Тест “100 філософських шкіл”

№ | Назви філософських шкіл, течій та напрямів | Час їх заснуван-ня | Країна, місто, заклад, де почалася їх історія | Представни-ки цих шкіл, напрямів | Філософські ідеї, проблеми, які були у центрі їхньої уваги

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

1 | Локаята (школа чарваків) | Середина

1 тис. | Стародав-ня Індія | Брихаспаті | Основу світу становлять 4 елементи: земля, вода, вогонь, повітря.

2 | Санкх'я | Середина 1 тис. | Стародав-ня Індія | Капіла, Асурі, Панчашикка, Варшаган'я | Існують 2 самостійних начала: пракріті (субстрактна першопричина) і пуруша ("Я", дух, свідомість). Всесвіт виник завдяки впливу пуруші на пракріті.

3 | Йога | Середина 1 тис. | Стародав-ня Індія | Патанджалі | Ідеї виходять із з'ясування питання про сутність душі та тіла. Сутність цього відношення у безперервному самовдосконаленні душі і тіла шляхом самозаглиблення людини у свій внутрішній світ, що реалізується через безпосереднє бачення і переживання.

4 | Фа-цзя | VI-V ст. до н.е. | Стародав-ній Китай | Шан Ян, Хань Фей. | Вели рішучу боротьбу проти пережитків родинного ладу та общинно-патріархальних традицій, за об'єднання країни та жорстоку централізацію правління.

5 | Інь-ян | VI-V ст. до н.е. | Стародав-ній Китай | Представни-ки шкіл Інь-ян-цзя, Дун-Чжуншу | Основою світу є 2 протилежності: інь, ян. Взаємодія цих протилежностей є основою виникнення всього світу.

6 | Кун-Фуцзи (конфуціанст-во) | VI-V ст. до н.е. | Стародав-ній Китай | Конфуцій | Центральне місце — питання природи людини, її етики і моралі, життя сім'ї та управління державою. Фундаментальним поняттям є поняття "жень" - гуманність.

7 | Мін-цзя | VI-V ст. до н.е. | Стародав-ній Китай | Хуей Ші, Гунсунь Лун | Школа своєрідно переробляла даоське вчення, абсолютизуючи момент відносності в процесі пізнання.

8 | Даосизм | VI-V ст. до н.е. | Стародав-ній Китай | Лао-цзи | Наголошує на діалектичній ідеї загальної рухомості та мінливості. Дао - це шлях, надбуття, це єдине, вічне і безіменне, безтілесне, невичерпне і безкінечне у русі; воно — основа всього сущого.

9 | Мо-цзя | VI-V ст. до н.е. | Стародав-ній Китай | Мо-цзи | Противники конфуціанства, вважали, що наперед зазначеної долі немає, вона залежить від того, як людина буде впроваджувати принципи "загальної любові", в основі яких лежить "небесна воля". Призивали допомагати один одному, займатися корисною справою, відмовитись від насилля та війн.

10 | Ньяя | Середина 1 тис. | Стародав-ня Індія | Готам | Знання відповідають дійсності. Вважали, що існує 4 джерела пізнання: чуттєве сприйняття, логічний висновок, порівняння, словесне засвідчення авторитетів.

11 | Мілетська школа | VІІ-VІ ст. до н.е. | Стародав-ня Греція | Фалес, Анаксімандр,

Анаксімен | За Фалесом: началом усіх речей є вода. За Анаксімандром - "апейрон". Висуває ідею еволюційного походження людини. За Анаксіменом - повітря.

12 | Ефеська школа | VІ-Vст. до н.е. | Стародав-ня Греція | Геракліт Ефеський | Основою наук вважається логос, який у нього означає загальний закон буття, основу світу. Началом всіх речей є вогонь.

13 | Елейська школа | Кін. VІ-Vст. до н.е. | Стародав-ня Греція | Ксенофан, Парменід, Зенон Елейський | Питання про начало буття. Вважали, що пізнати світ можна тільки завдяки мисленню. Головна теза — про єдність, сталість і несуперечливість сущого.

14 | Піфагорійсь-кий союз | VІ-V ст. до н.е. | Стародав-ня Греція | Піфагор | Першоосновою є кількісне відношення — число — це величина геометрична, що існує у вигляді геометричної пропорції. Відкритий взаємозв'язок числа і звуку.

15 | Софісти | Сер. V-1 пол.ІV ст. до н.е. | Стародав-ня Греція | Протагор, Горгій | Основна проблема - це реальність сущого. Будь-яка істина відносна. Людина є мірою всіх речей.

16 | Атомісти | VІ-ІV ст. до н.е. | Стародав-ня Греція | Левкіп, Демокріт | Допускають 2 начала у світобудові -буття і небуття. Трактують буття як нескінченну множину атомів, визнаючи нескінченне число атомів.

17 | Перипатетики | IV ст. до н.е. | Стародав-ня Греція | Арістотель, Теофраст, Стратон, Андронік Родосський, А.Афроді- зійський | Хотіли примирити погляди Арістотеля, Демокріта. Боролися за збереження і правильне тлумачення філософської спадщини Арістотеля.

18 | Мегарики | V-ІV ст. до н.е. | Стародав-ня Греція | Евклід | Існує тільки одне благо, яке називають різними іменами, відіграла значну роль у розвитку логіки. Сформулювали ряд логічних парадоксів "Купа", “Лисий”, "Рогатий".

19 | Кініки | V-ІV ст. до н.е. | Стародав-ня Греція | Антисфен, Діоген | Люди повинні звести свої потреби до мінімуму. Жити потрібно на природі, звільнившись від культурних традицій розкоші та пересиченості.

20 | Стоїцизм | V-ІV ст. до н.е. | Стародав-ня Греція | Зенон | Світ єдиний і складається з матерії. Розробляють основи раціональної етики. Людина повинна виробити: розсудливість, невибагливість, мужність.

21 | Патристика | ІІ-VІІІ ст. | Стародав-ня Греція | Тертулліан, К.Александ-йріський, Оріген, Августин | Християнське богослів'я, апологетика "отців церкви", які відстоювали догми християнської релігії проти язичництва.

22 |

Грекомовна апологетика | V-ІV ст.до н.е. | Стародавня Греція | Юстін, Тертулліан, Оріген | Захист та виправдовування віросповідання за допомогою доводів, звернених до розуму. Доведення буття Бога, безсмерття душі, вчення про признаки божественної відвертості, розгляд заперечень, спрямованих проти релігії та її часткових догматів, а також теологічний аналіз