Відбір — виокремлення за допомогою методів психологіч-ного, педагогічного чи іншого дослідження невеликої кількості елементів, що репрезентують певне явище, яке є предметом вивчення. Наприклад, темп читання учнів конкретного класу чи переключення уваги учнів певної групи, відбір для дослідження групи обстежуваних, які входять у певну популяцію.

Дані — той масив інформації, який дослідник має проана-лізувати (кількісні результати, властивості, притаманні учням певної вікової групи, тощо).

Кількісні дані — це дані, одержані при вимірюваннях (час, кількість правильних чи помилкових відповідей при виконанні певних психологічних або педагогічних завдань тощо).

Якісні дані — показники, які характеризують психічні чи інші властивості елементів вибірки. Ці дані неможливо виміряти.

Гетерогенність — властивість відбору, дані якого певною мірою розкидані на шкалі розподілу, що зумовлене великими стандартними відхиленнями.

Контрольна група — група обстежуваних, на яких не по-ширюється експериментальний вплив.

4. Конкретні наукові методи

Конкретні наукові методи відображають специфіку науки. Вони неоднакові в різних науках. Психологи користуються багатьма методами. Залежно від завдань дослідження одні з них вис-тупають як основні, інші — як додаткові. Розглянемо їх.

Метод об'єктивного спостереження. Об'єктивний метод у тра-диціях всіх наук вважається основним, але за певних застережень він часто використовується у поєднанні з іншими методами. Метод об'єктивного спостереження це — спеціально організоване спосте-

реження. Використання цього методу передбачає наявність таких умов:

* цілеспрямованість — визначення мети, завдання дослідження;

* природні умови — учні не повинні знати, що за ними спостеріга-
ють; <

» наявність плану;

» точне визначання об'єкта і предмета спостереження;

« обмеження дослідником ознак, які є предметом спостереження;

« вироблення однозначних критеріїв оцінки цих ознак;

* забезпечення чіткості і тривалості спостереження.

Обов'язковою умовою є ведення дослідником щоденника.

Позитивна сторона цього методу полягає у збереженні природ-них умов перебігу психічних процесів. Але слід пам'ятати і про слабкі його сторони:

* дослідник займає пасивну позицію (чекає, поки виникне явище);

* майже неможливий кількісний аналіз, що знижує надійність вис-
новків;

* можливості виявлення причин психічних явищ обмежені; і застосування методу вимагає витрат і тривалого часу.

Незважаючи на це метод широко використовується у психології у взаємодії з іншими науковими методами.

Методом об'єктивного спостереження користуються не тільки при вивченні малих груп або окремої особи. Він передбачає фіксацію певних психологічних характеристик. Ним користуються науковці і студенти, наприклад при нагромадженні даних для напи-сання психологічних характеристик на учнів.

Метод самоспостереження, або інтроспекції. Цей метод є най-давнішим у психології і спочатку вважався єдиним, а потім основ ним. Передбачає спостереження:

* людини за самою собою;

» за внутрішнім планом власних психічних явищ, власного психіч ного життя.

Метод побудований на здатності людини усвідомлювати свою особистість, застосування його зумовлене рівнем розвитку в підрос таючої особистості самосвідомості. Цей метод можна застосувати до людей, які спроможні зробити самозвіт про зміст власних уявлені.,

думок тощо. Від дослідника, який користується методом самоспос-тереження, вимагається наявність здатності виконувати діяльність в умовах, які впливають на його емоційну сферу. Отже, дослідник має бути емоційно і соціальне зрілою особистістю.

Метод інтроспекції використовується для вивчення інтересів, уявлень, почуттів (психологічних станів, настроїв), працездатності, професійної продуктивності тощо. Він відіграє важливу роль у фор-муванні самосвідомості особистості. Самоспостереження як метод не однорідне. Деякі психологи виділяють у ньому, наприклад, метод феноменологічного самоспостереження, розроблений представни-ками гештальтпсихології, інші диференціюють його, виділяючи ок-ремо метод самоспостереження і метод інтроспекції, вказуючи при цьому на різницю функцій, які виконують експериментатор і піддослідний, а також підкреслюючи, що саме метод інтроспекції є суб'єктивним.

Г. І. Челпанов, котрий тривалий час працював у Києві і створив тут психологічну лабораторію, рекомендував широко використову-вати метод самоспостереження. Він та інші психологи розробили вимоги до використання цього методу, якими передбачаються:

1) особлива підготовка дослідника;

2) вміння добре розподіляти увагу.

Складність застосування методу самоспостереження в тім, що пін вимагає від дослідника бути одночасно і суб'єктом, і об'єктом вивчення.

Тепер цей метод часто використовується як допоміжний. Нап-риклад, при психологічній підготовці спортсмена поряд з викорис-танням спеціальних приладів, що фіксують стан спортсмена, йому пропонують розповісти про самопочуття, про його уявлення про дії перед їх виконанням тощо. Метод самоспостереження може набува-!ІІ форми самозвіту. Деякі психологи вважають самозвіт і похідний під нього метод анамнезу окремими методами. Розглянемо їх.

Метод самозвіту. Деякі психологи слушно зауважують, що жод-нії наукова робота, в якій досліджуються індивідуальні відмінності особистості, не буде повною без урахування результатів, одержаних ЇЙ допомогою опитного самозвіту.

У більшості випадків експериментатори виготовляють бланки з питаннями про здібності, мотиви, почуття, характер, темперамент, Інтереси тощо. Зразків бланків для самозвіту вироблено багато. Крім ІйІІІІІапь, вони містять варіанти відповідей або пропозицію оцінюва-ні І'ІІої відповіді у балах.

Метод анамнезу (анамнез від грец. — спомин, нагадування). Ши-роко використовується у клінічній медицині з метою діагностики і лікування людей, які мають психічні проблеми. Цей метод застосо-вується і в психології. Так, 3. Фройд та його послідовники вивчали окремі клінічні випадки різноманітних проявів поведінки (спогади раннього дитинства, сновидіння, фантазії, вияви любові та нена-висті до окремих осіб тощо). Метод анамнезу був використаний американським психологом К. Роджерсом (1902—1987) при дослідженні особистості. Г. Мюррей та його колеги з Гарвардської психологічної клініки вивчали протягом кількох років групу чоло-віків — студентів коледжу. Наприкінці багаторічного експерименту Г. Мюррей і його співробітники на "виробничій нараді" висловили свою думку про кожного студента коледжу. Застосований метод анамнезу ці дослідники визначали як лонгітюдний.

Природний експеримент. Цей метод розробив О. Ф. Лазурський (1874—1917). Уперше О. Лазурський доповів про природний експе-римент на І з'їзді з експериментальної