світу". Вона щорічно поміщає дані про кращі під-приємства у своєму спеціальному каталозі. Міжнародна організація "Привілейовані готелі і курорти світу" проводить таку роботу близько ЗО років. З 1968 р. функціонує міжнародна готельна асоціація "Найтихі-ші готелі світу", штаб-квартира якої знаходиться в Парижі. При вступі в цю асоціацію оцінюються три критерії: природне і приємне навколишнє середовище; затишна будівля та інтер'єр готелю з характерним вигля-дом; гостинність, що відповідає всім сучасним вимогам, у тому числі і чудовій кухні.
Питаннями координації функціонування готельних ланцюгів і асоці-ацій незалежних готелів і ресторанів у Європі займається Конфедерація національних асоціацій готелів і ресторанів Європейського економічного співтовариства (ХОТРЕК).
Кількісний ріст готельних ланцюгів, їхнє злиття й об'єднання справ-ляють помилкове враження про зниження різноманіття пропозиції та відпочинку. Проте на практиці спостерігається інша тенденція: поши-рення ланцюгів не може задовольнити всіх різноманітних вимог туристів (через деяку знеособленість, стандартизованість обслуговування), що створює підґрунтя для розвитку малих незалежних готелів, які роб-лять ставку на унікальність і неповторність. Такі готелі спеціалісти вважають прототипами готелів XXI ст.: комфортабельні, без ресторану (передбачається, що ресторан знаходиться поруч), побудовані в сільсько-му стилі, пропонують послуги за помірну ціну і мають все необхідне для роботи та відпочинку, де клієнти можуть одержати вишукане персо-ніфіковане обслуговування. Саме унікальність малого готелю є голо-вним інструментом ринкової політики.
Як свідчить практика, малі готелі у своїй більшості — це незалежні готелі, тобто вони перебувають у вільному володінні, розпорядженні і користуванні володаря, що одержує прибуток від такої власності. Наяв-ність договірних зобов'язань з іншими компаніями в питаннях управ-ління або використання чужого знака обслуговування не призводить до зміни статусу підприємства як незалежного стосовно інших суб'єктів ринкових відносин.
За останні десятиліття ніщо так не підвищило професіоналізм та продуктивність підприємств і організацій індустрії гостинності, як впро-вадження нових комп'ютерних технологій, що докорінно змінили способи ведення готельного бізнесу, дали можливість власникам підприємств розв'язати ряд проблем і створили багато зручностей клієнтам.
В свiтi сьогоднi iснує вiд 25 до 30 млн готельних мiсць:
Європа - 45-50%
Америка - 38-38%
США - 2,7 млн гот. мiсць
Iталiя - 1 млн
Францiя, Iспанiя, Нiмеччина, Великобританiя - бiльше млн.
Забезпеченiсть готельними мiсцями (кiлькiсть мiсць на 1000 населення):
Австрiя - 86
Швейцарiя- 42
Францiя - 23
Завантаженiсть готелiв:
40% - межа рентабельностi, 64-66% - нормальна межа, оптимальне 70-80%, >80 - проблемно.
Середнiй тариф - за мiсце в 1-2 мiсних номерах дещо бiльше 100$
Управлiння готелями: 30% - готельнi ланцюги - бiльше 200 шт.
Транс Нацiональнi Корпорацiї
Найбiльшi Американськi - Хiлтон, Марiотт, Шератон, Редiсон, Холiдейс Iнн
Європейськi - Аккор (Софiтель, Iбiс, Новотель, Коралiте), Форте-хотел,
Метрополiтен, Клаб Медiтеранее, Голден Тьюлiп.
Об"єднання незалежних готелiв.
За формою власностi:
Приватна
Державна
Iностранний капiтал/СП
МГА - мiжнародна готельна асоцiацiя. 1946-47 рiк.
На Європейському рiвнi HotRes - Конiедерацiя Нацiональних Асоцiацiй Готелiв i Ресторанiв. Регулює стандарти, пiктограми, iнформацiйна допомога. "Бiла книга HotRes".
Тенденцiї:
-готелi будуються як комплекси
-розвиваються додатковi засоби розмiщення (тур селища, бази, кемпiнги,
караванiнги)
-спецiалiзацiя готельної бази
-концептуалiзацiя
-екологiзацiя
-гедонiзацiя (зробити вiдпочинок радiсним - любими методами)
-новiтнi технологiї i використання новiтньої технiки (АСУ, бронювання)
На рiвнi обслуговування тенденцiї:
-великий комплекс додаткових послуг
-концентрацiя обслуговування в номерi
-комплiментарнi послуги (безкоштовнi, готель показує свою прихильнiсть до
гостей)
2. Розвиток готельного господарства в Україні
Готельне господарство є однією з основних складових туристської індустрії України. У 2004 р. в Україні налічувалось 1308 готельних підприємств на 949,1 тис. місць.
За формами власності їх кількість розподіляється так: 40 % перебу-вають у загальнодержавній та комунальній, 57 — у колективній і 3 % — у приватній власності.
Середньорічний коефіцієнт завантаження готелів у 2000 р. в серед-ньому по Україні становив 0,24. При цьому мінімальне використання місткості готелів — 9 % — було в Луганській та Миколаївській облас-тях, а максимальне — 78 % — у Севастополі. У Києві цей показник дорівнював 40 %.
Якщо відкинути максимальне й мінімальне значення показників за-вантаженості, то використання місткості українських готелів у 2000 р. становило 0,20. Це значення є більш об'єктивним для характеристики стану готельного бізнесу в Україні. Винятком з цього незадовільного становища є Київ, де завантаженість у 1995 р. дорівнювала 0,52, в 1998 р. - 0,35, в 1999 р. - 0,37, у 2000 - 0,40.
У більшості регіонів України рівень завантаженості готелів коли-вався від 0,17 до 0,22.
Чисельність готелів в Україні скоротилась з 1995 р. по 2000 р. на 88 одиниць, або на б %, їх місткість зменшилась на 27 963 місця, або на 21 %.
Найбільше скорочення спостерігалось у Києві — на 4287 місць, об-ластях Хмельницькій (2953), Донецькій (2709), Львівській (1719),
Усього готелями України надано послуг 358 446 іноземним грома-дянам, що становить 10,9 % загального числа осіб, яким надано послуги (табл. 5).
Найбільшій кількості іноземних туристів надано готельних послуг у таких регіонах України: Київ (36,1 %), АР Крим (10,4%), областях Львівській (9,1 %), Одеській (5,3 %), Дніпропетровській (5,3 %), Київ-ській (4,2 %), Донецькій (4,0 %).
Середня тривалість перебування однієї особи в готелях становить для громадян України 2,7 доби, для іноземців — 2,6 доби.
Середня місткість номера по Україні дорівнює 2,02, у Києві — 1,9, а в областях, зокрема Рівненській і Донецькій, — 1,8, в Одеській — 2,2, у Чернігівській і Херсонській — 2,3, у Сумській — 2,6.
На виконання статті 15 Закону України «Про туризм» з 1 жовтня 1999 р. введено обов'язкову сертифікацію готельних послуг та послуг харчування, які надають суб'єкти туристської діяльності. Згідно з чинним законодавством обов'язковій сертифікації в Україні нині підлягають 266 підприємств, що надають готельні послуги, та 455 підприємств хар-чування. Станом на 01.10.2040 р. сертифікат відповідності