стану й режимів роботи устаткування і т.д.);
соціологічних (шляхом опитування туристів і обслуговуючого персоналу).
Впроваджувана в Україні класифікація підприємств харчування аналогічна класифікації більшості закордонних країн, рекомен-дована ВТО і сформульована в Білій книзі "Хотрек" (Міжнародний союз національних асоціацій готелів, ресторанів, кафе).
Технологічна схема забезпечення харчуванням туристів і організація харчування
Схема забезпечення харчування туристів залежить від виду туру, категорії туристів, співвідношення місць розміщення до посадкових місць харчування і багатьох інших факторів.
Система забезпечення харчуванням зазначена в путівці, договорі, ваучері.
Як правило, сніданок туристам надається за схемою "швед-ський стіл" із самообслуговуванням і вибором страв за своїм розсудом з наданого асортименту. У готелях більш високих категорій сніданок може замовлятись у кафе, буфеті чи ресторані з подачею в номер. У номерах, оснащених кухнями і міні-барами, сніданок готується самостійно.
При схемі харчування "напівпансіон" надається туристу або поєднані обід-вечеря, або вечеря у встановлений час. При схемі "повний пансіон" забезпечується три-чотириразове харчування.
Природно, що схема харчування спортивних, мисливських, альпіністських та інших самодіяльних турів з активними способами пересування базується на самостійному готуванні їжі зі спеціальних напівфабрикатів і концентратів.
Особливі вимоги до харчування висуваються для так званих гастрономічних турів, де повинна бути присутня певна національна кухня з відомими вишуканими (у ряді випадків екзотичними) стравами і напоями.
Залежно від категорії підприємства харчування якість обслу-говування, як комплексна послуга, реалізується основними, додатковими і супутніми послугами. Поряд з якісно приготов-леними й естетично оформленими стравами і напоями, важливу роль відіграє загальне композиційне сервірування столу, підбір посуду і столових приладів, колірна гама скатертин, серветок з фірмовим знаком підприємства, наявність квітів, кваліфікація офіціантів, барменів, метрдотелів, бездоганна чистота, красиво оформлене меню кількома мовами, загальний інтер'єр залу, затишок, звукоізоляція від вулиці, м'яке регульоване освітлення й ін.
У перелік додаткових і супутніх послуг входять: вар'єте, оркестр, музичний супровід без оркестру, телевізор (за бажанням клієнтів), танцювальний майданчик, можливість виклику таксі чи автомобіля напрокат, покупки сувенірів.
Харчування туристів здійснюється згідно з умовами, обговорени-ми в путівці, ваучері, договорі, - у ресторанах, кафе, їдальнях, буфетах, барах та інших пристосованих для цієї мсти підприємствах.
Площа залів для організації харчування повинна відповідати нормам місткості – не менше 1,4 м2 на одне посадочне місце.
Усі підприємства харчування складаються з наступних груп приміщень:
виробничі;
торгові;
складські;
адміністративно-побутові;
технічні.
Приміщення, де відбувається готування їжі, називаються виробни-чими. Тут відбувається послідовна обробка продуктів у декілька етапів:
прийом продуктів для переробки;
первинна переробка;
готування страв і напівфабрикатів;
оформлення страв;
передача на реалізацію.
Залежно від обсягу випуску, кількості посадочних місць, змінності, виду обслуговування готування їжі здійснюється за цеховою поопераційною технологією (фабрика-заготівельня, фабрика-кухня) – для їдалень з кількістю посадкових місць до 500-1000 од. чи індивідуально – за комплексною технологією (у буфетах, барах, ресторанах).
Від прийнятої технології виробництва залежить як номенкла-тура виробничих приміщень, так і їхнє планування.
Розміщення устаткування визначається площею приміщення, габаритами устаткування й прийнятою технологічною лінією (ланцюжком) готування їжі. Практикується два типи компонування устаткування:
устаткування за периметром приміщення, а робочі столи в центрі (таке компонування застосовується для невеликих підприємств харчування);
великогабаритне устаткування в центрі, а робочі столи й засоби малої механізації – уздовж стін.
Другий тип компонування зручний з погляду природного освітлення від вікон і пристрою вентиляції, а також доступу до основного устаткування, розташованому в центрі.
Раковини й мийки доцільно розташувати уздовж стін, для зручності сантехнічного монтажу і водовідведення.
Устаткування й установки для смаження, де використовується або утворюється пара, групуються разом, що зручно з погляду пристрою вентиляції, подачі води та її видалення.
Малогабаритне устаткування для випічки, а також грилі, фритюрниці, невеликі мармити й ін. розташовуються залежно від технології готування, включаючи ізоляцію від проникнення запахів від інших технологічних пристроїв, можливості освітлення внутрішніх обсягів.
Для малої механізації й автоматизації технологічного процесу рекомендується використовувати:
транспортні візки для сировини й візки-контейнери;
стаціонарні та пересувні стелажі;
піднімальні візки (ТП-80, ТП-80к), що передбачають не тільки підйом і опускання (50-80 кг) вантажу, але й переміщення уздовж цеху;
пересувні казани (КП-60);
шафи електричні з терморегулятором і програмою температурного режиму, що задає (ШТПЕ-1);
спеціалізовані візки для транспортування столових приладів, склянок і сіра в;
бари і прилавки з вбудованою мийкою, холодильником, кранами для розливу пива й інших напоїв;
хліборізки, механізми для очищення овочів (картоплі, цибулі, моркви, буряка й ін.);
автоматизовані мийки посуду і столових приборів;
соковижималки, електром'ясорубки, міксери та ін.;
електронні ваги, шліфувальні верстати для заточення ножів.
Вітчизняна промисловість і багато закордонних фірм пропонують блоки-модулі устаткування в залежності від розміру приміщення, призначення, технології й інших факторів, що виконані в одному стилі дизайну з максимальною автоматизацією та мінімальними витратами енергії.
У ряді випадків доцільно використовувати універсальні багатоцільові машини (комбайни) зі змінним устаткуванням або змінними насадками.
Специфіка готування їжі для туристів: швидке й якісне готування та швидке обслуговування.
У зв'язку з цим у вітчизняній і закордонній практиці вико-ристовуються системи швидкого інфрачервоного та мікрохвильового розігріву й швидкого конвенційного охолодження, при якому швидкість готування та обслуговування підвищується в 5-6 разів.
Крім того, використовуються автоклави, термоси, автодозатори, що дуже зручно при забезпеченні харчуванням туристів у буфетах кемпінгу, притулках, альпійських хатинах, на полюванні і т.д.
У складських приміщеннях варто передбачати діапазон оптимальних температур збереження сировини або напівфабрикатів у залежності від встановлених правил, а також відповідну вологість. У камерах схову овочів варто встановити температурний режим 5-10С0, при вологості 95% з повітрообміном два обсяги в годину. Для сухих продуктів – температура 10-15 С°, при вологості 65% при двох повітрообмінах у годину.
Варто мати три групи холодильних камер:
охолоджувальні камери (для збереження продуктів, які швидко
псуються, готових страв, напоїв і напівфабрикатів (+1-2С0);
низькотемпературні камери (-18 С°) для довгострокового
збереження