Найбільш широко використовуються декоративно-квітучі рослини, ампельні, а також застосовуються епіфітні рослини, тобто рослини (засохлі дерева), що використовуються для кріплення інших рослин, особливо ампельних.

До озеленення варто також віднести і живі квіти, що стоять у вазах. Вони завжди прикрашають інтер'єр, додають затишку, створюють приємну атмосферу і підвищують художню якість декоративного оздоблення. Квіти рекомендують ставити у вітальнях багатокімнатних номерів-люкс і в загальних вітальнях, холах, на столах адміністраторів і чергових по поверсі, на столиках кафе і ресторану. Але скрізь у готелі будуть доречно і святково виглядати навіть найскромніші букети або гілочки рослин.

Специфіка готелів полягає в розмаїтті функцій цих об'єктів. Це одночасно і житлові, і громадські будівлі, що визначає особливості формування їх інтер'єрів.

Інтер'єр – це організація внутрішнього простору будівлі, що являє собою зорово обмежене, штучно створене середовище, що забезпечує нормальні умови життєдіяльності людини.

Інтер'єр – складне, багатопланове явище, яке здатне справляти величезний естетичний психофізіологічний вплив на людину.

Сприятливі умови життєдіяльності людини в готелях забезпечуються завдяки створенню комфорту як у самому готелі, так і на території, що прилягає до нього. Загальний комфорт внутрішнього простору готелів є інтегральним поняттям. Воно включає екологічний, функціональний і естетичний комфорт середовища будь-якого приміщення готелю.

Екологічний комфорт створюється оптимальним для організму людини поєднанням температури, вологості, швидкості руху повітря і впливу променистого тепла. Наприклад, у стані спокою або при виконанні легкої фізичної роботи температура взимку не повинна перевищувати 18–22, а влітку 23-25°С; швидкість руху повітря взимку повинна складати 0,15, а влітку 0,2–0,4 м/с; відносна вологість – 40–60%.

Важливим компонентом мікроклімату будь-якого приміщення є інсоляція (опромінення приміщень сонячними променями і природне освітлення). Тривалість інсоляції для багатьох приміщень готелів відповідно до санітарних норм і правил повинна складати не менш трьох годин на день. У приміщеннях готелів, де люди проводять велику частину доби, повинне бути завжди чисте і свіже повітря і нормальний шумовий режим.

Функціональний комфорт визначає зручність експлуатації будь-якого приміщення. Він забезпечує захист від довкілля, безпеку і здійснення усіх функціональних процесів життєдіяльності людини: сну, харчування, відпочинку, особистої гігієни, розважання, ділових контактів тощо. Поділ усіх процесів життєдіяльності людини в приміщеннях здійснюється прийомами функціонального зонування як загального простору готелю з виділенням функціональних блоків, так і мікрозонуванням.

Мікрозонування здійснюється також за допомогою раціонального вибору обладнання і його оптимального розташування в будь-якому інтер'єрі.

Естетичний комфорт визначає позитивний емоційний настрій людини. Це забезпечується завдяки засобам і прийомам, за допомогою яких досягається об'єднання всіх елементів інтер'єру у єдине для сприйняття ціле. Естетичний комфорт інтер'єру залежить, у першу чергу, від гармонійності предметно-просторового оточення, від того, наскільки досягнута цілісність і погодженість його елементів.

Естетична організація середовища, або досягнення краси інтер'єра, включає безліч різноманітних задач. Головні з них – це композиція простору, колірне вирішення та обробка поверхонь, господарська (дизайнерська) форма облаштування і меблів, вирішення декоративних деталей, освітлення, озеленення та ін.

Таким чином, інтер'єр будь-якого приміщення готелю повинний володіти екологічним, функціональним та естетичним комфортом.

Екологічний комфорт в інтер'єрах створюється, в основному, завдяки системам інженерного забезпечення готелів: вентиляції, кондиціонування повітря, централізованого пиловидалення, опалення тощо.

Функціональний комфорт в основному забезпечується оптимальним набором меблів і обладнання. Меблі є одним з активних компонентів у формуванні інтер'єрів багатьох приміщень готелів.[1]

Розділ1

Чарівні Карпати

1.1.

Мал..1 Чудовий краєвид Карпат

Вже при першому знайомстві з Карпатами можна захопитися смарагдовим кольором їх лісів, вогнисто-яскравими килимами полонини.
Справді, самобутній зелений дивосвіт цих гір. Коли під ажурними кронами рівнинних дібров весняні сонячні промені пробуджують до життя сині шафрани й кремово-білі підсніжники, букові ліси на гірських схилах ще окуті зимовим сном, а високогір'я манить у свої холодні обійми любителів лижного спорту: полонинські луки вкриває суцільний сніговий килим. Десь на теплих схилах Вулканічних Карпат золотисті фазани смакують в кінці зими кислуваті плоди троянди, а в нетрях Чорногорії цар карпатських звірів — бурий ведмідь ще дрімає у своїй зимовій оселі. Ще вище, у заростях гірської тундри, якщо вам пощастить, ви зможете почути глухарину пісню.
В околицях Рахова в усі пори року вас зачарують високі модрини. У віці 140 років вони досягли 60 метрів висоти. А недалеко звідси, на схилах Попа Івана Мармароського, на висоті в 1500 метрів ростуть карликуваті смереки, що мають у такому ж віці ледве вісім-десять метрів.[2]
З Рахова рукою подати до найвищої з Свидовецьких гір — Близниці. На її вапнякових скелях ви зустрінете справжніх представників північної тундри, а в закарпатському передгір'ї, в околицях Виноградова і Юлівців — типових середземноморських і балканських жителів — дуба бургундського, ясена білоцвітного та інших. Вздовж і впоперек можна обійти зелені схили Бескидів і не зустріти жодного деревця гірської сосни. Занадто теплий клімат тут для неї. А вже починаючи від Горганів, якщо ви не знаєте гірських стежок, не заходьте в соснове криволісся, бо залишитесь надовго у його полоні, і вийти вам вдасться тільки з допомогою гуцульського топірця та великих зусиль.

Карпати - найбільш лісистий регіон. Вони займають 7,4% території України, на якій зосереджено 20% лісів. Лісистість Карпат (40,2%) у 2,5 рази перевищує цей показник по країні. Тут ростуть 70 видів деревних порід і 110 чагарникових. В лісах Карпат переважають насадження смереки (41%), бука (35%), дуба (9%), ялиці (4%). Інші листяні й хвойні породи (сосна, береза, вільха, ясен, клен) займають 6%