Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





РЕФЕРАТ

по філософії

CПРЯМОВАНІСТЬ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ В СУЧАСНІЙ ЗАХІДНІЙ СОЦІАЛЬНІЙ ФІЛОСОФІЇ

На сьо-го-дні оче-ви-д-но, що ін-ду-с-т-рі-а-ль-но роз-ви-ну-ті кра-ї-ни За-хо-ду зро-би-ли зна-ч-ний по-ступ як у сфе-рі тех-но-ло-гії про-ми-с-ло-во-го ви-ро-б-ни-ц-т-ва, йо-го стру-к-ту-рі, так і в га-лу-зі со-ці-о-ку-ль-ту-р-них від-но-син.

Ці змі-ни на-сті-ль-ки ра-ди-ка-ль-ні, що ба-га-то хто із за-хі-д-них фі-ло-со-фів го-во-рить те-пер про пе-ре-хід до но-во-го ти-пу роз-ви-т-ку люд-сь-кої ци-ві-лі-за-ці-ї. Цей пе-ре-хід, у свою чер-гу, сти-ка-єть-ся з про-бле-мою ста-но-в-лен-ня но-вої лю-ди-ни, бут-тя якої бу-ло б аде-к-ва-т-ним но-вим со-ці-а-ль-но--еко-но-мі-ч-ним умо-вам.

Вза-га-лі су-час-ний іс-то-ри-ч-ний роз-ви-ток вче-ні ха-ра-к-те-ри-зу-ють як та-кий, в яко-му ос-та-то-ч-но роз-па-ла-ся си-с-те-ма вза-є-мо-зв’я-з-ків між со-ці-а-ль-но--еко-но-мі-ч-ни-ми, по-лі-тич-ни-ми і со-ці-о-ку-ль-ту-р-ни-ми стру-к-ту-ра-ми. По-пе-ре-дні фо-р-ми за-ле-ж-но-с-ті осо-би від су-с-пі-ль-с-т-ва та-кож втра-ти-ли свою од-но-зна-ч-ність. Ви-ни-ка-ють но-ві мо-ж-ли-во-с-ті для вза-є-мо-дії рі-з-них сфер су-с-пі-ль-но-го жит-тя. Все це ак-ту-а-лі-зує пи-тан-ня про по-да-ль-шу спря-мо-ва-ність іс-то-ри-ч-но-го роз-ви-т-ку, про мі-с-це і роль лю-ди-ни, осо-би-с-то-с-ті в за-га-ль-но-му іс-то-ри-ч-но-му про-це-сі.

Се-ред ба-га-тьох сце-на-рі-їв по-да-ль-шо-го су-с-пі-ль-но-го роз-ви-т-ку ва-го-ме мі-с-це по-сі-дає кон-це-п-ція “і-н-фо-р-ма-цій-но-го су-с-пі-ль-с-т-ва”. В цьо-му су-с-пі-ль-с-т-ві май-бу-т-ні змі-ни по-в’я-зу-ють-ся з по-явою і роз-ви-т-ком но-вої ін-фо-р-ма-цій-ної тех-но-ло-гі-ї. В кон-це-п-ці-ях “і-н-фо-р-ма-цій-но-го су-с-пі-ль-с-т-ва” вра-хо-ву-ють-ся змі-ни як тех-но-ло-гі-ч-ної ба-зи су-с-пі-ль-но-го ви-ро-б-ни-ц-т-ва, так і со-ці-а-ль-ні пе-ре-тво-рен-ня. Зо-к-ре-ма, на-го-ло-шу-єть-ся, що в май-бу-т-ньо-му має від-бу-ти-ся пе-ре-оці-ню-ван-ня мі-с-ця і ро-лі осо-би в су-с-пі-ль-но--іс-то-ри-ч-них та при-ро-д-них про-це-сах. Но-ві від-но-шен-ня по-ви-нні вста-но-ви-ти-ся і в пла-не-та-р-но-му ма-с-ш-та-бі. Та-кі про-гно-зи ро-би-ли-ся за-хі-д-ни-ми до-слі-д-ни-ка-ми і ра-ні-ше, але в умо-вах “і-н-ду-с-т-рі-а-ль-но-го су-с-пі-ль-с-т-ва” во-ни сприй-ма-ли-ся як уто-пі-я. І ли-ше в умо-вах “і-н-фо-р-ма-цій-но-го су-с-пі-ль-с-т-ва” на-дії на вста-но-в-лен-ня но-во-го ти-пу вза-є-мо-від-но-син між лю-ди-ною і су-с-пі-ль-с-т-вом ста-ли ре-а-ль-ні-ши-ми.

