ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ
iм.МЕЧНИКОВА

Аль-Саїд Мохамед

УДК 802.0-73

ХРОНОТОП ГАЗЕТНОГО ТЕКСТУ
(лінгво-когнітивне дослідження на матеріалі
інформаційних повідомлень англомовних газет)

Спеціальність 10.02.04 – германськi мови

Автореферат
дисертацiї на здобуття наукового ступеня
кандидата фiлологiчних наук

Одеса-2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському національному університеті iм. I.I.Мечникова

Науковий керiвник: доктор філологічних наук, професор Кухаренко Валерія Андріївна, Одеський національний університет iм.Меч-ни-кова, професор кафедри лексикології та стилістики англійської мови.

Офіційні опоненти: доктор фiлологiчних наук, професор Левицький Андрій Едуардович, Житомирський державний педагогічний університет ім. І. Франка, проректор з наукової роботи;

кандидат філологічних наук, доцент Ярмоленко Галина Григорівна, Ізмаїльський державний педа-гогі-чний інститут, доцент кафедри германської філології.

Провідна установа: Запорізький державний університет

Захист дисертації відбудеться 17 травня 2001 року о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 Одеського національного університету ім. I.I.Мечникова за адресою: 65058, Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 91.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бiблiотецi Одеського національного університету за адресою: 65026, Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано 17 квітня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради Черноiваненко Є.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сьогоденна парадигма наукового знання про мову складається з лінгвістичних теорій, які намагаються відповісти на питання: як людська свідомість познає світ крізь призму мови, як пізнання і відбиття світу впливають на життя і функціонування індивіда і соціуму, яким чином фундаментальні онтологічні категорії “час” і “простір” осмислюються людиною і проецюються в його мові і мовленні.

Розвиток суспільства неможливий поза розвитком духовного потенціалу людини, в тому числі збагачення його знань про світ. Значна частина цих знань приходить до людини у вигляді текстової дискурсивної інформації, тобто попередньо сформованих і вербалізованих описів світу, це так звані “знання в мові”, які передаються каналами фольклору, літератури, засобів масової інформації (ЗМІ); під останніми розуміються радіо, телебачення, масова преса (газети, журнали). Саме цей різновид вербалізованих знань вивчається в даній роботі.

Актуальність роботи обумовлена необхідністю поглибленого дослідження сучасного англійського мовлення у когнітивному і прагматичному напрямках, виявлення мовно-понятійних особливостей повідомлень, що мають національно-специфічну забарвленість і функціонують у межах певного функціонального стилю і жанру. Вивчення англомовних газетних повідомлень надає можливість поглиблення і деталізації наявних знань про англійську мову в цілому.

Звернення до проблеми відбиття часу і простору в мові газетного повідомлення також має неабияку цінність, оскільки інформаційний допис, що публікується у щоденній газеті, передусім орієнтований на передачу читачеві оперативної інформації про події швидкоплинного соціального життя, які відбуваються у певний час у певному місці.

Об’єктом дослідження є хронотоп англомовного інформаційного повідомлення, тобто єдність часового і просторового виміру зображуваного в тексті світу. Предметом вивчення були топосні і темпоральні маркери, мовленнєві відрізки, що містять інформацію про місце і час події, про які сповіщають газетні матеріали. Об’єм мовленнєвих відрізків-маркерів варіюється від слова до ланцюжка із кількох підрядних речень. Часові і просторові маркери створюють у повідомленні, відповідно, темпоральний і просторовий виміри зображуваної реальності, або хронос і топос, які спочатку досліджуються окремо, а потім поєднуються як загальний об’єкт вивчення – газетний хронотоп.

Матеріал дослідження складався із газетних інформаційних повідомлень, тобто оперативних матеріалів про новини суспільного, політичного, культурного життя. Досліджувані тексти відбирались методом суцільної вибірки з англомовних газет (7 найменувань), які вийшли друком влітку і восени 1999 р. у країнах Близького Сходу і адресовані насамперед арабському читачеві. Загальний обсяг текстів становить 1000 одиниць, в яких зафіксовано більше 6000 маркерів, серед них 2324 топосних і 3860 темпоральних.

Вибір матеріалу дослідження обґрунтований пошуком специфічних рис повідомлення, котре функціонує на англійській, т.зв. “міжнародній мові спілкування” і водночас адресоване арабській аудиторії. Перетин різнорідних мовних і національно-культурних площин повідомлення надає можливість точніше розглянути прагматичні і лінгво-когнітивні потенції вербальної комунікації.

Методи дослідження були зумовлені завданням і цілеспрямованістю наукового пошуку. У роботі використовується комплексний метод дослідження, який включає в себе метод лінгвістичного спостереження і опису, методи зіставного і компонентного аналізу. Всі якісні і функціональні інтерпретації базуються на результатах кількісного дослідження. Методологічною основою всієї роботи є, по-перше, теорія віддзеркалення, виходячи з якої розглядались когнітивні механізми пізнання і мовного означування часу і простору, і, по-друге, філософське вчення про співвідношення абстрактного і конкретного, цілого і частки, яке дало змогу вибудувати із множини дискретних мовленнєвих одиниць-маркерів концептуальну модель газетного хронотопу у цілому.

