халаті, передавати гострим кінцем, або у відкритому вигляді. Також не можна використовувати ріжучі інструменти для іншого призначення (стригти нігті, папір). Перукар має уважно дотримуватись технології роботи при стрижках, фарбуванні,
хім. завивки. У перукарській справі захворювання шкіри рук у майстерні пов’язане з багатьма операціями в тому числі з фарбуванням і хім. Завивками не дотримуватись санітарних вимог проведення цих робіт. При цьому перукар повинен використовувати рукавички. Забороняється працювати з не справними електроінструментами. При виявлені будь яких несправностей робота з електроінструментами мусить бути припинена до усунення цих несправностей. При роботі з електроприладами необхідно слідкувати що б вони не перегрівались, щоб шнур не мав розриву а проводи не були оголені.
Розбирати електроприлади інше устаткування і робити самостійно будь який ремонт перукареві забороняється. Електрошнури мають бути заземлені, під ногами має бути резиновий коврик, не можна сушити мокрі рушники на електросешуарі. Постійно має бути перевірена електромашинка, сешуара, фен, вентиляція, освітлення, опалення та інше електроустаткування. Забороняється зберігати легкозаймисті, горючі речовини в близькості від очей.
Санітарія – це дотримання чистоти і порядку. Завдяки санітарії попередження виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб. Щоб запобігти цьому має проводитись санітарія робочого місця, дезинфекція робочого столу, перукарського крісла, перук інструментів і пристроїв. Є три способи дезинфекції інструментів :
Хімічний – занурення в дизинфікаційний розцин 5% хлоромілу-де занурюють пластикові гребінці 3% карбалова кислота пластмасові інструменти; формалін 4% кісточки для гоління спирт денатурат 70% – металеві інструменти. Інструменти з дюраалюмінію, накладні головки із машинок електричних, ножиці можна пропалювати над вогнищем спиртівки.
Фізичний – кип’ятять 30+в – бігуді, зажими.
Механічний – протирають зажими бігуді мильною пінкою.
Вивчення впливу умов праці і побуту на здоров’я людей займається гігієна завдання якої полягає в тому щоб розробити правила і норми, що стосується життя і здоров’я людини організувати міроприємства по знешкодженню факторів навколишнього середовища. Контрольними закладами дотримання правил норм гігієни та підприємств і побуту є санітарно - епідеміологічні станції в яких працюють лікарі епідеміологи.
Перукар - майстер має завжди бути чистим, охайним, слідкувати за особистою гігієною. Тримати в чистоті власний одяг та перукарську білизну. Перукарську білизну виварюють, прогладжують гарячим утюгом. Один повинен забезпечувати повну свободу рухів і не заважити при роботі. Взуття не повинне бути на високому підборі краще за все носити взуття танкетах.
Волосся в майстра має бути зв’язане, щоб не лізло в очі і не заважало в процесі роботи.
Кожний працівник майстерні має проходити медичний огляд з метою запобігання інфекційних захворювань, та передачі інфекції працівникам по роботі, та клієнтам.
Гузиря Л.І – Сучасна перукарська справа
Константинов Л.В.– перукарська справа
Сиромятникова І.С. – історія зачіски
Корнєв В.Д. – моделювання і художнє оформлення зачіски. Фарбування волосся і зачіски. Ми зачісуємо жінок.
Ляпи О.Д. – перукарська майстерність
Журнал „Дзеркало моди”, Ліза, Наталі.
Конспекти із Охорони праці, перукарської справи, санітарії та гігієни, моделювання та художнє оформлення зачісок.
Кознова І.В. – „Побутові послуги”
Войцехівська І.І. і Вольфейзак І.І. – косметика сьогодні
Сиромятникова І.С. – технологія гриму
Кац А.А. – санітарія і гігієна перук справи
Срявець Л.В. – модні стрижки і зачіски
Васильчик М.В.; Винокурові Л.Е; Тесленко М.П. – основи охорони праці.