Тема: Обставини несприятливого морально-психологічного формування особи злочинця.

ПЛАН

Вступ

1. Процес морально-психологічного формування особи злочинця

2. Негативний вплив на формування особи злочинця недоліків у діяльності окремих соціальних інститутів ( сім’я, школа, колектив, побутове оточення, тощо) на мікро рівні.

3. Фактори матеріального характеру та їх вплив на механізм індивідуальної злочинної поведінки.

Висновок

Література

Вступ

Серед найбільш складних, спірних і найменш розроблених кримінологічних проблем є питання про особистість злочинця.

Кримінологічне дослідження проблеми особистості має довгу історію. Віддавна вчених цікавлять питання природи особистості, її внутрішнього світу, факторів, що обумовлюють поведінку людини та її окремі вчинки.

За останні десятиріччя інтенсивність наукового пошуку в цьому напрямі активізувалась через зростання негативних тенденцій в поведінці людини, причому в глобальному масштабі. Світ сьогодні роздертий на шматки політикою, ідеологією, релігією, йому загрожують не лише природні, а й соціальні катаклізми, промислове забруднення, ядерна катастрофа. Величезна кількість людей живе в абсолютній бездуховності, беззаконні й хаосі. У багатьох негативний вплив зовнішніх подразників активізує тваринне начало, як результат — страшні у своїй безглуздості й жорстокості злочини, які просто в голові не вкладаються.

Таким чином ускладнення кримінологічної ситуації, ріст кількості важких, особливо небезпечних злочинів значно посилили актуальність кримінологічних досліджень в напрямку визначення причин і умов формування особи злочинця.

Для кримінології головне в особистості злочинця - її природа і сутність, джерела, шляхи, форми і механізми формування її антигромадських рис, ті особливості, що у взаємодії з середовищем чи злочинною ситуацією породжують злочинну поведінку, іншими словами, усе те про злочинця, що може пояснити здійснення злочину. Результати такого вивчення є основою для розробки кримінологією проблем профілактики злочинів.

Таким чином визначення умов і причин формування особи злочинця дозволить впливати на ці фактори і процеси. Адже, як говорять лікарі, найкраще лікування це профілактика. Тому, набагато краще, запобігти тому, щоб особа стала злочинцем, ніж потім з цим злочинцем вести боротьбу.

1. Процес морально-психологічного формування особи злочинця

Однієї з корінних проблем вивчення особистості злочинця є проблема співвідношення соціального і біологічного, тобто чи закладено формування деяких людей, як злочинців уже на філологічному рівні і в якій мірі, чи все таки це лише наслідок певних соціальних процесів. Вирішення цього питання має принципове практичне і правове значення. Від його рішення багато в чому залежить пояснення причин злочинності і визначення головних напрямків боротьби з нею. Оцінка ролі біологічних факторів часто являє собою той рубіж, що розділяє багато кримінологічних теорій.

На Заході, ще з часів Ломрозо є багато кримінологів, які поділяють точку зору, що нахил до злочинної поведінки закладається ще на біологічному рівні. На доказ своїх поглядів, в останній час вони намагаються залучити і останні досягнення генетики. Ще в минулі століття, проводились дослідження які буцімто підтверджували, що схильність до злочинної поведінки передається біологічно (від батьків до дітей). Наводились вивчення деяких сімей, у яких на протязі кількох століть значна частина нащадків ставала також на злочинний шлях, такі ж висновки начебто підтверджувались і дослідженнями близнюків.

Вітчизняні кримінологи виходили і виходять з того, що злочинність, як і конкретні злочини, у будь-якім суспільстві має соціальний характер, соціально обумовлений. Це аж ніяк не означає ігнорування біологічних факторів, однак вони можуть носити лише характер умови, що сприяє злочинному поводженню, але аж ніяк не його причини.

І справді, ці ж дослідження (сімей і близнюків) підтверджували, що не всі ставали на злочинний шлях і навіть, як правило менша половина. А ті факти, що в таких сім’ях діти також ставали на злочинний шлях саме і підтверджує соціальну природу злочинності. Адже в таких сім’я соціальне оточення (умови життя, оточуючі) і сприяли формуванню із осіб злочинців.

Оскільки мова йде про особистість, про роль біологічних факторів, можна говорити лише на особистісному, психологічному рівні. Особистість, її психіка є, образно говорячи, ареною, на якій відбувається взаємодія соціальних і біологічних факторів. Поза психікою їхнє співвідношення зрозуміти неможливо. Тому науковий аналіз зазначеної проблеми може бути плідним тільки в тому випадку, якщо розглядати дія цих факторів у структурі особистості, оскільки людська поведінка залежить від того, на якій особистісній основі вони функціонують. Інтенсивність прояву соціальних і біологічних обставин залежить від того, яка сама особистість. Однак і тут ми маємо на увазі саме особистість, тобто суб'єкта й об'єкта суспільних відносин, соціальна якість людини, сформована вихованням, середовищем.

Негативні психологічні особливості особистості злочинця є результатом дефектів соціалізації. Під соціалізацією розуміється процес формування особистості за допомогою освоєння нею соціальних ролей, засвоєння системи морально-правових цінностей суспільства. У плані формування особистості найбільш важливі дві стадії соціалізації - первинна (соціалізація дитини і підлітка) і проміжна (соціалізація в юнацькому віці 18-25 років). Найбільш небезпечні дефекти соціалізації в дитячому і підлітковому віці, коли закладаються основи особистості. Найважливішими агентами соціалізації в цьому віці є родина, школа, група однолітків.

Існує загальна схема процесу деморалізації з наступною криміналізацією (дефекти соціалізації) дітей, підлітків:

А) конфлікти з батьками, втечі з дому (дефекти сімейної соціалізації);

Б) труднощі, невдачі в школі, прогули (дефекти соціалізації в школі);

В) контакти, зближення з деморалізованими однолітками (дефекти соціалізації в групах однолітків);

Г) здійснення злочину для задоволення елементарних потреб або "по наущуванню" Шиханцов Г. Г. Криминология. Учебник для вузов. – М.: Зерцало-М. 2001.-с. 102-103..

2. Негативний вплив на формування особи злочинця недоліків у діяльності окремих соціальних інститутів ( сім’я, школа, колектив, побутове оточення, тощо) на мікро рівні.

Найбільш