Мета виконаного дослідження полягала у виявленні структурних, мовних і функціональних особливостей газетного хронотопу як прояву певної функціонально-стильової, жанрової та культурологічної формації. В зв’язку з такою метою були сформульовані наступні задачі:

1. Виділити, класифікувати і зробити таксономічний опис мовленнєвих відрізків, що прямо або опосередковано передають інформацію про час і місце, коли і де відбуваються події зображуваної реальності.

2. Виявити концептуальну модель простору, зображуваного в газетний інформативній публікації, виділивши в цій моделі риси, характерні саме цьому жанру повідомлень.

3. Визначити концептуальну модель часу, яка відбивається в досліджуваних текстах, окреслити в ній стильово і жанрово детерміновані особливості.

4. Виявити ступінь впливу національно-культурного спрямування газетних повідомлень на змістовний та мовленнєвий склад текстів, зокрема на темпоральні і топосні параметри подій, які відбираються як інформаційно ціннісні, та на засоби їх мовного означування.

5. На основі кількісних даних, структурних показників та ономасіологічних особливостей англомовних маркерів хронотопу описати роль відповідних маркерів у створенні та функціонуванні цілого газетного тексту, що існує в жанрі інформаційного огляду новин.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що вперше:

- досліджено хронотоп нехудожнього англомовного тексту як цілісне когнітивне явище і виділено жанрові особливості побудови темпоральної структури (хроносу) газетних інформаційних повідомлень; встановлено характер впливу національно-культурного комунікативного контексту на побудову просторової структури (топосу) англомовної газетної публікації;

- описано явище інформаційної цінності подій, які обираються предметом зображування, і фактори пріоритетності такого вибору: доведено, що газетні публікації, адресовані певному етно-культурному читачеві, фокусують увагу перш за все на подіях найближчого часу (темпоральні пріоритети), які відбулися у певному ареалі (просторові пріоритети);

- запропоновано концептуальну модель газетного топоса, яка підкреслює реалістичний політизований характер зображуваного простору, його урбаністичний, членований характер, а також розроблено концептуальну модель газетного хроноса, що складається із планів минулого, теперішнього та майбутнього, які заповнені подіями суспільного життя; щільність заповнення знижується в міру віддаленості зображуваних подій в минуле чи майбутнє;

- досліджено рідкісну комунікативну ситуацію, що регламентує реальний час декодування письмового літературного повідомлення внаслідок того, що світ, зображений у тексті, і читач цього тексту повинні існувати і діяти в спільній системі темпоральних координат із єдиним центром “Сьогодні”, що водночас є днем виходу газети і днем її читання.

Теоретичне значення виконаного дослідження полягає у створенні концептуальної моделі хронотопу газетного тексту; у розробці ідеї інформаційної валідності повідомлення, що корелює із його жанровою приналежністю; у виявленні засобів мовленнєвої експлікації комунікативної специфіки інформативного повідомлення в щоденній газеті.

Практичне значення дисертації полягає у можливості подальшого використання запропонованої концептуальної моделі хронотопу у зіставних міжжанрових, міжстильових і міжмовних дослідженнях повідомлень як інформаційного, так і будь-якого іншого характеру. Культурологічні спостереження і висновки, що містяться у дисертації, є корисними для практики навчання студентів, які за фахом мають спілкуватися з носіями різних культур (філологи, перекладачі, спеціалісти з міжнародних відносин, тощо). Лінгвістичний внесок виконаного дослідження збагатить курси стилістики англійської мови, мовної комунікації, увійде у практику навчання сучасної англійської мови, зокрема у студентській роботі з газетою.

Дане дисертаційне дослідження виконане самостійно в руслі наукового вивчення комунікативної структури цілого тексту, яке проводиться в Одеському національному університеті ім.. І.І.Мечникова на базі кафедри лексикології і стилістики англійської мови.

Апробацiя результатів виконаного дослідження мала вигляд обговорення на засіданнях кафедри лексикології і стилістики англійської мови Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова (1995-2000 рр.), на науково-теоретичних конференціях в Одеського національному університеті ім. І.І.Мечникова в 1999-2000 р., на другій науково-практичній конференції IATEFL “Building Bridges in English Language Teaching and Training” (Dec.2000, Odessa), на науковому аспірантському семінарі “Дослідження цілого тексту” факультету РГФ ОНУ (1998, 1999 рр.). Основні положення дисертації викладені в трьох одноосібних публікаціях у фахових наукових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація “Хронотоп газетного тексту (лінгво-когнітивне дослідження на матеріалі інформаційних повідомлень англомовних газет)” обсягом 159 сторінок машинопису складається зі вступу, трьох розділів, висновків та переліку використаної літератури кількістю 230 теоретичних джерел і джерел досліджуваного матеріалу.

