕУ на різних етапах їх життєвого циклу.

Предмет дослідження. Теоретичні і методичні питання оцінки економічної ефективності з урахуванням всієї сукупності зв'язків інноваційної системи з середовищем функціонування, найбільш перспективні напрями удосконалення таких систем, а також організаційно-методичні схеми і інструментарій забезпечення максимальної ефективності інноваційного процесу.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи складають теорія ринкової економіки, концептуальні підходи до проблем науково-технічного прогресу і забезпечення економічної ефективності інновацій.

У роботі використовувались методи: економічного і системного аналізу - при розробці теоретичних і методичних питань оцінки і управління економічною ефективністю інновацій; математичного аналізу - при розробці інструментарію забезпечення максимальної ефективності у рамках інноваційного варіанту системи; моделювання на ЕОМ – при виявлені найбільш перспективних напрямів удосконалення систем; статистичної обробки даних – при оцінці показників елементів інноваційних варіантів систем.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку і уточненні відомих, обгрунтуванні ряду нових теоретичних і методичних положень у комплексі наукових питань, що визначають концептуальні основи і організаційно-методичну базу механізму забезпечення економічної ефективності інновацій у ВС ЕУ.

Найбільш важливими науковими результатами наукової роботи, що виноситься на захист, є:

·

· удосконалений метод вартісного обліку шкідливого впливу ВС ЕУ на рибні ресурси водойм з урахуванням специфіки, що має місце;

· вперше одержаний інтегральний показник оцінки економічної ефективності інновацій у ВС ЕУ, що заснований на принципах комплексного підходу;

· одержав подальший розвиток вартісно-енергетичний підхід, що дозволяє рангувати окремі показники і на цій основі сформувати інтегральний показник, побудований за аддитивним принципом;

· одержав подальший розвиток метод забезпечення максимальної економічної ефективності інновацій, заснований на оптимізації параметрів інноваційного варіанту системи з використанням у якості цільової функції, зокрема, інтегрального показника ефективності інновацій;

· виконане з урахуванням існуючої специфіки удосконалення методу оцінки економічної ефективності, дозволило виявити визначальні фактори і найбільш перспективні напрями інновацій у ВС ЕУ;

· удосконалені концептуальні підходи і система управління ефективністю інновацій у ВС ЕУ на різних етапах їх життєвого циклу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на базі теоретично і методично обгрунтованих підходів розроблений механізм забезпечення ефективності інновацій, у тому числі методика комплексної оцінки економічної ефективності інновацій у ВС ЕУ, з використанням якої визначені найбільш перспективні напрями удосконалення таких систем і практичні рекомендації при їх створенні, а також запропоновано інструментарій забезпечення максимальної ефективності інновацій в рамках інноваційного варіанту системи. Вироблена система організаційно-методичних підходів, що є базою практичних дій по управлінню ефективністю інновацій на різних етапах їх життєвого циклу.

Практичне використання запропонованої методики оцінки економічної ефективності інновацій підтверджується актами впровадження у спеціалізованих організаціях, що займаються проектуванням і експлуатацією обладнаних ВС энергоустановок: ВАТ “Південьрибтехцентр” і ВАТ ЦКБ “Таврія”.

Наукові і методичні положення, що сформульовані у дисертації, використовуються автором у навчальному процесі Севастопольського державного технічного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою, у якій представлений персональний авторський підхід і особисто одержані теоретичні і практичні результати у галузі обгрунтування і розробки механізму забезпечення ефективності інновацій у ВС ЕУ. Зокрема виконаний аналіз середовища функціонування і на цій основі уточнена система показників ефективності інновацій ВС ЕУ; вперше одержаний інтегральний показник і розроблений відповідний метод комплексної оцінки економічної ефективності інновацій з урахуванням наявної специфіки; досліджені і виявлені найбільш перспективні напрями удосконалення ВС; розроблений механізм забезпечення максимальної ефективності інноваційної системи; удосконалена система управління ефективністю інновацій у ВС на різних етапах їх життєвого циклу.