Тех-но-ло-гі-ч-ні но-во-вве-ден-ня та мо-ж-ли-во-с-ті, що про-яв-ля-ють-ся в “і-н-фо-р-ма-цій-но-му су-с-пі-ль-с-т-ві”, мо-ж-на ска-за-ти, ви-хо-дять на за-га-ль-но-люд-сь-кі про-бле-ми і цін-но-с-ті. Бі-ль-шість за-хі-д-них со-ці-о-ло-гів ус-ві-до-м-лює те, що не-об-хід-но змі-ни-ти на-прям ді-я-ль-но-с-ті фу-н-да-ме-н-та-ль-них со-ці-а-ль-них ін-сти-ту-тів від-по-ві-д-но до мо-ж-ли-во-с-тей ін-фо-р-ма-цій-ної до-би. Адже но-ва ін-фо-р-ма-цій-на сфе-ра ста-вить пе-в-ні ви-мо-ги до со-ці-а-ль-них стру-к-тур.

Аме-ри-кан-сь-кий со-ці-а-ль-ний пси-хо-лог Д. Белл, роз-ви-ва-ю-чи кон-це-п-цію пост-ін-ду-с-т-рі-а-ль-но-го су-с-пі-ль-с-т-ва, на-го-ло-шує на то-му, що ви-рі-ша-ль-ною змін-ною та-ко-го су-с-пі-ль-с-т-ва ста-не ін-фо-р-ма-ція і знан-ня. При-бли-з-но в та-ко-му ж ра-ку-р-сі оці-ню-ють роль ін-фо-р-ма-ції у май-бу-т-ньо-му су-с-пі-ль-с-т-ві і ба-га-то ін-ших за-хі-д-них до-слі-д-ни-ків.

Д. Белл за-ува-жує, що змі-на ро-лі знан-ня в су-с-пі-ль-но-му жит-ті при-ве-де до пе-ре-фо-р-му-ван-ня со-ці-а-ль-ної стру-к-ту-ри су-с-пі-ль-с-т-ва. За-мість кла-сів з їх рі-з-ким роз-ме-жу-ван-ням со-ці-а-ль-но-го ста-ну, ви-ни-к-не більш роз-пли-в-ча-тий по-діл на елі-ту і ма-су.

В май-бу-т-ньо-му су-с-пі-ль-с-т-ві , тоб-то в ін-фо-р-ма-цій-но-му су-с-пі-ль-с-т-ві, най-ви-щою цін-ні-с-тю ста-не ін-фо-р-ма-ці-я. А от-же, ви-ща вла-да по-сту-по-во пе-ре-хо-ди-ти-ме до ін-фо-р-ма-цій-ної елі-ти. Са-ме ін-фо-р-ма-ція по-ви-нна бу-де при-ве-с-ти су-с-пі-ль-с-т-во до йо-го за-га-ль-ної гу-ма-ні-за-ції на ос-но-ві ство-рен-ня умов для під-ви-щен-ня су-с-пі-ль-но-го до-б-ро-бу-ту, по-ліп-шен-ня всіх форм спі-л-ку-ван-ня лі-к-ві-да-ції мо-в-них і куль-ту-р-них ба-р’є-рів то-що.

