відповідність виду діяльності, яка контро-люється, своєчасність, гнучкість, простота й економічність.
Аналіз внутрішнього середовища підприємств готельно-ресторанного бізнесу включає:
оцінку діючої стратегії;
аналіз використання потенціалу підприємства;
порівняльний аналіз конкурентних переваг;
виявлення слабких і сильних сторін підприємства;
визначення стратегічних проблем (завдань).
Підприємство як суб’єкт господарювання водночас є основною ланкою народного господарства, а отже, від результатів його діяльності залежить і загальний стан економіки країни, добробут її населення. Вивчення економіки підприємства дає можливість з’ясувати основні принципи формування і використання його виробничого потенціалу, опанувати форми і методи господарювання і на цьому ґрунті розробити конкретні рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності діяльності підприємства в сучасних ринкових умов
2. Оцінка діючих стратегій підприємств готельно-ресторанного бізнесу.
Діючу стратегію неможливо оцінити одним узагальненим показником, тому що вона генерує багато ракурсів діяльності підприємства. Оцінка діючої стратегії підприємства готельно-ресто-ранного бізнесу проводиться на основі отриманих результатів, відбитих у показниках ефективності й показниках діяльності підприємства. При оцінці стратегії підприємство слід розглядати як відкриту систему, а відтак виділяти показники зовнішньої й внутрішньої ефективності.
Зовнішня ефективність стратегії визначає рівень відповідності ді-яльності підприємства вимогам середовища, тобто підприємства на ринку. Зовнішня ефективність ви-ражається через показники досягнення цілей (зростання виручки, чи-сельності проживаючих у готелі, збільшення прибутку тощо).
Внутрішня ефективність стратегії відбиває результати змін, які відбуваються в процесі перетворення ресурсів у продукт й рівень ефективності процесів, які відбуваються всередині підприємства й визначаються витратами виробництва. Внутрішня ефективність визначається показниками економічності всіх статей витрат підприємства.
Номенклатура витрат підприємств готельно-ресторанної сфери є мінливою, але незважаючи на це, їх поділяють на 2 групи: умов-но-постійні й змінні. До умовно-постійних відносять витрати, розмір яких при збільшенні обсягу виручки не змінюється, або змінюється незначною мірою. До них відносять: орендну плату, ви-трати на поточний ремонт, амортизацію основних засобів, витрати на утримання приміщень.
До змінних відносять такі витрати, які змінюються пропорційно до змін обсягу виручки. До них відносять: заробітну плату, транс-портні витрати, знос спецодягу й малоцінних предметів, витрати на паливо, електроенергію, витрати на підготовку кадрів та ін.
Абсолютна сума витрат підприємств готельно-ресторанного біз-несу без урахування обсягу виручки є недостатньою величиною для здійснення аналізу витрат. Тому найчастіше використовується такий показник, як співвідношення рівня витрат виробництва до розміру виручки. Рівень витрат є важливим якісним показником діяльності підприємств, його зниження при одночасному підвищенні якості об-слуговування свідчить про поліпшення роботи підприємства.
Аналіз витрат доцільно проводити по всій номенклатурі витрат у порівнянні з досягненнями попередніх років, а також по окремих структурних підрозділах: готельне господарство, громадське хар-чування, додаткові послуги.
Показники витрат готельного господарства доцільно аналізу-вати за допомогою нище наведених показників, що дасть змогу провести аналіз по-вноцінно й ґрунтовно:
витрати, пов’язані з придбанням матеріальних активів, виконанням робіт, наданням послуг для їх використання у сучасній господарській діяльності;
приріст (зменшення) балансової вартості інвентарних запасів, придбаних товарів, матеріалів, сировини, напівфабрикатів на складах у незавершеному та залишках готової продукції;
витрати на оплату праці, включаючи внески на соціальні заходи (соціальне пенсійне страхування та додаткове пенсійне забезпечення);
сума коштів або вартість майна, добровільно перерахованих до Державного бюджету України, або бюджетів територіальних громад, до неприбуткових організацій, але не більше ніж 4% від оподаткованого прибутку за попередній звітний період;
сума коштів перерахованих підприємствами всеукраїнським об’єднанням, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не більше ніж 10% від оподаткованого прибутку за попередній звітний період;
сума безнадійної заборгованості у частині, що не була віднесена на валові втрати, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не мали позитивного наслідку, а також заборгованості, щодо якої закінчився термін позовної давності;
сума внесених (нарахованих) податків, зборів, обов’язкових платежів;
проведення рекламних заходів, пропонованих послуг;
проведення рекламних заходів, прийомів,презентацій і свят, придбання і вручення подарунків, безоплатне надання послуг (виконання робіт) з метою реклами, але не більше 2% від оподаткованого прибутку за попередній звітний податковий квартал;
витрати на утримання та експлуатацію об’єктів соціальної інфраструктури;
витрати пов’язані з удосконаленням основних фондів;
витрати за лізинговими (орендними) операціями;
витрати, пов’язані з нарахуванням та сплатою відсотків за зобов’язаннями в зв’язку з веденням господарської діяльності;
інші витрати пов’язані з підготовкою, організацією та веденням господарської діяльності.
Важливим показником, який характеризує динаміку витрат виробництва є темп їх зростання або зниження. Цей показник являє собою співвідношення рівнів витрат порівняно з попереднім досліджуваним роком.
На рівень витрат підприємства ресторанного бізнесу впливає ряд факторів:
зміна обсягу виручки;
зміна ціни й тарифів;
підвищення продуктивності праці;
спеціалізація;
раціоналізація технологічних процесів;
удосконалення системи управління;
підвищення культури обслуговування та ін.
Вивчення факторів, які впливають на рівень витрат, а також глибокий аналіз окремих статей є запорукою раціонального вико-ристання об'єктів громадського харчування готельних комплексів та підприємств ресторанного бізнесу.
2.1 Аналіз щодо використання потенціалу підприємства.
Під потен-ціалом підприємства слід розуміти сукупність його можливостей
щодо надання послуг. Можливості підприємства визначаються ре-сурсами (факторами виробництва), які перебувають в його розпо-рядженні.
До ресурсів підприємства відносять:
просторові (площі приміщень й прилегла територія);
технічні (виробниче обладнання, сировина, матеріали);
технологічні (способи виготовлення продукції чи надання по-
слуг);
трудові (чисельний і кваліфікаційний склад кадрів);
інформаційні (дані про систему й зовнішнє середовище: обсяг
освоєної інформації, її вірогідність, своєчасність тощо);
фінансові (величина й використання коштів, фінансовий стан
підприємства та ін.);
організаційні (способи прийняття рішень, організація систем
планування та контролю тощо);
часові (час є не поновлюваним ресурсом).
Потенціал підприємства залежить як від внутрішнього, так і від зовнішнього середовищ: величини споживчого попиту, дії конку-рентів, відносин з постачальниками, політики державних органів.
До просторових ресурсів відносять площу приміщень, яка пере-буває в безпосередньому користуванні підприємств готельно-рес-торанного бізнесу. Приміщення, що входять до складу готельних комплексів, поділяють на номерний фонд, приміщення для обслу-говування проживаючих, адміністративно-побутові, виробничі, складські, технічні.
Аналіз використання приміщень