До речі, група експертів з етичних аспектів біотехнології при Європейській Комісії (1995) у випадках істотної модифікації продуктів харчування засобами генетичної інженерії, для того, щоб споживачі мали об’єктивну інформацію, висуває такі вимоги:

інформація мусить бути корисною та об’єктивною;

інформація мусить бути чіткою, зрозумілою, не переобтяженою технологічною термінологією;

інформація мусить бути правдивою, з повним викладом застережень щодо можливостей фальсифікації;

інформація повинна мати достатнє правове забезпечення, зокрема бути доступною для контролю й забезпеченою штрафними компенсаційними можливостями15.

Між тим біологічна етика зовсім не ставить за мету стримання або заборону новітніх біотехнологій, з якими пов’язують майбутнє цивілізації. Йдеться про необхідність скрупульозної й довготривалої експертизи, щоб визначити можливе й допустиме в їх розвитку, виключити можливі негативні наслідки для людини та природного довкілля. Стосовно цього біоетика здатна багато в чому стабілізувати розвиток соціуму, стати своєрідним “дао” для сучасної людини в її пошуках шляхів подальшого розвитку, реалізації її прагнення стати господарем і творцем свого власного життя.

На грунті сучасної біоетики відбувається інтеграція загальнонаукових, правових та етичних принципів. Зокрема, в процесі прийняття рішень у складних морально-практичних ситуаціях традиційно й продуктивно співпрацюють інституції біоетики та екології й державні установи США. Набувають поширення різноманітні кодекси екологічної поведінки підприємців. Зокрема, такий кодекс ? “Принцип Валдіза” ? був створений для підприємств США в 1989 р. Цей документ зобов’язує корпорації та фірми дотримуватися екологічних нормативів, економити природні ресурси, чесно інформувати громадськість про характер своєї діяльності. Для опрацювання підвалин “екологічного менеджменту” та його впровадження в практику створюють спеціальні консультативні центри. Наприкінці 80-х років у США була створена Коаліція за екологічно відповідальну економіку. До неї увійшли бізнесмени та представники державних природоохоронних організацій (Одюбонівське товариство, Сьєрра-клуб та ін.).

Для прийняття рішень у разі етичних конфліктів, що часто виникають у клінічній практиці, створена система етичних комітетів при окремих лікарнях, штатах та на загальнодержавному рівні. Завдяки цим комітетам відбувається подолання поширеного ставлення до людини як до пересічного об’єкта спостереження та вивчення, експериментування й маніпулювання. В 1978 р. видано енциклопедію “Біоетика”. Впровадження новітніх біотехнологій, зокрема досягнень генної інженерії, здійснюють відповідно до чинного законодавства, нормативних актів, громадської думки та релігійних поглядів. Контроль за безпечним використанням трансгенних організмів здійснюють кілька федеральних агенцій, серед них Агенція з охорони навколишнього середовища (ЕРА), Адміністрація з продовольства та ліків (FDA), Міністерство сільського господарства. У 1987 ? 1994 рр. у США було надано 1300 дозволів на випробування трансгенних рослин за польових умов. Створенням і впровадженням “трансгенів” тут займаються 24 фірми. Відповідні агенції діють у Канаді. Створено спеціальне законодавство та відповідні комісії в багатьох західноєвропейських країнах, які більш вимогливо ставляться до широкого використання трансгенних організмів порівняно із США та Канадою. Загальна площа під трансгенними культурами у світі сьогодні вже сягає 10 млн га.

Слід зауважити, що в питаннях біоетичного розвитку наша держава з відомих причин відстає навіть порівняно з Росією, де вже тривалий час плідно працює загальноакадемічна програма Російської АН “Людина, наука, суспільство: комплексні дослідження”. Біоетика є обов’язковою дисципліною у всіх медичних закладах Заходу, її активно залучають до навчальних програм у системі середньої освіти. В розвинених країнах Європи та в США такий пріоритетний напрям сучасної науки, як біологія, займає в бюджеті витрат на науку взагалі третю частину. З таким ставленням до науки, яке склалося в нашій державі, ми ризикуємо безнадійно відстати, попри свої пріоритети та напрацювання, від розвинених країн світу, в коло яких так прагнемо “інтегруватися”.

Як слушно зазначає П.Д.Тищенко, коли суспільство не вкладає коштів у розвиток медичної генетики ? воно утискує права та інтереси людей, які ще не народилися16. Проте інтенсивний розвиток новітніх біотехнологій безумовно має відповідати вимогам сучасної біологічної етики. А поглиблене дослідження й популяризація її проблем є справою пріоритетною та обов’язковою для кожної цивілізованої держави.