Ін-фо-р-ма-цій-ний се-к-тор ви-ро-б-ни-ц-т-ва у май-бу-т-ньо-му ста-не ви-рі-ша-ль-ним. Це не озна-чає, що зни-к-не ви-ро-б-ни-ц-т-во то-ва-рів або ма-ши-но-бу-ду-ван-ня, але їх ча-с-т-ка у су-ку-п-ній сфе-рі су-с-пі-ль-но-го ви-ро-б-ни-ц-т-ва бу-де на-ба-га-то ме-н-шою по-рі-в-ня-но з ін-фо-р-ма-цій-ним се-к-то-ром ви-ро-б-ни-ц-т-ва.

Ві-до-мий до-слі-д-ник Й. Масуда оці-нює май-бу-т-нє су-с-пі-ль-с-т-во як пе-в-ний со-ці-а-ль-ний ор-га-нізм і го-во-рить про мо-ж-ли-ве ство-рен-ня іде-а-ль-ної фо-р-ми су-с-пі-ль-них від-но-син. На йо-го ду-м-ку, су-с-пі-ль-с-т-во фу-н-к-ці-о-ну-ва-ти-ме на ос-но-ві прин-ци-пу си-не-ргі-з-му, суть яко-го по-ля-гає в то-му, що лю-ди-на і при-ро-да ма-ють іс-ну-ва-ти і спра-в-ж-ньо-му си-м-бі-о-зі.

Звід-си мо-ж-на зро-би-ти ви-сно-вок, що в май-бу-т-ньо-му змі-нить-ся са-ме ста-но-ви-ще лю-ди-ни в на-вко-ли-ш-ньо-му сві-ті. Во-на ста-не спів-уча-с-ни-ком при-ро-д-но-го про-це-су роз-ви-т-ку жит-тя на Зе-м-лі. Лю-ди-на і при-ро-да ді-я-ти-муть спі-ль-но, як од-на при-ро-д-на си-ла.

Де-які за-хі-д-ні вче-ні ви-сло-в-лю-ють пе-в-ні за-сте-ре-жен-ня що-до мо-ж-ли-во-с-ті “а-в-то-ма-ти-ч-но-го” пе-ре-тво-рен-ня ін-ду-с-т-рі-а-ль-ної си-с-те-ми в “і-н-фо-р-ма-цій-не су-с-пі-ль-с-т-во-”. Адже не мо-ж-на спо-ді-ва-тись тіль-ки на те, що сам роз-ви-ток но-ві-т-ньої тех-но-ло-гії та ін-фо-р-ма-цій-них си-с-тем при-ве-де до по-яви но-во-го су-с-пі-ль-с-т-ва. Са-ме в пе-рі-од зро-с-тан-ня мо-ж-ли-во-с-тей тех-ні-ки, ком-п’ю-те-р-ної тех-но-ло-гії ін-фо-р-ма-ції ви-ни-кає не-об-хід-ність та-кої цін-ні-с-ної орі-є-н-та-ції ін-ди-ві-да, яка мо-г-ла б ком-пе-н-су-ва-ти де-гу-ма-ні-зу-ю-чий вплив тех-но-ло-гі-ї.

От-же, в цих умо-вах по-трі-бен обо-пі-ль-ний роз-ви-ток як тех-но-ло-гії, так і люд-сь-ко-го по-те-н-ці-а-лу. Адже без ба-ла-н-су між скла-д-ною тех-ні-кою і осо-би-с-ти-ми яко-с-тя-ми лю-ди-ни не мо-же бу-ти ус-пі-ш-но-го пе-ре-хо-ду до но-во-го су-с-пі-ль-с-т-ва.

Но-ве су-с-пі-ль-с-т-во пе-ред-ба-ча-ти-ме про-гра-му ор-га-ні-за-ції і ко-н-т-ро-лю про-це-сів, які від-бу-ва-ють-ся у ньо-му. Люд-с-т-во по-ви-нно бу-де ви-рі-ши-ти су-пе-ре-ч-ність по-єд-нан-ня ево-лю-ції ро-зу-му, тех-но-ло-гії, прак-ти-ч-ної ді-я-ль-но-с-ті і біо-сфе-ри. Са-ме люд-с-т-ву до-ве-деть-ся взя-ти на се-бе від-по-ві-да-ль-ність за по-да-ль-шу ево-лю-цію люд-сь-кої ци-ві-лі-за-ці-ї.

