4 Розрахунок газових мереж житлових будинків
ЗМІСТ
БІБЛІОГРАФІЧНА ДОВІДКА...........................................................................125
ВСТУП
Для забезпечення безперервного розвитку організації та її прибутковості керівництву необхідно розробляти стратегію діяльності своєї фірми, коригуючи її залежно від дії зовнішніх та внутрішніх чинників.
Найчастіше стратегію ототожнюють з позицією на ринках, із заходами, що дають змогу зміцнити конкурентну позицію та збільшити частку на "своїх ринках", вести боротьбу за завоювання нових ринків та ін. За більш широким визначенням стратегія — це конкретизована у певних показниках позиція в середовищі, яку займає підприємство, це — своєрідний погляд на внутрішнє і зовнішнє середовище і спроба знайти шляхи ефективного пристосування до зовнішніх, неконтрольованих фірмою факторів, а також проведення необхідних змін елементів та їхніх комбінацій внутрішнього середовища.
Стратегія розглядається як зразок, до якого прагне наблизитись організація (підприємство). Найчастіше за зразок беруть процвітаючу фірму, аналізують її позитивні сторони діяльності й намагаються скористатися її досвідом.
З іншого боку, стратегію як мету управління можна визначити як ідеальну модель підприємства, в якій реалізується "бачення" його керівників і власників і яка побудована з використанням SWOT-аналізу.
У сучасній літературі можна також виокремити дві основних концепції стратегії — філософську та організаційно-управлінську. Філософська концепція наголошує на загальному значенні стратегії для підприємства.
Стратегію можна розглядати як філософію, якою має керуватися організація, що її має. З цієї точки зору стратегія це:
позиція, спосіб життя, що не дає зупинитися на досягнутому, а орієнтує на постійний розвиток;
інтегральна частина менеджменту, що дозволяє усвідомити майбутнє;
процес мислення, інтелектуальні вправи, які потребують спеціальної підготовки, навичок і процедур;
відтворювана цінність, що дає змогу досягти найкращих результатів активізацією діяльності всього персоналу.
Стратегію можна визначити як шаблон логічної, послідовної поведінки, яка складається на підприємстві свідомо чи стихійно.
Стратегію можна визначити також як найважливіший елемент самовизначення підприємства чи організації. У такому контексті вона тісно пов'язана з характеристиками та особливостями організаційної культури, має, як правило, всі її переваги й недоліки, дає змогу більш ґрунтовно формулювати соціальні стратегії загалом і елементи соціальних напрямків у стратегіях іншого типу.
Організаційно-управлінська концепція стратегії пов'язана з конкурентними діями, заходами та методами здійснення стратегічної діяльності на підприємстві.
Метою даної дипломної роботи є розкриття змісту і важливості стратегічного планування на підприємстві, визначення на основі цього стратегії розвитку підприємства та її обґрунтування.
Актуальність даної теми продиктована тим, що без стратегії підприємство не зможе повноцінно розвиватись, а це означатиме повну відсутність нових та втрату наявних споживачів. Як наслідок – зменшення обсягів реалізації продукції підприємства.
Об’єктом дослідження в дипломній роботі є товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Надія".
Предметом дослідження є стратегічне планування на підприємстві.
Практична цінність роботи полягає в тому, що отримані результати досліджень, висновки і пропозиції можуть лягти в основу прийняття рішень що сприятимуть підвищенню ефективності стратегічного планування на підприємстві.
1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
1.1 Поняття стратегічного управління
Концепція управління — це система ідей, принципів, уявлень, що зумовлюють мету функціонування організації, механізми взаємодії суб'єкта та об'єкта управління, характер відносин між окремими ланками його внутрішньої структури, а також про необхідний ступінь урахування впливу зовнішнього середовища на розвиток підприємства.
Теорія управління відзначає наявність різних концепцій, що домінували на різних етапах розвитку теорії та практики управління. Певна послідовність існує і в розвитку концепцій стратегіч-ного управління.
Дослідження еволюції розвитку концепцій стратегічного менеджменту у різних країнах дає підстави говорити про наявність різних підходів до розробки стратегій та про багатозначність тлумачення складу елементів системи стратегічного управління (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 - Характеристика підходів до розробки стратегій [22]
Назва
підходу | Час
виникнення | Характеристики
методів розробки стратегій | Критичні зауваження
1 | 2 | 3 | 4
Школа
дизайну | 1960-ті роки | Процес формування стра-тегії як процес осмислення намірів |
Нехтування можливості навчання інструментарію стратегічного управління;
структура розробляєть-ся після стратегії (стратегії не розрізняються);
втрата гнучкості реакції на зміни;
відрив процесу мислення від практичної діяльності
Школа
планування | 1970-ті роки | Процес формування стратегії як формальний процес |
Домінуюча ідея контрольованості, стабільності середовища;
спроба прилаштування середовища до своїх потреб формальними інструментами;
нехтування людського фактора;
бюрократизація процедур розробки та реалізації стратегій
Школа
позиціювання | 1980-ті роки | Процес формування стратегії як аналітичний процес |
Орієнтація на переважно кількісні оцінки, розрахунки "ринкових показ-ників";
звужування підходу щодо розробки стратегій (зосередження на певному сегменті ринку);
визначення стратегії як жорсткого курсу поводження організації на ринку;
орієнтація на шаблонне поводження, визначене стандар-тними висновками щодо реалізації ринкових стратегій
Продовження таблиці 1.1
1 | 2 | 3 | 4
Школа підприємництва | 1990-ті роки | Процес формування стратегії як процес передбачення |
Зведення стратегії до процесу впровадження поглядів (інтуїції) людини-підприємця;
істотний вплив особистих якостей підприємця на зміст стратегії;
домінування "культури залежності" та підпорядкування їй працівників під час виконання стратегій;
нехтування формальними процедурами розробки та реалізації стратегій
Когнітивна школа | Те саме | Процес формування стратегії як ментальний процес |
Домінування індивідуального підходу над колективним;
деякий розрив між процесом розробки (усвідомлення, розуміння) та виконання стратегій;
надвисоке значення факторів, що впливають на процес мислення;
залежність змісту стратегій від особистих якостей розробників
Школа
навчання— | " — | Процес формування стратегії як процес розвитку |
Акцент на децентралізоване самонавчання кожного організаційного елемента системи;
провідна ідея: стратегії виникають як результат самонавчання, тому формальні процедури розробки стратегій не потрібні;
стратегічний "дрейф" за подіями;
можливості не отримати стратегії, взагалі або отримати необґрунтовані стратегії;
великі витрати часу, грошей за сумнівних результатів
Школа влади— | " — | Процес формування стратегії як процес
ведення переговорів |
Розробка стратегії не обмежується використан-ням влади у процесі ведення переговорів;
надвисока роль альянсів, на
