Рис. 1.39. Коротка чоловіча Рис. 1.40. Зачіска Нерона

зачіска періоду Римської імперії

Хоча чоловічі зачіски й не були такими складними, як жіночі, але їм також приді-лялося багато уваги.

Культура та мода Стародавнього Риму, як відомо, складалася під впливом етрусь-кої й грецької культур, у тісному контакті з якими римляни перебували протягом століть. Як і у греків, у римлян спочатку були популярні зачіски із завитого волосся; бороду також завивали (у III ст. до н. е. римляни носили бороди). Перші кваліфі-ковані перукарі, вихідці з Сицилії, з'яви-лися в Римі тільки у 290 р. до н. е. Вони запровадили в технологію щипці для за-вивки волосся і бігуді. Така мода серед чо-ловіків тривала до епохи імператорського Риму.

Чоловіки до кінця II ст. до н. е. відпус-кали довге волосся і бороди. Пізніше в мо-ду увійшли короткі стрижки (навіть голін-ня голови) й голені обличчя, до того ж за звичаєм, запозиченим у греків, у жертву бо-гам приносили перше обстрижене волосся дітей і першу бороду юнаків.

Оформлення зачісок і борід у чолові-ків протягом усього історичного періоду багато разів змінювалось. У період зарод-ження Римської імперії характерною за-чіскою для чоловіків стала коротка стриж-ка. Вважалося, що довге волосся і борода заважають у битві. Волосся зачісували в напрямку його росту. Над чолом у вигля-ді короткого чубчика укладали вільні пасма (рис. 1.39).

У ранньому періоді чоловіки носили також бороди, вуса і від-носно довге волосся. Голене обличчя стало популярним у III ст. до н. е. В II ст. до н. е. можна було іноді побачити невеликі бороди. Скульптурні зображення римських імператорів дають уявлення про чоловічу моду Римської імперії. Нерон мав зачіску, що скла-далася з хвилястих пасом, зачесаних наперед (рис. 1.40).

Найпопулярнішою вважалася така зачіска, як в імператора Каракали. Вона нагадувала кулю із завитого дрібними кучерями волосся (рис. 1.41).

/ Чоловіки в Давньому Римі коротко і рівномірно підстригали в'олосся з усіх боків, потім закручували дрібними кільцями або локонами разом із бородою й бакенбардами. Багато чоловіків

Рис. 1.41. Чоловіча

зачіска часів імператора Каракали

користувалися накладками або перуками, адже лисина була предметом кепкування. Деякі зачіски часів імперії носять і тепер. Одна із них — так званий «їжак». Цю зачіску носили ще за часів імперато-ра Тита Веспасіана (І ст. до н. е.), а зачіс-ку з боковим проділом та «чуб» над чолом носив Цезар. На свята чоловіки прикраша-ли волосся вінками з лавра або плюща. Військові носили шоломи з «нащічниками» і захистом для носа. Зверху шоломи прикрашали султаном.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Будур Н. История костюма. — М.: Олма-Пресе, 2001.

Васіна З. Український літопис. Вбрання. - Т. 1. — К.: Мис-тецтво, 2003. 26 с.

Золотов Ю. Французский портрет XVIII ст. — М.: Иск, 1968.

Иллюстрированная инциклопедия мод/ Под ред. Л. Кибаловой. Прага: Артия, 1986. — 320 с.

Кирсапова Р. Сценический костюм и театральная публика в России XIX ст. - М.: Артист, 2000.

Коконова Й., Самсонадзе Н. Женщина й ее платье: Век XX. М.: Инкомбук, 2000. - с. 63.

Костюм / Под ред. Ф. Ф. Комиссаржевского. — СПб.. 1910. - 176 с.

Матейко К. М. Український народний одяг. — К.: Науко-ва думка, 1996.

Матейко К. М. Український народний одяг: Етнографіч-ний словник. - К.: Наукова думка, 1996. — 112 с.

Мода й стиль. Современная єнциклопедия. — М.: Аваита, 2002.

Плаксина 3. Б. й др. История костюма, стили и направле-ння. - М.: 2003.

Пономарьжов А. Українська минувшина. — К.: Либідь, 1993.

Стамеров К. К. Нариси з історії костюмів. Ч. 1, 2. — К.: Мистецтво, 1978. - 192 с.

Стельмащук Г. Г. Традиційні головні убори українців. — К.: Наукова думка, 1993. - 168 с.

Українське народне мистецтво: Вбрання / Під ред. В. Г. Бі-лозуба та ін. — К., 1961.

Ясіевич В. Про стиль і моду. — К.: Мистецтво, 1968.