З опублікованих у співавторстві наукових праць використовуються тільки ті ідеї і розробки, що є результатом особистого наукового вкладу (див. уточнення у списку наукових публікацій автора по темі дисертації).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на:

·

· міжнародній конференції "Енергозберігання 98", м. Севастополь, 1998 р.;

· міжнародній конференції "Проблеми енергозберігання і екології у суднобудуванні" (секція економіки), м. Миколаїв, 1996 р.;

· конференції країн СНД "Енергозберігаючі теплотехнічні процеси і установки", м. Севастополь, 1997 р.;

· науково-методичних семінарах кафедри економіки і маркетингу СевДТУ, 1997, 1998, 1999 , 2000 та 2001 р.р.

Публікації. За результатами виконаних досліджень автором опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 1,2 друк. арк., з них персонально автору належить 1,0 друк. арк.

З 9 публікацій 7 – статті у збірниках наукових праць, дві – тези доповідей на конференціях.

Структура і обсяг роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури, додатків. Загальний обсяг работи складае 139 сторінок, у тому числі: 126 сторінкі основного тексту, 12 таблиць на 13 стор., 14 рисунків на 17 стор., список літератури з 113 найменувань на 10 стор., додатків на 3 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі "Науково-методичні проблеми механізму забезпечення економічної ефективності інновацій виробничих систем" уточнені особливості використання економічної категорії "ефективність", що розкриває різні сторони сукупної результативності середовища її функціонування. Виробничі системи мають безліч зв'язків і з середовищем функціонування, інтенсивно використовуючи природні і людські ресурси. Проявляються ці зв'язки в результатах, як корисних (корисна продукція, задоволення потреб людини), так і негативних (знищення сировинних ресурсів, шкідливий вплив на людину і довкілля і т.і.).

Результативність різних зв'язків виробничої системи з середовищем функціонування виражається комплексом часткових показників. Тому оцінка ефективності інновацій виробничої системи вимагає розглядати ці показники у сукупності.

Проблема створення механізму об'єктивної оцінки економічної ефективності зв'язана з існуванням цілого ряду суттєвих обставин. В першу чергу, необхідно чітко виділити номенклатуру визначальних зв'язків виробничої системи з середовищем функціонування. Тут виникає важливе питання вибору правильної позиції, з якої виконується оцінка. Вони можуть бути різними, що відповідним чином впливає на повноту виділених зв'язків і нарешті, оцінку ефективності очікуваних інновацій виробничої системи.

Це необхідна, але не достатня умова. Оцінка ефективності може бути об'єктивною лише у тому випадку, коли визначені зв'язки (результати) будуть розглянуті в взаємозв'язку з урахуванням ступеню їх впливу на результативність середовища функціонування.

З найбільш загальних позицій економічна ефективність розглядається як співвідношення затрат і одержаного корисного результату. При цьому для узагальненої оцінки найбільш вірний ресурсно-затратний підхід. Оцінка затрат і результату повинна здійснюватися з найбільш загальних позицій, що відбивають інтереси суспільства, а процедура оцінки повинна враховувати специфічні особливості зазначеної системи.

У дисертаційній роботі виконаний аналіз виробничої системи і середовища її функціонування на прикладі водоспоживальних систем охолодження морських енергоустановок. Ці системи відзначаються багатоваріантністю схем побудови і можливих інновацій. Вони споживають воду з прісних і морських водойм і завдають значної шкоди рибним ресурсам держави.

Основні показники, що визначають ефективність інновацій у зазначених системах, умовно можуть розділятись на дві групи: економіко-технічні і економіко-екологічні. До першої групи відноситься ряд відомих і широко використовуваних на практиці показників: СПС – побудовна вартість системи; N - потужність власного енергообладнання і відповідні затрати СN; Р - трудомісткість обслуговування і ремонту системи і відповідні затрати СР; А - надійність системи і відповідні вірогідні затрати СА; М - маса системи і відповідні затрати СМ; V - об'єм системи і відповідні затрати СV; СЗ - затрати на планову заміну обладнання; СОП - затрати, зв'язані з оплатою праці обслуговуючого персоналу.