Вступ обґрунтовує вибір теми дослідження, її актуальність і доцільність, акцентуються принципово нові моменти вивченого хронотопу англомовного газетного тексту, виділяється теоретична і практична значущість роботи.

Перший роздiл “Теоретичні передумови дослідження” висвітлює існуючі в сучасній філології погляди на мовну діяльність і текст як об’єкт лінгво-когнітивного вивчення, характеризує газетний текст як особливий комунікативний феномен, а також аналізує онтологічну континуальність часу і простору, яка в мові і мовленні представлена дискретним хронотопом.

Другий розділ “Простір, зображений в газетному інформаційному тексті” досліджує топосні маркери в семантичному, структурно-обємному і ономасіологічному аспектах , а також пропонує концептуальну модель газетного топосу.

Третiй роздiл “Час, зображений в газетному інформаційному тексті” характеризує темпоральні маркери з точки зору їх референтної віднесеності (що саме вони означають), ономасіологічної специфіки (як саме вони означають) і композиційно-текстової характеристики (де саме вони розташовані і яким чином це впливає на їх функції). Розділ вміщує також опис концептуальної моделі газетного хроносу.

В тексті дисертації використані 6 таблиць і 5 схем (в розділах ІІ і ІІІ).

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ ДИСЕРТАЦIЇ

В межах виконаного дослідження розглядалось новостійне газетне повідомлення як жанровий різновид тексту друкованих ЗМІ. Таке повідомлення цілеспрямовано на максимально оперативне висвітлення мінливої, нестабільної соціально-політичної картини світу. Ця обставина робить актуальним і науково доцільним розгляд часових та просторових параметрів зображуваного світу. Їх роль у газетному тексті особливо важлива у зв’язку з тим, що швидкоплинність подій підсилює значущість зображуваного часу, а етно-національна специфіка читацької аудиторії відбивається у своєрідності вибору і манері опису території, на якій відбуваються події, що висвітлені у газетному дописі. Дане дослідження присвячене вивченню газетного хронотопа, тобто єдності часового і просторового вимірів зображуваного світу і засобів його мовного означування в англомовному інформаційному дописі, котрий публікується в щоденній газеті, адресованій насамперед арабському читачеві.

Дослідження виконане в руслі лінгво-когнітивних студій, які зокрема спрямовані на виявлення і опис когнітивної сітки, що накладається на реальність і результується створенням так званого концептуального картування, мапування світу. Оскільки людина як носій свідомості і суб’єкт когнітивної діяльності завжди належить певному етносу, то і картування світу проходить в певному етно-національному ракурсі. Виконуючи дане дослідження, ми приділяли значну увагу етнокультурному фактору у комунікації, що передається каналами ЗМІ.

Суто лінгвістичному аналізу в нашій роботі передує аналіз співвіднесеності реальності та повідомлення про реальність. Принципова множинність повідомлень про одну і ту ж саму реальність випливає із множинності засобів її вираження. Фокусуючи увагу на різних актантах, акцентуючи різні ціннісні пріоритети, виділяючи чи замовчуючи причинно-наслідкові зв’язки подій, мовець може оперувати з первинними фактами, породжуючи різні (навіть протилежні один одному) тексти. Тут мова йде про неминучо “упоряджене” відбиття фактів, оскільки в будь-якій комунікації (а у газетній в першу чергу) неухильно діє “принцип релевантності”, як універсальний принцип когнітивної діяльності” [Weber, 5] і принцип селекції, висвічування, що притаманний побудові висловлювань, тексту, дискурсу” [Селиванова, 78].

В своїй генезі газетне інформаційне повідомлення характеризується передусім селекцією певних фактів із необмеженої множини реальних фактів. “Когнітивні фрейми, спроектовані на реальний світ, у законодавчому порядку пропускають певні явища і повністю виключають інші” [Baer, 11]. В газетному тексті такі когнітивні фрейми, фільтруючи події, пропускають факти суспільно-політичної діяльності людей і затримують події індивідуально-особистого, ліричного, філософського плану. В умовах жорстокої ринкової конкуренції ЗМІ взагалі і друковані ЗМІ зокрема намагаються якнайшвидше і якнайповніше задовольнити запити читацької аудиторії.

Фактор адресату проявляє себе не тільки в тематичній фокусировці газетних новин, але і у цілому спектрі когнітивних, етнокультурних, комунікативних і лінгвостилістичних особливостей досліджуваних текстів. Творці новостійних текстів мають враховувати, зокрема, ту обставину, що потенційний читач буде діяти в режимі неуважного і швидкого читання (користуємося психолінгвістичною терминологією О.О. Леонтьєва). З метою привернення читацької уваги використовується квантування інформації, лінгвостилістичне висвітлювання окремих відрізків повідомлення, графічна презентація та певна архітектонічна побудова тексту. У сукупності вони полегшують процес швидкого читання, оптимізують сприйняття і створюють умови для досягнення запланованого перлокутивного ефекту. Роль газетного хронотопу в цьому аспекті зводиться до здатності швидко, точно і однозначно локалізувати подію, про яку йдеться, у часі і просторі, начебто розмістити цю подію у координатній сітці, що є у свідомості комунікантів.

