Такт прямоточної лінії, число робочих місць по операціях, коефіцієнт їх завантаження визначаються аналогічно до розрахунків безперервно-потокової лінії.

Особливості організації і розрахунку багатопредметних і змінно-потокових ліній. Багатопредметні потокові лінії характеризуються виготовленням партій виробів різних найменувань і типорозмірів, які послідовно чергуються. В основі організації розрахунку багатопредметних ліній лежать загальні принципи потокового виробництва з врахуванням специфіки, зумовленої серійністю виробництва.

Найбільш характерними видами багатопредметних ліній є змінно-потокові (послідовно-групові), серійно-прямоточні і групові лінії. Специфічною особливістю цих ліній є визначення єдиного такту і часткових тактів виготовлення виробу кожного найменування.

Змінно-потокові лінії. Загальний такт такої лінії визначається за такою формулою:

де - сума програмних завдань по всіх закріплених за лінією виробах в шт.; h - коефіцієнт витрат часу на переналагодження лінії; Fд – дійсний фонд часу роботи лінії в плановому періоді, год.

Існують різні методи визначення часткових тактів багатопредметної лінії: за умовним об'єктом, за тривалістю випуску кожного виду виробів, залежно від різниці у величинах трудомісткості виробів.

При розрахунку робочого такту за умовним об'єктом трудомісткість одного із закріплених виробів приймається за одиницю. Для інших деталей визначається коефіцієнт приведення (К) діленням їх трудомісткості Ті на трудомісткість умовної одиниці Ту. за такою формулою:

Далі розрахунок здійснюється так: визначається програма в приведених одиницях за такою формулою:

визначається умовний загальний такт лінії (rу ) за такою формулою:

розраховується частковий такт виготовлення і -го виробу за такою формулою:

при цьому має дотримуватися така рівність:

де N- програмне завдання по кожному із закріплених за лінією виробів, шт.; Т— трудомісткість обробки на лінії окремого виробу, хв.; С- число робочих місць, шт.; Fд - дійсний фонд роботи лінії в плановому періоді, год.

При розрахунку робочого такту за тривалістю випуску кожного виду виробу дійсний фонд роботи лінії в плановому періоді розподіляється між закріпленими за лінією виробами пропорційно до трудомісткості програмних завдань.

Розрахунок здійснюється в такій послідовності:

1. Визначається дійсний фонд часу Fg на плановий період, необхідний для виготовлення виробів певного найменування, за такою формулою:

де Na - місячне програмне завдання по виробу, для якого розраховується такт, шт.; Тa - трудомісткість виробу, для якого розраховується такт, год.; Fn - номінальний фонд часу роботи устаткування; Ni - місячні програмні завдання по окремих видах виробів, шт.; Тi - трудомісткість виготовлення конкретного виробу, год.; з коефіцієнт втрат часу на переналагодження лінії.

2. Визначається частковий такт обробки окремого виробу rа за такою формулою:

Розрахунок робочого такту залежно від різниці величини трудомісткості виробів здійснюється так:

1. Визначається загальне число робочих місць на лінії за такою формулою:

де сумарна трудомісткість всіх закріплених за лінією виробів, год.

2. Оскільки трудомісткість обробки виробу Тi при поштучній передачі дорівнює Тi = Сn, то, відповідно, визначаються часткові такти роботи лінії таким чином:

Загальне число робочих місць С на лінії визначають, виходячи з числа робочих місць по операціях, із операційного часу і часткових тактів за такими формулами:

Розрахунковий розмір партії визначається за такою формулою:

де В - втрати робочого часу в зв'язку з переналагодженням лінії, хв.; Періодичність запуску партії розраховують так:

де Nз- програма запуску даного виробу в плановому періоді, шт. Тривалість випуску кожного виробу, закріпленого за лінією (Фі), (у змінах) розраховують за такою формулою:

Загальний час роботи лінії на плановий період Фnл розраховують таким

способом:

На основі загального часу роботи лінії і його структури по виробах розробляється стандарт-план роботи лінії, який передбачає точну послідовність обробки партії виробів різного найменування і періодичність їх запуску. Вимоги до просторового планування багатопредметних ліній аналогічні до вимог, які ставляться до планування однопредметних потокових ліній. Але мри обробці виробів із різною трудомісткістю і технологічними маршрутами необхідно оптимізувати послідовність розміщення верстатів і робочих місць на лінії.

Автоматичні потокові лінії (АЛ). Розвиток потокового виробництва відбувається шляхом автоматизації процесів. Тому автоматичні потокові лінії відображають сучасні тенденції організації виробництва. Особливістю автоматичних потокових ліній є узгодження безперервності виробничих процесів з автоматичністю їх виконання.

Згідно із класифікаційними ознаками автоматичні лінії поділяються за ступенем спеціалізації (однопредметні, багатопредметні), за кількістю деталей, які одночасно проходять обробку на позиціях (із одиничною, багатопредметною обробкою), за характером транспортування деталей (із безперервний і періодичним рухом}, за ступенем перекриття часу транспортування технологічним часом обробки (лінії із неперекриваючим і з перекриваючим часом); за характером кінематичного зв'язку (з жорстким, гнучким зв'язками між обладнанням).

Відповідно до функціонального призначення автоматичні лінії можуть бути механообробними, механоскладальними, складальними, заготівельними, термічними, контрольно-вимірювальними, упаковувальними, комплексними.

Важливою характеристикою АЛ є циклова (номінальна) продуктивність (fц), яка за умови повної відсутності простоїв визначається за такою формулою:

де Nц - число виробів, які виготовляються за один цикл, шт.;

Тц- час одного циклу, хв.

Зазначимо, що час одного циклу Тц дорівнює:

де t0— основний час, хв.; tд - допоміжний час, хв.

Враховуючи простої і затрати часу на регулювання і налагодження механізмів, потенціальна продуктивність АЛ буде визначатися за такою формулою:

де fn - потенціальна продуктивність АЛ, шт.; tт.oб. - час технічного обслуговування, хв.

При визначенні фактичної продуктивності А Л необхідно враховувати втрати часу через організаційні причини. Вона визначається за такою формулою:

де fф - фактична продуктивність АЛ, шт.; to.об. - час організаційного обслуговування, хв.

Технічний рівень АЛ визначається за допомогою коефіцієнта технічного використання (km.в.), який відображає величину циклових затрат часу і позациклових простоїв через планові і позапланові ремонти і розраховується таким чином:

де fn - позациклові простої через планові і позапланові ремонти, год;

fц - величина циклових затрат часу, год.

Організаційно-технічний