Формування філософських поглядів Зигмунда Фрейда.

Формування філософської теорії несвідомого.

Зигмунд Фрейд народився 6 травня 1856 року в Фрейберзі, провінційному місті, в сім'ї дрібного торговця. Незабаром сімейство Фрейдів переїхало в Лейпціг, а потім до Відня.

З.Фрейд ріс в сім'ї, в якій релігійні традиції і звичаї вже втратили силу. Його батько дотримувався ліберально-просвітницьких поглядів і, а твердженням домашніх, був “закінченим вільнодумцем”. Ще до народження сина він перестав відвідувати синагогу, а згодом і зовсім відмовився від культових і побутових розпоряджень іудаїзму. Під впливом батька в хлопчикові рано прокинулася любов до книг і пристрасть до знань. Він отримав типову для вихідця з дрібнобуржуазної єврейської сім'ї освіту: приватна школа, гімназія, університет.

У гімназичні роки світогляд З.Фрейда формувався під впливом ідей раціоналізму і емпіризму(віра в прогрес, в рівність можливостей, в свободу особистості і т.д.)

Знайомство З.Фрейда з ідеями європейського раціоналізму і свободою думки вплинуло помітним чином на його розвиток. Він свято вірив у всемогутність людського розуму і кінцеву перемогу наукового світогляду. Релігія, навпаки, в його уявленні була головним джерелом людських помилок, ворогом освіти і прогресу.

Вирішальну роль у формуванні світогляду Фрейда зіграло вивчення природних наук. Фізика, хімія, біологія виявилися авангардними областями знання. Серед інтелігенції посилився інтерес до наукової літератури, велику популярність придбали публічні лекції і демонстрації різних дослідів. У цих умовах інтереси юнака, що спочатку мріяв про кар'єру політичного діяча, придбали іншу спрямованість.

Ще в гімназії Фрейд познайомився з вченням Ч.Дарвіна, який уперше поставив біологію на цілком науковий грунт, встановивши змінність видів і спадкоємність між ними. Знайомство з еволюційною теорією Дарвіна зробило справжній переворот в свідомості Фрейда, породивши його надії на небувалий прогрес в пізнанні світу.

Сімнадцятирічний Фрейд вирішив присвятити себе науці, він випробовував в той період "непереборну потребу розібратися в загадках навколишнього світу і по можливості зробити що-небудь для їх рішення". Але здійсненню честолюбних задумів юнака перешкоджала державна політика Австро-Угорщини, що обмежувала сферу діяльності євреїв комерцією, юриспруденцією і медициною. Шлях в науку був закритий, і Фрейд був вимушений вибрати медицину, як область більш близьку до природознавства.

У 1873 році він поступив на медичний факультет Віденського університету і через 8 років отримав звання доктора медичних наук. Учбові заняття Фрейд суміщав з роботою в Інституті фізіології при Віденському університеті, керованим Ернстом Брюкке(1819-1892 рр.). Співпраця з цим видатним вченим істотно укріпила науковий, раціоналістичний склад мислення Фрейда. Під керівництвом Брюкке Фрейд здійснив декілька оригінальних досліджень, що сприяли оформленню матеріалістичної теорії нейронів. Сама логіка наукового дослідження вела його на позиції матеріалізму. Він був переконаний, що органом психіки являється мозок, і психічні процеси існують в нерозривному зв'язку з фізіологічними, що світ матеріальних предметів існує незалежно від людської свідомості і наші знання про нього починаються із збудження органів почуттів. Революція,що відбувалася в природознавстві, вимагала світоглядного осмислення наукових відкриттів, і це дало новий поштовх інтересу Фрейда до філософії.

У 1874-1875 рр. він прослухав цикл лекцій німецького філософа-ідеаліста Ф.Брентано(1833-1917).Його вчення про психічні акти як направлених діях душі, його полеміка з англійським психіатром Г.Моделі з проблем несвідомого викликали живий інтерес у Фрейда.

Захоплення позитивістською філософією було досить поширеним явищем серед дослідників того часу і пояснювалося відомою близькістю позитивізму, тобто того його крила, яке сходило до природнонаукового матеріалізму. Вплив позитивізму на формування його поглядів істотно коректувався характером його наукових інтересів. Він не проявляв довіри до метафізики, протиставляючи їй світогляд, заснований на системі знань про світ. Він був переконаний в єдності і універсальності законів природи.

Однак "матеріалізм" Фрейда носив обмежений характер, тобто був стихійним, неоформленим. Ця неоформленість, відсутність серйозної теоретико-пізнавальної підготовки, слабе знання діалектики, привели до того, що будучи матеріалістом "внизу", тобто в поясненні явищ природи, Фрейд залишався ідеалістом "вгорі", тобто при розв'язанні соціальних і гносеологічних проблем. Підкреслювалося "корінне розходження матеріалізму з усім широким рушенням позитивізму". Ідейна еволюція Фрейда цілком підтвердила це. Залишивши, півтора есятиріччя опісля, скальпель і мікроскоп, Фрейд, по суті розлучився з матеріалізмом, хоч він ніколи не зрікався від переконань молодості. Наступив момент, коли він приступає до самостійної наукової діяльності. Після 1881 р. Фрейд відкрив лікарський кабінет і зайнявся лікуванням психоневрозів. Вихований в дусі природньонаукового емпіризму, Фрейд вважав, що "тілесним органом" ментального життя є мозок і нервова система.

Наука про людську психіку стояла на порозі великих відкриттів. Але Фрейд не міг чекати. Його пацієнти потребували допомоги. Пристрасне бажання як можна швидше знайти новий терапевтичний засіб, ентузіазм, відчай Фрейд чудово видні в 1833р., коли він почав вивчати дію кокаїну на собі і своїх близьких. Але експерименти Фрейда нанесли серйозного збитку здоров'ю деяких його випробуваних. У медичних колах Відня за Фрейдом закріпилася репутація авантюриста.

У 1879р. був створений перший в світі Інститут психології. Фрейд зайнявся науковою роботою і шукав таємничу причину неврозів майже півтора десятиріччя. У 1885 м., пройшовши по конкурсу на місце приват-доцента неврології, Фрейд отримав можливість їхати на стажування в Париж у всесвітньо відому клініку "Сальпетрієр". У ту пору клініку очолював Жан Мартен Шарко (1825-1893 ), на думку якого причини функціональних психічних розладів потрібно шукати не в анатомії, а в психології. Ця думка глибоко запала в свідомість Фрейда. Через декілька років, продовжуючи без особливого успіху випробовувати різні