Реферат на тему:

Вчення Платона про державу

План

1. Проблема державного устрою.

2. Негативні форми правління.

3. Чому держава Платона тоталітарна?

Проблема державного устрою

Людство дотепер не може вирішити проблему, що виникла багато століть тому, але дотепер так і не знайшла однозначного вирішення Це проблема державного устрою. Якою ж держава повинна бути в ідеалі? Деякі дотримуються думки, що ідеальна держава — це, насамперед, могутня держава з добре розвинутою економікою. Інші вкладають у це поняття інший зміст На їхню думку, це така держава, у якій воля й рівність є пріоритетними величинами. У результаті проблема державного устрою стає проблемою осмислення людських цінностей, блага для людини та її волі Ще Платон у своєму трактаті «Держава» намагався розібратися в цій дилемі

Давньогрецький філософ Платон жив дуже давно Ніхто точно не знає дати його народження Припускають, що це 427 р до н. е., помер Платон у 347 р до н є. Хоча минуло досить багато часу з дня опублікування найважливіших трактатів Платона, не можна сказати, що інтерес до його творчості сьогодні почав слабшати Навпаки, усі цікавляться думкою людини, яка жила більше двох із половиною тисяч років тому. Сучасні вчені схиляються до єдиної думки, що, не маючи трактатів Платона, ми б не тільки гірше знали давніх греків, але гірше б могли пізнати самих себе

Соціально-політичним питанням Платон присвятив кілька своїх творів трактат «Держава», діалоги «Закони». «Політик» У своїх Трактатах Платон використовує форму діалогу відбувається полеміка між Сократом і не такими відомими філософами, як Сократ і сам Платон. - ґлавконом. Адимантом Кефалом Платон у своїх творах уявляє собі модель ідеальної держави Це не означає, що де-небудь він ми її побачити, щоб потім закликати всі народи до побудови саме такої держави Йдеться про утопічну державу, якої не існує в природі, однак це не означає, що філософ не намагався закликати владу до побудови кращої

Платон жив у ті часи, коли Сицилією правили тирани Філософ кілька разів намагався вплинути на розбещеного Діонісія, щоб той припинив кровопролиття й деспотію на Сицилії. Однак його спроби не були успішними На віть більше, афінському філософові довелося на собі відчути жах тиранії кілька разів його намагалися вигнати з міста, а одного разу мало не продали в рабство.

До того як розглядати «ідеальну» державу Платона, необхідно усвідомити, що не влаштовувало філософа в сучасних йому державах, які риси він вважав негативними в наявних урядах. На думку Платона, за часів «золотого віку» всі держави й суспільства мали «досконалий лад» Пізніше вони «зіпсувалися» завдяки «пануванню корисливих інтересів», що диктували відповідні вчинки людей. Беручи за основу ступінь користі в державних правліннях. Платон виводить чотири різновиди держав:

1. Тимократія. При владі тут знаходяться честолюбці, однак держава зберегла риси «досконалого» ладу. Держава такого типу звільняє правителів і воїнів від ремісничих та землеробських робіт. Правителі велику увагу приділяють спортивним вправам, хоча й тут уже помітне бажання збагатитися Спартанський спосіб життя за допомогою жінок перетворюється поступово на розкішний, а це, власне, є початком олігархії.

2. Олігархія. Така держава має чіткий розподіл на правлячий і підлеглий класи — багатих та бідних. Бідні повністю підкоряються панівному класу, роблячи його життя абсолютно безтурботним. Подальший розвиток олігархії веде до її переродження на демократію.

З Демократія. При такому ладі роз'єднаність бідних і багатих ще більше підсилюється. У зв'язку із цим починаються повстання, часом кровопролитні, виникає боротьба за владу. Це зрештою призводить до найгіршої державної системи — тиранії.

4. Тиранія. Платон вважає, що надлишок певних дій призводить до прямо протилежного результату. Так трапилося і з демократією. Виникає такий державний устрій, при якому воля відсутня взагалі. Країна знаходиться під владою однієї людини — тирана.

Негативні форми правління

Платон намагається протиставити утопічне бачення державного устрою всім негативним формам державної влади. Філософ багато розмірковує про місце правлячого класу. Він вважає, що правити «ідеальною» державою обов'язково повинні філософи, щоб у державі панували розум і розважливість. Завдяки філософам у країнах встановиться добробут, справедливий державний устрій. Платон сумнівається в тому, що нововведення поліпшать добробут людей, адже він мріє про істинно «ідеальну» державу, а ідеальне поліпшити неможливо. Філософам випало, на думку Платона, охороняти порядки «ідеального» ладу. Очевидно, до обов'язків філософів уходило охороняти всіх людей від пороку, а пороками вважалося будь-яке нововведення в суспільстві. Завдяки філософам улаштування «ідеальної» держави буде підпорядковано законам розуму та справедливості, хоча там не буде місця почуттям.

У державі Платона є люди, яким відведена роль управителів. Однак є там місце й для тих, хто займається ремеслом і землеробством. Згідно з Платоном, основним законом існування «ідеальної» держави є те, що кожен член цієї держави повинен займатися тільки тією справою до якої відчуває здібності. У зв'язку із цим філософ поділяє всіх жителів на три класи. У нижчий клас він об'єднав людей, до обов'язків яких уходить заняття ремеслом або землеробством, або ж ту категорію людей, яка пов'язана з ремеслом, торгівлею й землеробством (це ремісники, торговці й хлібороби). Незалежно від того, що хлібороби й торговці можуть значно відрізнятися один від одного своїми якостями, розумом й іншим категоріям, Платон усе-таки стверджує, що всі вони знаходяться приблизно на однаковому рівні морального, розвитку. Усередині класу є чіткий поділ функцій і праці: ремісник не може зайнятися торгівлею, а торговець —