У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





зібране восени коріння використовували для ароматизації вин, надання приємного запаху пиву, пуншам, різним настоянкам (Рева, 1976).
Прагнучи дослідити давні складові нашої національної кухні, ми не ставимо собі за мету відкинути ті нові надбання сільського господарства та кулінарії, які є сьогодні, проте наголошуємо на більш високій користі для здоров’я рослин з природної флори України, їх треба обов’язково повертати в наші сучасні дієти, лікувально-профілактичні системи харчування, бо це має ще й певне психологічне значення для українців.
Розгляньмо ще такий бік харчування – оздоровлення як напої (трунки). Сьогодні широко конкурують між собою найрізноманітніші китайські, індійські, індонезійські, російські та цейлонські фірми, які вирощують різні сорти чаю китайського. Зараз і напій трав’яний називають "чай" на відміну від іншого напою, також дуже популярного, з плодів кавового дерева "кава". У Південній Америці дуже популярним є "парагвайський чай" з листя падуба. Але ж здавна існували й продовжують існувати напої з листя та квіток малини, ожини, суниці, їх слід збирати тільки в лісі. Особливо це стосується суниці лісової, не слід замість неї використовувати листя полуниці садової, не потрібно використовувати суницю зелену. Або ще один традиційний давньоукраїнський напій з квіток бузини чорної, липи, рум’янки (ромашки) лікарської чи без’язичкової, деревію, листя м’яти перцевої та волоського горіха. Ще напій – відвар з листя та сушених плодів чорниці з сушеними скоринками або дрібно нарізаними яблуками. Для напоїв ще широко використовують глід, іван-чай, вишню, молоде листя смородини, яблуні, материнки. Пам’ятаймо ще й про узвари, особливо з сушених плодів дикої груші, соки з берези та клена гостролистого. У Канаді росте цукровий клен і з нього індіанці здавна отримували цукор, у нас таких кленів обмаль, але ж у давнину з наших кленів отримували весняний сік.
Ще в давні часи в Україні виготовляли і споживали червоне виноградне вино. Його корисність і необхідність у дієті сучасних українців у зв’язку з постчорнобильською ситуацією є цілком науково обґрунтованою.
Сучасне суспільство потребує використання біологічно активних речовин, які сприяють запобіганню нервовим захворюванням та пом’якшують стресові ситуації. З цією метою і фармакологи ретельно досліджують речовини рослинного походження. В Україні найвідомішим є козацький напій калганівка – горілка, настояна на корені перстачу прямостоячого. Коли в Україні навчились отримувати горілку, то її використовували не для пиття, а для виготовлення настоянок, лікерів, бальзамів, запіканок, спотикачів та ін. Наприклад, колись була поширена горілка з кореневища пирію, яка у нас зараз зовсім забута, а от на Кавказі її вважають значно смачнішою і кориснішою, ніж фруктова горілка. На горілці настоювали: аїр (лепеха), горобину, звіробій, дягель, горобину, черемху, полин гіркий.
Напій, який отримано ячменю та хмелю – пиво поширений у давньому традиційному харчуванні. Експериментальним шляхом чеськими дослідниками доведено, що цей напій – найкраща профілактика інфаркту, звичайно, що в помірних дозах. Японські ж дослідники зауважують, помірні дози пива здатні послабити вплив на організм людини канцерогенних речовин, які містяться, наприклад, у смажених м’ясних та рибних стравах. Це дуже важливо, бо смажене м’ясо містить шкідливу для людини речовину, здатну руйнувати в людських клітинах ДНК, носія індивідуальної генетичної інформації, через це клітини здатні перетворюватись на більш піддатливі для проникнення носіїв онкологічних захворювань. У зеленому чаї, і особливо в пиві, міститься поліфенол, який значною мірою зменшує дію вищенаведеної шкідливої речовини. Пиво ще значно знижує загрозу остеопорозу, крім того, воно корисне при лікуванні виразки шлунка, а також запобігає утворенню каменів у нирках та в сечовому міхурі.
Головним і найшанованішим, не дивлячись на усілякі зміни в харчуванні, завжди був хліб. Для виготовлення оладків, коржиків, млинців, мамалиґ, малаїв та інших харчових витворів використовували дикі борошнисті культури, такі як вівсюг звичайний, жито дике, горошок мишачий, конюшину, щирицю, жолуді дуба, горішки бука, леєрсію, просо волосовидне, ячмінь мишачий, пирій, глечики жовті, півняче просо, перлівку. Наприклад, (Сергеенко, 2000) є така згадка про традиційну їжу та про хліб для великороса: "круто замішаний чорний хліб, квашена капуста, щі та гречана каша з великою кількістю жиру і гарною стопкою горілки; для італійця: густа бобова каша з оливковою олією чи салом, овочі, фрукти, свіжі, сушені, пшеничний хліб і легке виноградне вино. Основою, фундаментом харчування був хліб"."Хліб належить до найбільших святощів нашого народу. Він вважається небесного сонячного походження.

"Традиційний український хліб є круглим (Мицик, 1999).

Висновок

Спираючись на віковий кулінарний народний досвід, сучасні кухарі винаходять нові страви, що відрізняються вишуканістю смаків і форм, використовуючи, а не перекреслюючи традиційні. Вироблена віками смакова культура настільки стабільна, що навіть запозичені в інших народів страви завжди пристосовувалися до стереотипів місцевого харчування, перероблялися і по-своєму вдосконалювалися. Серед слов'янських кухонь українська користується широкою популярністю. Вона давно одержала поширення далеко за межами України, а деякі блюда української кухні, наприклад борщі і вареники, ввійшли в меню міжнародної кухні.

Аналіз традиційного національного харчування, повернення сучасній українській кухні забутих, відкинутих через надмірне захоплення новими сільськогосподарськими культурами та новітніми харчовими технологіями і винаходами (наприклад, чіпси) корисних рослин з природного довкілля буде, безсумнівно, безпосередньо сприяти покрашенню здоров'я українців, а опосередковано – українцям – українську свідомість.

Кожна українська сім’я важала за честь зберігти свої традиції, щодо харчування. Так чому ж зараз ми іх поступово втрачаємо? «Підвищення рівня культури харчування з урахуванням національних традицій і світового досвіду;» - є

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7