1.1 Опис ландшафту місцевості (наявність рекреаційних ресурсів)

Івано-Франківська область має значні рекреаційні ресурси, які сприяють розвитку туризму. Загалом в області налічується 366 територій і об’єктів природно-заповідного фонду, в тому числі перший в Україні національний парк – Карпатський, що рзташувався біля верхів’я Пруту.

Серед природних рекреаційних ресурсів області – сприятливий клімат, джерела мінеральних вод і запаси лікувальних грязей. В області є десять курортних місцевостей. Для курортної терапії використовуються кліматичне лікування,   мінеральні ванни. Серед курортів – низькогірні Татарів, Яремче і Микуличин Яремчанської міськради, Мислівка і Новий Мізунь Долинського району, Шешори Косівського району та м.Косів, високогірні Ворохта і Яблуниця Яремчанської міськради і бальнео-грязевий передгірний курорт Черче Рогатинського району.

Давно відомим туристичним центром Івано-Франківщини є , розташоване в мальовничій улоговині між горами на березі р.Прут (має понад 30 туристсько-рекреаційних закладів та більше 100 садиб сільського, зеленого туризму).

Карпатський регіон України славиться багатством мінеральних вод. Мінеральні води області різноманітні за своїм хімічним складом.Серед мінеральних джерел Івано-Франківщини найбільш відомим є джерело води "Горянка", аналогічної за дією трускавецькій "Нафтусі", в с. Новий Мізунь Долинського району. Лікувальні властивості джерела "Буркут" для лікування внутрішніх органів були відомі ще у XIX ст. Для лікування опорно-рухового апарату використовуються торфові грязі і мінеральні води курорту Черче. Перспективними для лікування є води курорту Шешори з високим вмістом органічних речовин. [4]

1.2 Кліматичні умови місця розташування рекреаційного утворення

На клімат Івано-Франківської області впливають наступні чинники:

географічна широта, абсолютна висота, рельєф, віддаленість від моря тощо. Значні зміни висоти сонця над горизонтом, тривалості дня, циркуляції атмосфери, а також характеру підстилаючої поверхні у різні пори року в помірному поясі визначають закономірне чергування сезонних типів погоди. Таким чином у липні, найтеплішому місяці року, середня температура повітря в районах Передкарпаття становить 19-19,5єС, а в найхолоднішому (січень) вона знижується до 4-5,5єС нижче нуля. У горах липнева температура спадає на 0,7єС на кожних 100 метрів підняття. Тому середні температури липня в горах, на висотах близько 1700-1800 м знижуються до 9-10єС.

На території Івано-Франківської області річні суми опадів залежно від висоти місця коливаються у межах 600-1400 мм і навіть більше. У районах Передкарпаття за рік випадає 600-800 мм опадів. У горах їх приріст становить 11% від кількості опадів на рівні 300 м.

Для річного ходу опадів характерна значна перевага їх кількості за теплий період порівняно з холодним. За теплий період (з квітня по жовтень) в районах Передкарпаття випадає близько 73% опадів від річної норми. Найбільш дощові літні місяці, протягом яких випадає близько 44% опадів. Максимальна кількість опадів припадає на червень.

1.3 Транспортне забезпечення та зв’язок

Івано-Франківська область має хороше транспортне забезпечення. Тут поширені такі види транспортного сполучення: автомобільне, залізничне, авіаційне.

Автомобільний вид сполучення є найпоширенішим в області і представлений такими видами транспорту: рейсові автобуси, маршрутні таксі, радіо-таксі. Туристи в будь-який момент можуть добратися до місця призначення одним з них.

Щодо залізничного транспорту, він менш поширений, оскільки, ще не всі населені пункти мають залізничне сполучення. Однак, це найдешевший вид транспорту.

Найшвидшим і найдорожчим видом транспорту є авіаційні перевезення. Та все ж він ще недостатньо розвинутий. В області функціонує тільки один аеропорт, який знаходиться в обласному центрі.

Для туристів важливе значення має якісний і швидкий зв’язок між готелем та вокзалом (аеропортом). Так, в Івано-Франківську майже всі готелі мають хорошу транспортну доступність. Крім того такі готелі як Аускопрут та Надія забезпечують трансфер “аеропорт-готель” або “вокзал -готель”.

2. Основна частина

2.1 Вид рекреаційного утворення

Сучасні готелі відрізняються за призначенням, місткістю, поверховістю, типами конструкцій, рівнями комфорту, режимами експлуатації, місцем розташування, функціональним призначенням, забезпеченістю харчуванням, рівнями цін тощо. Усі ці фактори враховуються при проектуванні і впливають на склад приміщень готелю, архітектурно-планувальну структуру будівлі тощо.

Останнім часом у зв’язку із значним зростанням туризму та економічних передумов відзначається тенденція будівництва великих готелів. Це викликане в першу чергу економічними міркуваннями.

Водночас вітчизняні і закордонні фахівці і сфері будівництва та експлуатації готелів відзначають, що збільшення місткості готелів доцільне до певної межі, після якої готелі стають важко керованими. Цією межею, в основному, вважають близько 2000 місць. При великій місткості звичайно переходять на будівництво готельних комплексів.

Будівлі готелів призначені для короткочасного проживан6ня людей з метою здіснення різних видів діяльності. Це можуть бути ділові контакти під час відряджень, участь у роботі нарад, конференцій симпозіумів та ін., туристичні поїздки з метою ознайомлення з визначними природними, історичними чи архітектурними пам’ятками (міста, регіону, країни); поїздки з метою відпочинку тощо. [5]

В Україні найбільш поширені готелі загального типу, розраховані в основному на людей, що приїжджають з діловими цілями на відносно короткий термін, а також на громадян, що подорожують з різними цілями. Такі готелі розташовуються в центральній частині міста, поблизу суспільних, адміністративних, торгових центрів і передбачають добре транспортне сполучення з різними районами міста. До таких готелів відносяться “Надія ” і “Аускопрут” в Івано-Франківську.

Відповідно до європейської системи класифікації готелів їм присвоєно 3 зірки, що свідчить про високий рівень комфорту.

Функціональне призначення готелів істотно впливає на їхнє розташування