Важливу роль у процесі соціалізації грає виробничий (трудовий) колектив: саме в ньому людина в процесі своєї практичної діяльності удруге виховується морально і соціально. Трудовий колектив є своєрідним корректувальником знань, умінь, навичок, звичок, ціннісних орієнтації, придбаних а родині і школі. У ньому перевіряється і закріплюється ступінь зрілості особистості.

Вплив трудового колективу може виявлятися в двох напрямках:

а) позитивні якості колективу виховують особистість, поведінка якої відхиляється від норми, і сприяють її ресоціализації;

б) несприятливі умови роблять деформуючий вплив на соціалізацію особистості, внаслідок чого на неї переносяться негативні риси колективу.

Необхідно прямо сказати, що в умовах економічної кризи виробничо-трудова сфера знаходиться в жалюгідному стані. Дезорганізація виробництва аж до зупинок підприємств, змушені довготермінові відпустки зі злидарською чи оплатою зовсім без її, хижацька, нерідко відверто кримінальна приватизація, показне акціонування, різке падіння трудової, технологічної, фінансової дисципліни, хронічні невиплати зарплати робітникам та службовцям на тлі величезних доходів директорського корпуса породжують цілий ряд негативних явищ. З одного боку, зтверджується рвацька мораль, виражена у відомій формулі: "людина людині - вовк"; з іншого боку - поширюються упадницькі настрої: безвихідності, туги, розпачу, апатії. Нерідкими стали такі прояви конфліктності у виробничо-трудовій сфері, як страйки, масові акції протесту у виді блокування транспортних магістралей, захоплення робітниками як заручників директорів підприємств, що "прокручують" у комерційних банках гроші, призначені для виплати зарплати. Багато трудових колективів, власне кажучи, перестали бути такими, вони являють собою скоріше конгломерат людей, що прагнуть фактично нарізно "робити гроші". Виховний потенціал таких квазіколективів практично зведений до нуля. Більш того, вони, дискредитуючи працю як одну з вищих цінностей, роблять сильний негативний вплив на життєві позиції, орієнтації, погляди людей, що складаються в них, особливо молодих Алексєєв А. И. Кримінологія. М., 1998. - с. 96..

Різко знизився виховний потенціал військових колективів, що традиційно були школою морально-вольового загартування для більшості чоловічого населень країни. Розвал статутних взаємин між військово-службовцями, горезвісна "дідовщина", падіння військової дисципліни, розкрадання військового майна і бюджетних засобів, призначених для фінансування армії, численні зловживання і махінації начальницького складу, несвоєчасна виплата грошового постачання - ці і інші нові "прикмети" військової служби і побуту сприяють моральній деформації (або поглиблюють її) безлічі молодих людей, що щорічно входять у військове середовище.

Не останню роль у формуванні кримінальної мотивації також грають засоби масової інформації.

Ясно, що самі засоби масової інформації зовсім не зв'язані зі злочинністю. Говорячи про їхній криміногенний характер, варто мати на увазі визначений негативний зміст, що може з їхньою допомогою передаватися, і можливий негативний вплив того негативного змісту на читачів, слухачів, глядачів. Мова йде, головним чином, про демонстрацію жорстоких, непристойних, садистських сцен, різного роду бійок, скандалів, сексуального насильства і т.п. , що можуть схилити індивіда до здійснення злочину, сприяти формуванню в нього небажаної системи норм і цінностей. Такі сцени можуть також містити інформацію про способи здійснення злочину і про те, що потрібно робити, щоб уникнути покарання. І нажаль інформаційна сфера все більш і більш виконує роль “наглядного посібника” для злочинців.

“Практично цілодобово з радіоприймачів звучить приголомшлива музика, на екранах телевізорів ллється кров, рветься плоть, демонструються сцени жорстоких убивств і огидних статевих збочень. Дані російського Державного наукового центру соціальної і судової психіатрії ім. В.Сербського свідчать: тільки протягом доби глядачі телебачення стають свідками більше ста сцен убивств і насильства на екрані. А тексти пісень стилю хард і хеві-метал на 50% складаються з образів убивств, 7% — суїциду і 35% — сатанинських обрядів. В Україні ситуація не надто відрізняється від російської, тим більше за наявності кабельного телебачення” Дзеркало тижня. // Субота,    Вересня  року.

Відповідно до теорії соціального навчання зорове сприйняття позитивної чи негативної поведінки інших людей діє на поведінку людини як безпосередні нагорода або покарання. Це так зване підкріплення спостереженням.

Негативні зразки поведінки, що демонструються засобами масової інформації, можуть особливо сильно впливати на формування установок і цінностей підлітків у зв'язку з тим, що особистість підлітка ще не цілком склалася і тому зберігає негативність.

3. Фактори матеріального характеру та їх вплив на механізм індивідуальної злочинної поведінки.

Вплив соціального середовища в значній мірі (але не лише) визначається факторами матеріального характеру.

Хоча рівень впливу цих факторів є досить різним і визначається не однозначно. На думку багатьох авторів ці фактори діють не прямо, тобто чим кращі умови життя тим менша ймовірність формування особи схильної до злочинів (в цьому випадку серед заможних людей злочинців не було б, а це як відомо не так), а якби виконуючи роль певних каталізаторів впливу. Тобто у забезпечених сім’ях менше причин для дрібних побутових скандалів, озлобленості із-за побутових проблем, іноді навіть нагальних, як це буває у незаможних сім’ях. Вплив “матеріальних” факторів потрібно розглядати у контексті дії всього соціального середовища, частинного якого ці фактори є. Так, в Німецькій Демократичній Республіці рівень злочинності був значно нижчим чим у ФРН, не дивлячись на те, що в загальному рівень матеріального благополуччя був нижчим. Але матеріальний рівень життя в НДР був хоч і дещо нижчим чим в ФРН, тим не менш він був більш стабільним. Громадянин НДР, був більш впевненим у завтрашньому дні – що в нього буде гарантована робота, стабільний заробіток, досить високий рівень соціальних гарантій. В той час як житель ФРН,