Необхідно, щоб показники, що формують економіко-технічну групу, враховували особливості конкретної енергоустановки (коефіцієнт корисної дії h, показники технічного використання КТИ і інтенсивності експлуатації КИЭ , вартість змушеного простою СПР і т. і.).

Проведений аналіз дозволив визначити механізм негативного екологічного впливу ВС на навколишнє середовище, що веде за собою в першу чергу знищення рибної молоді і ікринок. Тому до другої групи вносять затрати, зв'язані з нанесеною шкодою рибним ресурсам – СЭ.

Корисним результатом роботи ВС є відведена теплота Т і відповідна її вартість СТ.

Узагальнюючий показник економічної ефективності інновацій повинен бути кількісною мірою, побудованою з урахуванням всієї сукупності показників. За основу об'єднання різних показників повинен бути покладений єдиний принцип, що враховує специфіку визначеної виробничої системи.

Для досягнення поставленої мети необхідно також здійснити комплексний підхід основними принципами якого є: багатоаспектність, взаємозв'язок, багатокритеріальність і багатоваріантність. Тільки у такому випадку вдається вирішити ряд завдань: сформувати об'єктивну оцінку досягнутих в результаті інновації результатів; виявити і виміряти фактори, що їх обумовлюють; виявити резерви підвищення ефективності системи.

У дисертаційній роботі пропонується авторська система класифікації принципів і методів формування і співставлення показників комплексної оцінки економічної ефективності інновацій. Показана доцільність побудови такого показника за аддитивним принципом і застосування методів просторового і динамічного порівняння показників різних інноваційних варіантів систем.

Визначені роль і місце оцінки економічної ефективності інновацій енергоустановок у енергоменеджменті.

В другому розділі дисертації "Комплексна оцінка економічної ефективності інновацій у водоспоживальних системах енергоустановок" дається економічне обгрунтування механізму оцінки ефективності, який враховує специфіку ВС ЕУ.

Оскільки оцінка економічної ефективності інновацій повинна враховувати специфіку об'єкта, в даному випадку енергетичну, то для узагальнення всієї сукупності вказаних раніше різнорідних показників був запропонований вартісно-енергетичний підхід. Його визначальним принципом є той факт, що за основу практично всіх видів затрат прямо або опосередковано покладені енергетичні затрати. При цьому вказаний показник на основі допоміжних енергетичних показників конкретної ЕУ (наприклад, енергоозброєність за масою КМ, по об'єму КV ., коефіцієнт корисної дії hЭГ і т. і.) перетворюється у енергетичні затрати і далі у потрібну кількість палива і його вартість. Показники, що спочатку мали вартісний вираз, або ж легко переводились у відповідні параметри відомими у економіці методами, не піддаються перетворювальній процедурі вартісно-енергетичного підходу.

У загальному випадку сумарні затрати можуть визначатись:

, грн.

Після всіх підстановок і перетворень, виконаних у дисертаційній роботі, одержана залежність для розрахунку приведених до одного року сумарних затрат:

, грн

У роботі показано, що методично з точки зору зручності аналізу складових показника економічної ефективності , його слід представити як співвідношення суми затрат до корисного результату:

.

Після всіх перетворень формула для розрахунку ЭИ має вигляд:

Чим менше значення цього показника, тим більша ефективність об'єкта, що розглядається. Значення ЭИ є безрозмірною величиною і дорівнює сумі окремих відносних показників:

ЭИ = kС+kN+kР+kA+kЗ+kОП+kM+kV+kЭ = kТЕХ+kЭ ,

де kТЕХ – сукупний економіко-технічний відносний показник ;

kЭ- економіко-екологічний відносний показник.

Розглядаючи у кожному конкретному випадку значення ЭИ, можна легко проаналізувати його складові і виділити визначаючі ефективність фактори, що задають перспективні інноваційні напрями ВС охолодження ЕУ.

Одержаний інтегральний показник оцінки економічної ефективності інновацій відповідає необхідним у такому випадку принципам комплексного підходу: багатоаспектності, багатокритеріальності, взаємозв'язку. На етапі порівняння різних інноваційних варіантів ВС показник дозволяє повною мірою реалізувати і інший важливий принцип - багатоваріантність побудови оцінки ефективності.

