Історія питних закладів

В перекладі з англійської бар - невеликий ресторан, де відвідувачів обслуговують біля стійки, а також саме така стійка, а бармен - власник бару, буфетник, робітник бару, який стоїть біля стійки.

Бар - це складний світ, він повинен бути місцем спілкування і відпочинку для гостей і в цей же час джерелом прибутку для своїх власників.

СТАРОДАВНЯ ГРЕЦІЯ

Перший питний заклад виник в стародавній Греції в V-VI ст. до н. е. і називається капнелієм. Як правило вони, знаходяться в портових містах. Вже в цей час там подавали різноманітну їжу, а кращі капнелії мали музичний супровід і рекомендували послуги дівчат за викликом.

Пройшло століття і Афіни внесли в цей заклад свій аромат: капнелії перейменували в симпозії (відси симпозіуми) і надали їм більш культурного вигляду. Застілля справлялися аристократами - культурними афінянами і носили характер заказних обідів. Такі вечори проводилися часто в давнину, а любимими стравами являлася вся зелень, каша, мясо і риба. Споживання проходило за допомогою ножів.

Симпозія починалася з моменту подачі вина, розбавленого 50/50, а також фруктів (маслин, оливок) і супроводжувалися дискусіями на різні теми, а також музичними і театральними дійствами. Урочисті обіди продовжувались зазвичай, до визначених мір випитого вина, що було немаловажним.

СТАРОДАВНІЙ РИМ

Історія зберегла декілька назв давньоримських питних закладів. Попіно - від латинського слова «піно» - пити, які знаходились при постоялих дворах, так званих тавернах. Таверни поділялися на дві категорії: нища - для гладіаторів, матросів, крадіїв тощо.

Там сиділи за великими столами, що рахувалось незручністю. Основними відвідувачами були туристи. В тавернах подавали гарячу їжу, вино, пиво, квас. Вищі таверни мали спеціальні ложі, де знаходилися дівчата, які доповнювали розваги. Дуже популярними були спеціальні сцени в час еротичних танців, які служили своєрідним наочним посібником. Можна сказати, таверни були мікро клубами по інтересах.

Відомо , що в давньоримських будинках гарячу їжу не готували ( бо вона не передбачалась), тому всі ходили їсти в таверну.

СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ПЕРІОД

При постоялих дворах Німеччини виник цілий спектр питних закладів. Передовсім це були херберкіпитні заклади, які появилися в VIII-IX ст.; кругі - поверхневі заклади, подібні до корчми, келери- пивні, винні погреби. Як правило, там пили пиво, а з XV ст. - вино. До напоїв подавали ковбаси, сосиски, всі можливі випічки. Заклади відвідували різні люди.

Вищі категорії питних закладів були радшпедьєри, які відвідували лише багаті люди. Характерно, що німці відрізнялися великою кількістю випитого, особливо випивали студенти.

В Англії появу питних закладів відносять ще до початку правління Римської імперії. Вони називалися гаштхаузами. Великий поштовх розвитку таких закладів надало XVI ст. Гатшхаузи тоді мали до 300 посадкових містить, де виділялися місця і для вершників. В XVII ст. гаштхауз був в кожному селі і обов’язково мав відповідну сервіровку і чистоту.

ФРАНЦУЗЬКІ ПИТНІ ЗАКЛАДИ

Перші пивні точки появилися ще в час галлів. А кабаре утримували поважні багаті жінки середніх років. Заклади відрізнялися зручністю і мали постійних відвідувачів. З часом кабаре витіснули кафе, де з початку стали подавати каву і кондитерські вироби. В кінці XVII ст. в Франції появляються лікери, а на початку XVIII ст. - коняки. Вино ввійшло в моду після Французької революції. Всі напої подавали лише до їди.

США

Термін «бар» походить від «бар'єр», а друге його значення - «плита». Перші бари появилися в Америці на території Харлема, де в той час було більш всього голландських іміґрантів.

КИТАЙ

Вже в глибокій давнині країна мала питні заклади в багатьох містах і селах, їх називали дзю діань, і подавали там закуски, фруктове вино з персиків, абрикосів, слив. Цих сортів вин було дуже багато, так як бродінню практично піддавалися любі фрукти. Однак, в китайських питних закладах не було музики.

РУСЬ І УКРАЇНА

Як відомо, до VI ст. в слов'ян були їстивні і питні заклади, які називалися корчмою, які являлися громадським закладом. До XI ст. корчма служила місцем збору, суду, загальних міроприємств. Вмістимість корчми - до 300 посадкових місць, але центр був вільний, а по боках стояли столи і лавки.

В веселий заклад корчма перетворювалися у вечірній час. В Польщі корчма знаходилася на кожній площі. Довше всього вони протримались в Болгарії - до початку XX ст., в Україні і Білорусії-до середини XIX ст.

В корчмі подавали медовуху, мед, 18-20 градусне привізне виноградне вино, темне пиво 7-8 градусне ( "пиво" походить від слова "пити"), брагу із фруктів, яка виготовлялася шляхом бродіння, квас за міцністю до 4 градусів. Особливою популярністю квас користувався у Скандинавії.

Алкогольні напої слов'яни вживали лише по святах і, як правило, побутового п'янства не спостерігалось. Новомосковська Русь відказалася, від корчми раніше всіх. В XIV ст. за цей бізнес вже притягували до відповідальності і навіть відокремлювали від церкви. Першим боротьбу з алкоголізмом почав цар Іван III.

РЕКЛАМА РЕСТОРАНУ

Реклама ресторану - це картка інформації, де в яскравій, виразній і дохідній формі повідомляється клієнту про розпорядок роботи, проведення яких небуть одночасних акцій, скидок, пільг. Ціль реклами ресторану - всесвітня допомога підтримки і захоплення постійного потоку відвідувачів в даний заклад, який відрізняється неповторним колоритом, розумними цінами, смачною кухнею і гарним обслуговуванням. Через рекламу ресторану, в більш широкому плані, формуються громадські потреби в ресторанах. Реклама ресторану існувала, існує і буде існувати, інакше, як потенційні гості взнають про ваш ресторан.

В якості засобів реклами