Звернемо увагу на трьохвимірність такої координатної сітки, яка через базову тріаду “я”, “тут”, “тепер” поєднує вісь часу і вісь простору, які перетинаються у точці антропоцентру. Таким антропоцентром виступає суб’єкт. Відмінність газетного дискурсу полягає в тому, де і коли здійснює свою комунікативну діяльність суб’єкт перцепції первинного світу (спостерігач, джерело інформації), суб’єкт нарації (автор газетного повідомлення, оповідач) і суб’єкт перцепції наратива (читач газети).

Збіжність просторової локалізації всіх трьох суб’єктів принципово неможлива. Читач завжди виключений із топосу зображуваних подій (напр., зал засідань уряду, королівський палац, місце бойових дій, тощо), хоча може бути включеним в просторові межі, в яких розгортаються події (напр., те саме місто, та сама країна, той самий етнічний ареал). Чим ширше такі просторові межі, тим імовірніше залученість до них читача. Відносно читача газети просторова вісь подій, що зображуються у газеті, завжди проходить “там”, в іншому місці ніж те, де читається газета.

Збіжність часової локалізації всіх трьох суб’єктів газетного дискурсу складає відмінну особливість його хронотопу. Комунікативна діяльність спостерігача, наратора і читача скоординовані на єдиний центр “тепер, сьогодні”, який існує в онтологічному, реальному часі і збігається з днем публікації газетного тексту. Інакше кажучи, різні комунікативні суб’єкти (різні “я”), які існують у різних місцях (у кожного з них своє “тут”), перетинаються в єдиній точні “тепер”. Їх сприйняття часового континууму збігається в тому плані, що після членування цього континууму на вчора”, “сьогодні”, “завтра” вони одержують онтологічно ідентичні відрізки часу.

Погоджуючись із тезою про те, що “одне і те саме повідомлення являє собою різний інтерес для читача свіжої газети і для читача, який працює в бібліотечному архіві” [Колегаєва (1991), 16] уточнимо, що з плином часу газетний допис змінює свою інформаційну цінність: на зміну оперативності і злободенності повідомлення приходить якість документального свідоцтва про певний період життя суспільства, репортажні спостереження над реальністю, що, можливо, давно зникла. Водночас мовленнєве втілення газетного повідомлення, насамперед дейктичні позначення часу, втрачають свою цінність (комунікативну ефективність) вже наступного дня після запланованого для читання. Саме цим газетна публікація відрізняється від більшості письмових текстів.

Одна із специфічних особливостей газетного топосу полягає в актуалізації наративного простору. Цим новостійна газетна стаття відрізняється від будь-якого іншого жанрово-стильового типу тексту, де місце нарації частіше за все залишається неексплікованим. В газетному дописі місце, звідки передається повідомлення, маркується обов’язково, а відповідний маркер (інтродуктивний) виноситься в окрему передтекстову позицію.

Розташування подій в наративі неізоморфне їх послідовності в реальності. Хронологія викладу являє собою зигзагоподібне переміщення по осі часу, причому починається виклад завжди з найближчої за часом, новинної події, навіть якщо її значущість (соціальна, економічна, психологічна) поступається іншим подіям того самого наративу. Явище ретроспекції – звичайний для цього жанру прояв “анахронії”, тобто часового відхилення у газетному повідомленні.

Предметом вивчення в нашому дослідженні були темпоральні і топосні маркери, тобто мовленнєві відрізки (обсягом від одного слова до кількох підрядних речень), які вміщують інформацію про час і місце зображуваних подій. Одержані дані свідчать, що темпоральні маркери переважають над топосними (3860 : 2324). Якісна інтерпретація цих кількісних показників така: час є більш заявленим у газетному хронотопі, ніж місце. Темпоральні координати частіше згадуються у газетній інформації, ніж просторові, тому що ланцюжок подій, що висвітлюються, завжди є протяжним у часі, їх наближеність до моменту публікації відповідає ступеню їх новинності, а значить їх інформаційній цінності. Це зумовлює обов’язкову експлікацію часової координати. Місце протікання різних у часі подій , що згадуються в тексті, може залишатися незмінним, це знижує ймовірність його повторного маркування.

Вибираючи із потоку суспільно-політичного життя окремі події для їх подальшого висвітлення в новостійному газетному дописі, автори керуються принципом інформаційної цінності, який відбивається у темпоральних і топосних пріоритетах. До перших відносимо новизну, свіжість, нещодавність події, до других – те, що подія відбувається у певному ареалі. Інформаційний центр просторових координат локалізується в залежності від місця проживання цільової читацької аудиторії. В нашому дослідженні таким центром був визначений ареал мешкання арабських читачів, тобто країни Близького Сходу, і, ширше, країни з мусульманським населенням.

