Мотивація передбачає:

а) стимулювання за допомогою зовнішніх чинників (матеріальне й моральне стимулювання);

б) мотивування внутрішніх (психологічних) спонукань до праці.

В обох випадках основними є зацікавленість у праці, задоволення від трудової діяльності, потреба в трудовій активності. Мотивація ґрунтується на двох категоріях: потреби (відчуття фізіологічної або психологічної нестачі чого-небудь) і винагороди (того, що людина вважає цінним для себе). Сучасні теорії мотивації спираються на результати психологічних досліджень і зумовлені складом і структурою потреб людини.

Аналізуючи менеджмент або й управління загалом, не можна не згадати про контроль. Контроль – це важлива функція менеджменту, застосування якої дає змогу керівникові стежити за виконанням управлінських рішень і вносити корективи. За рангом функція контролю стоїть на другому місці після функції планування (визначення цілей). Іноді цю функцію поєднують з іншою — з функцією реалізації. Контроль є дуже важливим, наприклад, при франшизі в готельному підприємстві, де франшизодавець жорстко контролює рівень сервісу, якість послуг й інші параметри роботи франшизоотримувача. Виявивши найменше відхилення від погоджених договором умов, у найкращому випадку він робить зауваження й встановлює терміни, необхідні для усунення недоліків, у найгіршому – договір розривається.

Основне завдання контролю – забезпечити досягнення цілей і місії організації. Потреба контролю є об’єктивною і визначається впливом таких чинників:

Контроль за усіма стадіями діяльності підприємства повинен давати його керівництву інформацію, на підставі якої ухвалюють відповідні рішення. Для будь-якого контролю характерними є такі компоненти:

Однією з взаємопов’язувальних функцій, як уже згадувалося, є ухвалення рішень. У туризмі ця функція набуває особливого значення. Менеджер у турфірмі, та й у готелі, щогодини, іноді щохвилини, повинен приймати відповідальні рішення. Два однакових ваучери на поселення в готель, який у цей момент не має вільних місць, страйк авіадиспетчерів, через який відкладаються або скасовуються рейси, раптова хвороба клієнта — прикладів можна наводити багато.

Ще однією взаємопов’язувальною функцією є комунікативна функція. У туристичній галузі вона також є дуже важливою. Менеджери і в турфірмах, і в готелях постійно підтримують зв’язок між собою, з клієнтами, з партнерами тощо.

Види підприємств сфери надання туристських послуг

Туристські підприємства є третім важливим компонентом, що створює туристську пропозицію усередині підсистеми «об'єкт туризму». У туристській галузі функціонують різні туристські підприємства. Одні з них надають клієнтам виключно туристські послуги, а для інших туризм — це один з декількох напрямів їх комерційній діяльності. Підприємства, що існують тільки за рахунок туризму, називаються туристськими підприємствами сфери первинних послуг, а підприємства, одержуючі доходи не тільки від туристської діяльності, — туристськими підприємствами сфери вторинних послуг. Таким чином, послуги перших підприємств служать виключно туризму і складають основу його існування, а послуги другої групи підприємств задовольняють лише деяку частину туристського попиту, оскільки туризм для них — лише одне з багатьох джерел існування і їх послугами користуються не тільки туристи.

Слід мати на увазі, що деякі туристські підприємства залежно від виконуваних ними функцій одночасно належать і до однієї, і до іншої категорії. Наприклад, готелі і туристські бюро завжди надають тільки первинні туристські послуги, а ресторан або кафе в санаторії або в будинку відпочинку — це підприємства первинних послуг, але такі ж ресторани і кафе в місті вже не є безпосередньо туристськими підприємствами, оскільки виконують вторинну туристську функцію.

Туроператор — туристське підприємство, яке комбінує свої власні і чужі послуги в новий — самостійний туристський продукт [58.45]. Цей новий продукт називається паушальним (комплексним) туром. Туроператор пропонує клієнтові комплексний тур від свого імені, на свій риск і за свій рахунок.

Паушальний (комплексний) тур — це пакет послуг з декількох складових. Туроператор складає цей пакет заздалегідь для ще невідомого йому споживача і пропонує його за одну загальну вартість [59.12]. Туроператор збирає в пакет доповнюючі один одного послуги, які проводяться найчастіше різними підприємствами (виконавцями послуг). Результат комбінування — отримання нового продукту. У цей продукт входять також послуги турпосредника з консультування і збуту.

Слово паушальний вказує, принаймні, на дві ознаки: комплексний тур, що є пакетом, який складається з декількох послуг і продається за загальну вартість; тур є серійним, готовим і самостійним продуктом. При цьому всім споживачам пропонуються однакові послуги. Паушальний тур пропонується постійно і, як правило, протягом тривалого періоду часу. Таким чином, якщо заклади розміщення пропонують банус-послуги, вони стають незмінною частиною паушального туру, що дещо змінить її задум, як гнучкого стимулятора попиту.

Всіх туроператорів, що працюють на туристському ринку, можна класифікувати за їх розмірами, регіоном дії, шириною і глибиною програми і економічними цілями.

За розмірами розрізняються крупні, середні і дрібні туроператори. До крупних туроператорів відносяться підприємства, послугами яких користується більше 100 тисяч чоловік в рік, а їх оборот складає близько 35 млн. доларів. До групи середніх туроператорів входять підприємства з клієнтурою від 30 до 100 тисяч чоловік в рік. Найчастіше вони мають вузьку спеціалізацію діяльності: заповнюють тільки одну з ринкових ніш (спеціалізація на певному турі — наприклад, освітні тури; спеціалізація на певному регіоні — наприклад, Карпати). До категорії дрібних туроператорів відносяться найрізноманітніші типи підприємств: що спеціалізуються на похідному або молодіжному туризмі, займаються організацією подорожей, автобусні підприємства, один з напрямів діяльності яких