Розділ VII

Науково – технічний процес в перукарській роботі.

Перукарське мистецтво постійно видозмінюється. Чим багатша економіка країни, тим швидше буде розвиватися перукарське мистецтво. Перукарське мистецтво виникло ще при існуванні первісних людей. Історія розвитку перукарського мистецтва була довготривалою.

Розвиток перукарського мистецтва почався ще за первісних людей. На той час не було ніяких перукарських інструментів. Але первісні люди намагаються доглядати за волоссям. Замість конлюшок вони використовували дерев’яні палички, за допомогою яких накручували волосся. І в наш час вони дістали назву коклюшки. Їх на сьогоднішній день існує дуже багато, різного діаметру, конфігурацій.

Що стосується електрощипців, то спочатку вони були з довшими ручками і з коротшими робочими полотнами, що ускладнювало накрутку довгого волосся. Потім робочі полотна щипців ставали довшими, а їх ручки – коротшими. Нагрівалися щепці у той час в спеціальних печах біля трьох годин. На сьогоднішній день існують електрощипці різного діаметру. Щепці удосконалив Марсель. На основі щипців Марселя були зроблені електричні щепці (плойки).

Достатньо розвинуте було перукарське мистецтво у Стародавній Греції. Саме тоді появилося слово “косметика”. Зачіски жінок і чоловіків виконувалися довго і наполегливо. При виконанні зачісок використовувалися різні трави, які мали відтіночні ефекти.

У Стародавньому Єгипті приділяли велику увагу красі обличчя. У той час не було ніяких фарб, тому єгиптянки підфарбовували волосся жиром. Потім з’явилися фарби “хна” і “басма”. В той час еталоном краси було чорне або темно-коричневе волосся. На сьогодні існує велика кількість різних фарб, шампунів, бальзамів для різних типів волосся. Оскільки в той же час не існувало інструментів для укладки волосся, то деколи для того, щоб надати волоссю об’єму, здатні люди носити зразу дві перуки. Зараз інструментів і матеріалів для укладки волосся надзвичайно багато:

- пінки;

- лаки;

- щітки;

- фени;

- плойки.

А що стосується гребінів, то спочатку вони були дерев’яними. Поступово дерев’яні гребінці вдосконалювалися. Пізніше було винайдено залізні гребні, щітки. А на сьогодні різні види гребнів, щіток різних форм.

Коли поширилася мода на світле волосся, найбільш доступне рахувалося довге перебування під пекучим сонцем в спеціальній шляпі, на поля якої виставляли змочене волосся, щоб його відсвітлити ( користувалися цим методом в епоху Відродження). Пізніше для цього використовували сірь. На сьогоднішній день використовують перекись водню, гідроперит.

Замість лаків, гелів, якими зразу величезна кількість, спочатку використовували пудру при виконанні зачісок. Використовували ї в епоху, Рокко.

Перукарі Середньовіччя володіли мистецтвом завивки на перуках (їх накручували на дерев’яні палички і довго варили в лужній рідині).

Що стосується термічної завивки, то спочатку не існувало ніяких інструментів для виконання термічної завивки. В епоху Середньовіччя для виконання термічної завивки з’явилися громадські апарати. Але такі апарати незручними, оскільки їх доводилося носити за собою. Потім ці апарати вдосконалювалися. Зразу для виконання термічної завивки існують бігуді різного діаметру. Стародавнім грекам була відома накрутка по спеціальній залізний стержень каламіс, який використовували замість електрощипців.

Перукарське мистецтво одне з самих стародавніх мистецтв на Землі. Уявлення про красу в різні епохи змінювалися. З’являлися нові тенденції, змінювалися напрямки в моді, і разом з цим змінювалися зачіски. Починаючи від існування первісних людей, перукарські інструменти, яких тоді не було, крім дерев’яних паличок, поступово вдосконалювалися. З настанням іншої епохи кількість перукарських інструментів, матеріалів, приладів збільшувалася, вони ставали більш зручними у використанні. І на сьогодні їх є дуже багато, вони зручні у використанні, завдяки чому перукарське мистецтво розвивається, вдосконалюється.

Розділ VIII Охорона праці і техніка безпеки у перукарнях

Охорона праці являє собою систему правових, соціально-економічних, організаійно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів спрямованих на забезпечення здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці. Створення здорових і безпечних умов праці сприяє підвищенню її продуктивності та зниження собівартості продукції.

Конституція України являється основним законом, що гарантує право громадян на нешкідливі умови праці. У Конституції проголошено, що громадяни України мають право на працю, яку вони вільно вибирають, або на яку погоджуються. Роботодавець (власник підприємства) зобов’язаний забезпечити нешкідливі умови праці відповідно до умов безпеки і гігієни праці.

Держава створює умови для повної зайнятості працездатного населення. Рівні можливості для громадян у виборі професії та роду трудової діяльності, здійснює програма професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки працівників.

В Україні з 1995 року діє державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП). До нього ввійшли більш ніж 2000 нормативних актів, 350 міжгалузевих стандартів системи і безпеки праці (ГОСТ ССТБ) більш 40 державних стандартів. Укр. (ДСТУ). Стандарти безпеки праці по видах небезпечних та шкідливих виробничих факторів. У правилах внутрішнього трудового розпорядку конкретизуються обов’язки адміністрації робітників, службовців, питання прийому на роботу і звільнення, використання робочого часу, порядок використання заходів заохочення та сумлінну працю, заходів впливу на порушників трудової дисципліни.

Власниками і профспілками складаються колективні договори. Вони розробляються і укладаються згідно Закону „України про колективні договори і угоди”, “Про охорону праці”. Колективні договори складаються у письмовій формі на 1 рік. У договорі сторони передбачають:

Забезпечення працівникам соц. Гарантії в галузі охорони праці.

Обов’язки працівників на рівні трудового договору.

Додаткове встановлення працівникам пільг і компенсацій.

Комплексні заходи, щодо досягнення встановлених норм безпеки, гігієни праці, виробничого травматизму і підвищення існуючого рівня