РЕФЕРАТ

на тему:

Укладання довгого волосся

Довге волосся в усі часи було важливою складовою еталону жіночої вроди, символом краси, ніжності, жіночості. Наші предки високо цінували довге волосся. Коси вважали даром неба, ознакою щасливої долі, їх підносили до рівня культу.

Довге волосся потребує особливого догляду, має свої специфічні прийоми розчісування, миття, висушування і, звичайно, укладання. Для укладання частково застосовуються методи, запропоновані вище, проте не завжди ними можна скористатись. Своєрідною ознакою зачісок з довгого волосся (їх елементами) є плетіння кіс, скручуван-ня, формування валиків, «мушлі», джгути тощо. Для досягнення вираженого ефекту, певної оригінальності, в одній зачісці нерідко застосовуються декілька технік.

Плетіння в три прядки. Масу волосся розчісують щіткою назад. Ділять на три рівні частини, умовно позначають їх цифрами 1, 2, 3. Між першою і другою прядками вміщують третю, потім — першу між третьою І другою, другу між третьою і першою. І знову — третю між першою І другою і т. д. У результаті отримують звичайну косу (рис. 7.52). її закріплюють гумкою, стрічкою, бантом, зати-скачем тощо.

Плетіння в чотири прядки. Волосся поділяють на чотири прядки (рис. 7.53). Кожній із них умовно присвоюють кольори: 1 — зелена; 2 — червона; 3 — рожева; 4 — жовта. Плетіння починають із правої прядки. Зелену кладуть на червону, рожеву — на зелену, а жовту — під зелену. Продовжують плетіння: червону — на рожеву, жовту — на червону, зелену — під червону, рожеву — на жовту, зеле-ну — на рожеву, червону — під рожеву.

Плетіння коси з п'яти прядок. Волосся ділять на п'ять прядок. До умовного позначення плетіння в чотири прядки додають ще од-ну прядку — білу (5).

Плетіння починають із правої прядки (рис. 7.54). Зелену прядку кладуть на червону, рожеву — на зелену, жовту — під зелену, білу — на зелену, червону — на рожеву, жовту — на червону, білу — під чер-вону, зелену — на червону, і до кінця,

Плетіння коси із шести прядок. До умовного позначення плетіння у п'ять прядок додають ще одну прядку — блакитну (6).

Плетіння ділять на етапи (рис. 7.55).

1 етап: зелену прядку кладуть на червону, зелену — під рожеву, зелену — на рожеву, зелену — під білу, блакитну — під зелену.

2 етап: червону — на рожеву, червону — під жовту, червону — на білу, червону — під блакитну, зелену - під червону.

3 етап: рожеву — на жовту, рожеву — під білу, рожеву — на бла-китну, рожеву — під зелену, червону — під рожеву, і до кінця.

«Мережана коса». Плетіння починають як і при звичайній косі з трьох прядок (рис. 7.56). Далі за допомогою «хвостика» гребінця відділяють із правого (або лівого) боку частину пасма, відтягу-ють убік, переміщують «хвостик» за утворену пет-лю. Знову відтягують у бік, ще раз переміщують «хвостик» за утворену петлю.

«Колосок». Застосовують для волосся за-вдовжки 10-15 см.

Волосся розчісують, відділяють три перших прядки над лобом. Плетуть як звичайну косу, приплітаючи маленькі пасма волосся з боків. При плетінні від потилиці до лоба кінці волосся викла-дають над лобом (рис. 7.57 а).

Можна плести «натвколосок». Плетення волосся цією техні-кою передбачає додавання до основних пасом коси маленьких па-сом не з обох боків, як у «колоску», а тільки з одного боку. Напівколосок можна плести від крайової лінії росту волосся, від проділу (рис. 7.57 б), від маківки вниз до крайової лінії росту волосся, обплітаючи голову спіралеподібно. Кінець коси ховають під попе-реднє плетіння або фіксують декоративними заколками.

Рис. 7.56.

«Мережана

коса»

Рис 7.57. Колосок (а) та напівколосок (б)

Зачіски зі звичайних косичок і кіс. Волосяний покрив роз-поділяють на квадрати площею 6-8 см2 залежно від густоти во-лосся Потім волосся кожного квадрата заплітають у звичайну ко-су з додаванням кольорової стрічки Коси укладають у плоску спіраль при голові, непомітно закріплюють тонкими шпильками Деякі спіралі оформляють декоративним мереживом Взагалі у слов'ян та інших народів є дуже багато зачісок із кіс (рис 7.58)

Рис 7 58 Зачіска з коси

Французька коса. Ця зачіска має декілька варіантів виконання: 1-й варіант:

1. Плетіння починають з центру тім'яної зони. Відділяють три пасма, плетуть як звичайну косу, але поперемінно, з правого, а потім з лівого боків, приплітають додаткові пасма;

2. Кінець коси закріплюють заколкою, стрічкою або прогумова-ною тасьмою (рис. 7. 59).

2-й варіант:

1. Плетіння виконується аналогічно, пасма волосся із скроневих зон підплітають не наверх, а вниз (рис. 7. 60);

2. У цьому випадку коса «дивитиметься» зверху.

Рис. 7.60. Французька коса (2-й варіант)

3-й варіант — французька коса комбінована (рис. 7. 61):

Верхню частину коси плетуть, як звичайну «французьку» із підплетенням з обох боків, а нижню — як косу колосок.

Рис. 7.61. Французька коса (3-й варіант) 157

Волосся укладають обручем так і розчісують волосся;

2. Відділяють пасма з обох боків голови за вухами на рівні моч-ки вуха і заплітають у коси;

3. Обертають коси навколо голови через тім'яну зону, кінці закріплюють на нижньопотшшчшй зоні (рис 7.62).

Рис 7.62 Зачіска «обруч»

Коса з двох плетінь. Технологія виконання зачіски

1. Розчісують волосся;

2 Розділяють волосся центральним вертикальним проділом,

3. Від центру чола плетуть косички з трьох пасом при кінцях во-лосся;

4. З'єднують обидві коси над центральним проділом, заколюють шпильками І прикрашають (рис 7.63)

Рис 7.63 Коса з двох плетінь

Коса-шапочка. Технологія виконання:

1. Розчісують волосся за допомогою щітки;

2. Відділяють зону маківки з радіусом 3 см;

3. Починають плетіння звичай-ної коси у