В су-час-них за-хі-д-них су-с-пі-ль-с-т-вах, де тех-но-ген-на ци-ві-лі-за-ція до-ся-г-ла най-ви-що-го роз-кві-ту, про-яв-ля-ють-ся де-які озна-ки її роз-кла-ду. Це по-яс-ню-єть-ся тим, що тех-но-ло-гі-ч-ний роз-ви-ток су-с-пі-ль-с-т-ва не-про-по-р-цій-но й од-но-бі-ч-но ви-пе-ре-джає йо-го со-ці-а-ль-но--ку-ль-ту-р-ний та мо-ра-ль-ний роз-ви-ток. У зв’я-з-ку з цим, мо-ра-ль-на не-до-с-ко-на-лість бі-ль-шо-с-ті люд-с-т-ва пе-ре-тво-рює йо-го на мо-н-с-т-ра, який хо-ча і має де-які яко-с-ті ге-ні-а-ль-но-с-ті, але мо-же вре-ш-ті--решт ста-ти же-р-т-вою вла-с-них злих справ. Вна-слі-док цьо-го ство-рю-єть-ся аб-су-р-д-на си-ту-а-ція в іс-то-рії люд-с-т-ва, ко-ли са-ма люд-сь-ка при-ро-да діє про-ти нас.

Зви-чай-но, не-до-с-ко-на-лість при-ро-ди лю-ди-ни не ви-ни-к-ла впе-р-ше в іс-то-рії, во-на ви-яв-ля-ла-ся і в по-пе-ре-дні сто-літ-тя і ти-ся-чо-літ-тя, але са-ме на-при-кі-н-ці XX сто-літ-тя остан-ня на-бу-ла за-гро-з-ли-во-го ха-ра-к-те-ру че-рез вплив тех-но-ген-ної ци-ві-лі-за-ції на на-вко-ли-ш-нє се-ре-до-ви-ще, від яко-го за-ле-жить жит-тя лю-дей.

От-же, як-що для епо-хи ін-ду-с-т-рі-а-лі-з-му бу-ло при-та-ман-не пра-г-нен-ня ви-со-ко-го рі-в-ня жит-тя, то су-час-ний пе-ре-хід до пост-ін-ду-с-т-рі-а-лі-з-му ви-ма-гає обе-ре-ж-ної пе-ре-орі-є-н-та-ції ба-зо-вих цін-но-с-тей со-ці-у-му на по-сту-по-ве до-ся-г-нен-ня ви-со-кої яко-с-ті жит-тя, від-тво-рен-ня на-вко-ли-ш-ньої при-ро-ди.

Та-ким чи-ном, су-с-пі-ль-с-т-ва зму-ше-ні бу-дуть про-хо-ди-ти че-рез за-сво-єн-ня до-ся-г-нень тех-но-ген-ної ци-ві-лі-за-ції і пе-ре-хо-ду до ан-тро-по-ген-но-ї. Са-ме ан-тро-по-ген-на ци-ві-лі-за-ція під-не-се лю-ди-ну над її его-ї-с-ти-ч-ни-ми ці-ля-ми і до-по-мо-же ви-й-ти на рі-вень сві-то-гля-д-них па-радигм. Іс-то-ри-ч-ний роз-ви-ток, у свою чер-гу, бу-де ре-а-лі-зу-ва-тись ли-ше в про-це-сі транс-фо-р-ма-ції со-ці-а-ль-но--сві-то-г-ля-д-них на-ста-нов, що ви-зна-ча-ють ста-в-лен-ня лю-ди-ни до сві-ту за-га-лом.

Ба-га-то вче-них і


Сторінки: 1 2