Інтегральний показник може застосовуватись у якості цільової функції при оптимізації економічної ефективності системи. При цьому його необхідно мінімізувати.

На початкових етапах життєвого циклу інновацій, зв'язаних з розробкою водоспоживальних систем, коли ще немає у повному обсязі необхідної інформації про параметри інноваційної системи і ЕУ, виникає необхідність у оцінці показників обладнання, комплектуючого ВС. В результаті обробки даних для найбільш дорогих елементів таких систем (насосів і теплообмінників) визначені необхідні аналітичні залежності, що дозволяють легко розрахувати для них вартісні характеристики і затрати на власні енергетичні потреби.

У третьому розділі "Забезпечення максимальної економічної ефективності інновацій у системах охолодження енергоустановок" подане теоретичне і методичне обгрунтування питань виявлення найбільш ефективних напрямів удосконалення таких систем і досягнення максимальної ефективності в рамках вибраного інноваційного варіанту.

З використанням математичної моделі водоспоживальної системи досліджена ефективність різних концептуальних інноваційних напрямів. У роботі розглянуті замкнуті, розімкнуті і комбіновані системи, включаючи одно-, двох- і триконтурні схеми (рис. 1). Проаналізовані складові показника економічної ефективності інновацій. Зокрема визначено, що складова, що відбиває негативний вплив ВС на навколишнє середовище kЭ, може перевищувати сукупний економіко-технічний показник kТЕХ. У інноваційному плані це вказує на необхідність розробки обладнання і заходів, спрямованих на зменшення, а в ідеалі - на повну відмову від прийому системою води з оточуючої акваторії. Відповідно замкнені системи охолодження виявляються за інтегральним показником більш ефективними у порівнянні з розімкненими. Крім того виявлена чітка тенденція зниження ефективності в результаті переходу від двоконтурних схем до триконтурних.

Даний підхід до оцінки ефективності інновацій був використаний у ряді проектних організацій при створенні ВС охолодження морських ЕУ. Зокрема, це дозволило у якості першої спроби розпочати впровадження замкнутих систем охолодження на ЕУ плавкранів вантажопідйомністю 500 т, що довгий час експлуатувались у прибережних районах і тому внесли істотний негативний екологічний вплив. З точки зору забезпечення максимальної економічної ефективності недостат-

ньо обрати правильний інноваційний напрям, необхідно також розробити механізм забезпечення максимальної ефективності в рамках даного напрямку. Цього можна досягти за рахунок реалізації процедури оптимізації параметрів системи. На початкових етапах проектування, коли ще немає у повному обсязі необхідних даних, оптимізація може бути виконаною за сумарною вартістю теплообмінників - найбільш дорогих елементів системи. При цьому для всіх типів теплообмінників визначений показник питомої вартості

e,,

де С – вартість теплообмінника, грн.;

F – площа теплопередавальної поверхні теплообмінника, м2.

Так, для двоконтурної замкнутої системи сумарна вартість теплообмінників системи дорівнює:

СТОА = eПТ. FПТ + eОТ. FОТ , грн .

Оптимальний температурний напір DtОТ досягається за умови:

.

Виходячи з цього у роботі одержані аналітичні вирази для визначення оптимальних температурних напорів у багатоконтурних системах для рухомих і нерухомих морських енергоустановок. Для спрощення розрахунків розроблена відповідна номограма. Приклад оптимізації поданий на рис. 2. При цьому оптимальне розрахункове значення температурного напору дорівнює 21 °С.

У разі накопичення у процесі проектування інформації про установку і систему охолодження з'являється можливість одержання необхідних первинних показників, що забезпечують визначення інтегрального показника економічної ефективності інновацій, який використовується в якості цільової функції оптимізації. При цьому він повинен бути мінімізований. На рис. 3, як приклад, показані результати оптимізації середньої температури проміжного контуру двоконтурної замкнутої системи. Така процедура є більш точною у порівнянні з оптимізацією за питомою вартістю, оскільки базується на більш широкій групі окремих показників.