Слід зазначити, що світ, відбитий у газетному тексті, – це реально існуючий світ, в якому відбувається соціальна діяльність людей, котрі об’єднані в політичні, економічні, релігійні спільності. Універсум – зображений в інформаційному газетному дописі, – це передусім світ ідеологічно та політично ангажований, поділений на “своїх” та “чужих”, що в свою чергу відбивається в диференційній рисі газетних топосних маркерів, а саме в їх політизованому характері. Політизованість відбиття світу в даному типі тексту зводиться до ономасіологічного відбору таких мовних засобів, які можна поєднати гіперсемою “боротьба, конфлікти, протистояння”. В матеріалі дослідження багаторазово зареєстровані топосні маркери zone, sector, position, tract, region, які уточнюються атрибутивами disputable, conflict, rival, claimed, controlled, divided. Особливо виділяється визначення occupied (3% всієї вибірки). Його надзвичайна частотність сигналізує про те, що події на окупованих арабських територіях мають підвищену інформаційну цінність для цільової читацької аудиторії досліджуваних текстів.

Соціум, чия діяльність знаходиться у фокусі уваги, може функціонувати у великих відрізках простору, і межі цих відрізків є соціально значущими. Газетний топос членується на відрізки різного масштабу: (подія відбувається у всьому світі, на певному континенті, у певному ареалі the Balkans, the Arab world), макротопос (простір у межах країни, міста, моря і т. інш. Syria, Lebanon, Kosovo), локальний (простір із розміром від частини населеного пункту street до такого місця, в якому може знаходитись і діяти людина чи група людей house, car) і мікротопос (простір, в якому людина як соціальна істота перестає біти мірою всіх реалій: website, boxes with goods, cancer cell). Різномасштабний топос відрізняється різною частотою використання в відбуває особбливості відбиття навколишнього світу саме у газетному інформаційному дописі. Далі про частотність топосних маркерів різного масштабу див. у табл.1.

Таблиця 1

Кількісна представленість
різномасштабного топосу

№ | МАСШТАБ | %

1 | Глобальний топос | 5,8

2 | Макротопос | 79,9

3 | Локальний топос | 13,5

4 | Мікротопос | 0,8

Ітого: | 100,0

Газетний топос неодмінно членується за адміністративно-географічним принципом на континенти, країни, адміністративні райони, міста. Топоніми, що зареєстровані у виборці, є реальні географічні назви, які віддзеркалюють сучасне геополітичне членування Землі. Зміна статусу або назви країни обов’язково фіксується ономасіологічно. Клішовані номінації типу the former + geographical name експлікують зміну геополітичного статусу відповідної території.

Соціальна діяльність зазвичай відбувається на тлі урбаністичного простору, нерукотворна природа значно рідше виявляється місцем дії описаних в газеті подій. Співвідношення урбаністичного та природно-ландшафтного простору у вибірці, що аналізується, складає 20:1. Вважаємо, що це є проявом функціонально-стильової і жанрової специфіки газетного топосу.

Ще однією типологічною рисою газетного топосу є його орієнтованість за сторонами світу, а також мірність і членованість. Описам простору в газетному інформаційному дописі зовсім не властива функція зображувальності, чуттєвої наочності. Скоріше слід говорити про певну “раціональну наочність”, тобто про таке мовленнєве означування, яке допомагає читачеві легко і точно уявити зображуваний простір в об’єктивних параметрах. Задля цього топосні маркери регулярно згадують орієнтацію за сторонами світу, віддаленість від точки відліку (добре відомого місця) згідно з певним географічним напрямком на певну вимірну дистанцію. Цифрові показники відстані наводяться в милях/кілометрах , ярдах/метрах; площини вимірюються акрами/гектарами, квадратними ярдами/метрами. Координатне описово-цифрове означування простору апелює передусім не до емоційно-чуттєвої, але до раціональної, логіко-понятійної сфери свідомості читача.

За композиційним і комунікативним параметрами топосні маркери поділяємо на заголовочні, інтродуктивні і текстові. Кожний п’ятий заголовок містить топосний маркер, 84% проаналізованих повідомлень передують інтродуктивні, тобто передтекстові маркери, які притаманні виключно жанру газетного інформаційного повідомлення.

Як показує наше дослідження, всі топосні маркери в газетному дописі цілеспрямовані на ефективне, тобто в даному випадку швидке і автентичне, орієнтування читача в місці, до відбувається подія. Вибір мовних засобів означування залежить від передбачуваного запасу фонових знань читача. Топосний маркер з одного боку означує конкретне місце, навіть якщо воно невідоме широкій публіці, а з іншого боку, вписує відповідне місце в ментальну картину геополітичного простору Землі, яка є у читача.

Концептуальну модель газетного топосу можна сформулювати таким чином: це урбаністичний, політизований простір, переважно горизонтальний, мірний, членований на великі відрізки і орієнтований за сторонами світу. Газетний топос має реалістичний і соціально детермінований характер.

