У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


виробничим і для суспільства невигідним. Економія суспільної праці досягається уособленням виробництва готової продукції. Громадське харчування, виникло як результат громадського розподілу праці, сприяє ощадливому видатку праці і створює умови для прийому їжі поблизу місця роботи, навчання і відпочинку.

Наближення мережі підприємств народного харчування до фабрик і заводів, до навчальних і наукових установ сприяє організації раціонального режиму харчування, економить час для відпочинку робітничих і що служать.

Виробництво високоякісної їжі для різноманітних груп населення, що відповідає вимозі науки про харчування.

По характеру своєї діяльності громадське харчування зв'язане зі всіма фазами розширеного відтворення: виробництвом, розподілом, обміном і споживанням.

Підприємства громадського харчування виконують три взаємопов’язані між собою функції — виробляють продукцію, реалізують її і організують споживання. Здійснюючи виробництво продукції, громадське харчування наближається по своїй діяльності до харчової промисловості. В той же час, реалізуючи свою продукцію, воно бере участь в процесі обміну і завдяки цьому змикається з торгівлею товаром народного споживання. Однак підприємства харчової промисловості не реалізують продукти безпосередньо населенню і не організують їхнього споживання, велика кількість з цих продуктів вимагають додаткової переробки. Роздрібна торгівля у свою чергу не поступається ані виробництвом, ані організацією споживання їжі. Об'єднання всіх трьох функцій характерно тільки для громадського харчування як самостійної підгалузі торгівлі.

Оскільки підприємства громадського харчування реалізують свою продукцію шляхом обміну на грошові доходи населення, їхній зворот є частиною роздрібного товарообороту країни. Організаційно підприємства громадського харчування входять в склад державної й кооперативної торгівлі. Громадське харчування в Україні представлене двома соціально-економічними формами: платного харчування і безкоштовного або пільгового харчування.

Платне харчування здійснюється через мережу підприємств громадського харчування (столові, кафі, ресторан і ін.), вхідних в систему державної або кооперативної торгівлі. Безкоштовне або пільгове харчування виробляється за рахунок суспільних фондів споживання в різноманітних соціально-культурних заснуванні — лікарнях, санаторіях, будинках відпочинку, профілакторіях, дитячих садах, яслах і т. д. Крім того, у цю групу входить також харчування колгоспників за рахунок суспільних фондів колгоспів.

Генеральним направленням у розвитку громадського харчування в нинішній час є його індустріалізація, застосування промислових засобів приготування їжі, істотне поліпшення обслуговування і якості продукції. Особлива увага приділяється задоволенню потреб робітників у громадському живленні по місцю їхні роботи. Гаряче харчування на підприємствах, у заснуванні і навчальних закладах повинно бути скомплектованим за раціоном харчування з урахуванням характеру й умов праці і навчання. Харчування повинно доставлятися до робітничих місця на безперервних виробництвах, причому і у вечірній і нічний час доби.

Для здійснення намічених рішень необхідно поширювати мережу підприємств громадського харчування, у частковості розвивати спеціалізовані підприємства по обслуговуванню туристів, що відпочивають, глядачів, створювати підприємства громадського харчування на кооперативній основі. В відповідності з Законом про кооперацію в Україні при промислових і інших підприємствах можуть створюватися кооперативи громадського харчування з участю в них в якості колективних членів підприємств і установ. Крім того, у країні організуються на кооперативній основі відкриті кафе, ресторан, столові й т. д. Значна кількість підприємств громадського харчування переходить на орендні відношення зі своїми вище стоячими ланками.

На всіх етапах розвитку суспільства громадське харчування розглядалося як один з важливих факторів рішення соціально-економічних задач, зв'язаних зі зміцненням здоров’я людей, підвищенням продуктивності праці, ощадливим використанням продовольчих ресурсів, економією часу на приготування їжі в домашніх умовах, створенням умов для подальшого розвитку особи.

Організація харчування, як і задоволення інших потреб членів суспільства, вимагає величезних затрат живої праці — витрат споживання. За підрахунками економістів, затрати праці на приготування їжі в домашніх умовах в 5-6 раз більше, ніж на підприємствах громадського харчування.

Розширення громадського харчування дозволяє в значному ступені збільшити вільний час робітників, що служить одним з важливих шляхів всебічного гармонійного — фізичного і духовного — розвитку людини, наводить в підвищенню продуктивності суспільної праці. Крім Того, цієї же мети сприяє організація громадського харчування на заводах і фабриках, у колгоспах і радгоспах. Раціональне харчування з урахуванням складності і умов праці дозволяє відновлювати витрачені сили і забезпечує спроможність робітників до праці.

Крім того, завдяки громадському харчуванні економиться в значній мірі сировина, паливо, електроенергія й інші матеріальні ресурси. Централізація виробничих процесів по обробці продуктів харчування, приготуванню їжі, а також організації її споживання дозволяє раціонально використати сировину й утилізувати харчові відходи.

1.2 Розвиток кондитерських виробів в процесі розвитку суспільства.

Із всіх видів кулінарного мистецтва кондитерські вироби найбільш вигадливі. Тут царюють звабні сніжні віхоли меренги; просочені ромом баби й маленькі бісквітики, закутані в карамель; булочки з корицею; пончики із джемом; кільця шу, прокладені кремом і полуницею. У створенні тістечок велика увага приділяється винаходу прикрас. Це може бути просто сіточка з меренги або оболонка із джему й кокоса, або вигадливий шоколадний візерунок, або бутон троянди із цукрової глазурі.

В усім світі барвисті насолоди є предметом особливої уваги, наприклад, тістечка, відомі як «хаманташен», готувалися в дні єврейського свята Пурим. Християні відзначали великий пост готуванням вафель, маленьких дріжджових пиріжків, печив і млинці, таких, як семлор або шведські булочки, які випікалися у вівторок Масниці. В Андалузії робили мигдальні тістечка за назвою хорназос на Великдень, а в різних областях Англії пряні дріжджові булочки за назвою віги готувалися до дня Піднесення й на Різдво.

Звичайно, немає необхідності обмежувати задоволення від насолод спеціальними днями; ці страви цінуються в будь-який час. Домашні дріжджові булочки також гарні до сніданку, як еклери наприкінці врочистого обіду. Але багато прихильників солодкого вважають, що вони найбільше


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11