З використанням запропонованого показника проаналізована економічна ефективність можливої інноваційної модернізації існуючих систем охолодження чотирьох різних морських енергоустановок (табл. 1). Представлені дані чітко вказали на доцільність інновацій у напрямку створення замкнутих систем охолодження, що не допускають негативного екологічного впливу. Крім того видно, що збільшення кількості контурів знижує ефективність системи.

Комплексна оцінка економічної ефективності є важливим елементом системи управління інноваціями ВС на різних етапах їх життєвого циклу. Початковий етап життєвого циклу, зв'язаний з розробкою і виготовленням системи, є надзвичайно важливий, оскільки вирішальним чином визначає потенційні можливості економічної ефективності інновацій системи, в тому числі на етапі експлуатації. Основними елементами системи управління на етапі розробки є: збір і аналіз інформації (за середовищем функціонування, можливої елементної бази системи, нормативної бази і моніторингу ефективності експлуатації аналогічних об'єктів), синтез інноваційних варіантів, вибір системи показників економічної ефективності інновацій, оцінка економічної ефективності іннова-

Таблиця 1

Співставлення економічної ефективності різних варіантів інноваційної

модернізації систем охолодження існуючих морських енергоустановок

№ проекту енергоустановки Варіанти системи Показник економічної ефективності ЭИ

Проект 10172 · 2- контурна розімкнута 0,8651

· 3- контурна розімкнута 0,9415

Проект 10170 · 2 - контурна замкнута з інтенсифікацією теплопередачі 0,1556

· 2- контурна замкнута без інтенсифікації теплопередачі 0,1586

· 2- контурна розімкнута 0,7332

· 3- контурна розімкнута 0,7975

Проект 16713 · 2- контурна розімкнута 0,9724

· 3- контурна розімкнута 1,0852

Проект 15201 · 2- контурна розімкнута 0,5011

· Комбінована 0,5056

ційних варіантів, перевірка відповідності заданих умов і показників ефективності, вибір найбільш ефективного інноваційного варіанту, організація і моніторинг виготовлення системи.

Однак навіть високоефективні інноваційні рішення, що закладені у систему на етапі розробки, на етапі експлуатації можуть виявитись малоефективними. Для недопущення цього необхідна система управління ефективністю інновацій на етапі експлуатації. Її основними елементами є з боку експлуатуючого підприємства: моніторинг економіко-екологічних і економіко-технічних показників ВС; оцінка економічної ефективності; співставлення з нормативами; розробка управлінських рішень у відношенні системи - необхідність технічного обслуговування, ремонту, модернізації (інновацій) та інш. З боку державних органів нагляду: моніторинг ВС і середовища функціонування; співставлення результатів з нормативами; у разі необхідності здійснення відповідних впливів на підприємство, у тому числі через судові органи, і звернення до законодавчих органів про необхідність змін у нормативній базі.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне обгрунтування і нові рішення наукової задачі розробки принципів і методичної бази механізму забезпечення в умовах обмежених ресурсів максимальної економічної ефективності інновацій у ВС ЕУ на різних етапах їх життєвого циклу.

Виконане дисертаційне дослідження дозволяє сформулювати такі висновки і рекомендації:

1. В умовах адаптації економіки України до ринкових принципів господарювання гостро стоїть проблема забезпечення НТП і, зокрема, максимальної ефективності інновацій виробничих систем, однією з численних різновидностей якої є ВС ЕУ. Відсутність науково обгрунтованих методик і рекомендацій, що враховують наявну специфіку ВС, часто призводить до помилкових або малоефективних інноваційних рішень.

2. В результаті розгляду поняття ефективності виробничої системи як сукупної категорії її середовища, виявлені визначальні зв'язки і характеризуюча їх результативність система окремих показників, що враховують специфіку ВС ЕУ. Сукупність цих показників відповідає ресурсно-затратного підходу при оцінці ефективності інновацій.

