та не впорядкована нормативна база. Як результат - цього року сплатили великий штраф (16000 грн) за перевищення ліміту готівки. Орендарі змушені купувати велику кількість продуктів на базарі та у комерційних крамницях, адже наші клієнти досить вибагливі до їжі. Тому вкластися у жорсткий ліміт готівки майже неможливо. Виходом з цієї ситуації міг би стати документ, який би враховував особливості готельного бізнесу. До речі, як тільки сплатили штраф, цей закон було скасовано. Або ще такий нюанс: щоб зробити ремонт в орендованому приміщенні, потрібно залучати кошти за рахунок прибутку... Єдине, що спонукує до роботи у таких умовах, - схвальні відгуки гостей.
Новітня історія "Гранд готелю" (який у 1998 році святкуватиме сторіччя) розпочалася у 1992 р., коли приміщення пересічної радянської установи, яка забезпечувала громадян "спальними місцями", було перетворено на чотиризірковий готель європейського рівня. Тут до послуг клієнтів - 60 комфортабельних одно- і двокімнатних номерів (ванна, супутникове телебачення та міжнародний телефонний зв'язок). Два номери класу суперлюкс (575 грн), шість люксів вартістю 400 грн, 22 напівлюкси, які коштують 330 грн. Крім цього, є звичайні двомісні - 265-285 грн та одномісні - 220-245 грн. У вартість проживання, крім сніданку, входить також безкоштовне користування "Гранд фітнес клубом" (басейн, джакузі, сауна, солярій, тренажерний зал тощо). Змінилися і гості "Гранд готелю": якщо раніше це були переважно представники діаспори, то сьогодні це здебільшого вітчизняні ділові люди, хоча відсоток іноземців все ж таки переважає.
Усе частіше менеджмент укладає довгострокові угоди з великими фірмами на готельне обслуговування. При цьому вони користуються значними знижками. Ресторан "Гранд готелю" оснащується новим сучасним обладнанням, яке монтують польські спеціалісти. Це дасть можливість повністю оновити меню та "здивувати" львів'ян і гостей міста новими вишуканими стравами. Між іншим, "Гранд готель" - складова частина асоціації "Дім Грандів", до якої також входять: "Гранд клуб "Софія" (вже згадуваний "Гранд фітнес клуб", ресторан Bomond, дискобар Platinum, більярдна), "Гранд резорт" (розташований на березі лісового озера за 14 км від центру Львова, дво-, трикімнатні котеджі та одно-, двомісні номери у спальному корпусі, конференц-зал на 65 осіб, тенісні корти, ресторан), "Гранд клуб казино" (американська рулетка, блек-джек, покер, відеопокер, гральні автомати) та "Гранд тур" (спальний вагон екстра-класу у складі швидкого потяга О 92-91, сполученням Львів-Київ-Львів)".
У зв’язку з майбутнім футбольним чемпіонатом 2012-го року представники турецького готельного бізнесу зацікавлені інвестувати в Україну.
Травень, а в Туреччині курортний сезон у розпалі. Ще недавно тут, на середземноморському узбережжі на схід від Анталії, був лише голий берег та помідорні грядки. За кілька останніх років впритул до моря повиростали розкішні готелі. Новенький п’ятизірковий “Ліра-Резорт” на 400 номерів був зведений всього за шість місяців. Стильний античний дизайн, килими і мармур, дві конференц-зали і амфітеатр, комплекс СПА із сауною, турецькою лазнею та аквапарком, п’ять басейнів і два ресторани а-ля карт, – усе за кращими світовими зразками.
Туркам не позичати досвіду в готельному бізнесі і проблем з темпами будівництва для них не існує. От тільки туристичний ринок перенасичений і темпи окупності почали падати, – скаржиться власник “Ліри” Ержан Ерен. Як він каже, сьогодні гроші, вкладені у побудову кожного нового готелю, окуповуються за десять років, тоді як раніше поверталися за шість – адже готелів на узбережжі було не так рясно, а конкуренція – не така жорстка. Пан Ерен представляє ділові кола Туреччини, зацікавлені в інвестиціях у розвиток готельного бізнесу в Україні.
Чудовою нагодою, каже він, стане майбутній футбольний чемпіонат, до якого турки планують вкласти в туристичну галузь України мільярди доларів:
“Як ви знаєте, в 2012-му році в Україні відбудеться чемпіонат Європи з футболу. В Україні буде незліченна кількість туристів. Тому я і мої колеги-бізнесмени плануємо активніше вкладати гроші в Україну у зв’язку з цим чемпіонатом”.
На думку Ерена, в Україні катастрофічно бракує не тільки чотири- чи п’ятизіркових готелів, але й звичайних готелів міського типу. За його словами, бізнесмени з-за кордону, що приїжджають сюди у справах, часто змушені, замість готельного номера, знімати квартиру, а це незручно. Ерен каже, що турецькі інвестори готові прийти в Україну, якщо інвестиційний клімат сприятиме:
«Для того щоб можна було вкладати інвестиції, потрібно з боку України зняти деякі заборони, підняти завіси».
У самій Туреччині для приватного туристичного бізнесу створено режим максимального сприяння. Доступні великі кредити, землю під готельну забудову здають в оренду інвесторам на півстоліття. Тому й ростуть туристичні центри, мов гриби після дощу. Кількість місць у готелях Анталії зростає на 20% кожного року, і самих лише п’ятизіркових готелів тут збудовано 250. Відповідні й прибутки від туризму, який потужно розвивається, починаючи з 80-х років. Мер Анталії Мендерес Тюрель переконує, туризм дає майже половину –40% доходів міської скарбниці: “Я впевнений у тому, що якби в Україні держава сприяла бізнесменам, які хочуть вкласти гроші в туризм, то і у вас ця галузь набла б свого розвитку. Якщо держава підтримує приватний сектор туризму, то в нього велике майбутнє” [90].
Наразі ж українцям залишається сподіватися на те, що реальний стимул для розвитку туристичної галузі дасть футбольний чемпіонат Європи. Він уже спонукав, принаймні, скласти списки існуючого готельного дефіциту. Як повідомили “Голосу Америки” у дирекції “Євро-2012” при Федерації футболу, у чотирьох основних містах проведення чемпіонату – Києві, Дніпропетровську, Донецьку і Львові не вистачає близько п’ятдесяти готелів найвищого