Статистичні показники характеризують сформовані пропорції внутрішнього і міжнародного туризму в окремо взятій країні, напрямок руху туристських потоків. До цієї групи факторів належать показники сезонності подорожей, витрати населення на туризм і на окремі його статті.

Вік. Для туризму важливим є віковий фактор. Сегмент старшого віку має у своєму розпорядженні більші можливості витрачати гроші на подорожі порівняно із сегментом молодих мандрівників. Для сегменту старшого віку характерні тривалі подорожі на дальні відстані і з більшою частотою виїздів. Туристи старшого віку прагнуть до спілкування, надають перевагу організованому дозвіллю і фізичним вправам під спостереженням фахівців. Їх насамперед цікавлять туристичні місця, де є умови для зміцнення здоров’я, інтелектуального та культурного збагачення.

Туристи віком до 30 років подорожують з метою пізнати світ і становлять основну масу тих, хто подорожує. Вони звичайно зупиняються в недорогих готелях, але витрачають багато грошей на дозвілля, екскурсії. Сумарні витрати на подорожі цього контингенту перевищують середньостатистичні витрати туристів, які відпочивають за більш високим класом, але з меншою тривалістю перебування.

Стать. При сегментації туристського ринку за статевою ознакою звичайно звертають увагу на жіночий сегмент, оскільки жінки більше зазнають впливу фактора особистої мотивації. Часто вони вирушають у подорожі через зміни в їхньому особистому житті: розлучення, втрату близьких, бажаючи продемонструвати свою незалежність, шукаючи пригод чи навіть небезпечних ситуацій. Жінки часто супроводжують у подорожі чоловіків, батьків, дітей.

Жінки відіграють дедалі помітнішу роль у сегменті ділового туризму. У США, наприклад, на жінок припадає 30% ділового туризму. Особливі вимоги ділові жінки у готелях висувають здебільшого до безпеки, зручного дзеркала на повен зріст, фена і можливості швидко попрасувати одяг.

Освіта. Рівень освіти є другим після рівня доходів фактором, який впливає на схильність до подорожей. Особливо це стосується молодих мандрівників, які найчастіше здійснюють поїздки в межах освітніх програми.

Інші ознаки. Термін «життєвий цикл сім’ї» (The Family life cycle) запозичений із соціології. Залежність споживання туристичних послуг від життєвого циклу сім’ї ілюструє табл. 5.5.

Сімейний життєвий цикл не слід плутати зі стилем життя, що має на увазі сегментацію за ознакою звичок, переваг у покупках, орієнтації на здоровий спосіб життя і спорт (психографічна сегментація).

Таблиця 2.2

Залежність споживання туристичних послуг від життєвого циклу сім’ї

Стадія | Характеристика | Ставлення до подорожей

Неодруений | Молодий, вдома не живе | Фінансові труднощі, рідко подо-рожує, орієнтація на відпочинок

Молодята | Дітей нема | У початковій стадії фінансове благополуччя, часто подорожують

Повна родина (стадія 1) | Молодшій дитині менше 6 років | Обмежені в подорожах

Повна родина (стадія 2) | Молодшій дитині більше 6 років | Поліпшення фінансового станови-ща, подорожі

Повна родина (стадія 3) | Старший одружується, інші діти підростають | Робиться багато покупок, серед них можуть бути і подорожі

Неповна родина (стадія 1) | Діти мають свої родини, вдома тільки батьки, що працюють | Оптимальні фінансові можливості, найчастіше здійснюються подорожі

Неповна родина (стадія 2) | Один із членів сім’ї іде на пенсію | Подорожі скорочуються залежно від фінансових можливостей

Самотній | Продовжує роботу | Висока купівельна спроможність, може подорожувати

Самотній | На пенсії | Купівля пекідж-турів з високим ступенем соціального захисту

Психографічні ознаки (спосіб життя, ціннісні орієнтації, мотивація, захоплення тощо) є додатковими стосовно соціально-економічних, демографічних і географічних ознак сегментації. Вивчаючи вплив демографії на поведінку споживачів, фахівці звернули увагу на те, що деякі особливості поведінки споживачів виходили за межі звичних демографічних ознак, скоріше, їх можна було пояснити з точки зору людської психології. Так в середині 60-х років XX ст. з’явилася психографіка, яка вивчає інтереси покупців, їхній спосіб життя, хобі, уявлення про себе, ставлення до життєвих цінностей.

Вивчення мотивації мандрівників дає змогу отримати відомості про особисті мотиви і цілі подорожі. При цьому можуть використовуватися різні підходи і моделі.

Джерелами вивчення мотивації слугують:—

історія розвитку туризму і спостереження соціологів щодо мотивації;—

область психології, яка вивчає мотивацію поведінки і вчинків;—

маркетингові дослідження.

Щоб не помилитися у визначенні мотивації подорожі, необхідно розрізняти фактори приваблювання до визначеного місця відпочинку (Pull factors ) і фактори, які підштовхують індивідуума подорожувати в силу його власних бажань, звичок, характеру (Рush factors), що і є справжньою мотивацією.

Дослідження, проведене на замовлення американської і канадської туристичних адміністрацій організацією «Рleasure Trevel Market Survey» на основі опитування домогосподарств, містить цікаві дані для оцінки мотивації виїзного туризму. Оцінку давали респонденти за чотирибальною системою. Найвищі бали одержали такі мотиви:—

знайомство з різними людьми — 3,11;—

можливість розширити свій світогляд — 3,10;—

міркування особистої безпеки — 3,01;—

можливість випробувати інший спосіб життя — 2,97;—

участь в організованих чи неформальних розвагах — 2,92;—

релаксація — 2,85;—

можливість побути разом усією родиною — 2,84;—

можливість поговорити про подорож після повернення — 2,55;—

зустріч з людьми, що мають однакові інтереси,— 2,55;—

можливість відволіктися від щоденної роботи — 2,47;—

можливість відволіктися від домашніх турбот — 2,36;—

можливість отримати насолоду і набратись нових сил — 2,33;—

можливість купатися в розкоші — 2,20;—

можливість випробувати більш примітивний спосіб життя — 1,91;—

можливість нічого не робити — 1,83.

Відомі дослідники індустрії гостинності Ф. Котлер, Дж. Боуен і Дж. Мейкенз відзначають такі психологічні детермінанти попиту:

престиж — здійснені подорожі піднімають певний рівень престижу туриста, нехай навіть у власних очах;

втеча — бажання втекти від щоденного ритму життя — одна з основних людських потреб;

сексуальні можливості — можливості нав’язати нові знайомства під час подорожі;

освіта — можливість розширення світогляду завдяки подорожі;

соціальна взаємодія — можливість спілкування з