в 1,54 разу більше, ніж тих що виїжджають за її межі. Значних успіхів серед європейських країн досягне також Чехія.
Таблиця 3.3
10 країн-лідерів по виїзду туристів в 2020 році |
Країна | Виїзд туристів в млн. осіб | Частка в світовому потоці в %
1 | Німеччина | 163.5 | 10,2
2 | Японія | 141.5 | 8,8
3 | США | 123,3 | 7,7
4 | Китай | 100,0 | 6,2
5 | Великобританія | 96,1 | 6,0
6 | Франція | 37,6 | 2,3
7 | Нідерланди | 35.4 | 2,2
8 | Канада | 31.3 | 2,0
9 | Росія | 30,5 | 1.9
10 | Італія | 29,7 | 1.9
Всього | 788,9 | 49.2
Найбільша туристська рухливість населення очікується в Нідерландах, Німеччині, Великобританії, Канаді і Японії, де на одного жителя країни доводитиметься по 1,5—2 поїздки за кордон в рік. У більшості інших країн, що входять в десятку, туристська рухливість помітно нижче за одиницю.
За останні роки найбільш вражаючих успіхів в розвитку туризму досягла Польща. Ще в 1985 і 1990 рр. ця країна по прийому туристів займала 17 і 19 місця в Європі. У 1996 г Польща зайняла вже 6 місце, прийнявши 19,4 млн. осіб. По доходах від туризму Польща перемістилася з 28 місця в 1985 г на 8 місце в 1996 р., отримавши 8,4 млрд. дол. США Для Польщі характерне особливо високе зростання візитерів (туристів і іноземців, що не залишаються на нічліг). З країн, що раніше входили до СРСР Польщу в 1996 р. відвідали 13397,6 тис. осіб, або 15,3% загального потоку візитерів до Польщі, де визначальне значення зберігає Німеччина (53% потоку).
Становище в українському експорті послуг не викликає оптимізму. За даними преси, число іноземних туристів, відвідуючих щорічно Україну, знаходиться приблизно на рівні 1986 року, коли через катастрофу на Чорнобильській АЕС відбулася масова ануляція поїздок з-за кордону.
Для залучення туристів на вітчизняний ринок основний акцент необхідно зробити на якості сервісу і ціни. Зіставність якості і ціни продукту принципово важлива для основного сегменту вітчизняних туристських підприємств - наших співгромадян. Лавина пропозицій відпочинку за кордоном була затребувана українцями тому, що там їм запропонували за помірні ціни сервіс вищої якості.
Приведення у відповідність ціни і якості послуг що надаються українськими туристичним організаціями вимагає перш за все модернізації і вдосконалення існуючої матеріально-технічної бази, а отже і капіталовкладень.
Нинішній стан вітчизняних підприємств туристичного бізнесу свідчить про те, що вони поки не в змозі повністю фінансувати власну модернізацію, реконструкцію і розширення. У цих умовах гостро виявляється необхідність фінансової підтримки з боку держави. У обмін на фінансові вкладення в туризм держава мала б :
швидке повернення коштів( 4 - 8 років)
збільшення національного доходу без здійснення сировинних витрат
збільшення зайнятості населення
збільшення надходження валюти.
Основні пропоновані заходи державної підтримки туризму наступні:
Звільнення сфери туризму ( готелі, санаторії, кемпінги) від сплати митного збору за устаткування і будматеріали, що ввозяться з-за кордону для ремонтних і будівельних робіт на туристських об'єктах.
Часткове або повне звільнення від сплати всіх федеральних податків при інвестуванні в матеріальну базу туристський-санаторної галузі залежно від об'єму здійснюваних капіталовкладень.
Надання пільгових кредитів (під 7-10% річних) на вдосконалення і розвиток матеріально-технічної бази туризму, відстрочення платежів по ним на термін від 2 до 10 років.
Висновки до розділу 3
Глобалізація економікаи – процес, який охоплює всі сфери людської діяльності та визначає напрямки її розвитку. Готельне господарство є видом діяльності, який частково входить у туріндустрію та без якого її функціонування неможливо. Вдалий маркетинговий хід чи менеджмент відразу ж наслідується конкурентами, про те не всі вони приживаються, чого не можна сказати про додаткові безоплатні послуги. Нині важко уявити готель бюджет-класу де б вони не мали місце.
Безоплатні додаткові послуги готелями в Україні надаються дуже рідко, оскільки така дія мало позначається на мотиві вибору клієнта, обмеженого самою кількістю закладів розміщення. В країні їх катастрофічно не вистачає, що особливо гостро дало про себе знати у зв’язку із проведенням вінальної частини чемпіонату Європи з футболу у 2012 році.
Час, що залишився вітчизняний готельний бізнес мусить використати для створення конкурентного середовища, яке б спонукало боротися за споживача та формування справжнього ринкового середовища, яке б стимулювало інвестувати кошти у бізнес. Активізувати цей процес повинно посприяти залучення в України світових готельних брендів, кожен з яких володіє уніканими маркетинговими стратегіями та ефективним менеджментом. Разом з тим вітчизняне готельне господарство володіє потенціалом і має традиції власних готельних ланцюгів.
Таким чином, проникнення світових грандів на український ринок послуг поселення не мусить бути процесом поглинання чи злиття, за умілої організації це буде приклад здорової конкуренції від якої виграє український споживач, а безоплатні послуги, зможуть собі дозволити надавати лише дійсно потужні заклади, які володітимуть резервом зниження ціни.
ВИСНОВКИ
Туризм належить до сфери послуг і є однією з найбільших і динамічних галузей економіки. Високі темпи його розвитку, великі об'єми валютних надходжень активно впливають на різні сектори економіки, що сприяє формуванню власної туристської індустрії.
У 2004 році в Україні побували 722.860 організованих туристів з-за кордону. Це на 11% більше в порівнянні з попереднім. За попередньою оцінкою, у 2008г. очікується приблизно такий же приріст.
Але суттєвих успіхів від міжнародного туризму в Україні поки немає. Зайняті в туристичному бізнесі визнають, що санаторії і оздоровчі установи по рівню сервісу і елементарним санітарним вимогам далекі від досконалості. І якщо