3. Вперше одержаний інтегральний показник забезпечує механізм комплексної оцінки економічної ефективності інновацій виробничої системи, що розглядається. Застосований вартісно-енергетичний підхід задає необхідну збалансованість окремих показників у складі інтегрального.

Структура інтегрального показника, побудованого за аддитивним принципом, дозволяє уявити його як суму окремих відносних показників і робить його зручним для аналізу впливу різних факторів на економічну ефективність інновацій, а також визначення шляхів її підвищення.

Розрахунок інтегрального показника базується на доступній первинній інформації і використовує загальноприйняті окремі показники.

4. Виявлений механізм негативного впливу ВС на навколишнє середовище, зв'язаний зі знищенням рибних ресурсів, дозволив розробити метод вартісного обліку цього фактору. Проведені дослідження показали, що екологічна складова у інтегральному показнику зіставлена, а у деяких випадках навіть перевищує сумарну частку решти показників. Нехтування екологічним фактором недопустиме, оскільки це може суттєво і необгрунтовано змінити оцінку економічної ефективності інновацій.

Виконані всебічні, в тому числі з використання моделювання на ЕОМ і даних реальних енергоустановок, дослідження ефективності різних інноваційних варіантів ВС виділили найбільш перспективні напрями удосконалення таких систем. Зокрема, замкнуті системи охолодження, що виключають прийом води з водойм, більш ефективні, часто в декілька разів, у порівнянні з широко використовуваними дотепер розімкнутими системами. Крім того аналіз показав, що збільшення кількості контурів системи знижує її ефективність.

Розроблені за цими умовами рекомендації і пропозиції передані для використання на відповідні підприємства, що підтверджується актами впровадження.

6. Забезпечення максимального рівня економічної ефективності у рамках заданого інноваційного варіанту системи, може бути одержано за рахунок реалізації процедури оптимізації, цільовою функцією якої є запропонований інтегральний показник економічної ефективності інновацій.

На початкових етапах створення інноваційних систем, коли наявна обмежена інформація по їх параметрам, оптимізація може виконуватись за допомогою запропонованого методу, що базується на використанні показників питомої вартості найбільш дорогого обладнання – теплообмінних апаратів.

7. Розроблені концептуальні питання побудови системи, що забезпечує управління ефективністю інновацій ВС на різних етапах їх життєвого циклу. Найважливішими елементами є комплексна оцінка економічної ефективності з використанням запропонованого інтегрального показника, моніторинг ВС і середовища функціонування, співставлення одержаних різних результатів з вихідними даними і нормативною базою, а також можливість їх законодавчих змін.

Публікації по темі дисертації

1. Абрамова Л. С. Комплексна оцінка ефективності водоспоживальних енергоустановок // Вестник СевГТУ, сер. Экономика и финансы. -Севастополь: СевГТУ. - 1998. - Вып. 11. - С. 44-47.

2. Абрамова Л. С. Оптимізація ефективності водоспоживальних систем охолодження енергоустановок // Вестник СевГТУ, сер. Экономика и финансы. - Севастополь: СевГТУ. - 1999. - Вып. 21.- С. 168-171.

3. Плаксін В. І., Абрамова Л. С. Сучасна концепція управління ефективністю виробничих систем // Вестник СевГТУ, сер. Экономика и финансы. - Севастополь. СевГТУ. - 1998, - Вып. 11. - С. 66-69.

(Особистий внесок здобувача – розроблені питання обліку у концепції сукупності зв'язків виробничої системи з середовищем функціонування).

4. Федоровський К. Ю., Абрамова Л. С. Ефективність системи охолодження суднової енергоустановки з інтенсифікацією теплопередачі // Судовые энергетические установки. - Одесса: ОГМА. - 2000. – Вып.5. - С. 129-131.

(Особистий внесок здобувача – розроблені методичні підходи оцінки ефективності).

5. Абрамова Л. С., Федоровський К. Ю. Оптимізація інноваційних рішень у системах охолодження суднових енергоустановок за показником економічної ефективності // Вестник СевГТУ, сер. Механика, энергетика и экология. - Севастополь. СевГТУ. - 2001. - Вып. 30. - С. 82-85.