Детально вивчивши хронос англомовної газетної статті, доходимо висновку, що вся система часових координат в ній будується з урахуванням інтенціонно завданої збіжності моменту “тепер” для читача і наратора, а значить і для наратива. Із цього випливає, по-перше, реальність газетного хроноса, а по-друге, релятивність його означування (використання дейктиків, шифтерів, і т. інш.). Це, в свою чергу, актуалізує макротекстову структуру хроносу. Вона проявляє себе в тому, що хронос всіх публікацій одного номера газети спирається на єдиний ключовий темпоральний маркер, який заявлений у заголовку газети і вказує на календарну дату виходу друком відповідного газетного номера. Ключовий маркер експлікує, який саме день є моментом “сьогодні”. Ця дата дублюється означенням за календарем, яким користуються в арабських країнах, наприклад, газета, датована 14 October 1999, має паралельне датування 4 Rajab 1420.

Ключовий темпоральий маркер називаємо затекстовим і вважаємо, що він об’єднує окремі публікації певного номера газети в єдиний макротекстовий комплекс із загальним темпоральним полем. В композиційному аспекті слід також виділити передтекстові й текстові маркери часу. Передтекстові маркери розташовані у заголовку до тексту. Для того, щоб привернути увагу читача і зацікавити його подіями, про які йдеться, передтекстові (заголовочні) маркери акцентують новинний характер повідомлення. Питома вага маркерів today і new у заголовках набагато перевищує аналогічні показники по всій вибірці.

Серед текстових маркерів привертає увагу маркер yesterday як такий, що є найчастотнішим. Центром дійового хроносу є день напередодні виходу газети друком. Кожний четвертий маркер, який локалізує зображувану подію, це означення дня, що передує публікації. Він зазвичай виражений дейктиком yesterday або шифтерним словом, назвою дня тижня, напр., on Monday.

Шифтерність і дейктичність темпоральних маркерів притаманна газетним інформаційним текстам у дуже значному ступені. Кожний третій темпоральний маркер, що зареєстрований у вибірці, є семантично несамодостатнім. Час виходу і читання газети слугує ключем, без якого неможлива коректна інтерпретація релятивних маркерів yesterday, this/last/next, 3 days ago, on Monday, in December. В ситуації відстроченої реалізації таких повідомлень, тобто коли їх читають пізніше, ніж заплановано, вся процедура декодування тексту ускладнюється, оскільки в світле поле свідомості необхідно постійно вводити додаткову інформацію (точку відліку часу), без якої темпоральна структура тексту розмивається, втрачає чіткість і експліцитність, які цінуються у даному типі комунікації).

Зображений в газетному дописі час членується на плани минулого, теперішнього і майбутнього. Хронос мислиться як проекція на вісь реального календарного часу, векторно спрямованого з минулого через теперішнє в майбутнє із центром “тепер, сьогодні” (день публікації). В план минулого спроектована переважна більшість темпоральних маркерів, в план майбутнього і в план теперішнього значно менша кількість (Див. Табл. 2).

Таблиця 2

Представленість часових планів в газетному хроносі

Часовий план | Минуле | Теперішнє | Майбутнє | Ітого

Питома вага темпоральних маркерів
(у %) | 70 | 12 | 18 | 100

Структура планів минулого і майбутнього ізоморфні одна одній, це відбувається у щільності заповнення цих планів подіями. Чим ближче до точки “тепер”, тим більше подій потрапляє у фокус уваги, тим чіткіше їх часова локалізація (з точністю до півгодини) і навпаки. Графічно це представлено на мал.1.

Мал. 1

минуле теперішнє майбутнє

. . . . . . . . . . . . . . . . . .

- час публікації

· - темпорально маркована подія

Розміри такого відрізка коливаються від мінімального this moment до максимального this century. Графічно це можна зобразити як відтинок часової осі, межі якого віддалені від центра (момент публікації) на більшу чи меншу відстань в залежності від формату темпорального маркері: today, this week, this month і т. інш. (Див.мал.2)

Мал. 2

Минуле Теперішнє Майбутнє

1

2

3

4

5

6

7

В план теперішнього спроектовані події, поєднані концептуальним включенням моменту “тепер” в їх темпоральні межі.

Плани майбутнього, теперішнього і минулого відрізняються змістовним наповненням. Констатуюча інформація (плани минулого, теперішнього) включає необмежену різноманітність соціального, політичного, культурного життя, хроніку спортивних подій, нещасних випадків і природних катаклізмів. Прогнозуюча інформація стосується тільки подій, що носять конвенційний, протокольний характер. В плані майбутнього згадуються події і ситуації, які підлягають регламентуванню. Це значно звужує змістовний діапазон висловлювань.

Констатуючі висловлення в газетному інформаційному тексті значно рідше використовують неозначені темпоральні маркери (типа sometime, soon), ніж прогнозуючі. В плані минулого вони займають менше 1%, а в плані майбутнього – більше 16%. Це є доказом загальної спрямованості газетного інформаційного допису на точне і об’єктивне відбуття реального світу.

