РЕФЕРАТ

на тему:

Філірування, градуювання, окантування

ФІЛІРУВАННЯ.

Філірування виконується залежно від задуму зачіски на всій масі волосся або на окремих ділянках.

Проріджування волосся філіруванням може дати такі ре-зультати:—

збільшення об'єму волосся;—

полегшення укладання волосся;—

зменшення об'єму волосся.

Волосся перед філіруванням відділяють вертикальними, горизонтальними пасмами або під кутом. Філірування можна починати з будь-якого боку пасма, виконувати на будь-яку гли-бину та з різною інтенсивністю. Розрізняють філірування волос-ся біля кореня, на кінцях, на всій довжині пасма. Місце першого зрізу можна визначити будь-де залежно від густоти волосся та бажаного результату. Кількість зрізів на одному пасмі може бути різною.

Прикореневе філірування передбачає проріджування пасма, відступивши на 2-4 см від поверхні голови. За рахунок того, що ко-ротке волосся підтримує довше, полегшується укладання, ство-рюється форма зачіски, візуально збільшується її об'єм.

Філірування кінців пасма приводить до стійкого вкладання во-лосся, згладжує нерівність стрижки.

Для дуже густого волосся пасма розріджують по всій довжині. Операція виконується прямими та філірувальними ножицями, бритвою.

Філірування можна поєднати з одночасним укороченням волосся.

Прийоми філірування. У перукарській практиці склалися різні прийоми філірування волосся, за якими пасмо філірують із зовнішнього, внутрішнього боку або з обох боків. Філірування ззовні частіше виконують у коротких стрижках, з внутрішнього бо-ку—у довгих, якщо волосся густе і жорстке — з обох боків.

Пасмо відділяється за допомогою гребінця, і кінцями ножиць виконується врізання під гребінцем.

Метод цілеспрямованого врізання застосовується для надання волоссю рухливості, «рваного» ефекту, хаотичної різнорівневості на кінцях; кінці окремих тонких пасом зрізають на різній довжині (рис. 5.25).

Метод «зубці пилки» рекомендується використовувати на за-вершальному етапі стрижки всієї маси волосся або оформлення чілки та нижньопотиличної зони. Пасмо відтягують перпендику-лярно до голови, ножиці вводять у волосся під кутом на рівних проміжках, у результаті чого зріз має однорідну зубчасту форму (рис. 5.26).

Рис. 5.25. Метод цілеспрямованого врізання

Рис. 5.26. «Зубці пилки»

Метод «пойнтинг» — точ-на стрижка та філірування прямими ножицями зубчатим зрізом від середини пасма до кінців (рис. 5.27 а).

Метод вищипування — філірування, за яким у пасмі зрізають окремі волосини на різній висоті або окремі тонкі пасма з проміжком 0,5-1 см на довжині 2-4 см від коренів (рис. 5.27 б).

Рис. 5.27. Точна стрижка та філірування: а — метод пойнтинг; б— метод вищипування

Рис 5 28 Метод ковзаючого зрізу

Рис 5 29 Виконання ковзаючого зрізу на волоссі різних зон

Рис 5.30 Філірування джгута

Метод джгута пасмо перекручують джгутом І в декількох місцях надсікають кін-чиками ножиць або філірувальною бритвою (рис 530)

Прямими ножицями технічно виконується більшість при-йомів філірування. В одних із них працюють кінцями ножиць на пальцях, в інших — основою полотен напіврозкритих ножиць (рис. 5.31).

Рис. 5 31 Філірування пасом волосся прямими ножицями

Філірувальними ножицями зрізаються волосся, яке потрапляє під зубці робочих полотен. Щоб уникнути утворення «сходинок» зрізу, щоб зрізати волосся на різній висоті та забез-печити якісне філірування, філірувальні ножиці розміщують під кутом 45° до пасма, яке охоплюють.

Залежно від густоти волосся, для обробки пасма виконують 3-5 захватів ножицями.

Філірування волосся небезпечними бритвами, філгрувальними ножами дає однаково позитивні результати, плавні лінії стрижки.

Працюючи бритвою або філірувальним ножем , за-стосовують:—

внутрішній зріз пасма;—

зовнішній зріз пасма;—

метод джгута.

Стрижуть тільки зволожене волосся. Пасмо утримують за кінці великим, вказівним, середнім пальцями. Відступивши від коренів приблизно на третину пасма, здійснюють ковзаючі рухи згори вниз уздовж пасма (рис. 5.34).

Рис 5 34. Обробка волосся різних зон філірувальною бритвою

ГРАДУЮВАННЯ.

Градуювання дає змогу регулювати густоту та об'єм волосся, візуально збільшувати їх завдяки прийомам стрижки пасом з відтя-гуванням останніх під різним кутом. Може бути високим (почина-ючи з верхньонотиличної зони), середнім і низьким.

Розрізняють зовнішнє та внутрішнє градуювання:

зовнішнє досягається вкороченням кожного наступного пасма відносно попереднього на 1-2 мм (рис. 5.35 а);

внутрішнє відрізняється подовженням наступного пасма порів-няно з попереднім теж на 1-2 мм (рис. 5.35 б).

Рис. 5.35. Види градуювання: а — зовнішнє; б — внутрішнє

Під час градуювання горизонтальними проділами відділяють контрольне пасмо волосся і стрижуть на бажаній довжині. Наступне пасмо стрижуть внутрішнім тупим зрізом за визначеним способом — довшим або коротшим від контрольного. Зовнішнє градуювання передбачає поступове збільшення кута відтягування.

Градуювання можна виконувати за допомогою вертикальних проділів.

Залежно від того, в якій частині волосяного покриву потрібно збільшити об'єм, виконують відтягування горизонтальне або під кутом. Горизонтальним відтягуванням збільшують об'єм у верхньо- та середньопотиличній зонах, під кутом 45° — у середньо- та нижньопотиличній зонах.

Після вибору кута пасма визначають положення руки, яка його утримує. Положення руки під кутом 45° до основи пасма задає низьке, слабко виявлене градуювання.

Градуювання скроневих зон продовжує градуювання потилиці й виконується аналогічно, починаючи від потилиці в напрямку до обличчя.

ОКАНТУВАННЯ.

Окантування може виконуватись як наприкінці, так і на почат-ку стрижки. Ця операція надає стрижці завершеного вигляду, ви-значає контур майбутньої зачіски.

Вирізняють два способи окантування: на окремому пасмі та для всієї маси волосся. У роботі застосовують ножиці, бритви, ма-шинку.

Вид окантування вибирають, враховуючи:—

форму майбутньої стрижки;—

особливості обличчя, шиї людини;—

наявність вад, які потрібно приховати;—

природний напрямок та особливості росту волосся;—

побажання клієнта.

Перед здійсненням окантування необхідно визначитись, якого кінцевого результату бажано досягти, яким буде волосся в даній зоні волосяного покриву:—

наповненим чи полегшеним філіруванням,—

рівним чи філірованим,—

довгим чи коротким,—

зведеним нанівець.

Існують практичні розробки форм окантування волосся поти-личної, скроневих зон та чілки.

Види окантування потилиці. Окантування потилиці за фор-мою може бути таких видів:

пряме виконують у жіночих і чоловічих зачісках. Довжина окан-тування різна. Пасмо або всю масу волосся залежно від обраною способу відчісують униз і зрізають по прямій лінії від