(Особистий внесок здобувача – розроблений показник економічної ефективності інновацій).

6. Федоровський К. Ю., Абрамова Л. С. Еколого-економічні аспекти створення замкнутих систем охолодження енергетичного обладнання // Сб. СевГТУ. - Севастополь: СевГТУ. - 1993, - С. 30-31.

(Особистий внесок здобувача – розроблені економічні аспекти створення замкнутих систем охолодження енергетичного обладнання).

7. Абрамова Л. С. Економіко-екологічні аспекти інновацій у водоспоживальних системах енергоустановок // Сб. научн. трудов. – Севастополь: СИЯЭиП. –2000. –С. 50-53.

8. Абрамова Л. С., Плаксін В. І. Комплексна економічна оцінка ефективності експлуатації водоспоживальних систем енергоустановок // Тези доповіді 1-ої Міжнар. науково-техніч. конф. "Проблеми енергозберігання і екології у суднобудуванні" (секція економіки). - Миколаїв: МКІ. - 1996. - с. 175.

(Особистий внесок здобувача - розроблений інтегральний показник економічної ефективності інновацій у водоспоживальних системах енергоустановок).

9. Абрамова Л. С. Економічна оцінка шкоди від споживання морської води у системах енергоустановок. // Тези доповіді 1-ої Міжнар. науково-техніч. конф. "Проблеми енергозберігання і екології у суднобудуванні" (секція економіки). - Миколаїв: МКІ. - 1996. - с. 176.

Анотація

Абрамова Л.С. Механізм забеспечення економічной ефективності інновацій ( на прикладі водоспоживальних систем енергоустановок). - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічных наук зі спеціальності 08.02.02 - економіка і управління науково-технічним прог-ресом. - Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України. Одеса, 2001.

Дисертаційна робота присвячена питанням теоретичного обгрунтування і розробки організаційно методичної бази механізму забезпечення максимальної економічної эфективності інновациій виробничих систем, як однієї з основ забезпечення НТП у даній галузі.

З урахуванням виявленої специфіки водоспоживальних систем енергоустановок і уточнення сукупності показників ефективності інновацій, вперше одержаний відповідний інтегральний показник, з використанням якого виявлені найбільш перспективні інноваційні напрямки у даній галузі.

Для різних етапів життєвого циклу інновациій розроблений механізм забезпечення їх максимальної ефективності, включаючи процедури оптимізації параметрів за економічними показниками, управління ефективністю на етапах створення і експлуатації систем.

Ключові слова: науково-технічний прогрес, інновациії, економічна эфективность, водоспоживальні системи, управління, оптимізація.

Аннотация

Абрамова Л.С. Теоретические и методические аспекты механизма обеспечения экономической эффективности инноваций в водопотребляющих системах энергоустановок. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.02 - Экономика и управление научно-техническим прогрессом. - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. Одесса, 2001.

Диссертационная работа посвящена вопросам теоретического обоснования и разработки организационно методической базы механизма обеспечения максимальной экономической эффективности инноваций производственных систем , как одной из основ обеспечения НТП.

Актуальность проблемы обусловлена выраженной потребностью в обоснованном и объективном выборе инновационных проектов в области ВС ЭУ, требующих поддержки в условиях ограниченности инвестиционных возможностей.

В результате рассмотрения понятия эффективности производственной системы как совокупной категории результативности её среды, выявлены определяющие связи и характеризующая их результативность система частных показателей, учитывающих специфику ВС ЭУ. Совокупность этих показателей соответствует ресурсно-затратному подходу при оценке эффективности инноваций Показано, что при этом, как обязательный, должен быть учтен экологический фактор. Выявленный механизм отрицательного воздействия ВС на окружающую среду, связанный с уничтожением рыбных ресурсов, позволил разработать метод стоимостного учета этого фактора. По оценкам ущерб рыбным запасам наших морей, наносимый системой охлаждения только одной морской энергоустановки мощностью 5000 кВт, может достигать десятков тысяч $ США.

Показаны роль и место оценки эффективности инноваций энергоустановок в энергоменеджменте.