ВИСНОВКИ

У нашій дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми лінгво-когнітивного дослідження мовного означування основних понятійних категорій “час” і “простір”. Одержані дані дозволяють стверджувати, що текст певного функціонального стилю і жанру, а саме інформаційний допис у щоденній газеті, реалізує певну модель сприйняття і інтерпретації людиною оточуючої дійсності, зокрема її темпорально-просторових вимірів. Правомірним є висновок про те, що хронотоп англомовного газетного тексту – це концептуально-мовленнєвий утвір, якому притаманні специфічні риси понятійного, структурного, мовного і композиційно-мовленнєвого характеру.

1. Газетне інформаційне повідомлення зображує навколишній світ у певному ракурсі, який детермінується функціонально-стильовою і жанровою специфікою. Увага приділяється в першу чергу подіям суспільно-політичного життя людей, які об’єднані у різноманітні політичні, економічні, релігійні спільноти. Індивідуально-особисте чи філософсько-ліричне світосприйняття не знаходить свого відбиття у текстах цього жанру. Селекція фрагментів реальності для подальшого висвітлення в газеті проводиться з урахуванням інформаційної цінності подій. Темпоральним фактором, який впливає та таку цінність, є наближеність (у минулому чи майбутньому) до моменту реалізації тексту. Просторовим фактором в аналізованих газетах є перебіг подій у арабсько-мусульманському ареалі.

2. Газетний хронотоп завжди є експліцитним і реальним. Темпоральні і топосні маркери становлять невід’ємну частину газетного повідомлення, їх заявленість у вибірці текстів 100 %, тобто не зареєстровано жодного випадку перебігу новин поза межами експлікованого часу і простору. Події, про які йдеться в газетному тексті, відбуваються у реальному часі і в реальних місцях.

3. Зображуваний в газеті простір є переважно урбаністичним, зрідка природно-ландшафтним, який членується згідно з сучасним адміністративно-географічним розподілом світу і означується із прагненням до максимальної точності і об’єктивності, що відбивається у використанні топонімів, географічних координат, цифрових показників площі, дистанції, орієнтації за сторонами світу. Диференційною ознакою газетних топосних маркерів є їх політизованість, що проявляє себе активним використанням у маркерах лексичних одиниць із семою “боротьба”, “протистояння”, “конфлікт”. Топосні маркери, що аналізувалися, представлені трьома різновидами: заголовочними, інтродуктивними й текстовими. Інтродуктивний маркер у сукупності своєї мовленнєвої форми, структурної позиції та прагматичної функції притаманний виключно газетному інформаційному тексту.

4. Часові характеристики зображуваного в газеті світу складають трьохчастинну темпоральну структуру із планів минулого, теперішнього і майбутнього, серед яких значно переважає план минулого, а в ньому найбільша увага приділяється подіям, що сталися в межах найближчих 24 годин (більше половини темпоральних маркерів минулого указують на день напередодні публікації). Віддалення від дня публікації в минуле чи майбутнє пов’язане із зменшенням кількості згадуваних подій і точності їх темпоральної локалізації. План теперішнього структурно відрізняється від ізоморфних один одному планів майбутнього та минулого. Йому притаманна концептуальна залученість моменту “зараз” до темпоральних рамок зображуваних подій.

5. Унікальність газетного хронотопу полягає у його нерозривному зв’язку з моментом комунікативної реалізації повідомлень. Таким моментом є день публікації відповідного номеру щоденної газети, що збігається з днем читання інформаційних дописів. Цей день становить темпоральний центр “зараз”, “сьогодні” у системі часових координат, яка є спільною для адресата і повідомлення. Широкий ужиток релятивних номінацій (темпоральних дейктиків та шифтерних слів) передбачає дотримання читачем такої комунікативної настанови. У противному разі декодування газетного тексту ускладнюється і стає менш ефективним.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях:

1. Аль-Саид М. Разномасштабный топос в информационных сообщениях англоязычной газеты // Записки з романо-германської філології: Збірник наукових праць факультету романо-германської філології ОДУ. – Випуск 5. – Одеса: Латстар, 1999. – С.167-172.

2. Аль-Саид М. Ономасиологические особенности обозначения топоса в англоязычном газетном тексте // Записки з романо-германської філології: Збірник наукових праць факультету романо-германської філології ОДУ. – Випуск 6. – Одеса: Латстар, 2000. – С.109-116.

3. Аль-Саид М. Хронос как темпоральная составляющая газетного хронотопа // Записки з романо-германської філології: Збірник наукових праць факультету романо-германської філології ОНУ. – Випуск 8. – Одеса: Латстар, 2000. – С.5-12.

АНОТАЦІЯ

Аль-Саїд Мохамед. Хронотоп газетного тексту (лінгво-когнітивне дослідження на матеріалі інформаційних повідомлень англомовних газет). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова, Одеса, 2001.

