людини, а швидше збільшення своєрідності людини, що здійснюється головним чином через розширення її духовності. Вона стверджує, що суспільство і цивілізація дали нам серйозний урок, до якого в минулому ми були схильні відноситися легковажно, але який здатний зберегти наші здоров'я, єдність і цілісність через наше свідоме прилучення до природи речей, — прилучення, значно більш глибоке, ніж погоня за матеріальним прогресом.
Вступ людини в супертехнічне століття, у смугу глобального демографічного вибуху не залишає більш відкритої дороги “назад до природи”. Як надмірне захоплення технікою, так і відмова від її однаково відпадають. Мудрість лежить у дотриманні міри, в орієнтації на середній шлях, у дотриманні мудрого правила — “Нічого надміру!”, про що говорили ще античні мудреці задовго до всесвітньої “технічної революції”.
Традиційна філософія техніки ігнорувала соціальні фактори та історичні умови і витлумачувала феномен техніки, і навіть саму сутність техніки, через ті чи інші основні її риси. Багатобічну (мультифункціональну), що враховує багато факторів, соціальну філософію техніки можна створити лише з одночасною розробкою соціології техніки і соціології самої технічної інтелігенції.
Подолання кризових явищ в філософії техніки також пов’язується із формуванням нової раціональності, яка передбачає розвиток синергетики (теорії самоорганізації). Саме синергетика вчить людину поваги до світу, допомагаючи їй зрозуміти, що не все піддається людському контролю, тому так важливо адаптуватися до різноякісного світу, бути готовим до участі у подальшому його становленні і власному самоосягненні та самоздійсненні.
ЛІТЕРАТУРА
Адорно Т.В. О технике и гуманизме // Философия техники в ФРГ. – М.: Прогресс, 1989.- С. 364-371.
Белл Д. Социальные рамки информационного общества // Новая технократическая волна на Западе. – М.: Пресс, 1986 – С. 330-342.
Бёме Г., Даале В., Крон В. Сциентификация техники // Философия техники в ФРГ. – М.: Прогресс, 1989.- С. 104-130.
Бердяев Н.А. Человек и машина // Вопросы философии. – 1989. - № 2. - С. 147—162.
Воронин А.А. Техника как коммуникационная стратегия. // Вопросы философии. – 1997. - №5. – С. 96-105.
Гайденко П. У истоков классической механики. // Вопросы философии. – 1996. - №5. - С. 80 – 90.
Грант Дж. Философия, культура, технология // Новая технократическая волна на Западе. – М.: Пресс, 1986 – С. 153-162.
Зиферле Р.П. Исторические этапы критики техники // Философия техники в ФРГ. – М.: Прогресс, 1989.- С. 257-272.
Князева Е., Курдюмов С. Синергетика: начала нелинейного мышления // Общественные науки и современность. – 1993. – №2. – С. 38-51.
Ленк Х. Ответсвенность в технике, за технику, с помощью техники // Философия техники в ФРГ. – М.: Прогресс, 1989.- С. 372-392.
Ленк Х. Размышления о современной технике: – М.: Аспект Пресс, 1996. – 182с.
Мемфорд Л. Техника и природа человека // Новая технократическая волна на Западе. – М.: Пресс, 1986 – С.225-239.
Митчем К. Что такое философия техники: – М.: Аспект Пресс, 1995.- 148с.
Наконечна О.П. Естетичне як тип духовності: Монографія. – Рівне: УДУВГП, 2002. – 202 с.
Закономерности и социальные перспективы научно-технического прогресса (Вступительная статья) // Новая технократическая волна на Западе. – М.: Пресс. 1986 – С. 3-30.
Новикова Л.И. Цивилизация перед выбором // Философские науки. - 1990. - № 7. - С. 3-13.
Перспективы научной рациональности в ХХI веке. (Материалы “круглого стола”) // Независимая газета № 06(42) 20 июня 2001 г.
Попов Е. В. Идейный смысл и проблемы западногерманской философии техники // Вопросы философии. – 1985. - № 12. - С. 122—129.
Розин В.М. Философия техники и культурно-исторические реконструкции развития техники. //Вопросы философии.- 1996, №3, С.19-28.
Сколимовски Х. Философия техники как философия человека // Новая технократическая волна на Западе. – М.: Пресс. 1986 – С. 240-249.
Современная западная социология: Словарь, М.: Наука, 1990.- 432 с.
Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации // Вопросы философии. – 1989. - №10. - С. 3-18
Степин В.С. Росийская философия сегодня: проблемы настоящего и оценка прошлого // Вопросы философии. – 1997. - №5. - c.3-14, (с.7-8).
Тавризян Г.М. Культура, техника, человек. – М.: Наука, 1986. – 200 с.
Тоффлер О. Раса, власть и культура // Новая технократическая волна на Западе. – М.: Пресс, 1986 – С. 330-342.
Философия техники в ФРГ.-М.:Прогресс, 1989. – 527 с.
Философские вопросы технического знания. - М.: Прогресс, 1984. - 432 с.
Хунинг А. Философия техники и Союз немецких инженеров // Философия техники в ФРГ. – М.: Прогресс, 1989.- С. 69-74.
Шадевальд В. Понятия “природа” и “техника” у греков // Философия техники в ФРГ. – М.: Прогресс, 1989.- С. 90-103.
Швырев В.С. Рациональность как ценность культуры // Вопросы философии. – 1992. - №6. - С.91-105
Шубин В.И. Пашков Ф.Е. Культура. Техника. Образование: Учебное пособие для технических университетов. – Днепропетровск: Высшая школа, 1999.- 230 с.
Эллюль Ж. Технологический блеф. // Философские науки. – 1991. - №9.- С. 150-178.
Эллюль Ж. Другая революция // Новая технократическая волна на Западе. – М.: Пресс, 1986 – С. 147-152.
Ясперс К. Современная техника // Новая технократическая волна на Западе. – М.: Пресс, 1986 – С.119-146.