Важливою ланкою народного господарства є служба побуту. Підприємства служба побуту відноситься до невиробничої сфери тому, що вони надають послуги для населення. До таких підприємств відносяться перукарні, ательє по пошиву і ремонту одягу, майстерні по ремонту взуття, майстерні по ремонту побутової техніки.

Так і в кожній новій галузі народного господарства, працівники побутових служб повинні орієнтуватися на ринкову економіку. На сьогоднішній день більша частина підприємств служби побуту роздержавлена, тобто приватизована. Невелика частина залишається ще у веденні держави. Різниця між підприємствами приватизованими державними в тому, щоб приватні підприємства повинні керуватись господарським розрахунком.

Тобто гроші зароблені перукарнею повинні розподілятись так, щоб було чим заплатити: за комунальні послуги; придбати необхідні матеріали; на заробітну плату, ремонт приміщення, сантехніки, електромашин, податок від прибутку. Є такі форми власності:

Приватна;

Орендна;

Державна.

Завдання підприємств побуту це:

забезпечити високоякісне надання перукарських послуг;

обслуговування відвідувачів у комфортних і художньо-оформлених салонах;

основні види робіт здійснювати за допомогою спеціалістів, які мають класифікацію вищого класу.

Перед майстром перукарської справи стоїть відповідальна робота. Від їхніх професійних знань, досвіду і вміння працювати з людьми, багато в чому залежить культура обслуговування клієнта.

Для спілкування з клієнтом, майстер мусить володіти терпінням, самовладанням, самоконтролем. Це продиктовано практикою побутового обслуговування населення.

Перукарю повинні бути властиві такі якості як:

вміння швидко орієнтуватися у конфліктних ситуаціях,

тактовність, доброзичливість, дисциплінованість, готовність до подолання труднощів по обслуговуванню клієнтів,

повага до клієнтів,

здатність правильно оцінити вчинки клієнта і свої власні дії, вміння передбачати їх наслідки.

Для того, щоб приватизувати або взяти в оренду приміщення службі побуту потрібно пройти багато інстанцій, щоб зробити задумане.

По-перше вибрати відповідне приміщення бажано І поверх. Приміщення має бути красиво оформлене з великими вікнами та красивою ефективною рекламою для зацікавлення клієнтів. Для всього цього потрібно багато коштів.

Якщо коштів не має, або їх не вистачає, можна звернутись до банківської системи, де на вигідних умовах надають кредит для відкриття своєї справи. Для узаконення цього процесу укладається договори з податківцями – служби. Якщо все це виконано, можна приступати до роботи: наймати майстрів для оформлення приміщень. В приміщенні має бути підсобна кімната з умивальниками і сушкою, цим займаються сантехніки. Провести електрику для доброго освітлення, закупити обладнання, інвентар та потрібні матеріали.

Для того, щоб клієнтів було багато перукарню треба розмістити на модному місці і як найдальше від інших перукарень. Потрібно гарно обставити свою перукарню, мати сучасне обладнання, взяти на роботу хороших майстрів і поставити нормальні ціни (орієнтуватись на соціальну спроможність відвідувачів та додаткові послуги:

відповідна література, журнали з цікавими новинками моди;

музика;

увага адміністратора до кожного клієнта.

Характеристика приміщень для перукарень: перукарня повинна знаходитись на видному, модному місці для зручності її відвідування клієнтів. Розміщення перукарень в населеному пункті залежить ще від кількості жителів. У містах відповідно на тисячу жителів дозволяється розмісти два робочих місця, у сільській місцевості дозволяється розмістити одне робоче місце на 1000 жителів.

По категоріях перукарні поділяються на салони і майстерні. В салонах майстри вищої кваліфікації. Також ціни в салонах вищі, бо об’єм послуг більший.

По призначенню перукарні поділяються на зони:

чоловічі;

жіночі;

дитячі;

змішаного типу.

Ззовні перукарні повинна бути вивіска (реклама).

Приміщення перукарень можна поділити на такі виробничі зони:

Прихожа (фойє) зал для відвідувачів.

В ній повинна бути вішалка для одягу. В залі для відвідувачів мають бути зручні крісла, столик з різними цікавими журналами 4 направленнями моди. На стіні повинен обов’язково висіти прейскурант, щоб клієнт знав ціни на послуги. Також може бути бар і радіо, телевізор. Може також бути вазонок. Стіни можна оформити цікавими фотографіями з зачісками чи чимось цікавим.

- Основним з виробничих приміщень є робочий зал, який обладнаний робочими місцями перукарів виходячи із санітарних вимог: на одне робоче місце 4.5 м2. робоче місце перукаря складається із столика з шухлядами великого дзеркала, яке прикріплене на стіні. Біля робочого місця з лівої сторони встановлюють висячі настільні лампи на висоті 2 метри та умивальник.

- перукарня повинна мати підсобні приміщення для майстрів де розміщені шафи для робочого одягу, столик і крісла. Також там повинен бути контейнер для брудної білизни.

По можливості в перукарні має бути приміщення для фарбування, миття, сушки волосся.

Естетичне оформлення перукарні повинно свідчити про затишок і витончений стан працівників цієї перукарні чи салону.

До санітарно технічного обладнання перукарні відносяться: умивальники (водопостачання і каналізація); опалення (опалювальна система) може бути централізоване від котельні (батареї парового опалення). Температура повітря в приміщенні перукарні повинна бути не менше 200С – 250С. має бути особлива вентиляція робочого залу, тому що робота перукаря певна зона із хімічними речовинами, що випаровуються і негативно впливають на людський організм. По можливості в перукарнях встановлюють кондиціонери які регулюють вологість у приміщенні. В перукарнях встановлюють вікна відкритого типу, щоб був доступ сонячного проміння. У вечірню пору зони освітлюються достатньбою кількістю штучного денного світла.

Санітарні умови для робочого місця – повинна проводитися дезинфекція методом протирання хімічного розчину. Без холодної і гарячої води перукарня неможе існувати. Переобслуговуванням клієнта має помити руки. Слід після кожного клієнта дизинфікувати інструменти. Під час усіх робіт по обслуговуванню відвідувачів у перекарнях, майстер повинен застосовувати бісцерну, яка має оберігати одяг клієнта від попадання на нього використотовуваних речовин, а також остриженого волосся.

При таких та інших роботах майстер користується рушником і серветкою.

ІІ розділ.

Перукарське ремесло виникло тоді, як людина зрозуміла, що волосся і нігті заважають роботі, готувати їжу, добувати здобич, тоді волосся зв’язувалося вузлом,