Не виймаючи зубців з волосся, на-хиляють обушок гребінця на себе під кутом 45°, вказівним пальцем лівої ру-ки щільно притискають волосся між гребінцем та утвореною лінією хвилі. Другу лінію хвилі формують на відстані 2-3 см від першої.

Волосся лівого боку пасма притис-кають середнім пальцем лівої руки на такій же відстані від основи, як і в першому випадку. Зубцями гребінця, введеного в пасмо, зрушують його ліворуч з утворенням другої лінії хвилі, вказівним пальцем лівої руки за-тискають волосся, розчісують його від пальця. Аналогічно формують правий бік хвилі.

Укладене волосся накривають сіточ-кою і висушують природним шляхом або за допомогою сушуара. Сіточку знімають після повного висихання волосся, яке розчісують, надаючи за-чісці м'якої форми. Формуючи хвилі, слід пам'ятати, що:—

перший крон не окреслюють яскраво, лише злегка намічають;—

зворотні хвилі вужчі, ніж лицьові;—

від крайової лінії росту волосся хвилі вужчі, на потиличній зоні розширюються.

Крони формують поступово. Спочатку захоплюють частину хвилі з прямою ще несформованою ділянкою пасма, орієнтуючись на ширину дуги хвилі та розташування крону.

Якщо хвилі роблять по всій поверхні голови, потрібно:—

врахувати анатомічну будову голови;—

виконати проділ або визначити положення уявного проділу, відносно якого планується розташувати хвилі;—

визначити, за якою схемою сполучатимуться хвилі.

Рис.7 .16 Сполучення хвиль з боковим проділом

Сполучення хвиль у зачісці з боковим проділом виконується за такою загальною схемою (рис. 7.16):

1) перший крон першої ли-цьової хвилі з більшого боку спрямований до кінця проділу і там закінчується;

2) другий крон першої лицьо-вої хвилі через маківку виходить на перший крон зворотної хвилі з меншого (протилежного) боку;

3) перший крон другої лицьо-вої хвилі з більшого боку сполу-чається з другим кроном першої лицьової хвилі з меншого боку;

4) другий крон другої лицьо-вої хвилі з більшого боку на по-тилиці зводиться нанівець.

З більшого боку від проділу можна сформувати три хвилі, що виступають, — лобну, скроневу, шийну, з меншого боку — тільки дві: скроневу і шийну.

Помилки, яких слід уникати при укладанні волосся хвилями:—

захоплення гребінцем занадто довгого пасма волосся, внаслідок чого утворюється хвиля глибокої форми, але через нетри-валий час вона ослаблюється та псує форму зачіски;—

недостатня фіксація хвиль, слабке виконання крону, що при-зводить до розтягування або сплющування хвиль;—

волосся при зачісуванні нагору викладене проти його природ-ного напрямку, що робить укладання нестійким;—

використані затискачі, «невидимки» залишають слід на волоссі.

Укладання волосся кільцями

Цей вид укладання надає зачісці природних, м'яких ліній, однак вимагає чіткої техніки й акуратності виконання. Кільця можуть бути пласкими та об'ємними.

Пласкі кільця виконуються на волоссі середньої довжини. Впливати на модель зачіски можна, урізноманітнюючи напрямки та форми завитків. Наприклад, завитки з відкритим центром утворюють рівні, гладкі хвилі й однакові згини; завитки із закритим центром утворюють хвилі, що зменшують-ся до кінця (вони рекомендуються для тонкого волосся або коли необхідно створити враження пухнастості). Якщо із завитка ви-пустити кінчики волосся, формується хвиля, широка до кінців і вужча біля основи. Якщо завитки спрямовані від обличчя, ство-рюється загальна кругла форма, а якщо до обличчя - овальна форма зачіски.

Завитки можуть бути накручені з прямокутною, трикутною (для пасом біля обличчя), дугоподібною, квадратною основою (для будь-якої частини голови).

Технологія виконання. На волосся наносять засіб для укла-дання, розчісують, надають волоссю необхідного напрямку, роз-поділяють на зони. Відділяють вузьке пасмо волосся однієї із зон, утримують його правою рукою, із сильним натягуванням накру-чують на вказівний палець лівої руки (рис. 7.19).

Пальцями лівої руки притримують завиток, «хвостиком» гребінця ослаблюють намотування І знімають волосся з пальця.

Рис. 7.19. Накручування пасма на палець

Розчесане пасмо потрібно намотувати на палець рівномірно, як стрічку, так, щоб кінець пасма утворив останній завиток локона.

Пасмо, накручене у формі кільця, кладуть на голову плоско й закріплюють шпильками або кліпсами. Кільця викладають у потрібному напрямку. Волосся накручують усе або частково при комбінованому способі укладання (рис. 7.20 а).

б

Рис 7.20. Способи закріплення кілець Із волосся· а — викладення закріплених кілець, б — закріплення кілець в один оберт

Коротке підстрижене волосся потиличної та скроневих зон можна накрутити на палець на один оберт (рис. 7.20 б) і затиснути «вусиками» або шпильками.

Вигляд хвилі або локона за-лежить від акуратності та ретель-ності виконання накручування. Укладене волосся сушать під клімазоном або сушуаром, поперед-ньо надівши на волосся сіточку.

Об'ємні кільця виконують на довгому волоссі. Пасмо волосся відділяють квадратом 1,5x1,5 см, захоплюють указівними пальця-ми обох рук, виконують накручу-вання. Отримане кіль-це знімають із пальців і закріплюють біля основи затискачем, висушують.

Укладання волосся за допомогою бігуді

Холодне завивання волосся на бігуді — давно відомий спосіб ут-ворення локонів, який надає волоссю більшої пружності, об'ємності та забезпечує тривале зберігання наданої форми. Широко застосо-вується в перукарській практиці і сьогодні.

Укладаючи волосся за допомогою бігуді, необхідно враховувати:—

якість волосся (тонке—товсте, м'яке—жорстке, густе—рідке);—

довжину волосся (коротке, середньої довжини, довге);—

тип обличчя;—

форму стрижки;—

призначення зачіски.

Для закріплення форми перед накручуванням на бігуді волосся зволожують спеціальними засобами для укладання. Накручування зберігається до наступного миття волосся.

У процесі накручування застосовують бігуді різної форми та розміру, щітки, затискачі, гребінці, сіточку для волосся, сушуар.

Форму та розмір бігуді підбирають відповідно до бажаного кінцевого результату, типу та довжини волосся. Природність укла-дання за допомогою бігуді, загальний вигляд зачіски залежать від методу й техніки накручування на бігуді.

Основними методами накручування є горизонтальний і верти-кальний, які зумовлені розміщенням бігуді.

Горизонтальний метод