мільтонівської епопеї. Але навіть із такого коротенького огляду можна побачити, що поема являє собою цілісну, струнку, логічно вибудовану причинно-наслідкову композицію. Слід пам’ятати, що подібно до “Божественної Комедії” Великого Флорентійця, твору, що становив синтез естетики та образності Середніх Віків та Ренесансу, “Втрачений Рай” Мільтона поєднав у собі риси класицизму та бароко. Притаманною класицизмові якраз і є вищезгадана чіткість та логічність його композиційної побудови. Пізніше ми торкнемося й однієї із “барочних” рис даного твору, яка має безпосереднє відношення до нашої теми.
Отже, перед нами – класична поема. Так, вона містить прозаїчні вставки-“лібрето”, які передують кожній із частин-“книг”. Що ж до всього іншого – це епічна, грандіозна за розмахом віршована оповідь.
Що ж до поеми Байрона, формально, це – п’єса. Дія відбувається на протязі трьох актів (другий акт поділений на дві сцени; перший та третій містять в собі по одній). Коротко, перебіг дії відбувається таким чином:
Акт перший.
Неподалік від Едемського саду, з якого їх в свій час було вигнано, Адам, Єва, їхні сини Авель та Каїн зі своїми дружинами Адою і Селлою звершують молитву перед вівтарем. Каїн відмовляється – він вважає, що в його житті, сповненому труднощів та ведучому до неминучої смерті, немає за що дякувати Богові. Пізніше, наодинці із собою, він розмірковує про те, що не повинен страждати за гріх своїх батьків та ставить під сумнів доброту Бога та необхідність скорення перед його волею, якою б вона не була. Під час цього його відвідує Люцифер. Каїн говорить із ним про свої сумніви та про смерть. Люцифер обіцяє Каїнові показати йому, що це таке, а також відкрити таємницю існування людства та світу. Ада, дружина Каїна, намагається відговорити чоловіка вирушити у мандрівку разом із Падшим Ангелом, але Каїн вибирає слідування за Люцифером.
Акт другий.
Сцена перша.
Каїн летить із Люцифером через космічні простори. Він у захваті від побаченого, його душа прагне нових знань та досвіду. Люцифер розповідає йому про існування безлічі світів, населених істотами, подібними до людей та, навіть, вищими за них. Каїна продовжує цікавити непізнана ще ним таємниця – смерть. Від Люцифера він дізнається, що його рідна Земля була населеною задовго до створення Адама. Люцифер вводить його в Царство смерті.
Сцена друга.
Люцифер пояснює Каїну, що смерть – це двері до іншого життя. Але це – життя у похмурому царстві тіней. Каїн бачить тих, хто населяв Землю до створення людства – величних гігантів, за доби яких, за словами Люцифера, світ був кращим, прекраснішим і досконалішим. Бог знищив їх та їхній світ, щоби звільнити місце для Адама та його нащадків. Каїн у відчаї – адже все, що існує, яким би прекрасним воно не було із самого початку свого існування прямує до кінця, якого неможливо уникнути. Він запитує Люцифера для чого він показав йому все це і тим поглибив гіркоту у його душі. Люцифер відповідає, що Каїн, як і Адам з Євою в Едемі, прагнув знання, а знання, яким би гірким воно не було є благом само по собі. Каїн говорить із Люцифером про природу зла, про руйнівну дію часу, який знищує все, що людина любить, про ворожнечу Люцифера з Богом. Люцифер говорить про те, що не слід вважати Творця благим, незалежно від його дій. Якщо він творить зло – це треба називати злом.
Акт третій.
Каїн повертається на Землю. Дивлячись на свого сина, він сумує про втрачене безсмертя. Ада каже, що йому не слід сумувати, бо вона щаслива із ним, що, хоча все, що їх оточує не є вічним, це не заважає їм любити кожну мить свого життя. Каїн відповідає, що людина – ніщо, оскільки вона смертна, що Бог відповідальний за це, оскільки саме він посадив у Едемі дерево пізнання. З’являється Авель, він переконує Каїна разом із ним принести жертву Богові. Каїн врешті-решт погоджується. Кривава жертва Авеля – ягня – прийнята Богом, на відміну від плодів, принесених Каїном. Каїн хоче зруйнувати вівтар, Авель намагається завадити йому, і Каїн у гніві вбиває його. Каїн усвідомлює весь жах скоєного – він, хто ненавидів саму думку про смерть, привів її у світ, позбавивши життя власного брата! Єва проклинає його, Ангел Господній ставить тавро на його чоло, але Ада готова слідувати за ним усюди. Каїн розуміє, що йому ніколи більше не знати спокою.
Виходячи із даного огляду, можна побачити, що “Каїн” містить у собі риси та елементи як космологічної, так і трагедійної та лірико-симфонічної жанрової форми філософсько-символічної поеми, згідно із класифікацією, що була наведена у першому розділі, але у своїй основі це, безумовно, поема трагедійна, для якої, як вже було вище зазначено характерною є лірико-драматична форма, що передбачає як конденсованість та лаконічність роздумів, що буде видно із наведених у цьому розділі цитат, так і заздалегідь визначеним колом дійових осіб. У “Каїні” воно досить невелике: сім’я Адама (він сам, Єва, Каїн з Авелем, Ада і Селла), Люцифер та Ангел, що з’являється ближче до кінця дії, щоби затаврувати Каїна. Поема Мільтона спочатку вражає грандіозністю та розмахом задуму та величезною кількістю персонажів. Вона рясніє згадками про безліч падших та небесних ангелів. Але, зрештою ми бачимо подібну ситуацію: головних персонажів не так уже й багато (Люцифер, Бог Отець, Бог Син, Адам і Єва,