Періодичність покупок | 2—3 рази на рік

Ставлення до якоїсь специфіч-ної характеристики чи власти-вості | позитивне | 32

Вид активності конкурентів | цінова війна | 10

Необхідний обсяг досліджень для пристосування товару до ринку | дуже великий

Порівнюючи цих два ринки між собою за сумою ваго-вих коефіцієнтів, можна підвести підсумок, що фірма зай-має сильніші позиції на внутрішньому ринку, оскільки сума вагових коефіцієнтів тут становить 238, а на зов-нішньому ринку лише 166. Тому потрібно спрямовува-ти зусилля фірми на покращення наявного стану на зов-нішньому ринку.

Важливим етапом маркетингового плану є плануван-ня просування власного продукту на ринку. Головними цілями просування є стимулювання та поліпшення по-питу. Основні засоби просування — реклама, стимулю-вання збуту, пропаганда, персональний продаж.

ІІІ. РОЗРОБКА ПРОПОЗИЦІЙ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА

Одним із засобів підвищення ефективності діяльності підприємств є диверсифікація. Суть диверсифікаційної діяль-ності полягає у розподілі зусиль та капіталовкладень між різними видами діяльності, безпосередньо не пов'язаними один з одним. У результаті не передбачуваних подій один вид діяльності буде збитковий, тоді інший - приноситиме прибуток.

Процес диверсифікації розуміється в двох аспектах: у широкому і вузькому.

Під диверсифікацією у широкому змісті розуміють розширення сфери діяльності будь-якої організації, не-зважаючи на те, до якої сфери економіки вона належить і в якому напрямі працює.

Варто розрізняти концентровану та горизонтальну ди-версифікацію. Концентрована диверсифікація - це поповнення асортименту виробами, схожими на товари, що уже випускає підприємство. Горизонтальна диверсифікація - це поповнення асортименту виробами, не схожими на товари підприємства, але цікавими для споживачів.

Метод диверсифікації дає змогу знижувати виробничі, комерційні та інвестиційні ризики.

Диверсифікаційні процеси мають об'єктивний характер. З одного боку, вони є реакцією визначеного економічного організму на умови довкілля, що змінюються, а з іншого боку - це каталізатор, що стимулює безпосередньо зовнішні зміни.

Потреба свідомого формування логічної, а не безладної диверсифікації підприємницької діяльності задля зниження ступеня ризику, ставить проблему вибору такого варіанта, набору варіантів або їх сполучення, який гарантував би підприємству економічну ефективність передбачуваних інновацій. Вибір напрямів і видів диверсифікації ставить перед суб'єктами господарської діяльності проблему досягнення сукупності суперечливих цілей: максимізація норми прибутку, мінімізація ризиків, максимізація ефектів, мінімізація видатків.

3.1. Шляхи підвищення ефективності господарської діяльності підприємства

Для правильного вибору напрямів диверсифікації потрібно чітко уявити послідовність процесу ухвалення рішень, зміст фаз, їхній взаємозв'язок і взаємозумовленість, суть діяльності менеджерів у кожній фазі.

Основними фазами розроблення стратегії диверсифікації є:

Усі шість стадій взаємозалежні між собою і проходять у зазначеній послідовності.

Проблема точної перевірки того, чи підвищить диверс-ифікація рентабельність підприємства, полягає у необхідності висновку про те, наскільки добре працюватиме диверсифікований бізнес. Порівняння дійсних показників з гіпотетичними, які відображають ту роботу, яка могла би бути виконана за певних обставин, ніколи не бувають цілком задовільними, до того ж, вони є оцінками, що зроблені до настання фактичних подій. Керівники, які формулюють стратегії, мають ухвалювати рішення про диверсифікацію на основі очікувань, однак не варто виключати спроби оцінити вплив конкретної дії на прибутковість під-приємства. Корпоративні стратегії дають змогу оцінити, чи здатна ця дія підвищити рентабельність фірми, за допомогою трьох тестів:

Тест на привабливість. Вибрана для диверсифікації галузь має бути настільки привабливою, щоб стабільно давати високі доходи на інвестиції. Привабливість будь-якої галузі залежить від сприятливих конкурентних умов і ринкового довкілля, яке підходить з огляду на довгострокову прибутковість. Такі індикатори, як швидке зростання або цікава продукція, не є надійними ознаками привабливості.

Тест на вартість входження. Вартість входження в цільову галузь не має бути настільки високою, щоб погасити потенціал хорошої прибутковості. Може скластися ситуація, коли що принаднішою є галузь, то тим вищою є вартість проникнення в неї. Бар'єри перед компаніями-початківцями майже завжди високі. Якщо ж і за низьких бар'єрів, під тиском охочих зайняти місце на новому ринку галузь швидко втрачає потенціал високої прибутковості. Отже, придбання компанії, що вже працює на ринку, може бути здійснене тільки за високою ціною через принадність галузі. Дороге входження підриває потенціал зростання прибутковості підприємства.

Тест на поліпшення. Диверсифікована компанія має додати певну конкурентну перевагу тому бізнесу, в який вона входить, або новий бізнес повинен надати додаткову конкурентну перевагу попередньому бізнесу підприємства. Можливість створити стійку конкурентоспроможність там, де її раніше не було, означає, що існує можливість підвищити прибутковість.

Диверсифікаційні дії, які відповідають умовам усіх пе-релічених тестів, мають значний потенціал для забезпечення високої прибутковості на тривалий період.

Після ухвалення рішення про диверсифікацію слід вибрати один із декількох альтернативних шляхів. Існує безліч різних стратегічних підходів. Якщо диверсифікація стає серйозним стратегічним вибором, потрібно ухвалити рішення про те, як вона буде реалізована: з пов'язаними видами бізнесу, з непов'язаними або при поєднанні цих двох випадків. Після здійснення ди-версифікації головне завдання керівництва полягатиме у визначенні того, як керувати тими видами бізнесу, в які компанія зробила капіталовкладення.

Щоб краще зрозуміти ті стратегічні проблеми, з якими стикаються керівники у створенні диверсифікованого бізнесу та його керуванні, розгляньмо шість стратегій диверсифікації:

1.Стратегія проникнення в нові галузі. Придбання, ство-рення нової компанії і спільне підприємство.

2.Стратегія пов'язаної диверсифікації.

З.Стратегія непов'язаної диверсифікації.

4.Стратегія