4) енергетичну цінність (для харчових продуктів, що її мають);

5) дату виготовлення;

6) строк придатності до споживання чи дату закінчення строку при-датності до споживання;

7) умови зберігання;

8) позначення нормативного документа для харчових продуктів вітчизняного виробництва;

9) найменування та адресу виробника і місце виготовлення;

10) умови використання (якщо такі передбачені);

11) відсоток сторонніх синтетичних (штучних) домішок;

12) застереження щодо вживання харчового продукту дітьми, якщо він не є дитячим харчуванням, а підстави для такого застереження є;

13) іншу інформацію, передбачену чинними в Україні нормативними документами, дія яких поширюється на певний харчовий продукт.

Маркування нефасованих харчових продуктів здійснюється у по-рядку, встановленому нормативними документами для певних харчових продуктів.

У маркуванні вітчизняних та імпортних харчових продуктів заборо-няється наводити інформацію про їх лікувальні властивості без дозволу Міністерства охорони здоров'я України.

Текст для використання у маркуванні спеціальних харчових продуктів підлягає обов'язковому погодженню з Міністерством охорони здоров'я України.

Маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 8. Вимоги до реклами харчових продуктів.

Забороняється реклама спеціальних харчових продуктів без попереднього погодження її тексту з Міністерством охорони здоров'я України, а також реклама харчових продуктів, які не мають докумен-тального підтвердження їхньої якості та безпеки.

Забороняється для реклами харчових продуктів використовувати:

вирази щодо можливої лікувальної дії, втамування болю (крім спе-ціальних харчових продуктів);

листи вдячності, визнання, поради, якщо вони пов'язані з лікуван-ням чи полегшенням перебігу захворювань, а також посилання на таку інформацію;

вирази, які спричиняють чи сприяють виникненню відчуття нега-тивного психологічного стану.

Стаття 11. Державне регулювання належної якості та безпеки хар-чових продуктів і продовольчої сировини

Державне регулювання належної якості та безпеки харчових про-дуктів і продовольчої сировини здійснюється Кабінетом Міністрів України, уповноваженими центральними органами виконавчої влади, їх органами в Автономній Республіці Крим, областях і районах, містах Києві та Севастополі шляхом:

державного нормування показників якості та безпеки харчових про-дуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;

державної реєстрації харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;

державної реєстрації нормативних документів на харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали;

обов'язкової сертифікації харчових продуктів, продовольчої сиро-вини, супутніх матеріалів, послуг у сфері громадського харчування та сертифікації систем якості виробництва цих продуктів, сировини, мате-ріалів і надання послуг;

встановлення та додержання порядку ввезення в Україну харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;

здійснення контролю за додержанням порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів.

Складовими державного контролю якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини під час їх розроблення, виробництва, ввезення, зберігання, транспортування, реалізації, використання, утилі-зації або знищення та надання послуг у сфері громадського харчування є державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, державний метрологічний нагляд, державний санітарно-епідеміологічний нагляд, державний ветеринарно-санітарний контроль, державний контроль за до-держанням законодавства України про захист прав споживачів, держав-ний контроль за додержанням законодавства про карантин рослин, акре-дитація органів із сертифікації харчових продуктів і продовольчої сировини та випробувальних лабораторій у державній системі сертифі-кації, а також атестація (включаючи метрологічну) лабораторій під-приємств, установ, організацій та закладів.

Стаття 12. Державне нормування показників якості та безпеки хар-чових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів

Державне нормування показників якості харчових продуктів, про-довольчої сировини і супутніх матеріалів проводиться шляхом встанов-лення норм цих показників у стандартах та інших нормативних докумен-тах на продукцію під час їх розроблення.

Державне нормування показників безпеки харчових продуктів, про-довольчої сировини і супутніх матеріалів здійснює спеціально уповно-важений центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров'я шляхом встановлення гранично допустимих рівнів вмісту у них забруд-нювачів та інших речовин хімічного, біологічного чи іншого походження, а також систематичного публікування в засобах масової інформації пере-ліку матеріалів, дозволених для використання у виробництві харчових продуктів або виготовленні технологічного устаткування.

Методики вимірювання вмісту (рівнів) забруднювачів та інших заз-начених речовин повинні бути атестовані у порядку, встановленому Дер-жавним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації, і погоджені з головним санітарним лікарем України, а засоби випробувань та вимірювальної техніки повіряються або атестуються в порядку, вста-новленому Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації.

Перелік атестованих методик систематично публікується в засобах масової інформації Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації.

Стаття 13. Державна реєстрація харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів

Державна реєстрація харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів здійснюється Міністерством охорони здоров'я України. Підставою для державної реєстрації харчового продукту та супутнього матеріалу є позитивний висновок державної санітарно-гігіє-нічної експертизи, а для продовольчої сировини - державної ветеринарно-санітарної експертизи. Наявність певного харчового продукту, продо-вольчої сировини чи супутнього матеріалу у Державному реєстрі є підставою для їх використання за призначенням. Порядок проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи харчових продуктів, продо-вольчої сировини і супутніх матеріалів та внесення їх до Державного реєстру визначається головним державним санітарним лікарем України та головним державним інспектором ветеринарної медицини України згідно з законодавством України.

Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи на харчовий продукт, продовольчу сировину чи супутній матеріал видається до по-чатку їх виробництва (ввезення) і є чинним протягом строку дії норматив-ного документа, який встановлює вимоги безпеки на цю продукцію.

Державний реєстр систематично публікується в засобах масової інформації Міністерством охорони здоров'я України.

Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи не замінює сертифіката відповідності.

Стаття 14. Державна реєстрація нормативних документів на харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали

Виробництво харчових продуктів, продовольчої сировини і супут-ніх матеріалів в Україні проводиться відповідно до вимог нормативних документів на ці продукти, сировину і матеріали, які погоджені, затверд-жені і зареєстровані у встановленому порядку Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації.

Порядок державної реєстрації нормативних документів