Реферат
на тему:
“Страви і гарніри з варених і припущених овочів”
Значення страв і гарнірів з овочів у харчуванні людини.
Страви з овочів — важливе джерело вуглеводів, мінеральних речо-вин, органічних кислот і вітамінів, необхідних для організму людини.
Баластні речовини (клітковина, пектин), що містяться в овочах, по-силюють перистальтику кишечнику, а також сприяють виділенню трав-ного соку, нормалізації жирового обміну і виведенню з організму холе-стерину. Тому страви з овочів слід споживати для профілактики і ліку-вання атеросклерозу. Пектин характеризується бактерицидною дією (стримує розвиток гнильних бактерій).
Овочі, які додають до будь-якої страви з м'яса, риби, сприяють кра-щому засвоєнню їх. Смакові й ароматичні речовини, барвники, які містяться в овочах, підвищують апетит.
Поєднуючи овочі з м'ясом, рибою, можна значно підвищити їхню біологічну цінність. Добирати гарніри до страв з м'яса, птиці, риби по-трібно за смаком, кольором і складом овочів, враховуючи при цьому калорійність і смак основної страви.
Наприклад, до страв з жирного м'яса і птиці використовують більш гострі гарніри — тушковану, квашену капусту, овочі, тушковані з то-матною пастою. До страв з нежирного м'яса краще подавати гарніри з ніжним смаком — відварну картоплю, картопляне пюре, овочі в мо-лочному соусі; до вареного м'яса подають зелений горошок, відварну картоплю, картопляне пюре, смаженого — смажену картоплю, складні овочеві гарніри; до вареної і припущеної риби — картоплю варену і сма-жену. Гарніри з капусти, брукви і ріпи до рибних страв не подають.
Гарніри з овочів можуть бути простими, комбінованими і складни-ми. До простих гарнірів входить один вид овочів, комбінованих — два, складних — три і більше.
Овочі в комбінованих і складних гарнірах повинні поєднуватися між собою за смаком і кольором. Наприклад, картопля смажена, зелений горошок або квасоля відварні; картопля смажена і овочі в молочному соусі, картопляне пюре, морква або буряки, тушковані в сметанному соусі, таін.
Залежно від виду теплової обробки розрізняють страви з відварних, припущених, смажених, тушкованих і запечених овочів.
Теплова обробка сприяє розм'якшенню овочів, утворенню нових смакових і ароматичних речовин.
У сирих овочах клітини рослинної тканини зв'язані між собою про-топектином, який при тепловій обробці переходить у розчинну речо-вину — пектин. При цьому зв'язок між клітинами послаблюється і овочі розм'якшуються. Тривалість теплової обробки овочів залежить від стійкості протопектину, а також навколишнього середовища. Так, на-приклад, в кислому середовищі і середовищі з великою кількістю со-лей кальцію перехід протопектину в пектин сповільнюється й овочі погано розм'якшуються. Овочі краще варити у м'якій воді, яка містить незначну кількість солей кальцію.
Крохмаль, який міститься в овочах, при нагріванні клейстеризуєть-ся. Крохмальні зерна при температурі 55—70°С вбирають воду, яка міститься в овочах, і утворюють драглисту масу — клейстер.
Під час смаження овочів на поверхні утворюється рум'яна кірочка в результаті декстринізації (розщеплювання) крохмалю, карамелізацїї (глибокого розщеплювання) цукрів і меланоїдинових утворень. Крох-маль розщеплюється з утворенням розчинних у воді речовин — піродекстринів коричневого кольору, цукри — з утворенням темнозабарвлених речовин — кармелану, кармелену та ін. У результаті карамелізації кількість цукру в овочах зменшується, а на поверхні утворюється добре підсмажена кірочка.
Меланіни (темнозабарвлені речовини) утворюються в результаті сполучення азотистих речовин з цукрами.
Різноманітне забарвлення овочів зумовлене присутністю в них пігментів (барвників). Завдяки вмісту пігменту хлорофілу щавель, шпи-нат, салат, зелений горошок мають зелений колір. Під час теплової об-робки органічні кислоти клітинного соку вступають у реакцію з хлорофі-лом, утворюючи нову сполуку бурого кольору. Тому зелені овочі реко-мендується варити при бурхливому кипінні у відкритому посуді, при цьому кислоти разом з парою води вивітрюються і колір овочів не змінюється.
Буряки мають червоно-фіолетовий колір завдяки наявності барв-ників — пурпурного (бетаніну) і жовтого. Пурпурний пігмент менш стійкий. Колір краще зберігається під час теплової обробки цілих бу-ряків у кислому середовищі, тому при варінні і тушкуванні буряків до-дають оцет.
Капуста, картопля, ріпчаста цибуля в процесі варіння набувають жовтого відтінку, що зумовлено вмістом безбарвних флавонових глю-козидів.
Під час теплової обробки маса овочів зменшується, оскільки вони втрачають рідину (при смаженні вона частково випаровується, при варінні — переходить у відвар). У відвар переходять мінеральні речо-вини, водорозчинні вітаміни, органічні кислоти, цукри, білки, які виз-начають смак і харчову цінність овочів. Тому відвари рекомендується використовувати для приготування перших страв і соусів.
Вітаміни (за винятком вітаміну С) стійкі проти теплової обробки і майже не змінюються. Вітамін С (аскорбінова кислота) легко руйнуєть-ся під час теплової обробки, особливо при варінні у великій кількості рідини. Значно краще він зберігається підчас варіння на парі і при сма-женні, оскільки жир захищає овочі від стикання з киснем повітря, який сприяє окислювальним процесам. Він добре зберігається у кислому середовищі. Для того щоб вітамін С краще зберігся в стравах з овочів, слід дотримуватися таких правил:—
обчищати і нарізувати овочі безпосередньо перед тепловою ку-лінарною обробкою;—
не використовувати металевий посуд, який окислюється;—
під час варіння овочі треба класти в киплячу воду в такій послідов-ності, щоб одночасно довести їх до готовності;—
варити овочі з закритою кришкою, щоб не було доступу кисню повітря;—
дотримуватися режиму і тривалості теплової обробки (не допус-кати бурхливого кипіння і тривалого варіння);—
не перемішувати овочі довго і часто;—
не допускати тривалого зберігання готових страв у гарячому стані, повторного і багаторазового розігрівання їх.
Готують страви і гарніри з овочів у соусному відділенні гарячого цеху, де використовують таке обладнання, як стаціонарні казани, елек-тросковороди, електроплити; наплитний посуд — наплитні казани, ка-струлі, каструлі з сітчастими втулками, сотейники, сковороди, листи;
Інвентар — шумівки, дерев