КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З дисципліни “Рекреаційні комплекси” на тему:

“Функціонально-планувальна організація готелів «Надія» і «Аускопрут ». Переваги та недоліки”

План

Вступ

1. Загальна частина

1.1 Опис ландшафту місцевості (наявність рекреаційних ресурсів)

1.2 Кліматичні умови місця розташування рекреаційного утворення

1.3 Транспортне забезпечення та зв’язок

2. Основна частина

2.1 Вид рекреаційного утворення

2.2 Конструктивні особливості будівель і споруд

2.3 Планувальна організація рекреаційного утворення

2.4 Інженерне забезпечення об’єкту

2.5 Планувальна організація обслуговуючих приміщень

2.6 Планувальна організація приміщень житлової групи

2.7 Недоліки планувальної організації рекреаційного об’єкту

3. Конструктивна частина

4. Вплив рекреаційного утворення на навколишнє середовище

4.1 Водопостачання і водовідведення

4.2 Системи вентиляції та кондиціонування повітря

5. Проектна частина

5.1 Пропозиції по покращенню планувальної організації рекреаційного утворення

6. Техніка безпеки та протипожежна техніка рекреаційного об’єкта

7. Висновки

8. Список використаної літератури

ВСТУП

Створення готелів пов’язане з історією винекнення потреби в подорожах і поїздках, які здійснювалися людьми. Подорожуючі потребували притулку і харчів. Туризм завжди впливав на розвиток готельної справи і, навпаки, від рівня готельної справи залежав розвиток туризму.

Розвиток туризму в наш час має важливе значення для розвитку економіки багатьох держав світу. На частку індустрії туризму припадає до 10% світового національного продукту, 11% світових споживчих витрат. Індустрія туризму входить в число найбільш експортних галузей. [7]

В економіці сучасної України туризм також займає важливе місце. Одним з пріоритетних завдань Державної прогами розвитку туризму в Україні на 2002-2010 рр. є становлення в державі сучасного високоефективного і конкурентноздатного туристського комплексу.

Готельний сервіс містить в собі цілий комплекс послуг для туристів і є ключовим чинником, що визначає перспективи розвитку туризму в Україні. [7] Особливістю готельного бізнесу є орієнтація на Європейські сервісні стандарти. Так, рівень комфорту у вітчизняних готелях визначається згідно європейської, або, як часто її називають системи зірок.

Кількість готелів в Україні порівняно з туристськими країнами світу незначна. У Великій Британії, наприклад, функціонує близько 260 тис. готелів. У країнах Європи число великих готелів становить 15-25 % загальної кількості готельних господарств, 75-85 % — мотелі та готелі сімейного типу. За даними аналізу структури готельного господарства України, такі форми готельного господарства, як мотелі, кемпінги, мо-лодіжні бази, надзвичайно поширені в інших країнах, в Україні прак-тично

не розвинуті. На сьгоднішній день в Україні є 1232 готелі, з яких:

5 – пятизіркових;

29 – чотиризіркових;

74 – тризіркових.

Розміщення готелів в Україні залежить від економічного розвитку регіону та відвідування його туристами. Так, Прикарпаття славиться своїми туристичними центрами (Яремча, Ворохта тощо).

Останнім часом спостерігається суттєве пожвавлення розвитку туризму та готельного господарства в Івано-Франківській області. В першу чергу це пояснюється географічним розташуванням (розміщенням з зоні рекреації – Карпатських гір). Особливо зростає готельне господарство в таких населених пунктах області як Яремча, Коломия, Косів, Шешори та ін. [10]

Однак, на сьогоднішній день готельне господарство області ще не відповідає всім загальносвітовим вимогам, якісних номерів всього кілька десятків, інші ж бажають бути більш обладнаними технікою та більшою площею.

Даний напрямок вимагає більшого інвестування та сприяння з боку держави. Переважає приватне готельне господарство, та повний або майже повний занепад державного сектору.

Найбільшим культурним та економічним центром краю є обласний центр (237 тисяч мешканців), історія якого налічує три з половиною сторіччя.

Івано-Франківськ – центр Прикарпаття, передгiр'я мальовничих Карпат, одне з найбiльших i найдревнiших мiст цього регiону, яке було засноване в серединi ХVII ст, а в 1662 роцi отримало Магдебурзьке право. Впродовж багатьох епох час залишав свiй вiдбиток на його обличчi. Давня ахiтектура центральної частини мiста і неповторна краса Карпатських гiр приваблюють туристiв у всi пори року.

В області є сучасні міжнародного рівня туристично-рекреаційні заклади, зокрема готелі “Аускопрут” і “Надія” в м.Івано-Франківську, відпочинковий комплекс “Синьогора” в с. Гута Богородчанського району, готель “Князь Олег”, в м.Долині, готель “Писанка” в м.Коломия, туристичні комплекси “Байка”, “Легенда Карпат” у м.Косові, готель “Маливо” у Надвірнянському районі, база відпочинку “Карпати” в м.Яремче та ін. [10]

1. Загальна характеристика місця розташування рекреаційного утворення

Івано-Франківщина знаходиться на заході України неподалік від Карпатьких гір. Таке розташування сприяє розвитку туризму. , але за характером рельєфу належить до числа найбільш мальовничих в Україні. Третину території займають Карпатські гори, а дві третини – передгірська і рівнинна зони. Рівнинна зона знаходиться на північному сході й прилягає до Дністра. Тут знаходиться обласний центр – місто Івано-Франківськ (255 м над рівнем моря). Передгірську частину складають горбисті передгір'я. , що поділяються на масиви Чорногора, Гринява, Чивчини. Тут же, в Чорногірському хребті, на межі із Закарпаттям підноситься найвища гора України Говерла (2061 м). Кліматичні умови сприяють організації цілорічного відпочинку та лікування. Сніг на схилах Карпат лежить кілька місяців, що важливо для розвитку гірськолижного спорту. Ріки в значній частині швидкоплинні, утворюють каскади й водоспади, що є цінним для водного туризму. Найбільшими річками є оспівані в народній творчості сивий Дністер та швидкоплинний Прут, який бере початок на території області з-під Говерли. [10]

Основні туристичні центри області: Болехів, Верховина, Вишків, Ворохта, Галич, Гута, Коломия, Косів, Мізунь, Осмолода, Поляниця, Шешори, Яблуниця, Яремче.

Івано-Франківська область найвисокогірніша в Україні. Третину її території займають Східні Карпати, а решту – передгірська і рівнинна зони. Тут підносяться найвищі українські вершини – Говерла (2061м), Бребенескул (2056м), Піп-Іван (2028м), Ребра (2001м).

Основна частина Карпат вкрита хвойними і буковими лісами. На верхніх схилах гір – альпійські луки