Дисертація присвячена лінгво-когнітивному дослідженню газетного хронотопа, тобто єдності часового і просторового вимірів зображуваного в газеті світу і засобів його мовленнєвого означування в англомовному інформаційному дописі, якій публікується в щоденній газеті, адресованій насамперед арабському читачеві. Вивчені і описані мовленнєві втілення концептуальної моделі газетного хронотопу, котрий, за нашим визначенням, є перетином реалістичного, соціально детермінованого, урбаністичного, членованого і виміряного простору із трьохскладовим часом (плани минулого, теперішнього і майбутнього), нерівномірно заповненого подіями суспільного життя, щільність згадуваних подій і точність їх локалізації тим вища, чим ближче вони до моменту публікації. Унікальність газетного хронотопу полягає у суворій визначеності часу комунікативної реалізації повідомлення. Цей час є онтологічно спільним “сьогодні”, як для наративу, так і для читача; в свою чергу, ця обставина активізує використання релятивних номінацій серед темпоральних маркерів. Топосні маркери проявляють спрямованість вивчених текстів на етноспеціфічного читача: домінує локалізація подій у Близькосхідному ареалі.

Ключові слова: письмова комунікація, газета, новини, хронотоп, час, простір, етнос, релятивні номінації.

АННОТАЦИЯ

Аль-Саид Мохамед. Хронотоп газетного текста (лингво-когнитивное исследование на материале информационных сообщений англоязычных газет). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Одесский национальный университет им. И.И.Мечникова, Одесса, 2001.

Диссертация посвящена лингво-когнитивному исследованию газетного хронотопа, т.е. единству временного и пространственного измерений изображаемого в газете мира и способов его языкового означивания в англоязычной информационной заметке, публикуемой в ежедневной газете, которая адресована в первую очередь арабскому читателю. Изучены и описаны языковые воплощения концептуальной модели газетного хронотопа, который, согласно нашему определению, является пересечением реалистического, социально детерминированного, урбанистического, членимого и мерного пространства с трехчастным временем (планы прошлого, настоящего и будущего), неравномерно заполненным событиям общественной жизни; плотность упоминаемых событий и точность их локализации во времени тем выше, чем ближе они к моменту публикации. Уникальность газетного хронотопа состоит в жесткой определенности времени коммуникативной реализации сообщения. Это время является онтологически общим “сегодня” как для нарратива, так и для читателя; в свою очередь, это обстоятельство активизирует использование релятивных номинаций среди темпоральных маркеров. Топосные маркеры проявляют направленность изученных текстов на этноспецифического читателя: преобладает локализация событий в Ближневосточном ареале.

Ключевые слова: письменная коммуникация, газета, новости, хронотоп, время, пространство, этнос, релятивные номинации.

SUMMARY

Al-Sayed, Mohamad. Chronotope of a newspaper text (linguo-cognitive research of informative messages in English language newspapers). – Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Philology by speciality 10.02.04 – Germanic languages. – Odessa I.I.Mechnikov National University. – Odessa, 2001.

The annotated dissertation deals with linguo-cognitive research of the newspaper chronotope, which is understood as temporal and spatial dimensions of the world shown in a newspaper. The research aims at taxonomical description and functional analysis of linguistic means embodying the chronotope in English language informative materials published in a daily newspaper addressed to Arabic readers.

Newspaper informative message, or news materials, mainly reflects events of social activities of people who are united into various political, economic, religious, etc. communities. Neither personal nor philosophical, lyrical outlook is reflected in news. Selection of the events for their further description is made on the basis of their informative validity, which deviates into temporal and spatial priorities. Temporal priority belongs to the events nearest to the present moment. Spatial priority belongs to events occurring in the Arab world, or wider, in the Muslim world, this showing the ethnic bias of media communication.

The newspaper chronotope is always explicit and real. Topos and temporal markers are registered in 100% of the texts analyzed in our research. Events mentioned in the news always occur in real, not-fictiscious place and time. The space reflected in the news is mainly urban, divided in accordance with the present administrative-geographical division of the world; it is designated with the utmost precision through toponyms, geographical coordinates, figures of distance, compass orientation. A most distinctive feature of newspaper topos markers is their political bias, which results in a great number of lexical units sharing the hyperseme ‘conflict, fight, opposition’ used for place marking. Topos markers are subdivided into title, introductory and text ones. The introductory topos marker in the unity of its linguistic shape, structural position and pragmatic function is characteristic exclusively of printed mass media news.

Temporal features of the world shown in news materials make up a three-part structure comprising planes of the past, present and future, among which past manifold prevailing. Special attention is paid to the events of the nearest 24 hours: more than half of the past temporal markers paint an event of the preceding day. Distancing of the events into the farther past or future results in reduction of their number and decrease in preciseness of their temporal localization. The plane of the present is structurally different from those of the past and the future, which are isomorphic to each other. Events of the present happen in space time, which conceptually includes the moment “now”.

The uniqueness of the newspaper chronotope lies in its inseparable connection with the moment of communicative realization of the message. Such moment is the day of publication of the newspaper issue, which is the day of its reading. This day forms the central point ‘now, today’ in the temporal coordinate system, and is identical for both the readers and the message. This fact results in a considerable expansion of relative nominations (deixis, index words, shifters). In case such messages are read at some other time, the process of their decoding is aggravated and turns less effective.

Summarizing the research we must conclude that the English language newspaper chronotope is the linguistic embodiment of a certain conceptual model of space and time, possessing distinctive features of conceptual