Оценка эффективности может быть объективной лишь в том случае, когда выделенные связи (результаты) будут рассмотрены во взаимосвязи с учетом степени их влияния на результативность среды функционирования. Рассмотрены методические вопросы оценки и сопоставления эффективности инноваций производственных систем.

Для обеспечения механизма комплексной оценки экономической эффективности инноваций, в работе впервые получен интегральный показатель, построенный по аддитивному принципу и представляющий отношение суммы затрат к полезному результату. Примененный стоимостно-энергетический подход задает необходимую сбалансированность частных показателей в составе интегрального.

Структура интегрального показателя, построенного по аддитивному принципу, позволяет представить его как сумму частных относительных показателей и делает его удобным для анализа влияния различных факторов на экономическую эффективность инноваций, а также определение путей её повышения.

Расчет интегрального показателя базируется на доступной первичной информации и использует общепринятые частные показатели.

Проведенные исследования показали, что экологическая составляющая в интегральном показателе соизмерима, а в некоторых случаях даже превышает суммарную долю всех остальных показателей. Пренебрежение экологическим фактором недопустимо, поскольку может существенно и необоснованно изменить оценку экономической эффективности инноваций.

С использованием математической модели ВС охлаждения ЭУ в сопоставимых условиях выполнено сравнение эффективности различных инновационных направлений. В частности, замкнутые системы охлаждения, исключающие прием воды из водоемов, более эффективны, часто в несколько раз, по сравнению с широко используемыми до настоящего времени разомкнутыми системами. Кроме того анализ показал, что, увеличение количества контуров системы снижает ее эффективность.

С использованием интегрального показателя экономической эффективности проанализированы и выявлены наиболее перспективные инновационные варианты модернизации существующих ВС охлаждения четырех различных типов морских энергоустановок.

С целью обеспечения максимальной эффективности в рамках заданного инновационного варианта ВС разработан соответствующий механизм, основанный на реализации процедуры оптимизации, целевой функцией которой является предложенный интегральный показатель экономической эффективности инноваций. На начальных этапах создания инновационных систем, когда имеется ограниченная информация по их параметрам, оптимизация может быть выполнена с помощью предложенного метода, базирующегося на использовании показателей удельной стоимости наиболее дорогостоящего оборудования - теплообменных аппаратов.

Исследованы и разработаны концептуальные вопросы построения системы, обеспечивающей управление эффективностью инноваций ВС на различных этапах их жизненного цикла. Важнейшими элементами этой системы являются комплексная оценка экономической эффективности с использованием предложенного интегрального показателя, мониторинг ВС и среды функционирования, сопоставление полученных результатов с исходными данными и нормативной базой, а также возможность законодательного изменения последней.

Результаты работы, в виде методики оценки экономической эффективности ВС охлаждения энергоустановок и соответствующих рекомендаций, использованы в специализированных организациях , занимающихся проектированием и эксплуатацией энергоустановок, оборудованных ВС.

Ключевые слова: инновации, экономическая эффективность, водопотребляющие системы, энергоустановки, управление, оптимизация.

ANNOTATION

Abramova L.S. Mechanism of ensuring of economic efficiency of innovations (on the example of water-consuming systems of power installations). - Manuscript.

Thesis for a scientific degree of the candidate of economical sciences by speciality 08.02.02 – Economics and control of scientific technology progress. Institute of market problems and economical-ecological investigations of Ukrainian National Academy of sciences. Odessa, 2001.

The thesis is devoted to the issues of theoretical foundation and development of the organizational methodological basis to provide maximum efficacy of production system innovation as a constituent to sustain scientific technology progress in the field.

For the first time the corresponding integral index has been obtained, the discovered specificity of power plant water consuming systems and innovation efficacy indices ascertaining having been taken account. The index has been used to define the most promising innovation guidelines in the field.

The mechanism to provide the maximum efficiency of innovation lifetime stages has been developed. The mechanism includes the parameter enhancement procedures by economic factors, and those for efficacy control at the stages of system creation and utilization.

Key words: scientific-technological progress, innovations, economic efficiency, water consuming systems, power plants, control, enhancement.