Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





РЕФЕРАТ

на тему:

Загальна послідовність процесу фарбування волосся барвниками І та II груп . Підготовчі роботи

Матеріали, інструменти та пристосування.

Для виконання фарбування необхідні:—

готові препарати (барвники);—

крем;—

бальзам-ополіскувач;—

пензлик, щітка для нанесення барвника;—

мисочки, дозатори, аплікатори для приготування та нанесен-ня барвника;—

комбінований гребінець, гребінець із «хвостиком», гребінець для фарбування (страйпер);—

фольга;—

гачки для витягування пасом при меліруванні;—

шапочка для мелірування;—

захисні рукавички;—

пластмасові затискачі;—

поліетиленова накидка-пелерина для захисту одягу клієнта;—

утеплювальний ковпак для фарбування рослинними барвниками;—

рушники, серветки.

Усі інструменти та приладдя не повинні мати металевих частин. Для приготування фарбувальної суміші застосовують спеціальні пластмасові мисочки, шейкери. Тонуючі препарати зручно готувати й наносити аплікатором.

Підготовчі роботи.

Операція фарбування включає низку обов'язкових підготовчих робіт:—

з'ясування стану здоров'я та самопочуття клієнта;—

діагностику волосся та шкіри;—

з'ясування природного та бажаного кольору волосся клієнта;—

вибір барвника;—

тестування волосся та шкіри на дію барвника, окисника;—

визначення методу фарбування;—

підготовку інструменту та пристосувань;—

підготовку волосся.

Вибір препаратів, їх концентрації, способу обробки волосся, температурного режиму залежить від структури волосся, стану шкіри голови, загального стану здоров'я клієнта, його самопочуття. Тому, як і при хімічній завивці, необхідно оцінити стан шкірного по-криву голови та волосся, провести тестування на чутливість до окисника і барвника цього виду.

Тест полягає в нанесенні невеликої кількості препарату на суху шкіру за вушною раковиною або на згині ліктя на 8-10 хв.

Якщо шкіра червоніє та виникають подразнення, це свідчить про негативну реакцію на препарат, тож його змивають, а від фарбу-вання цим барвником відмовляються.

Для визначення кольору волосся клієнта застосовують шкалу натуральних відтінків. З'ясовують також обсяг сивого волосся. Загальноприйнятими є показники сивини у відростках:

100% — повністю сиве волосся;

50% — напівсиве волосся;

30% — волосся, що починає сивіти (молода сивина).

Перед фарбуванням барвниками І та II групи, а також перманентними волосся рекомендують не мити, щоб зберегти при-родний жировий прошарок.

Щоб зняти з волосся залишки лаку, мусу, пінки та інших пре-паратів догляду за волоссям, слід його розчесати. Природні забруд-нювачі (продукти діяльності сальних і потових залоз) у процесі хімічної реакції розщеплюються і не заважають барвнику якісно зафарбувати волосся.

При застосуванні барвників III, IV груп і нанівперманентних потрібно обов'язково мити волосся для отримання насиченого кольору.

Загальна послідовність процесу фарбування волосся барвниками І та ІІ груп.

Барвники слід змішувати безпосередньо перед застосуванням, тому що процес окиснення починається зразу і через нетривалий час суміш втрачає інтенсивність кольору та здатність проникати у волосся. Фарбувальну суміш, особливо з декількох компонентів, слід ретель-но перемішувати до однорідної консистенції. Працювати обов'язково потрібно в захисних рукавичках. Готовий препарат наносять на сухе волосся, починаючи з нижньопотиличної зони. Пасма відділяють вертикальними або горизонтальними проділами (рис. 9.2).

Барвники наносять на пасма пензликом, щіткою або аплікатором рівно, швидко і точно. Для досягнення рівномірної інтенсивності кольору фарба повинна достатньо обволікати кожну волосину.

Барвник наносять на все волосся потиличної зони, тімені та скронь. Для рівномірнішого розподілу фарби волосся прочісують.

Якщо барвник потрапить в очі або на шкіру, ретельно змийте його водою.

Важливо точно виконувати рекомендації інструкції до барвника, особливо щодо часу витримки. Відлік часу починається з моменту нанесення барвника на всю поверхню волосяного покриву. Після нанесення барвника не слід допускати «парникового» ефекту, який ускладнює виділення кисню.

Рис. 9.2 Фарбування за горизонтальними та вертикальними проділами

Фарбування нормального здорового волосся окисними барв-никами триває 20-40 хв., освітлення — не менше 50 хв. Якщо волос-ся слабке, достатньо 10-15 хв. для того, щоб отримати бажаний колір. Щоб не помилитися з часом витримки, виконується кон-трольна перевірка ступеня зафарбування, а також однорідності кольору на кінчиках і біля коренів волосся. Якщо перукар вважає, що інтенсивність фарбування недостатня, можна збільшити вит-римку на 5-10 хв.

Додаткове тепло застосовується не для всіх барвників, у разі його використання час витримки зменшується втричі. При викори-станні додаткового тепла клімазонів необхідно постійно стежити за ходом процесу, який з підвищенням температури значно приско-рюється.

Після закінчення часу витримки за необхідності викону-ється емульгація. Незначну кількість теплої води наносять на волосся, спінюють фарбувальну суміш, круговими рухами роз-поділяють спінену масу на поверхні голови від крайової лінії росту волосся та по всій довжині волосся. Це полегшує видален-ня барвника з волосся та шкіри голови, дає додатковий час для дії барвника.

Після цього волосся ретельно промивають спочатку водою (до стану чистої не зафарбованої води), а потім зі спеціальним шампу-нем. Щоб зменшити вплив залишків барвника та нормалізувати стан волосся і шкіри голови, виконують обробку нейтралізуючим бальзамом.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ветров А. Парикмахер - стилист. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.

2. Вольфрам К. Идеальные ногти: Способы моделирования // Nand & nails. - 2003. - №4. - С. 32-33.

3. Гутиря Л. Г. Сучасна перукарська справа. — Харків: Фоліо, 1997.

4. Дрибноход Ю. Маникюр, педикюр.: Профессиональный курс. (Сер. «cosmetical&professional»). — СПб.: Весь, 2002. — 256 с.

5. Константинов А. В. Парикмахерское дело. — М.: Высшая школа, 1987.

6. Корпев В. Д. Мы причесываем женщин. — М.: Стройиздат, 1991.

7. Кулешкова О. Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. — М.: Академия, 2002.

8. Куприянова И. Н. Современные прически: женские, мужские, дет-ские. — М.: Эксмапресс, 2002.

9. Луканова О. В., Федорова Л. В. Технология парикмахерских услуг. — Ростов-на-Дону: Март, 2002.

10. ЛяпичА.Д. Парикмахерское мастерство. — К.: Будівельник, 1982.

11. Маникюр. Ростов-на-Дону: Владне, 2001. — 256 с.

12. Марек Збшнев. Парикмахерское дело. — Минск: Высшая школа, 1996.

13. Моделирование причесок: Иллюстрированное методическое посо-бие. - К.: 1990.

14. Панченко О. А. Прическа. Укладка. Завивка. — СПб.: Папирус, 1999.

15. Панченко О. А. Мелирование и прическа. — СПб.:


Сторінки: 1 2