українці і росіяни за звичкою або по фінансових міркуваннях продовжують відпочивати тут, то для залучення туристів з-за кордону потрібні радикальніші кроки, зокрема – поліпшення інфраструктури.
Поки ж спостерігається зворотний рух: кількість готелів для інтуристів в Україні продовжує скорочуватися. Основною причиною такого стану речей був готельний збір, через який цей бізнес став неприбутковим. А спрощення процедури оформлення земельних ділянок і отримання дозволів на будівництво, дасть передумови для розвитку цієї сфери туризму. Очікувалося, що позитивний вплив тут може надати спрощення паспортно-візового режиму і митних процедур для іноземних туристів. У 2006 р. приймаючи фінальну частину конкурсу Євро бачення, Україна відмінила візи для громадян ЄС, проте, прориву не відбулося.
В Україні міжнародний туризм - галузь, що лише розвивається. У всіх сферах туристичної діяльності, як на рівні державних структур, так і в області турбізнесу, що формується, йде пошук нових форм роботи, розширення сфери пропозиції і поглиблення його спеціалізації.
Для успішного ведення справ, у тому числі і у сфері міжнародного туризму, необхідно не тільки вміти надавати якісні послуги, але і знати кому вони необхідні, чому, для яких цілей. Для цього необхідно проводити грамотну маркетингову політику.
Для поліпшення маркетингової діяльності можна виділити ряд рекомендацій:
Рекламна концепція і послання міняються з упором на безпеку і звичність туристських напрямів.
Перегляд пріоритетності цільових ринків у зв'язку з новою ситуацією – залучення ближніх ринків, сухопутного транспорту, самостійних поїздок.
Залучення внутрішніх туристів.
Активне залучення колишніх клієнтів (вони не так мають потребу про безпеку приймаючої країни)
Посилення роботи на нишових сегментах ринку (наприклад, культурний туризм, екотуризм, гольф, підводне плавання) – він і стійкіші при кризових ситуаціях.
Подальша сегментація ринку для виявлення найбільш перспективних сегментів.
Адаптація маркетингових сумішів: у кризових обставинах такі форми, як «Паблик рілейшнз», ознайомлювальні поїздки для туроператорів і журналістів і кооперативні дії туриндустрии функціонують краще, ніж комерційна реклама і пряма поштова розсилка. Найважливішим пріоритетом стає формування позитивного туристичного іміджу відповідної країни, регіону, турцентру.
Підтверджується старий маркетинговий принцип «не класти всі яйця в один кошик», і стимулюється диверсифікація ринків. Дуже ризиковано робити ставку на один виїзний ринок.
Розширення сезонності
Має місце лавина «спеціальних пропозицій», хоча це є двосічним мечем, і ряд урядів застерігає проти це заходи, оскільки клієнти можуть не сприйняти подальшого повернення цін до рівня звичайної рентабельності.
Активна участь в міжнародних туристичних виставках і ярмарках.
Отже, маркетинг забезпечує не тільки ефективне задоволення потреб ринку, але і успіх підприємства в конкурентній боротьбі. Зародившись у виробничій сфері, маркетинг достатньо тривалий час не знаходив відповідне застосування у сфері туризму. Проте зростання конкуренції, комерціалізації туристської діяльності привели до необхідності швидкого впровадження основних елементів маркетингу в практику роботи туристського підприємства. Разом з тим туризм має певні особливості, пов'язані з характером послуг, що надаються, формами продажів і так далі. Для того, щоб реально використовувати маркетинг як надійний інструмент досягнення успіху на ринку, фахівцям туристських підприємств необхідно опанувати його методологією і умінням застосовувати її залежно від конкретної ситуації.
В процесі наукового дослідження нами:
1. Обгрунтовано теоретичні засади розвитку міжнародного готельного бізнесу та готельних мереж. Виявлено основні тенденції розвитку міжнародного готельного бізнесу: поглиблення спеціалізації готельних закладів, розвиток мережі малих підприємств, впровадження в індустрію гостинності інформаційних технологій, утворення національних та міжнародних готельних мереж.
2. Встановлено, що найбільш розповсюдженими формами управління міжнародними готельними мережами є управління за контрактом, управління через договір франчайзингу, оренда. Виділені переваги та недоліки цих форм управління, в тому числі управління за контрактом (переваги для власника підприємства: самостійність прийняття рішення щодо вибору управляючої компанії або менеджера, наявність вибору управляючої компанії або менеджера, недоліки для власника підприємства: відсутність оперативного контролю і значний ризик щодо неможливості втручатися в процес управління), франчайзинг (переваги для франчайзі: надання допомоги в період початку розвитку діяльності, реклама по всій країні, світу; недоліки для франчайзі: необхідність здійснення виплат франчайзеру, строго відповідати стандартам), оренда.
3. Запропоновано виділяти три етапи розвитку міжнародних готельних мереж: етап становлення міжнародних готельних мереж (1890-1950 pp.) який характеризується появою перших готельних мереж.; етап стабільного розвитку (1950-1990 pp.) характеризується інтенсивним впроваджуванням концепції готельних мереж в економіку гостинності.; етап прискореного розвитку (1990р. до нашого часу). Визначальною тенденцією третього етапу розвитку світового готельного господарства є централізація управління. Практично всі готельні мережі світу, незалежно від їхнього рейтингу, зазнаючи жорсткої конкуренції, реалізовували стратегію збільшення свого потенціалу.
4. Виконано аналіз економічних показників розвитку міжнародних готельних мереж по наступним показникам: валовий доход, валовий операційний прибуток, чистий прибуток, що дозволило встановити стійку тенденцію збільшення обсягу валового доходу та чистого прибутку, в зв'язку зі збільшенням номерного фонду готельних мереж, оптимізацією рівня завантаження номерного фонду, підвищенням рентабельності.
5. Запропоновано механізм формування міжнародних готельних мереж (злиття та поглинання), через виділення 5 взаємозалежних етапів, а саме: розробка стратегічних установок зливань та поглинань, аналіз та ідентифікація альтернативних можливостей, проведення переговорів по угоді, підпис угоди та її реалізація, посттрансформаційна інтеграція, які дозволяють знайти шляхи та резерви для підвищення ефективність підготовки та здійснення міжнародних зливань і поглинань;
6. Запропоновано використовувати методичний підхід для аналізу ефективності фінансової діяльності міжнародної готельної мережі, на підставі оцінки економічної ефективності, рентабельності сукупного капіталу готелю,
Перелік використаної літератури
Про туризм: Закон України, 15 вересня 1995. // Відомості Верховної Ради. -1995. -№31.
Агафонова Л.Г. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навч. посіб. для студ. вигд. навч. закл./ Київський ун-т туризму, економіки і