І. Кант. Метафізика свободи - морального падіння людини взагалі. Таке по суті негативістське розуміння свободи...

Реферат - І. Кант. Метафізика свободи

морального падіння людини взагалі. Таке по суті негативістське розуміння свободи волі перетворювало її в щось аналогічне тим порокам, які вважалися що випливають з неї. Кант, як ми бачимо, принципово по новому оцінює свободу волі, бачачи в ній передусім глибинне, трансцендентальне джерело моральності. Тварини не володіють волею, затверджує Кант. Людина ж, в свою чергу, відрізняється від тварин не тільки наявністю волі, але й наявністю вільної волі. Остання також відрізняє людського індивіда як особистість від інших людських індивідів. В своїх посмертних нотатках, що опублікувалися, Кант підсумовує цей хід думки: “Питання, чи можлива свобода, скоріше за все, співпадає з питанням, чи є людина справжньою особистістю”.

Трансцедентальна позиція Канта визначає його розуміння природи людини. Традиційне філософське переконання на людську природу включало в себе уявлення про початково існуючу і, в принципі, незмінну визначеність. Докантовскі філософи припускали можливість пошкодження людської природи, ставили в зв'язку з цим задачу відновлення її природної початкової цілісності. Ніхто з попередників Канта не зв'язував поняття природи людини з його волею, свободою, свавіллям. Отже, Кант рішуче переглядає переконання своїх попередників на природу людини. Для нього вона зовсім не є початково дана і в принципі незмінна суттєвість. «Тут, пише Кант, під природою людини ми розуміємо тільки суб'єктивну підставу застосування її (людини) свободи взагалі, якій передує всяка чинність, сприймана нашими почуттями». Цілком очевидно, що ця нова концепція людської природи, радикально відмінна від природи всіх інших живих єств, органічно пов’язана з кантовським розумінням свободи як практичної свідомості, завдяки якій особистість сама формує себе.

ЛІТЕРАТУРА

Кант И. Пролегомены. Соч. в 6-ти т. М., 1965. Т. 4(1). С. 161,167. Кант И. Критика практического разума. Соч. Т.4(1). М.,1965. С. 423. Кант И. Критика чистого разума. Соч. в 6-ти т. Т. 3 С. 94. М., 1966. Асмус В.Ф. Избр. филос. труды. М., 1971, Т. 11. С. 233. Кант И. Основы метафизики нравственности. Соч.Т.4(1).С.226. М.,1965 Кант И. Соч. Т. 3. С. 493. 7.Фулье А. Свобода и необходимость. М. 1900. С. 22,15. Кант И. Метафизика нравов. Соч. Т. 4(2). С. 135. Кант И. Трактаты и письма. М., 1980. С. 101 Якобс В., происхождение зла и человеческои свободы, трансцедентальная философия и метафизика. «Вопросы философии», № 1, 1994 г. Шопенгауэр А., Свобода воли и нравственность, М., 1992. Хацкевич Д.Х., Шейко С.В., Личность в современнои западнои философии и социологии, М., 1993. Шуль. Я.Ю., О значении личности в философии, Фил. науки, М., 1991, №5. Комиссарова Э. Н., Личность как субъект и объект социального развития, Социально-политическии журнал, № 4, 5, 1992 г.

Сторінки: 1 2 3